Хоменко Алла Василівна. Формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня

Краткое описание

Хоменко Алла Василівна. Формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Полтавський держ. педагогічний ун-т ім. В.Г.Короленка. — Полтава, 2006. — 256арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187-201

Хоменко А.В. Формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 теорія і методика виховання. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2006.
У дисертації обґрунтовується об’єктивна необхідність формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів як механізму забезпечення гуманізації виховання в загальноосвітній школі першого ступеня. Розкрито виховну сутність, структуру та функції особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня; здійснено наукову модифікацію понять ”особистісно орієнтовані відносини вчителя й молодших школярів”, ”індивідуально-гуманістична спрямованість виховної діяльності вчителя початкових класів”; розроблено теоретичну модель формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено послідовні етапи формування особистісно орієнтованих відносин пропедевтично-мотиваційний (початковий), творчо-діяльнісний (основний), регулювальний, контрольно-діагностичний (підсумковий). З’ясовано механізми особистісно орієнтованих відносин; виявлено внутрішні й зовнішні чинники їх функціонування; розроблено й експериментально доведено доцільність науково-методичної системи засобів забезпечення формування особистісно орієнтованих відносин; визначено психолого-педагогічні умови їх реалізації у практичній діяльності вчителя початкових класів; розкрито специфіку цілісної підготовки вчителя до формування особистісно орієнтованих відносин; розроблено науково-методичні рекомендації щодо формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі початкової школи.

