Комплексна оцінка вартості підприємства

Краткое описание

східноукраїнський НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВоЛоДИМИРА Даля

На правах рукопису

Тертична наталія володимирівна

УДК 658.152

Комплексна оцінка вартості підприємства

Спеціальність 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Керівник дисертаційної роботи
доктор економічних наук, професор
Костирко Л.А.

Луганськ 2005
Зміст

Вступ

3

Розділ 1.

Передумови комплексної оцінки вартості підприємства.

8

1.1.

Характеристика підприємства як організаційної форми відтворення капіталу та об’єкта оцінки

8

1.2.

Визначення передумов і пріоритетів оцінки вартості підприємства на основі експрес-аналізу потенціалу фінансово-економічної стійкості

17

1.3.

Дослідження сутності, методів, принципів оцінки вартості підприємства та визначення її мети

37

Висновки до розділу 1

59

Розділ 2.

Аналіз передумов використання майнового підходу

62

2.1.

Сутність майнового підходу до оцінки вартості підприємства і особливості його використання

62

2.2.

Модифікація оцінювальних показників вартості на основі застосування методу чистих активів

84

2.3.

Особливості оцінки вартості об’єктів нематеріальних активів підприємства

105

Висновки до розділу 2

120

Розділ 3.

Процедури комплексної оцінки вартості підприємства та використання її результатів для складання фінансових прогнозів

123

3.1.

Формування аналітичного базису для комплексної оцінки вартості підприємства

123

3.2.

Аналіз чутливості та ризику оцінювальних показників вартості підприємства

141

3.3.

Розробка моделі комплексної оцінки вартості підприємства та напрямів її реалізації

