Гусаченко Оксана Петрівна Методика формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльнос­ті

Краткое описание

Гусаченко Оксана Петрівна, викладач кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування Національного педагогічного університету імені М. П. Дра­гоманова: «Методика формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльнос­ті» (13.00.02 - теорія та методика музичного навчання). Спецрада Д 26.053.08 у Національному педагогічному уні­верситеті імені М. П. Драгоманова МОН України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
Кваліфікаційна наукова праця На правах рукопису
Гусаченко Оксана Петрівна
УДК 374.015.31:784.66-053.6 (043.3)
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ СПІВАЦЬКІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ
13.00.02 - теорія та методика музичного навчання Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
О.П.Гусаченко
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Науковий керівник: Козир Алла Володимирівна
доктор педагогічних наук, професор
Київ - 2019

РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ПІДЛІТКІВ 18
1.1. Т ворчий потенціал особистості як науково-теоретична проблема 18
1.2. Зміст і сутність музично-творчого потенціалу підлітків 43
Висновки до першого розділу 80
Список використаних джерел до першого розділу 85
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ СПІВАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 101
2.1. Структура музично-творчого потенціалу підлітків 101
2.2. Обгрунтування методичної моделі формування музично-творчого
потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності 132
Висновки до другого розділу 164
Список використаних джерел до другого розділу 166
РОЗДІЛ ІІІ. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАУРОЧНОЇ СПІВАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 178
3.1. Діагностика стану сформованості музично-творчого потенціалу підлітків у
позаурочній співацькій діяльності 178
3.2. Хід експериментальної роботи з формування музично-творчого потенціалу
підлітків у позаурочній співацькій діяльності 191
Висновки до третього розділу 217
Список використаних джерел до третього розділу 219
ВИСНОВКИ 221
ДОДАТКИ 225

