Кірпічнікова Катерина Петрівна. Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу

Краткое описание

Кірпічнікова Катерина Петрівна. Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу : Дис... канд. наук: 14.01.30 - 2007.

Кірпічнікова К.П. Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.
В роботі узагальнено результати дослідження функціонального стану тромбоцитар-но- судинного, коагуляційного, фібрінолітичного компонентів гемостазу та профілактики тромбоемболічних ускладнень при операціях ендопротезування кульшового суглобу у 100 пацієнтів. Використовуючи дані нового методу дослідження - низькочастотної вібраційної п'єзоелектричної гемовіскозіметрії та коагулограм для оцінки основних ланок системи гемостазу, встановлено, що у даної категорії хворих вже в доопераційцному періоді мали місце гіперкоагуляційні зсуви. Було досліджено вплив тотальної внутрішньовенної анестезії зі штучною вентиляцією легенів, пролонгованої епідуральної анестезії та комбінованої анестезії на основні компоненти гемостазу. Обгрунтовані переваги використання комбінованої анестезії у даних пацієнтів, як компонента комплексної корекції порушень в системі гемостазу. Досліджено вплив різноманітних методів антикоагулянтної профілактики на функціональний стан основних ланок системи гемостазу. Обгрунтовані переваги застосування клексану у даної категорії хворих в післяопераційному періоді. Доведено, що комплексне використання комбінованої анестезії та клексану найбільш ефективно знижує кількість тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді у хворих з ендопротезуванням кульшового суглобу.

Завдячуючи вивченню функціонального стану основних ланок системи гемостазу у хворих при операціях ендопротезування кульшового суглобу вирішено завдання покращення профілактики тромбоемболічних ускладнень шляхом вибору оптимального виду анестезіологічного забезпечення та антикоагулянтної профілактики у даної категорії пацієнтів.
1. При дослідженні стану компонентів системи гемостазу у хворих, що надійшли для проведення ендопротезування кульшового суглобу, виявлені наступні гіперкоагуляційні зсуви: посилення спонтанної агрегації тромбоцитів, активація протромбіно - тромбіноутворення, значне пригнічення фібрінолітичної активності.
2. У відповідь на проведення функціональної проби з двократною локальною гіпоксією верхньої кінцівки у обстежених хворих спостерігалась хронометрична гіперкоагуляція, обумовлена активацією фаз протромбіно - тромбіно - фібріноутвореня, при цьому тромбоцитарно - судинний та фібрінолітичний компоненти гемостазу залишались на початковому рівні. Даний тип реакції системи РАСК слід розцінювати як декомпенсований, що говорить про високу тромбонебезпеку даної категорії пацієнтів.
3. При тотальній внутрішньовенній анестезії зі штучною вентиляцією легенів спостерігалось пригнічення спонтанної агрегації тромбоцитів. Пролонгована епідуральна анестезія супроводжувалась вираженою активацією фібрінолізу та спонтанної агрегації тромбоцитів. Показники коагуляційного компоненту гемостазу змінювалися у бік гіперкоагуляції при обох видах анестезіологічного забезпечення.
4. Комбінована анестезія є переважним методом знеболювання при ендопротезуванні кульшового суглобу, оскільки при ній відмічались найменші гіперкоагуляційні коливання фаз протромбіно - тромбіноутворення, показники спонтанної агрегації тромбоцитів, фібріноутворення та фібрінолітичної активності відповідали нормі.
5. Антикоагулянтом вибору у даної категорії пацієнтів є клексан. У хворих, які отримували клексан 40 мг/добу, з 1 доби післяопераційного періоду протягом 10 днів, спостерігалась нормалізація тромбоцитарно - судинного, коагуляційного, фібрінолітичного компонентів гемостазу до 5 доби післяопераційного періоду. Кількість тромбозів глибоких вен при профілактиці клексаном на 12% менше, ніж при використанні гепарину, та на 4% менше, ніж при використанні фраксипарину. Післяопераційна крововтрата знижувалася на 36,7% - 30,6%, відповідно.
6. При використанні комбінованої анестезії кількість тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді на 24% нижче, ніж при тотальній внутрішньовенній анестезії зі штучною вентиляцією легенів, та на 12,6% нижче, ніж при пролонгованій епідуральній анестезії. У хворих, що оперувались під комбінованою анестезією та одержували клексан, тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді не спостерігалось.