Імбер Вікторія Іванівна. Педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів

Краткое описание

Імбер Вікторія Іванівна. Педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Імбер В.І. Педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2008.
У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх учителів, зокрема майбутніх учителів початкових класів, із застосуванням мультимедійних засобів навчання. Розроблена, обґрунтована й експериментально апробована методика застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці студентів. Сформульовано, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутніх учителів початкових класів: мотиваційне забезпечення оволодіння студентами МЗН в умовах створення мультимедійно-навчального середовища; алгоритмізація викладачами навчального процесу у ВНЗ на основі системного використання МЗН; оволодіння студентами етапами мультимедійної візуалізації навчального матеріалу. Визначено критерії і рівні готовності студентів до застосування мультимедійних засобів навчання у майбутній професійній діяльності.
Експериментально доведено, що впровадження методики застосування мультимедійних засобів навчання у підготовку майбутніх учителів початкових класів сприяло підвищенню рівня готовності студентів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності за умови дотримання визначених педагогічних умов.

1. Аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, сучасних програмних засобів засвідчив незначну кількість електронних навчальних продуктів українського виробництва, публікацій, методичних рекомендацій щодо застосування мультимедійних засобів навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів, чим визначається актуальність дослідження. Застосування МЗН у професійній підготовці студентів є однією з умов підвищення якості навчально-виховного процесу в педагогічному навчальному закладі, а також запорукою підготовки висококваліфікованих учителів, здатних вільно здійснювати професійну діяльність в інформаційному суспільстві.
2. На основі аналізу компонентів педагогічного процесу нами визначені та теоретично обґрунтовані такі педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання: мотиваційне забезпечення оволодіння студентами МЗН в умовах створення мультимедійно-навчального середовища; алгоритмізація викладачами навчального процесу у ВНЗ на основі системного використання МЗН; оволодіння студентами етапами мультимедійної візуалізації навчального матеріалу. В дослідженні сформована організаційно-методична модель підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання, яка включає такі структурні елементи: компоненти готовності (мотиваційний, змістовий, процесуально-творчий), педагогічні умови, етапи підготовки.
3. Розроблена та обґрунтована методика застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів, в основу якої покладено комплекс методів і прийомів застосування МЗН під час викладання нормативних курсів і спецсемінару Мультимедійні технології у початковій школі”. Дана методика включає такі основні етапи: професійного самовизначення, змістово-компетентнісний, методично-творчого становлення. Результат діяльності цієї методики відобразився в описаній професіограмі вчителя початкових класів, здатного застосовувати МЗН у професійній діяльності.
Проектуючи процес навчання із застосуванням МЗН, ми визначили алгоритм, якого має дотримуватися викладач під час проведення заняття: передбачити, на яких етапах навчального заняття будуть застосовуватися МЗН; дотримуватися критеріїв добору МЗН, що будуть застосовуватися на занятті; проаналізувати навчальну інформацію з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів; визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом.
4. Визначені критерії, за допомогою яких перевірялася ефективність упровадження запропонованої методики застосування МЗН у підготовку майбутніх учителів початкових класів (особистісно-мотиваційний, загальної інформаційної освіченості, мультимедійно-творчої грамотності) та їх показники. На основі аналізу визначених критеріїв установлено рівні готовності студентів до застосування МЗН у професійній діяльності: високий, середній і низький.
Аналіз діагностичних даних критеріїв до і після проведення формувального експерименту засвідчив, що сформованість особистісно-мотиваційного ставлення студентів до застосування МЗН у професійній діяльності в експериментальних групах зросла на 28,1%, у контрольних на 5,6%; сформованість загальної інформаційної освіченості в експериментальних групах зросла на 30%, у контрольних на 3,1%; сформованість мультимедійно-творчої грамотності в експериментальних групах зросла на 30,6%, у контрольних на 2,6%. За діагностичними даними критеріїв визначався рівень готовності учасників експериментальної та контрольної груп до застосування МЗН у професійній діяльності до і після проведення формувального експерименту.
5. Унаслідок експерименту встановлено, що впровадження методики застосування МЗН у підготовку майбутнього вчителя початкових класів сприяло підвищенню рівня готовності студентів експериментальної групи до застосування МЗН у професійній діяльності (кількість студентів із високим рівнем готовності зросла на 14,6 % і на 17,2 % кількість студентів із середнім рівнем готовності).
Результати проведеного педагогічного експерименту дали змогу зробити висновок про те, що впровадження організаційно-методичної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання сприяло значному поліпшенню засвоєння студентами навчального матеріалу з обраних тем, а також підвищенню рівня готовності студентів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності за умови дотримання визначених педагогічних умов.
Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх можливих аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання. Перспективними є наукові пошуки в напрямі розроблення мультимедійних продуктів, подальшого вивчення потребує питання вдосконалення організації навчального процесу із застосуванням мультимедійних засобів навчання, а також проблема вдосконалення підготовки студентів з базовими уміннями застосовувати можливості сучасного комп’ютера у майбутній професійній діяльності.