152

Висновки до розділу 3

178

Висновки

181

Перелік використаних джерел

190

Додатки

203

Вступ

Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток ринкових процесів в Україні вимагає переорієнтації зусиль менеджерів щодо забезпечення поточних результатів діяльності в площину підтримки сталого економічного зростання, яке є певним гарантом безперервного функціонування підприємства й залежить від якості реалізації його потенціалу. Комплексним критерієм сталого розвитку підприємства є його вартість, оскільки вона відображає сукупну характеристику фінансових показників діяльності підприємства та забезпечує інтереси різних учасників ринкових відносин. Тому вартісна оцінка підприємства повинна стати невіддільним інструментом управління власністю. Зосередження на пошуку можливостей ефективного функціонування підприємства зумовлює необхідність зміни парадигми процесу оцінювання вартості підприємства від оцінно-статистичного до пошуково-прогностичного, спрямованого на формування якісної системи інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень у сфері вибору альтернатив фінансових прогнозів розвитку підприємства.
Особливого значення набуває розробка процедур оцінки вартості щодо підприємств різної галузевої приналежності. На жаль, більшості українських промислових підприємств властиві такі тенденції у відтворенні власного капіталу, як збитковість, дефіцит власних фінансових ресурсів, низький рівень ефективності й обіговості оборотного капіталу, висока кредиторська заборгованість. Це потребує комплексного підходу щодо оцінки вартості підприємства, використання якого дозволятиме враховувати вплив на її величину найбільш вагомих чинників, а саме: потенціал фінансово-економічної стійкості підприємства, інфляцію, ризик і можливості економічного зростання підприємства.
Питання оцінки вартості підприємства вирішувалися в наукових працях зарубіжних і вітчизняних учених. Але, незважаючи на різноплановість і глибину проведених досліджень, існує потреба у розробки напрямів удосконалення оцінки вартості підприємства з метою підвищення достовірності фінансових прогнозів розвитку підприємства.
Необхідність дальшого дослідження та поглиблення теоретичних, методичних і прикладних аспектів організаційно-методичного забезпечення комплексної оцінки вартості підприємства зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання, визначила актуальність і практичну значущість дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України відповідно до держбюджетної теми ДН 39-03 Дослідження та формування механізму забезпечення стійкості фінансових і промислових компаній регіону” (2003-2005 рр., номер держреєстрації 0103U000419), у межах якої автором розроблено науково-методичні рекомендації щодо комплексної оцінки вартості підприємства для прогнозування розвитку підприємства.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка й обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо комплексної оцінки вартості підприємства.
Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:
обґрунтовано концепцію комплексної оцінки вартості підприємства та визначено послідовність її реалізації;
досліджено економічну сутність підприємства як об’єкта оцінки та визначено передумови комплексної оцінки його вартості;
розкрито сутність і проведено порівняльний аналіз наявних підходів до оцінки вартості підприємства;
вивчено майновий підхід до оцінки вартості підприємства та визначено особливості його використання;
розглянуто й апробовано на підприємствах молочної та маслосироробної промисловості порядок розрахунку скоректованих чистих активів;
обґрунтовано основи формування аналітичного базису комплексної оцінки вартості підприємства;
упроваджено в діяльність підприємств молочної та маслосироробної промисловості розроблені рекомендації.
Об’єктом дослідження є процес оцінки вартості підприємства. Предметом дослідження є майновий підхід до оцінки вартості підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи, методи та прийоми проведення досліджень. Теоретичною основою дисертаційної роботи послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань оцінки вартості підприємства.
Інформаційною базою роботи є статистичні дані та звітні матеріали підприємств молочної та маслосироробної промисловості, результати наукових досліджень, проведених безпосередньо автором.
Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні акти, що регламентують фінансово-економічну діяльність підприємства й оцінну діяльність в Україні.
При проведенні досліджень використано сукупність методів і підходів: методи структурно-логічного та якісного аналізу і синтезу (при дослідженні положень сучасних економічних і фінансових теорій та праць вітчизняних і зарубіжних учених щодо оцінки вартості підприємства); системний і логічний підходи, історичний метод і метод аналогій (при дослідженні характеристик підприємства як об’єкта оцінки та розробці концептуальної моделі комплексної оцінки вартості підприємства); методи статистичного та ситуаційного аналізу (при оцінці потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємств); експертні методи (при оцінці ризику за етапами комплексної оцінки вартості підприємства); методи економіко-математичного моделювання (для інтегрованої оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості, розробки моделі комплексної оцінки вартості підприємства та фінансових прогнозів). Для обробки економічної інформації, побудови таблиць, діаграм, алгоритмів використано сучасні комп’ютерні технології та пакет прикладних програм Microsoft Excel.
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці комплексної оцінки вартості підприємства для прогнозування перспектив його розвитку.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
запропоновано комплексну оцінку вартості підприємства, яка полягає в проведенні корегувань вартості підприємства, одержаної на основі застосування майнового підходу, з урахуванням потенціалу фінансово-економічної стійкості та можливостей економічного зростання підприємства, а також впливу ризику й інфляції;
розроблено структуру моделі комплексної оцінки вартості підприємства, яка передбачає визначення її передумов, формування інформаційної бази оцінки, організаційне забезпечення процедури комплексної оцінки вартості підприємства;
удосконалено:
процедуру оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства шляхом визначення інтегрального показника потенціалу фінансово-економічної стійкості та діапазону його коливань;
оцінку ризику, який ідентифікується на кожному етапі комплексної оцінки вартості підприємства, шляхом визначення інтегрального показника ризику, що дозволяє врахувати його вплив на вартість підприємства;
уточнено:
економічну сутність підприємства як об’єкта оцінки, яке розглядається як сукупність відносин, що виникають між економічними суб’єктами суспільства з метою відтворення та розподілу капіталу на основі уособлених персоніфікованих економічних інтересів і наявності у підприємства якостей товару.
Практичне значення отриманих результатів. Викладені в дисертації теоретичні положення, розроблені підходи й отримані результати доведені до рівня методичних положень і прикладного інструментарію, що дозволяє здійснювати комплексну оцінку вартості підприємства.
До числа основних результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
процедури комплексної оцінки вартості підприємства;
використання результатів комплексної оцінки вартості підприємства в прогнозуванні перспектив його розвитку.
Розробки та рекомендації автора використовуються в практичній діяльності підприємств Луганської області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: ТОВ МТК” (довідка № 019/582 від 06.09.2005 р.), Асоціація Луганськ-молоко” (довідка № 003-61 від 05.09.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо комплексної оцінки вартості підприємства. Особистий внесок у праці, опубліковані у співавторстві, визначено у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати наукового дослідження доповідалися автором й одержали схвалення на Міжнародній конференції Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” (м. Донецьк, 2001 р.), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Облік, аудит і аналіз: економічна база, стратегія, концепції” (м. Тернопіль, 2004 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 11 наукових працях, серед яких 3 статті у наукових журналах, 4 статті у збірниках наукових праць, 4 публікації у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,96 д.а., з яких особисто автору належать 2,7 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 189 сторінках друкованого тексту. Матеріали роботи містять 36 таблиць і 31 рисунок, які подано на 42 сторінках. Список використаних джерел із 165 найменувань уміщено на 13 сторінках, 3 додатка на 27 сторінках.

