Кініченко Вікторія Геннадіївна. Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози

Краткое описание

Кініченко Вікторія Геннадіївна. Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози : дис... канд. мед. наук: 14.03.02 / Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин. — К., 2005. — 160арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 133-159.

Кініченко В.Г. Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005.
У дисертації визначено достовірне поліпшення діагностичної ефективності комбінованого застосування стандартного цитологічного дослідження, імуноцитохімічного визначення активності тиреоїдної пероксидази із моноклональними антитілами 47 (МоАт 47) і визначення активності дипептидил-амінопептидази IV (ДАП IV) у діагностиці захворювань щитоподібної залози. Чутливість і специфічність стандартного цитологічного дослідження склали 100 % і 79 % відповідно. При комбінованому застосуванні імуноцитохімічного дослідження з МоАт 47 і визначення активності ДАП IV чутливість метода склала 100 %, а його специфічність 98,6 %. Використання цих маркерів дозволяє підвищити діагностичну ефективність ТАПБ, а також може застосовуватися не лише у селекції вузлів ЩЗ для оперативного лікування, але й з метою визначення обсягу хірургічного втручання.

У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у встановленні діагностичної ефективності маркерів малігнізації за захворювань ЩЗ шляхом комплексного застосування сучасних методів морфологічного аналізу: імуноцитохімічного дослідження тиреоїдної пероксидази з МоАт 47 і цитохімічного визначення активності ДАП IV.
Провідна роль у діагностиці пухлинних захворювань ЩЗ належить ТАПБ із комплексним морфологічним дослідженням аспіратів із використанням маркерів малігнізації (МоАт 47 і ДАП IV) з метою селекції вузлів залози для визначення лікувальної тактики.
Імуноцитохімічний аналіз аспіратів вузлів ЩЗ із використанням МоАт 47 показує абсолютну діагностичну чутливість (100 %) цього методу на основі зниження експресії тиреоїдної пероксидази у клітинах злоякісної та потенційно злоякісної природи, що є підставою для його широкого використання при оперативному лікуванні пухлин ЩЗ.
Визначення нормального рівня експресії ТПО, що є об’єктивним критерієм для встановлення доброякісного характеру пухлинного процесу, необхідно розглядати як метод вибору в практичній ендокринології при обґрунтуванні терапевтичної тактики без ризику пропустити рак залози.
Відсутність імуноцитохімічної реакції з МоАт 47 в аспіратах вузлів ЩЗ і висока активність ДАП IV у них є характерною морфологічною ознакою злоякісної природи пухлини, що дозволяє визначити обсяг оперативного втручання на передопераційному етапі.
Комплексне використання маркерів малігнізації (МоАт 47 і ДАП IV ) у діагностиці захворювань ЩЗ на передопераційному етапі дозволяє зменшити відсоток неадекватних хірургічних втручань з приводу доброякісних пухлин залози.
Використання імуноцитохімічного аналізу ТПО із МоАт 47 і цитохімічне визначення активності ДАП IV виключає можливість хибно-позитивних результатів і дозволяє підвищити діагностичну ефективність цитологічної діагностики захворювань ЩЗ у цілому