Кірданов Михайло Григорович. Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України)

Краткое описание

Кірданов Михайло Григорович. Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України): Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 199арк. - Бібліогр.: арк. 180-189

Кірданов М.Г. Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Обгрунтовано нові підходи до вирішення питання організації обліку та аналізу витрат діяльності відповідно до сучасних потреб управління на прикладі взуттєвих підприємств.
Досліджено сутність і співставлено поняття витрати” і собівартість” в економічній теорії і бухгалтерському обліку, запропоновано схему класифікації витрат за ознаками в рамках напрямів обліку витрат, уточнено склад елементів витрат, розроблено номенклатуру калькуляційних статей витрат для цілей фінансового і управлінського обліку.
Обґрунтовано методику обліку витрат, яка забезпечує формування інформації, необхідної як для обчислення собівартості відповідно до вимог П(С)БО 16 Витрати”, так і для обчислення повної собівартості і собівартості за змінними витратами для управлінських цілей.
На прикладі взуттєвих підприємств опрацьовано методику аналізу змінних і постійних витрат при прийнятті поточних управлінських рішень.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми обліку і аналізу витрат на виробництво. Проблема полягає в розробці і впровадженні методики обліку і аналізу витрат на виробництво, яка забезпечує одержання інформації, необхідної і для складання фінансової звітності, і для оцінки варіантів поточних управлінських рішень.
Проведене дослідження обліку і аналізу витрат на виробництво на прикладі підприємств взуттєвої промисловості дозволяє зробити такі висновки:
1. Зміст понять витрати на виробництво”, собівартість продукції” в економічній теорії і бухгалтерському обліку не збігаються через застосування в бухгалтерському обліку специфічних принципів формування облікової інформації для задоволення інтересів користувачів інформації.
2. Поняття витрати на виробництво” є об’єктивною економічною категорією, тому бухгалтерський облік не може її ігнорувати. В нинішній системі обліку витрат економічні витрати на виробництво виступають у формі операційних та фінансових витрат, пов’язаних із залученням короткострокового капіталу.
3. Для організації ефективного управління витратами в умовах ринкової економіки раціональним є поєднання класифікації витрат за напрямами їх обліку, - для оцінки собівартості продукції, для контролю та регулювання, для прийняття управлінських рішень, - з класифікацією витрат в межах кожного напряму за ознаками.
4. Для цілей економічного аналізу доцільно розукрупнити елементи Інші операційні витрати” і Інші затрати”. Для відображення нових елементів операційних витрат слід використовувати субрахунки рахунку 84 Інші операційні витрати”; для відображення нових елементів фінансових, інших звичайних та надзвичайних витрат слід використовувати субрахунки рахунку 85 Інші затрати”, який доцільно перейменувати на Інші витрати”.
5. Номенклатура калькуляційних статей витрат має включати не тільки виробничі, але й невиробничі операційні витрати і фінансові витрати, пов’язані із залученням короткострокового капіталу, з поділом калькуляційних статей на змінну та постійну складову. Це дасть змогу обчислювати виробничу собівартість продукції відповідно до Положення (стандарту) Витрати”, повну собівартість продукції для визначення рівня цін, собівартість продукції за змінними витратами для проведення маржинального аналізу.
6. Методологія обліку витрат має забезпечити формування інформації про змінну та постійну складову операційних витрат у системному бухгалтерському обліку на субрахунках відповідних рахунків витрат. Поділ витрат на змінні та постійні проводиться або за допомогою математичних методів, або за допомогою аналізу поведінки витрат за тривалий період за даними бухгалтерських рахунків.
7. При розподілі загальновиробничих витрат на об’єкти калькулювання слід брати до уваги трудомісткість методу розподілу. Тому на різних підприємствах, виходячи з технологічних, виробничих, організаційних особливостей їх діяльності, можуть застосовуватися різні методи розподілу однотипних витрат. Недоцільно обмежувати методику розподілу загальновиробничих витрат одним варіантом, як це зроблено в Положенні (стандарті) Витрати”.
8. Для цілей обчислення повної собівартості продукції адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати, пов’язані із залученням короткострокового капіталу, мають бути віднесені на об’єкт калькулювання позасистемно, у внутрішньовиробничому обліку.
9. Зведений облік витрат має забезпечити калькулювання виробничої та повної собівартості продукції з поділом калькуляційних статей на змінні та постійні, а також калькулювання собівартості по змінних операційних витратах. Система обліку витрат, придатна як для цілей фінансового обліку обчислення виробничої собівартості, так і для цілей внутрішньовиробничого обліку обчислення повної собівартості та собівартості по змінних витратах, може бути названа інтегрованою системою обліку витрат.
10. Аналіз витрат на виробництво на основі їх поділу на змінні та постійні (маржинальний аналіз) є важливою складовою процесу управління підприємством в ринковій економіці. Він надає можливість визначати величину прибутку підприємства при змінах рівня витрат на виробництво, обсягу та ціни продажу, оцінювати варіанти короткострокових управлінських рішень і обирати той, який забезпечить найбільшу прибутковість. Отже, маржинальний аналіз витрат є способом прогнозування наслідків короткострокових управлінських рішень і тому він має бути впроваджений в практику роботи підприємств.