Хачумян Тетяна Іванівна. Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій

Краткое описание

Хачумян Тетяна Іванівна. Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій: дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005

Хачумян Т.І. Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 - теорія навчання. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2005.
Дисертація присвячена проблемі формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів у процесі навчання із застосуванням інформаційних технологій. У роботі розкрито сутність критичного мислення в педагогічному аспекті, визначено його компоненти; доведено, що основним у структурі критичного мислення є інтелектуально-процесуальний компонент, складовими якого є три групи вмінь: інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні та дослідницькі вміння. Дидактично обґрунтовано способи формування зазначених умінь з використанням інформаційних технологій: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального.
Експериментально доведено, що застосування розроблених способів сприяє формуванню критичного мислення студентів.

Одержані результати теоретико-експериментального дослідження дають підставу для таких висновків:

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність критичного мислення як особливого виду мислительної діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок та поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.
Визначено компоненти критичного мислення: мотиваційний, змістовий, інтелектуально-процесуальний, емоційно-вольовий, сформованість кожного з яких зумовлює загальний рівень розвитку критичного мислення. Доведено, що основним у структурі критичного мислення є інтелектуально-процесуальний компонент. До складу цього компоненту входять найістотніші вміння критичного мислення, які об’єднано в групи: інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні, дослідницькі вміння. Здійснено детальний аналіз умінь кожної групи, з’ясовано їх важливість та значущість.

Встановлено особливості інформаційних технологій, які зумовлюють ефективність їх застосування для формування критичного мислення студентів: створення інформаційно-педагогічного середовища для організації інформаційно-пошукової, контрольно-рефлексивної, дослідницької діяльності студентів; автоматизація рутинних операцій опрацювання інформації; наявність засобів візуалізації інформації; наявність специфічного інструментарію, що дозволяє пропонувати студентам завдання, які традиційними засобами складно розв’язати у навчальний час; забезпечення миттєвого зворотного зв’язку.
На підставі аналізу видів навчально-пізнавальної діяльності студентів, в яких виявляються і закріплюються інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні та дослідницькі вміння, теоретично обґрунтовано педагогічні способи їх формування із застосуванням інформаційних технологій: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального.
Визначено критерії рівнів сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів, до яких віднесено: характер навчально-пізнавальної діяльності у процесі виконання завдання, що потребує вияву відповідного вміння; повнота здійснення передбачених завданням операцій; ступінь усвідомленості та обґрунтованості дій; ступінь самостійності діяльності студента. Встановлено якісні й кількісні показники для діагностики рівня сформованості кожної з досліджуваних груп вмінь.
Розроблено комплекс навчально-пізнавальних завдань і допоміжних дидактичних засобів, які конкретизують запропоновані способи формування критичного мислення студентів із застосуванням інформаційних технологій. Виділено методи, методичні прийоми і форми організації діяльності студентів із використанням зазначених завдань у навчальному процесі.
Експериментально доведено, що застосування розроблених способів є ефективним для формування критичного мислення студентів. Аналіз одержаних результатів свідчить, що організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання сприяє підвищенню рівня інформаційно-гностичних умінь; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності зумовлює позитивний вплив на рівень сформованості контрольно-рефлексивних умінь; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального позитивно відзначається на рівні дослідницьких умінь, а також є статистично значущим для підвищення рівнів сформованості інформаційно-гностичних і контрольно-рефлексивних умінь. Комплексне використання запропонованих способів формування критичного мислення студентів у процесі навчання із застосуванням інформаційних технологій сприяє суттєвому підвищенню рівнів сформованості всіх досліджуваних умінь.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Актуальними є питання формування критичного мислення в умовах застосування мережних технологій, дистанційного навчання.