Кирилова Таміла Анатоліївна. Стратегії репрезентації жіночої суб'єктивності в прозі німецьких письменниць 1990 - 2000-х рр. (на матеріалі романів Г. Мюллер, М. Марон та Дж. Ерпенбек)

Краткое описание

Кирилова Таміла Анатоліївна. Стратегії репрезентації жіночої суб'єктивності в прозі німецьких письменниць 1990 - 2000-х рр. (на матеріалі романів Г. Мюллер, М. Марон та Дж. Ерпенбек).- Дис. канд. філол. наук: 10.01.04, Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2014.- 231 с.

Національна академія наук України
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка

На правах рукопису

КИРИЛОВА ТАМІЛА АНАТОЛІЇВНА

УДК 821.112.2 (477): 82 31 “19/20”

СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЖІНОЧОЇ СУБ’ЄКТИВНОСТІ
В ПРОЗІ НІМЕЦЬКИХ ПИСЬМЕННИЦЬ 1990 2000-х рр.
(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ Г. МЮЛЛЕР, М. МАРОН ТА ДЖ. ЕРПЕНБЕК)

Спеціальність 10.01.04 – література зарубіжних країн

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Волощук Євгенія Валентинівна
доктор філологічних наук

Київ-2014
ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. НІМЕЦЬКА ЖІНОЧА ПРОЗА У ВІТЧИЗНЯНОМУ ТА ЗАРУБІЖНОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ......................................................17
1.1. Теоретико-методологічні основи досліджень жіночої прози....................17
1.2. Сучасна жіноча проза як об’єкт німецьких літературознавчих студій..........................................................................................................................34

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ НІМЕЦЬКОЇ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ
1990 − 2000 х рр. ......................................................................................................52
2.1. Письменницькі генерації та напрями жіночої літератури Німеччини ХХ ст. як історико-літературний контекст сучасної жіночої прози..............52
2.2. Німецька жіноча проза 1999−2000 х рр. як окремий етап національного фемінного дискурсу.................................................................................................69

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЖІНОЧОЇ СУБ’ЄКТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ.........................................................................89
3.1. Модуси жіночої суб’єктивності у прозі Г. Мюллер, М. Марон та Дж. Ерпенбек............................................................................................................89
3.2. Конструювання концептів жіночої екзистенції в романах Г. Мюллер, М. Марон та Дж. Ерпенбек..................................................................................101
3.3. Трансформація жанрових форм у сучасній жіночій прозі: (квазі)автобіографія..............................................................................................113
3.4. Стратегії артикуляції жіночого досвіду в романістиці Г. Мюллер, М. Марон та Дж. Ерпенбек..................................................................................124
3.5. Засвоєння національної літературної традиції в сучасних німецьких жіночих романах....................................................................................................134

РОЗДІЛ 4. НАРАТИВНІ СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЖІНОЧОЇ СУБ’ЄКТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ........144
4.1. Специфіка наративізації жіночого досвіду в сучасній німецькій жіночій прозі..........................................................................................................................144
4.2. «Хронотоп спогаду» як модель організації жіночого тексту.................165
4.3. Засоби та форми опрацювання національної історії в сучасному німецькому жіночому романі..............................................................................180

ВИСНОВКИ............................................................................................................194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................202

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на матеріалі романів «Краще б я сьогодні з собою не зустрілася» Г. Мюллер, «Animal Triste» М. Марон, «Оповідь про стару дитину» та «Словник» Дж. Ерпенбек проаналізовані стратегії репрезентації жіночої суб’єктивності в німецькій жіночій прозі 1990−2000 х рр. На підставі аналізу провідних концепцій вітчизняного і зарубіжного літературознавства з’ясовано, що на нинішньому етапі жіноча суб’єктивність тлумачиться як множинна дискурсивна категорія.
Художня проза сучасних німецьких романісток відображає специфічний спосіб жіночого буття в світі і вимагає відповідних способів літературної адаптації життєвого матеріалу письменниць для розкриття жіночого досвіду. Йдеться, зокрема про засоби художньої реалізації проекту множинної жіночої ідентичності, зумовленої амбівалентністю жіночого суб’єкта; форми активного залучення жіночої естетики, спрямованої на утвердження субверсивності письма; модуси використання автобіографічного принципу; ідейно-тематичні, жанрово-стилістичні та наратативні домінанти текстів.
Художній дискурс жінок-письменниць, відображаючи автентичний жіночий досвід, утверджує ідею множинності жіночого Я. У площині мови опроявлюються неоднорідність і неодновимірність категорій жіночої суб’єктивності та ідентичності як конструктів, що генеруються дискурсивно. Мовна репрезентація жіночого суб’єкта здійснюється через залучення авторками жіночої естетики. У художньому плані її продуктивність визначається субверсивним потенціалом та встановленням відношень мова / тіло. Своєю чергою, концепт тіла видається особливо вагомим для ілюстрації жіночого досвіду і позначає дискурсивну конструкцію, що підлягає текстуалізації. При цьому формально-змістовні художні показники текстів, написаних жінками, пов’язані з домінуючим у жіночій прозі дискурсом автобіографії. Він є визначальним, зокрема для конструювання жіночих типів, підбору ідейно-тематичних аспектів, жанрово-стилістичних характеристик і наративного формату текстів.