Список литературы

ВисновкИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.
В сучасних умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки національної економіки підприємства. Підприємство, з одного боку, є суб’єктом, тобто учасником ринкових відносин. Свідченням цього є здійснення ним функції купівлі-продажу. З іншого боку, підприємство може бути й об’єктом ринкових відносин через те, що має вартість і в певний момент може бути проданим, тобто стає товаром, що зумовлює необхідність оцінки його вартості. Зважаючи на це, в роботі розглянуто ключові ознаки підприємства як об’єкта оцінки, зокрема, цілісність, адаптивність, ефективність, синергічність, збалансованість, протиентропійність. Це дозволило дати характеристику підприємству як об’єкту, якому властиві якості товару. По-перше, підприємство це інвестиційний товар, вкладення у яке здійснюється з метою отримання доходу в майбутньому. По-друге, підприємство є системою, складність і структура якої визначають можливість купівлі-продажу як системи в цілому, так і окремих її елементів. По-третє, вартість підприємства динамічно змінюється, оскільки залежить від впливу внутрішніх і зовнішніх чинників.
Особливого значення оцінка вартості набуває при визначенні реального потенціалу підприємства, тобто виробничих, фінансових, ринкових, інтелектуальних, інформаційних можливостей, що дозволяють забезпечити конкурентоспроможність і перспективи його сталого розвитку. Це дозволило зробити висновок про те, що процес оцінки підприємства може слугувати підґрунтям визначення його стратегічних цілей. При цьому виявляються альтернативні сценарії розвитку та визначається, який з них забезпечить підприємству ефективну діяльність і більш високу вартість.
Для вивчення питань оцінки вартості підприємства були вибрані підприємства молочної та маслосироробної промисловості Луганської області. Аналіз діяльності цих підприємств свідчить про їх кризове становище. Підприємства молочної та маслосироробної промисловості в результаті збиткової діяльності за аналізований період мають від’ємні значення рівня рентабельності власного капіталу, активів і продажу. Значний дефіцит вільних фінансових ресурсів у цих підприємств не дає можливості оновлювати необоротні активи, зношеність яких у 2004 році склала 57,1%, що значною мірою знижує їх виробничу потужність. Дослідження тенденцій розвитку молочної та маслосироробної промисловості дозволило дійти висновку, що кризове становище цих підприємств зумовлено такими чинниками, як значна питома вага збиткових підприємств, низький рівень фінансової стійкості, обмеженість власних фінансових ресурсів, порушення структури капіталу тощо. Аналіз ситуації дозволяє констатувати, що для забезпечення достатнього потенціалу розвитку підприємств цієї галузі необхідна цілеспрямована концентрація зусиль на довгострокових стратегічних завданнях, вирішення яких можливе за умови наявності достовірної інформації, котру можна отримати в результаті проведення процедури оцінки вартості підприємства.
Вартість підприємства є інтегральною характеристикою, яка відображає, з одного боку, вектор його сталого розвитку, а з іншого спроможність генерувати цінності для різних груп учасників ринкових відносин. Оцінити підприємство не можна тільки за вартістю його майна на певний момент часу. В даному дослідженні зосереджено увагу на комплексній оцінці вартості підприємства, яка відображає не тільки поточний стан, а й перспективи розвитку підприємства шляхом урахування впливу на його вартість потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства, ризику, інфляції та можливостей економічного зростання.
На основі порівняльного аналізу в дисертаційній роботі вивчено сутність таких традиційних підходів до оцінки вартості підприємства, як майновий, дохідний, порівняльний. Аналіз переваг і недоліків цих підходів дозволив виділити пріоритетні сфери застосування вказаних вище підходів до визначення вартості підприємств, розділивши їх за ознаками зіставлення: цілі інвестора; тип підприємства; стан ринку. В роботі обґрунтовано доцільність застосування майнового підходу щодо оцінки вартості підприємства за таких обставин:
інформаційною базою оцінки вартості підприємства є бухгалтерська звітність;
достовірність оцінки вартості забезпечується можливістю використання різних методів оцінки вартості активів;
можливе внесення корегувань у розрахунки вартості підприємства, пов’язаних з технічними помилками та з необхідністю переоцінки активів з урахуванням інфляції, можливостей економічного зростання або фінансово-економічного потенціалу підприємства.