У дисертації на основі теоретичних узагальнень і результатів експериментальної роботи здійснено наукове вирішення актуальної проблеми формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні послідовних етапів, виявленні сукупності психолого-педагогічних умов, з’ясуванні педагогічно доцільної системи засобів, а також у розкритті специфіки підготовки вчителя до їх формування, в результаті чого досягаються позитивні зміни в структурі особистості, взаємозумовлене особистісне зростання вчителя й молодших школярів.
Проведене дослідження підтвердило гіпотезу й дозволило сформулювати такі висновки:
1. Розкрито виховну сутність особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у початковій школі, яка полягає в педагогічно доцільному когнітивно-емоційному взаємообміні суб’єктів відносин, у піднесенні значущості особистості учня для вчителя, у ціннісному сприйнятті особистості іншого, у взаємозумовленому особистісному зростанні вчителя й молодшого школяра. Розширено поняття структури особистісно орієнтованих відносин, основними складниками якої виступають: мотивація й потреби, знання, морально-вчинкова діяльність, діалогічне спілкування та емоційно-вольовий компонент. З’ясовано функції особистісно орієнтованих відносин (розвивально-виховна, психотерапевтична, моральної саморегуляції).
2. Здійснено наукове уточнення й модифікацію понять: ”особистісно орієнтовані відносини вчителя й молодших школярів” (це спеціально організована під керівництвом учителя морально-естетична педагогічно доцільна суб’єкт-суб’єктна взаємодія, що забезпечується на основі індивідуально-гуманістичної спрямованості професійної діяльності вчителя, зумовлена всією системою загальнолюдських і національних цінностей відповідно до завдань гуманізації й демократизації системи національної освіти); ”індивідуально-гуманістична спрямованість виховної діяльності вчителя початкових класів” (це сукупність гуманних якостей особистості вчителя людяності, доброзичливості, лагідності, привітності, поваги до дитини, емпатії, педагогічного такту, толерантності, справедливості, оптимізму; стійких ціннісних орієнтацій на розвиток особистості молодшого школяра, на гуманістично-діалогічне спілкування з ним, на обмін духовними цінностями, на здійснення високоморальних учинків та гуманних виховних позицій прийняття, визнання, розуміння, оптимістичного ставлення до дитини).
3. Розроблено й експериментально перевірено організаційно-функціональну модель формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі початкової школи, яка дозволяє на основі структуруювання підсистем і визначення закономірних причинно-наслідкових зв’язків між ними представити послідовні етапи в динаміці їх розвитку. Організаційно-функціональна модель включає мету, принципи, зміст, послідовні етапи, умови, механізми, чинники та технології, що в сукупності розкривають специфіку формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів. Її новизна полягає у визначенні поетапності й послідовності формування особистісно орієнтованих відносин, сукупності психолого-педагогічних умов та педагогічно доцільної системи засобів, що забезпечують позитивні зміни в структурі особистості суб’єктів взаємодії, їх взаємозумовлене особистісне зростання.
4. Теоретично обґрунтовано й здійснено експериментальну перевірку поетапності й послідовності формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів на репродуктивному, варіативному й креативному рівнях, що забезпечує ефективність гуманізації виховного процесу початкової школи. Перший етап пропедевтично-мотиваційний (підготовчий); другий творчо-діяльнісний (основний); третій регулювальний, контрольно-діагностичний (підсумковий). Поетапність у формуванні особистісно орієнтованих відносин трактується нами як специфічна періодизація у розвитку спеціально організованої суб’єкт-суб’єктної взаємодії вчителя й учнів початкових класів. Послідовність виявляється в наступності й неперервності етапів формування особистісно орієнтованих відносин із поглибленням від етапу до етапу їх виховної сутності та розширенням розвивально-виховної, психотерапевтичної та функції моральної саморегуляції.
5. Виявлено сукупність психолого-педагогічних умов формування особистісно орієнтованих відносин у виховному процесі початкової школи як взаємозалежних і взаємодетермінованих факторів, що забезпечують ефективність його протікання. До них відносимо: усвідомлення вчителем поетапності й послідовності формування особистісно орієнтованих відносин; індивідуально-гуманістичну спрямованість особистості вчителя; взаємозумовленість внутрішніх і зовнішніх чинників формування особистісно орієнтованих відносин; гуманний характер відносин у шкільному й родинному вихованні; інноваційно спрямовану специфіку підготовки вчителя до формування особистісно орієнтованих відносин у початковій школі.
6. З’ясовано й експериментально перевірено науково-методичну систему засобів формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі школи першого ступеня: технології (індивідуально-гуманістичного діалогічного спілкування та високоморальної вчинкової діяльності); інноваційні методи (фасцинації, звернення до почуттів, доброзичливої педагогічної вимогливості, педагогічного паліативу, концентрації на позитивному); чинники: внутрішні (емпатійне ставлення-відповідь, духовно-діяльнісна адаптація, наслідування, рефлексія, персоналізація) та зовнішні (діалогічне спілкування, високоморальна вчинкова діяльність, гармонійне поєднання у виховній діяльності вчителя методів педагогічного й психотерапевтичного впливу).
7. Уточнено зміст та розкрито специфіку підготовки вчителя початкових класів до формування особистісно орієнтованих відносин, що полягає в інноваційній спрямованості й забезпечується збільшенням обсягів практичної діяльності з формування рефлексивно-перцептивних, діагностичних умінь та умінь діалогічного спілкування; становленням особистісної флексібельності вчителя; формуванням стійких гуманних виховних позицій у відносинах; опануванням технологій особистісно орієнтованої взаємодії; оволодінням досягненнями вітчизняної та зарубіжної гуманної педагогіки; розвитком творчо-професійної активності для інтенсивного обміну досвідом формування суб’єкт-суб’єктних відносин; активізацією науково-методичної роботи й самоосвіти майбутніх фахівців.
8. Розроблено науково-методичні рекомендації з формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня, програму ”Виховання й розвиток молодшого школяра в процесі формування особистісно орієнтованих відносин”, елективний курс для майбутніх фахівців ”Особистісно орієнтовані відносини як механізм гуманізації виховного процесу школи першого ступеня” та комплекс методичних матеріалів постійно діючого семінару для вчителів початкових класів.
Проведене дослідження не вичерпує проблеми. На подальше вивчення заслуговує формування особистісно орієнтованих відносин учителів і школярів інших вікових груп, учителів і батьків учнів, що сприятиме гуманізації виховного процесу всіх типів навчально-виховних закладів.