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення та практичного вирішення проблеми формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності, що знайшло відображення в розробці, обґрунтуванні та експериментальній перевірці принципів, педагогічних умов та поетапної методики формування означеного феномена. Проведене дослідження дало підстави для таких висновків:
1. У результаті аналізу науково-методичних джерел з’ясовано, що проблема формування музично-творчого потенціалу підлітків, попри її актуальність, є недостатньо розробленою у психології та теорії музичного навчання. Особливо нагально вона постає у роботі з учнями підліткового віку, оскільки для дітей саме цього вікового проміжку є характерним усвідомлення, дієва перевірка закладених раніше ціннісних орієнтирів і становлення основи ціннісно-морального стрижня.
2. У ході дослідження уточнено поняття «музично-творчий потенціал підлітків», яке розглядається як інтегрована особистісна властивість, що виражає здатність до актуалізації, примноження і розширення індивідуальних ресурсів підлітків у творчій самореалізації в галузі музичного мистецтва. Підґрунтя музично-творчого потенціалу складає сукупність особистісних задатків (здібностей), досвіду (знань, умінь, навичок), переконань (цінностей), мотивацій, спрямованостей. Музично-творчий потенціал виступає також результатом індивідуально-соціальної взаємодії.
Розкрито зміст музично-творчого потенціалу підлітка у єдності вроджених музичних та інтелектуальних задатків, усіх прихованих резервів і сил, комплексу здатностей до творчої дії, активної соціальної позиції дитини, обсягу та якості знань, вмінь, навичок як в музичній галузі, так і суміжних сферах, системи ціннісних орієнтацій і художніх потреб, комунікативності. З’ясовано, що сутнісні характеристики музично -творчого потенціалу виявляються у неповторності, своєрідності і багатстві різноманітних втілень, здатності особистості виражати свою індивідуальність. Вони поділяються на інваріантні та змінні, є залежними від свідомості, яка регулює активність та вибірковість дитини в процесі музичної діяльності, презентуючи підлітка як неповторну творчу особистість, здатну генерувати нове (суб’єктивно чи об’єктивно) та розширювати власні резерви за рахунок реалізації творчих моделей; сутність музично-творчого потенціалу підлітка виявляється в поступовому, безперервному розвитку і розкритті музичних і загальних здібностей, їх свідомому, цілеспрямованому застосуванні.
Виокремлено такі функції досліджуваного феномена: етична та
естетична, суспільно-організаційна, когнітивна, виховна та розвиваюча, комунікативна, духовно-катарсична, функція відображення, евристична, особистісно-перетворююча.
3. Розроблено компонентну структуру музично-творчого потенціалу підлітків у сукупності мотиваційно-оцінного, пізнавально-операційного та креативно-рефлексивного компонентів, які у взаємодії і взаємозалежності відображають здатність до мобілізації можливостей дитини і спрямування їх на вдоволення духовних потреб, отримання естетичної насолоди у співацькій діяльності творчого спрямування, відтворює спроможність до творчого сприйняття та виконання музично-творчих завдань, а також готовність до самооцінювання результатів творчої діяльності.
4. Критеріями сформованості музично-творчого потенціалу підлітків визначено такі, як:
- міра зацікавленості у музичній діяльності та яскравість реакції на музику (показники: прояв інтересу до музичного мистецтва, до співацької діяльності (цікавість, схильність, помисли), потреба в отриманні естетичного задоволення в процесі співацької діяльності, здатність до оцінювання культури музичного мовлення (музично-естетичні смаки та ідеали));
- міра загальної і музичної освіченості та ступінь емоційно-смислової переробки музичної інформації (показники: музична освіченість (наявність елементарних знань щодо музичного мистецтва, музичний досвід), розуміння і осмислення музичної інформації (здатність виокремлювати елементи музичної мови, наявність художніх асоціацій), музичні здібності/задатки (ступінь сформованості знань, умінь та навичок для здійснення співацької діяльності, музикальність);
- ступінь готовності до внесення творчої новизни у музичну діяльність та відтворення власної індивідуальності у творчих моделях (показники: вияв бажання до створення власної інтерпретації музичних творів, артистичність (здатність здійснювати вплив майстерним виконанням), схильність до музичної імпровізації).
Згідно з критеріями встановлено рівні сформованості музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності: високий, середній, низький.
5. На основі системного, аксіологічного, компетентнісного, рефлексивного та діяльнісного підходів визначено основні принципи формування музично-творчого потенціалу підлітків у позакласній співацькій діяльності, а саме: принцип емоційної насиченості навчально-виховного процесу; принцип орієнтації на художньо-естетичні потреби і корекції художніх смаків підлітків; принцип повторності музичних вражень з метою досягнення підлітками естетичної насолоди від мистецтва; принцип єдності розвитку інтуїтивного та свідомого; принцип забезпечення творчої свободи в музичній діяльності та спонукання до творчого самовираження.
6. Розроблено педагогічні умови, які уможливлюють ефективність процесу формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності: актуалізація набутих музичних знань і творчого досвіду у позаурочній співацькій діяльності; створення позитивної морально- психологічної атмосфери та ситуацій успіху; підтримання оптимальної активності кожної дитини засобами поступового ускладнення музично-творчих завдань.
7. Запропоновано поетапну методику формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності. Перший етап (мотиваційно-змістовий) передбачає заохочення підлітків до занять співом на основі застосування комплексу методів і прийомів мотиваційно-оцінювального, ігрового, розвивально-творчого характеру («Ескізи ідеал-настрою», «Створення ідеал-концепції виконання твору», «Мистецькі загадки»,«Кубик-рубік», «Арт- пазли», «Відео-арт» тощо). Другий етап (пізнавально-поглиблюючий) сконцентровано на поглиблення набутих комунікативних, музично - виконавських компетенцій та музично-естетичних смаків. З цією метою варто залучати такі методи і прийоми, як аутотренінг, метод створення асоціативного малюнку, методи моделювання емоційних ситуацій на основі використання формул навіювання, опосередкованого схвалення, створення та закріплення ситуацій успіху; методи мистецького вправляння (виконання етюдів), інноваційно-комунікаційні та мистецько-комунікативні методи і прийоми (проведення евристичного діалогу і полілогу, творчих дискусій, моделювання власного сценічного іміджу, сценічні імпровізації) та ін. Третій етап (креативно-моделюючий) має бути спрямований на стимулювання підлітків до проявів самостійності, творчої активності, ініціативності у співацькій діяльності, формування акторських та імпровізаційних якостей при виконанні вокального твору на сцені. На цьому етапі застосовуються методи і прийоми, такі як: самостійного планування процесу роботи над вокальним твором, планування драматургії сценічного виступу, спонтанної імпровізації та експромту у сценічному виступі, ситуативного контролю (відеофіксація виконавських дій, активне самоспостереження та самооцінювання). З метою активізації процесу формування музично-творчого потенціалу підлітків рекомендовано проведення таких форм навчання, як заняття-спектаклі, сюжетні заняття, концертні сеанси, індивідуально-творчі заняття, генеральні репетиції, концертні виступи і т.п.
8. Здійснений порівняльний аналіз даних констатувального та прикінцевого діагностичних зрізів на виявлення рівня сформованості музично - творчого потенціалу підлітків унаочнив наявність позитивних зрушень у підлітків експериментальної групи, на відміну від контрольної, що підтверджує ефективність апробації даної методики у процес позаурочної співацької діяльності.