Гребенюк Олександр Петрович. Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров'я військовослужбовців

Краткое описание

Гребенюк Олександр Петрович. Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров'я військовослужбовців : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Українська військово-медична академія. — К., 2007. — 202арк. — Бібліогр.: арк. 182-202.

Гребенюк О.П. Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харків, 2007.
Дисертація присвячена розробці критеріїв експертної оцінки військово-службовців, хворих на гіпертонічну і атеросклеротичну дисциркуляторні енцефалопатії, на основі патогенетичних особливостей їх розвитку та перебігу. На підставі даних клініко-неврологічних, магнітно-резонанснотомографічних, реоенцефалографічних та нейроофтальмоскопічних досліджень 233 хворих, з них 144 на хронічну гіпертонічну енцефалопатію, 89 на атеросклеротичну дисциркуляторну енцефалопатію, виділені провідні ланки в патогенезі формування їх клінічних проявів та стадій, розроблені критерії військово-лікарської експертизи військовослужбовців. Проведене дослідження дало можливість уточнити структурні зміни головного мозку хворих методом магнітнорезонансної томографії, встановити особливості гемодинаміки і змін на мікроциркуляторному рівні у обстежених хворих. Проведене співставлення та аналіз клінічних та отриманих параклінічних даних.
Запропоновані нові принципи освідчення військовослужбовців з розробкою найбільш інформативних критеріїв діагностики та власної бальної системи, які уточнюють стадію прогресування патології при проведенні військово-лікарської експертизи.

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищенні ефективності діагностики та вій-ськово-лікарської експертизи при дисциркуляторній енцефалопатії на підставі виявлення клініко-патогенетичних механізмів розвитку захворювання.
2. Встановлені особливості клінічного перебігу дисциркуляторній енцефалопатії у військовослужбовців в залежності від виду етіології і стадії захворювання: при гіпертонічній енцефалопатії формується гіпертензивно-гідроцефальний синдром, який на другій стадії розвитку проявляється частими (15 %), гострими (7 %) та пульсуючими (6 %), дифузними (10 %) та розпираючими (4 %) головними болями, важкістю в голові (6 %), зоровими явищами (12 %), системним запамороченням (21 %). Атеросклеротичній енцефалопатії характерне переважання несистемного запаморочення: при першій стадії 17 %; при другій 18 %.
3. Показано, що гіпертонічна енцефалопатія започатковується рефлекторною пірамідною недостатністю за монотипом (15 %), що в поєднанні з особливостями патологічних рефлексів та ротових автоматизмів (24 %) вказує на страждання рухових та премоторних ділянок лобової частки на конвекситальному рівні, а з прогресуванням патології завершується монопарезами (8 %). Відповідно при атеросклеротичній енцефалопатії відразу переважає рефлекторна недостатність за гемітипом (17 %), що поєднується з більш глибинними згинальними ножними та ручними ознаками, а також субкортикальними рефлексами, а на пізній стадії завершується геміпарезами (9 %).
4. Виявлено, що особливості окорухових феноменів доцільно використовувати для діагностики ранніх стадій патології, коли при гіпертонічній енцефалопатії вони можуть вказувати на кірково-мозочкову недостатність, а при атеросклеротичній на недостатність кірково-палідарних зв’язків. А виразність аміостатичного синдрому та його особливості можуть використовуватися для діагностики другої (14 %) та третьої (24 %) стадій процесу, з огляду на те, що гіпертонічна енцефалопатія переважно характеризується пірамідно-пластичним типом м’язової гіпертонії в результаті вивільнення кортико-нігральних автоматизмів, в свою чергу, атеросклеротична пірамідно-ригідним гіпертонусом, як наслідок ураження поряд з пірамідними системами ще й кортико-палідарних зв’язків.
5. Виявлені особливості проявів ураження екстрапірамідних систем у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію та запропоновані обгрунтування механізмів їх творення щодо використання як важливих критеріїв диференційної діагностики у визначенні причини та стадії судинного процесу, а також диференційної діагностики від подібних за ознаками нозологій іншої природи.
6. На основі представлених структурних змін речовини мозку за даними МРТ у обстежених хворих визначено, що критерієм першої стадії є розширення підпавутинного простору (85 %); другої зростання зовнішньої гідроцефалії та приєднання внутрішньої (71 %) (при гіпертонічній за рахунок лікворо-застійних явищ; при атеросклеротичній за рахунок атрофії мозку); третьої за рахунок поєднання зазначених процесів. Паренхіматозні зміни започатковуються з другої стадії: при гіпертонічній дрібні осередки формуються переважно поблизу лікворних шляхів (18 %), що поєдується з лейкоареозом (35 %), а на третій стадії ще й з лакунами; при атеросклеротичній в глибинних відділах головного мозку (27 %), за присутності на третій стадії лакун.
7. Церебральна гемодинаміка при гіпертонічній енцефалопатії характеризується різким зростанням дикротичного (64 до 104 %) та діастолічного індексів (77 до 105 %), що свідчить про виразність негативних процесів на мікроциркуляторному руслі та вказує на формування венозно-лікворних дисциркуляцій, що корелює зі змінами на очному дні у вигляді ангіодистонії та застійної ангіоретинопатії; при атеросклеротичній спостерігається швидке зниження еластичності мозкових артерій та ангіосклероз з ознаками дистрофії нервових волокон на очному дні, що є відображенням сутності морфофункціональних розладів з боку судинної мережі.
8. На основі отриманих результатів обстеження пропонується вважати суб’єктивні прояви дисциркуляторних енцефалопатій такими критеріями оцінки здоров’я, що значною мірою можуть знижувати якість їх життя, вестибуло-атактичні в поєднанні з патологічними пірамідними ознаками помірно, а формування аміостатичного, псевдобульбарного синдромів, а також зниження м’язової сили в кінцівках можуть значно впливати на якість життя.