Карета Сергій Олександрович. Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок (клініка, діагностика, лікування)

Краткое описание

Карета Сергій Олександрович. Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок (клініка, діагностика, лікування): дисертація канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2003.

Карета С.О.Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок (клініка, діагностика, лікування). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено питанням клініки, діагностики та лікування запальних процесів головного мозку та його оболонок з інсультоподібним перебігом, їх диференціальній діагностиці від гострих порушень мозкового кровообігу.
В роботі детально висвітлено клініку інсультоподібних запальних процесів ЦНС менінгітів, менінгоенцефалітів, енцефалітів, абсцесів головного мозку, проаналізовано їх відмінності від типових випадків запальної патології ЦНС, визначено основні клінічні типи перебігу цієї патології, основні варіанти дебюту неврологічної симптоматики. Наведено дані допоміжних клініко-лабораторних, мікробіологічних методик, дані візуалізуючий методів дослідження (АКТ та МРТ головного мозку).
На основі аналізу отриманих даних вказано причини існування випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС, встановлено типові труднощі в діагностиці та фактори, що провокують помилкові діагнози гострого порушення мозкового кровообігу в цій групі хворих, прогностичні фактори та дійсне значення анамнестичних даних, важливих симптомів статусу хворих та даних допоміжних методів дослідження.
Аналіз випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС, що наведений в роботі, дозволив розробити ефективний алгоритм ранньої діагностики запальних процесів головного мозку та його оболонок та їх диференціальної діагностики від гострих порушень мозкового кровообігу. Приведений алгоритм ранньої діагностики визначає групи хворих з високою імовірністю запальних процесів ЦНС, дозволяє визначити факт запального процесу ЦНС та діагностувати конкретну нозологічну форму в якомога ранні строки перебування хворих в стаціонарі.
На основі аналізу клініки, основних патогенетичних механізмів та їх динаміки при інсультоподібних запальних процесах ЦНС вказано основні напрямки та тактику надання невідкладної медичної допомоги цій категорії хворих.

В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових задач, які полягають у вивченні особливостей клінічних проявів, перебігу, діагностики і надання невідкладної допомоги хворим з інсультоподібними запальними процесами головного мозку та його оболонок.
Інсультоподібні запальні процеси головного мозку та його оболонок складають діагностичну і лікувальну проблему в сучасній неврології і характеризуються атиповим і важким перебігом (особливо гнійні і геморагічні менінгіти і менінгоенцефаліти, значна частина енцефалітів, абсцеси головного мозку), значною летальністю, високою частотою та вираженістю залишкових неврологічних порушень.
Причинами існування інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок є атиповість їх виникнення і перебігу, недостатня увага лікарів до важливих аспектів анамнезу, непослідовне і неповне використання необхідних діагностичних методів і їх неадекватна інтерпретація.
Запропонований діагностичний алгоритм, який включає адекватний анамнез у відношенні загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, включаючи нейровізуалізуючі (АКТ, МРТ головного мозку), проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість встановити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки.
Адекватне патогенетичне і етіотропне лікування, розпочате в найкоротші строки (часто емпіричне, в зв’язку з неуточненим етіологічним фактором), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти і вираженості залишкових неврологічних проявів.