В дисертаційній роботі сформульовано концепцію комплексної оцінки вартості підприємства, яка полягає в проведенні певних корегувань вартості підприємства, одержаної на основі застосування методів майнового підходу. Концепцію графічно представлено у вигляді моделі. Модель відображає послідовність комплексної оцінки вартості підприємства та передбачає організаційні й аналітичні процедури розрахунку вартості підприємства, які послідовно описані в дисертаційній роботі.
Аналіз методів майнового підходу до оцінки вартості підприємства дозволив обґрунтувати вибір для визначення вартості підприємства як діючого методу розрахунку чистих активів. Використання цього методу для оцінки підприємств молочної та маслосироробної промисловості виправдано тим, що ці підприємства обтяжені значними матеріальними активами, як правило, не мають ретроспективи даних про прибутки, що не дає можливості досить точно спрогнозувати прибуток або грошовий потік у майбутньому. Тому в роботі досліджено економічний зміст поняття чистих активів підприємства та зроблено висновок про важливість правильного розрахунку їх вартості, оскільки даний показник характеризує динаміку змін у статутному капіталі досліджуваних підприємств і виконує функції індикатора, який характеризує поряд з іншими показниками їх фінансову стійкість та інвестиційну привабливість.
Результати дослідження показали, що через зміни кон’юнктури ринку, використання різних методів обліку активів (основних засобів, запасів), впливу інфляції балансова вартість активів, як правило, не відповідає їх ринковій вартості. Тому на першому етапі вартісної оцінки підприємства виникає потреба в модифікації статей традиційного балансу, що передбачає їх переоцінку й уточнення. Модифікацію запропоновано реалізувати за допомогою методу скоригованих чистих активів. Базова формула визначення скоригованих чистих активів (ЧАС) набуває такого вигляду: ЧАС=АС З, де АС скориговані активи; З зобов’язання.
Для розрахунку вартості скоригованих чистих активів підприємств молочної та маслосироробної промисловості Луганської області використовувалася інформація про фінансовий стан підприємств, бухгалтерська документація, проводилося опитування спеціалістів фінансових відділів підприємств, залучалися експерти з оцінки. В роботі подано послідовність модифікації статей балансу за найбільш значущими для підприємств молочної та маслосироробної промисловості елементами балансу, зокрема, основних засобів, запасів, дебіторської заборгованості. Результати розрахунку вартості скоригованих чистих активів, підтверджують висновок, що балансова вартість активів досліджених підприємств не дає реальної оцінки їх величини.
На досліджуваних підприємствах модифікація активів балансу призвела до зниження величини власного капіталу. Таке становище, перш за все, вказує на функціональне старіння (знос) активів, яке пов’язане з невідповідністю функціонального призначення, технічного рівня об’єктів сучасним вимогам, реальному або прогнозованому способу використання.
Метод скоригованих чистих активів, який ґрунтується на модифікації статей балансу, дає можливості за умов нестабільної економіки отримати більш наближену до ринкової оцінки вартість майна підприємства.
При оцінці вартості підприємства набуває особливого значення така оцінна категорія, як вартість нематеріальних активів. На сучасному етапі об’єкти нематеріальних активів стають не лише предметом купівлі-продажу, але і віддаються в лізинг і заставу, вносяться як внесок у статутний фонд. Тому нематеріальні активи стають важливим показником міцності ринкової позиції підприємств, вагомим фактором їх фінансово-економічного стану та економічної політики. Запропонована класифікація основних ситуацій оцінки вартості нематеріальних активів підтверджує, що нематеріальні активи є одним з найважливіших факторів, що впливає на вартість підприємства.
В дисертаційній роботі визначено організаційні й аналітичні процедури комплексної оцінки вартості підприємства. Аналітичний базис для оцінки вартості підприємства формується на основі використання результатів інтегральної оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства, аналізу ризику за етапами оцінки вартості підприємства, оцінки потенційних можливостей економічного зростання підприємства.
Запропоновано для інтегральної оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості використовувати метод рівняння розвитку. Перевага цього методу полягає в тому, що він дозволяє одержати кількісну оцінку потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства у вигляді інтегрального показника, який показує розвиток підприємств галузі.
