Іяд Салах Юсеф Абу Шаіра. Порушення центральної і церебральної гемодинаміки та їх корекція у хворих на гіпертонічну хворобу

Краткое описание

Іяд Салах Юсеф Абу Шаіра. Порушення центральної і церебральної гемодинаміки та їх корекція у хворих на гіпертонічну хворобу: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2003

ІядСалахЮсефАбуШаіра.Порушення центральної і церебральної гемодинаміки та їх корекція у хворих на гіпертонічну хворобу.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, Сімферополь, 2003.
Дисертація присвячена вивченню гемодинамічних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) і розробці їх диференційованої корекції. Обстежено 128 хворих ГХ II ст. Показано, що зміни серця в хворих ГХ мають неоднозначний характер: у 64,8% хворих виявлена ГЛШ, в тому числі у 32,8% - концентрична і у 32,1% - ексцентрична, у 10,9% пацієнтів мало місце концентричне ремоделювання і у 24,2% - нормальна геометрія серця. Доведено, що ремоделювання ЛШ у хворих ГХ супроводжується порушеннями його систолічної та діастолічної функції. Збільшення навантаження тиском” у нічний час сприяє ремоделюванню магістральних артерій голови та зниженню лінійної і об'ємної швидкості кровотоку в сонних артеріях. Тривале застосування еналаприлу обумовлює регрес ГЛШ, зменшення сферичності серця, поліпшення його систолічної і діастолічної функції, зменшенню товщини комплексу інтима-медіа і збільшенню просвіту сонних артерій з наступним поліпшенням мозкового кровотоку. Вплив ділтіазему на процеси ремоделювання серця і судин менш виразний.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми оптимізації лікування хворих на гіпертонічну хворобу шляхом застосування дослідження центральної, церебральної гемодинаміки і процесів ремоделювання серця та судин.
1. Зміни серця в хворих гіпертонічною хворобою II ст. мають неоднозначний характер: у 64,8% хворих була виявлена ГЛШ, у тому числі в 32,8% - концентрична і у 32,1% пацієнтів - ексцентрична. У 10,9% пацієнтів мало місце концентричне ремоделювання і у 24,2% - нормальна геометрія серця.
2. Процес ремоделювання лівого шлуночка у хворих ГХ супроводжується порушеннями активної діастолічної релаксації і діастолічного наповнення, більш виразними при наявності гіпертрофії міокарда. Незалежно від наявності або відсутності гіпертрофії лівого шлуночка, його ремоделювання у хворих ГХ призводить до об'ємного перевантаження лівого передсердя.
3. Ураження органів-мішеней корелює з показниками добового профілю АТ. Недостатній ступінь зниження нічного АТ поєднується з більшою виразністю ГЛШ, більшим збільшенням його об'ємних показників (ІКДО та ІКСО) і зниженням фракції викиду при одночасному значному збільшенні розмірів ЛП і частоти діастолічної дисфункції по рестриктивному типу.
4. Порушення нормального добового профілю АТ, збільшення навантаження тиском” у нічний час сприяє більш виразному ремоделюванню магістральних артерій голови, що характеризується збільшенням товщини шару інтима-медіа, розвитком артеріальних деформацій, прогресуванням атеросклеротичного процесу. Зміни в судинній стінці супроводжуються зниженням лінійної і об'ємної швидкості кровотоку в загальних сонних і хребетних артеріях.
5. Наявність взаємозв'язку між параметрами, що характеризують стан систолічної і діастолічної функції серця і ремоделювання судинної стінки, з показниками ліпідного спектру крові (ХС ЛПНГ, ІА) і ліпопероксидації свідчить про пошкоджуючу дію окислених ЛПНГ і інших первинних і вторинних продуктів ПОЛ на мембрани клітин міокарда і судинної стінки.
6. Застосування еналаприлу у хворих ГХ позитивно впливає на процеси ремоделювання серця, сприяючи при тривалому лікуванні регресу ГЛШ, зменшенню сферичності серця, поліпшенню систолічної і діастолічної функції ЛШ. Вплив ділтіазему на процеси ремоделювання серця менш виразний, що може бути пов'язане з недостатнім його впливом на добовий профіль АТ - зберіганням вираженого ранкового підйому АТ і відсутністю істотного зниження нічного тиску. Неконтрольована антигіпертензивна терапія, незважаючи на зниження АТ, не призводить до регресії ГЛШ і помітного поліпшення систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка.
7. Антигіпертензивна терапія сприяє зменшенню товщини комплексу інтима-медіа і збільшенню просвіту сонних артерій з наступним поліпшенням мозкового кровотоку. Позитивна динаміка була найбільш виражена в хворих, що лікувались еналаприлом, де товщина прошарку інтима-медіа зменшувалася під впливом лікування на 10,2%, а лінійна швидкість кровотоку збільшувалася на 14,8%.
8. Виявлений ангіопротекторний і антисклеротичний ефект ділтіазему при тримісячному лікуванні без істотного кардіопротекторного ефекту визначає доцільність його застосування переважно в хворих з церебральними проявами з метою попередження порушень мозкового кровообігу. Виражений позитивний вплив еналаприлу як на показники ремоделювання серця, його систолічну і діастолічну функцію, так і на ремоделювання магістральних артерій голови, є підставою для його використання в хворих і з кардіальним, і з церебральним варіантом гіпертонічної хвороби.