Коган Олександр Володимирович. Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини

Краткое описание

Коган Олександр Володимирович. Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини: Дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Буковинська держ. медична академія. - Чернівці, 2002. - 179 арк. - Бібліогр.: арк. 137-161

Коган О.В. Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевского МОЗ України, Тернопіль, 2002
Дисертація містить дані про комплексне дослідження кульшового суглоба впродовж всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії кульшового суглоба. Описані особливості будови кульшового суглоба і його взаємовідношення із суміжними структурами.
Встановлені періоди, місце і особливості закладки скелетогенних зачатків кісток, утворюючих кульшовий суглоб, суглобової капсули і зв’язкового апарату. Описані особливості їх створення і корелятивний зв’язок з розвитком нервово-м’язового апарату. Досліджені особливості кровопостачання і іннервації кульшового суглоба. Визначені критичні періоди розвитку в становленні кульшового суглоба людини. Виявлені морфологічні передумови виникнення природжених аномалій, вад розвитку і варіантів будови кульшового суглоба. Отримані дані можуть бути основою для разробки нових методів антенатальної профілактики і постнатальної хірургічної корекції у новонароджених і дітей раннього віку.

1. У дисертаційній роботі, окрім теоретичного узагальнення наводиться нове вирішення актуальної задачі щодо розвитку і становлення топографії кульшового суглоба, що виявляється в комплексному вивченні особливостей його закладки та динаміки становлення топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу та в новонароджених.
2. Формування кульшового суглоба починається в зародковий період - з кінця 5-го тижня (9,0-10,0 мм ТКД) внутрішньоутробного розвитку; поява прохондральних зачатків тазової і стегнової кісток збігається за часом із вростанням нервів у зачатки кінцівки.
3. Кульшовий суглоб у своєму становленні та пренатальному розвитку проходить три стадії, характерні для філогенезу суглобів: від синартрозу (6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку) через геміартроз (7-й тиждень) до діартрозу (8-й тиждень внутрішньоутробного розвитку).
4. Найбільш інтенсивно процеси морфогенезу кульшового суглоба проходять у передплодовий період від 7-го до 9-го тижнів. У цей період (передплоди 24,0 - 28,0 мм ТКД) формуються основні анатомічні компоненти суглоба: суглобові поверхні, суглобова капсула і суглобова щілина. Внутрішньокапсульні зв’язки за часом розвитку передують позакапсульним. На 7-му тижні починається процес невротизації суглоба, з’являються ознаки кровопостачання його з басейну стегнової артерії.
5. Розвиток кульшового суглоба продовжується у плодовому періоді і не завершується на момент народження. У плодів, починаючи з 4 місяців, чітко виявляються статеві відмінності і варіанти будови елементів кульшового суглоба. В усіх випадках як у хлопчиків, так і в дівчаток відзначається чергування інтенсивності росту головки стегна і кульшової западини справа і зліва.
6. Формування суглоба тісно пов’язано з розвитком м’язової системи, судинної сітки суглоба, іннерваційного апарата. Рухова активність у процесі пренатального і раннього постнатального онтогенезу дитини необхідна для правильного формування суглоба.
7. У новонароджених хлопчиків коефіцієнт відповідності головки стегна і кульшової западини вище, ніж у дівчаток (0,67 > 0,65). Незалежно від статі цей коефіцієнт у правому суглобі більше, ніж у лівому.
8. Впродовж II половини внутрішньоутробного розвитку розмір кута деклінації стегнової кістки у дівчаток у середньому на 1-7Обільше, ніж у хлопчиків.
9. Збільшення ядра окостеніння клубової кістки до 6 місяців внутрішньоутробного розвитку у хлопчиків відбувається з меншою інтенсивністю, ніж у дівчаток. Надалі це співвідношення змінюється на користь хлопчиків.
10. У недоношених дітей і новонароджених максимальна невідповідність головки стегна кульшовій западині відзначається при випрямленій, приведеній, і злегка (5 - 10О) ротованій зовні, кінцівці. При цьому в диспластичному суглобі створюються умови для виходу головки стегна з кульшової западини.
11. Найбільш повна відповідність головки стегна кульшовій западині відзначається при положенні кінцівки в стані одночасного відведення (40 - 45О), згинання (45-60О) і пронації (25-28О). При такому положенні кінцівки спостерігається не тільки повна конгруентність суглобових поверхонь головки стегна і кульшової западини, але і найменший натяг сумки і зв’язкового апарата суглоба.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. Результати дослідження можуть бути використані клініцистами - мікропедіатрами, неонатологами, педіатрами, дитячими ортопедами для удосконалення існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики та лікування уроджених вад кульшового суглоба в новонароджених.
2. Знання топографоанатомічних особливостей кульшового суглоба в пренатальному періоді онтогенезу та в новонароджених може бути морфологічною базою для удосконалення існуючих і розробки нових методів діагностики та хірургічної корекції деякої природженої і набутої патології кульшового суглоба у плодів, новонароджених і дітей раннього віку.
3. Здійснення профілактичних заходів для зниження дисплазії кульшового суглоба й уродженого вивиху стегна можливо шляхом боротьби з ускладненнями впродовж вагітності, ретельного контролю за станом плода, його руховою активністю.
4. Одержані результати доцільно використовувати в навчальному процесі та при написанні монографій, навчальних посібників і підручників з ембріології у розділах, які стосуються кульшового суглоба.