Розрахунок інтегрального показника потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства виконано в роботі на основі запропонованої послідовності з використанням інформаційного забезпечення, яке включає фінансово-економічні показники підприємств, що класифіковані за такими напрямами: фінансова стійкість, платоспроможність, ефективність фінансово-економічної діяльності та кадровий потенціал. Ці показники відповідають таким вимогам: не надають повторюваних висновків; відображають головні напрями фінансово-економічної діяльності підприємств; відповідають чинній системі фінансової звітності.
Результати оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості за 13 підприємствами молочної та маслосироробної промисловості Луганської області дозволили встановити діапазон коливань інтегрального показника потенціалу фінансово-економічної стійкості (Іn) та за значенням показника згрупувати підприємства за чотирма ситуаціями фінансово-економічної стійкості: абсолютною, нормальною, нестійким і кризовим станом .
Інтерпретація коливань показника Іn така:
Іn>1 чим вище значення інтегрального показника від одиниці, тим вищий потенціал фінансово-економічної стійкості окремого підприємства у групі підприємств, що розглядаються;
Іn<1 чим нижче значення інтегрального показника від одиниці, тим нижчий потенціал фінансово-економічної стійкості окремого підприємства у групі підприємств, що розглядаються;
Іn=1 значення загального інтегрального показника вказує на те, що потенціал фінансово-економічної стійкості окремого підприємства збігається з середньогалузевим.
Проведені дослідження дозволили дійти висновку, що стан абсолютної стійкості підприємства зумовлений більш високим порівняно з середньогалузевим рівнем використання ресурсів, у результаті чого вартість цього підприємства перевищує вартість його чистих активів. Нижчий рівень використання ресурсів окремого підприємства порівняно з середньогалузевим спричиняє нестійкий стан і нижчу оцінку вартості підприємства, ніж наявні чисті активи. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що інтегральна оцінка потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства не завжди означає збиткову діяльність підприємства (але останнє може мати місце). Потенціал фінансово-економічної стійкості такого підприємства знаходиться на рівні, нижчому за галузевий.
У процесі формування аналітичного базису комплексної оцінки вартості підприємства особливу увагу приділено аналізу ризику на кожному етапі визначення комплексної оцінки вартості підприємства. В роботі запропоновано структурно-логічну схему оцінки ризику, що складається з чотирьох етапів:
ідентифікація ризику на окремих етапах комплексної оцінки вартості підприємства (базується на експертному визначенні ризикованих подій);
моделювання ризику (передбачає встановлення статистичних характеристик ризикованого профілю);
інтегральна оцінка ризику на окремих етапах комплексної оцінки вартості підприємства (здійснюється за допомогою комбінації статистичного й експертного методів);
інтегральна оцінка ризику для коригування вартості підприємства.
За результатами анкетування 13 підприємств молочної та маслосироробної промисловості Луганської області побудовано емпіричну шкалу ризику та межі його припустимого рівня: мінімальний (0,0 0,2); середній (0,2 0,4); високий (0,4 0,6); максимальний (0,6 0,8); критичний (0,8 1,0). Аналіз підприємств молочної та маслосироробної промисловості Луганської області показав, що велика частина досліджуваних підприємств знаходиться в області середнього рівня ризику.
Для отримання максимально наближеної до реальної вартості підприємства в роботі пропонується враховувати також вплив на вартість підприємства можливостей економічного зростання підприємства та рівень інфляції. Визначення потенційних можливостей економічного зростання підприємства пов’язане з прогнозуванням обсягу реалізації продукції. Позитивний вплив на оцінку вартості стає явним, коли темпи економічного зростання більші за одиницю. Коректування вартості підприємства на рівень інфляції проводиться на основі статистичних даних про індекс цін.
Результати коригування вартості досліджуваних підприємств молочної та маслосироробної промисловості Луганської області показують значні коливання величини вартості підприємств залежно від впливу різноманітних факторів.
