Ізбаш Світлана Сергіївна. Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету

Краткое описание

Ізбаш Світлана Сергіївна. Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Ізбаш Світлана Сергіївна. Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. Київ, 2007.
Дисертація присвячена проблемі соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету. На основі теоретичного вивчення проблеми з’ясовано місце адаптації в процесі професійного становлення фахівця, розглянуто генезис, сутність та види адаптації. Розглянуто можливості проектної діяльності в реалізації умов успішної соціально-професійної адаптації студентів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність моделі соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності.
Розроблено і впроваджено у навчальний процес спецкурс для студентів „Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів”, тематика проектів для студентів різних курсів. Доведено, що проектна діяльність виступає ефективним засобом соціально-професійної адаптації студентів.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розв’язанні проблеми соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету за допомогою проектної діяльності.
У дисертації проаналізовано сутність понять „технологія”, „педагогічна технологія”. Визначено, що технологія проектної діяльності це послідовність дій педагога за зразком, розробка, підготовка проекту, залучення студентів до проектної діяльності, виконання, підведення підсумків та результатів проектної діяльності. Основними етапами проектної діяльності студентів є пошуково-дослідницький, технологічний, оформлення результатів, презентація (захист проекту), рефлексія.
На основі результатів аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що термін „адаптація індивіда” дослідниками трактується неоднозначно, в руслі концепцій різних наук. При цьому вчені використовують різні підходи - як біологічний і фізіологічний, так і соціальний та соціально-психологічний, що доводить складність змісту та багаторівневість структури адаптації людини.
Встановлено, що на різних ступенях безперервної освіти існують три взаємопов’язані групи інваріантних труднощів щодо змінюваних умов навчання, а саме: труднощі адаптації до нових умов навчання, труднощі самовиявлення особистісних якостей у нових умовах, труднощі оволодіння новими видами діяльності.
У ході аналізу різних підходів до визначення сутності адаптації студентської молоді виявилося, що кожен студент, вступаючи до ВПНЗ, потрапляє у нові, незвичні для нього умови життєдіяльності, і ця новизна негативно відбивається на його працездатності; не всі студенти відчувають наведені вище труднощі однаковою мірою; спочатку студент пристосовується до нових умов, після чого всі його зусилля зосереджуються на навчанні; інтенсивність звикання до нових умов залежить від ціннісних орієнтацій студентів.
Аналізуючи різноманітні підходи вчених-педагогів до визначення поняття „соціально-професійна адаптація студентів”, ми дійшли до висновку, що це процес особистісних змін у мотиваційній, операційній та рефлексивній сферах особистості студента під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, соціально-економічних умов, пов’язаних із залученням особистості у підготовку до професійної діяльності з моменту вступу до ВПНЗ (І курс) і до реалізації у професійній діяльності під час виробничої педагогічної практики в школі (ІV курс). Найбільш значимий для особистості студента адаптаційний період припадає на перший рік навчання.

Аналіз умов і факторів, що позитивно впливають на процес соціально-професійної адаптації студентів, дозволив визначити наступні: створення атмосфери захоплення, зацікавленості як передумови формування здібностей; створення можливостей для виявлення студентами активності, самостійності, здатності до творчості, самовираження, що забезпечує адаптацію студентів до конкретних особливостей навчально-виховного процесу у ВПНЗ; формування у студентів потреби систематично та наполегливо оволодівати знаннями; реалізація індивідуального підходу в процесі навчання і виховання студентів; формування у студентів вольових і моральних якостей.
У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та запропоновано модель соціально-професійної адаптації студентів до професійного навчання і виховання за допомогою засобів проектної діяльності. Модель поєднує наступні компоненти: суб’єкти адаптації, потреби суспільства, мета, завдання, зміст, форми, методи, засоби, критерії та показники, умови адаптації, результат рівні адаптованості. При цьому метою проектної діяльності майбутніх вчителів є формування у них готовності до професійної діяльності шляхом переведення їх із об’єкту впливу у суб’єкт діяльності.
Результати констатувального експерименту свідчать про те, що, з одного боку, першокурсники відчувають значні труднощі, пов’язані з залученням їх до нової форми навчання, а з іншого цілеспрямована допомога у подоланні „учнівських стереотипів” їм практично не надається. При цьому, як свідчать дані дослідження, більшість студентів відзначає позитивне ставлення до навчального процесу.
Розроблений і впроваджений спецкурс для студентів „Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації майбутнього вчителя” призначений створити умови для подальшого вдосконалення якостей, що забезпечують успішну соціально-професійну адаптацію, а також розширити діапазон використання проектів у практичній діяльності студентів, надати їм

досвіду індивідуальної і спільної творчої діяльності.

Реалізація моделі соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності забезпечила зростання рівня адаптованості студентів за всіма вказаними критеріями та показниками. Зокрема, збільшилася кількість студентів на 2-му, 3-му та 4-му курсах, у яких рівень розвитку мотивів вивчення курсу педагогіки в цілому досяг високого рівня. Більш виразними стали професійна спрямованість, спрямованість на справу та групу. У професійних ціннісних орієнтаціях майбутнього вчителя більш сформованими виявилися цінності, безпосередньо пов’язані з проектною діяльністю, а саме: комунікативні, прогностичні, дослідницькі та конструктивні.
У ході дослідження з’ясовано, що проектна діяльність сприяє реалізації умов успішної соціально-професійної адаптації студентів - розвиває комунікативні навички, вміння працювати в команді; створює атмосферу захоплення, зацікавленості та можливості для прояву активності, самостійності; формує потребу систематично оволодівати знаннями; забезпечує індивідуальний підхід в процесі навчання та виховання.
За результатами дослідження сформульовані методичні рекомендації для студентів, викладачів, кураторів академічних груп вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації, щодо забезпечення соціально-професійної адаптації майбутніх вчителів.
Запропонований у дослідженні варіант розв’язання проблеми соціально-професійної адаптації студентів не вичерпує всіх її аспектів. До подальших напрямків наукових пошуків можна віднести підготовку кураторів академічних груп до керівництва процесом соціально-професійної адаптації студентів різних курсів, створення моделей і програм їх навчання, виявлення специфіки соціально-професійної адаптації студентів вищих навчальних закладів різного рівня акредитації та інше.