Для підтвердження достовірності зроблених висновків щодо оцінки вартості підприємств молочної та маслосироробної промисловості Луганської області та взаємозв’язку між наведеними коригувальними коефіцієнтами використано багатофакторний регресійний аналіз, для чого побудовано низку регресійних моделей за трьома підприємствами, які мають різну вартість, і розраховано теоретичне значення комплексної оцінки вартості підприємства.
Автоматизація розрахунків з використанням пакета аналізу Microsoft Excel дає можливість отримати коефіцієнти рівняння регресії та статистику для ряду із застосуванням методу найменших квадратів. Аналіз наведених регресійних моделей показав суттєву залежність вартості підприємства, яку розраховано на основі чистих активів, від виділених факторів потенціалу фінансово-економічної стійкості, ризику, інфляції та можливостей економічного зростання підприємства.
Застосування комплексної оцінки вартості підприємства на основі скоригованої вартості чистих активів з урахуванням названих факторів дозволяє усунути однобічність оцінки, більш реально оцінити вартість підприємства й отримати надійне інформаційне джерело для її прогнозування з метою прийняття зважених управлінських рішень щодо управління підприємством.
Таким чином, у дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання щодо вдосконалення оцінки вартості підприємства на основі майнового підходу, яке полягає в розробці комплексної оцінки вартості підприємства. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого:
1. Підприємство в сучасних умовах слід розглядати як об’єкт ринкових відносин, що має вартість і якому властиві якості товару. На основі дослідження ключових ознак підприємства як об’єкта оцінки розкрито економічну сутність підприємства з точки зору оцінки його вартості, яке розглядається як сукупність відносин, що виникають між економічними суб’єктами суспільства з метою відтворення та розподілу капіталу на базі уособлених персоніфікованих економічних інтересів, і якому властиві якості товару.
2. Доведено, що оцінка вартості підприємства не є самоціллю, вона підкоряється вирішенню конкретного завдання, що спрямоване на досягнення цілей оцінки з боку різних господарюючих суб’єктів.
3. Дослідження тенденцій економічного розвитку, аналіз ситуації, яка склалася в молочній і маслосироробній промисловості Луганської області, дозволяють констатувати, що для забезпечення достатнього потенціалу розвитку підприємств цієї галузі необхідна цілеспрямована концентрація зусиль на довгострокових стратегічних завданнях і пошук надійних засобів інформаційного забезпечення зростання вартості підприємств.
4. Аналіз сутності наявних підходів до оцінки вартості підприємства дозволив виділити пріоритетні сфери їх застосування й обґрунтувати доцільність використання майнового підходу, який базується на надійній інформації (фінансова звітність), дає змогу використовувати різні методи оцінки вартості активів і коригувати розрахунки вартості підприємства, що пов’язані з технічними помилками та з необхідністю переоцінки активів з урахуванням інфляції, можливостей економічного зростання або фінансово-економічного потенціалу підприємства.
5. Ґрунтуючись на майновому підході, запропоновано комплексну оцінку вартості підприємства, яка полягає в коригуванні вартості підприємства, одержаної на основі застосування майнового підходу з урахуванням потенціалу фінансово-економічної стійкості та можливостей економічного зростання підприємства, а також впливу ризику та інфляції. Розроблено структуру моделі комплексної оцінки вартості підприємства, яка передбачає визначення її передумов, формування інформаційної бази оцінки, організаційне забезпечення процедури комплексної оцінки вартості підприємства.
6. Для оцінки вартості підприємств молочної та маслосироробної промисловості, які обтяжені значними матеріальними активами і, як правило, не мають ретроспективи даних про прибутки, запропоновано використовувати метод розрахунку чистих активів з дальшою модифікацією статей традиційного балансу, оскільки балансова вартість сукупних активів не відповідає їх ринковій вартості.
7. З метою врахування потенціалу фінансово-економічної стійкості в оцінці вартості підприємства запропоновано інтегральну оцінку потенціалу фінансово-економічної стійкості, представлено інтерпретацію значень інтегрального показника потенціалу фінансово-економічної стійкості.
8. Для аналізу ризику на етапах комплексної оцінки вартості підприємства й урахування його впливу на вартість підприємства розроблено структурно-логічну схему оцінки ризику, емпіричну шкалу ризику та межі його припустимого рівня.

9. Результати апробації запропонованої комплексної оцінки вартості підприємств на базі підприємств молочної та маслосироробної промисловості Луганської області показали значні коливання їх вартості, розрахованої на основі балансової вартості чистих активів і їх вартості за комплексною оцінкою. Застосування комплексної оцінки вартості підприємств дозволяє більш реально оцінити їх вартість та отримати надійне інформаційне джерело для прийняття зважених управлінських рішень щодо управління підприємством.
Перелік використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
3. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.
4. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
5. Закон Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» от 24.12.02 г. № 349-IV.
6. Закон Украины «Об авторском праве и смежных правах» от 23.12.93 г. № 3792-ХII. В редакции Закона Украины от 11.07.01 г. № 2627 - III.
7. Закон Украины «Об охране прав на знаки для товаров и услуг» от 15.12.93 г. № 3689-ХII.
8. Закон Украины «Об охране прав на изобретения и полезные модели» от 15.12.93 г. № 3687-ХII.
9. Закон Украины «Об охране прав на промышленные образцы» от 15.12.93 г. № 3688-ХII.
10. Закон Украины «Об охране прав на сорта растений» от 17.01.02 г. № 2986-III.
11. Постановление Кабинета Министров Украины №1891 от 10.12.2003 г. «Методика оценки стоимости имущества».
12. Постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении минимальных ставок вознаграждения (роялти) за использование объектов авторского права и смежных прав» от 18.01.03 г. № 72.
13. Приказ Министерства финансов Украины «Об утверждении типовых форм первичного учета объектов права интеллектуальной собственности в составе нематериальных активов» от 22.11.04 г. № 732.
14. Письмо Министерства финансов Украины «Относительно урегулирования вопроса постановки на бухгалтерский учет объектов права интеллектуальной собственности как нематериальных активов и их инвентаризации» от 12.08.05 г. № 31-04200-10-5/17045.
15. Методические рекомендации относительно определения стоимости чистых активов акционерных обществ. Одобрены Решением Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку от 17.11.04 г. № 485.
16. Инструкция о подаче, рассмотрении, публикации и внесении в реестр сведений о передаче права собственности на изобретение (полезную модель) и выдачу лицензии на использование изобретения (полезной модели), утвержденная приказом МОН Украины от 16.07.01 г. № 521.
17. Международные стандарты оценки: http: // www.appraiser.ru
18. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 р.
19. Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна»: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.04 р.
20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств»: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163.
22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.
23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246.
24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів»: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. № 817.
25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242.
26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 7 «Основні засоби»: Затв. наказом Міністерства фінансів від 31.03.1999 р. № 87 // Бухгалтерський облік і аудит. 2001. № 37(537).
27. Абрютина М.С., Грачёв А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб.-практ. пособие. М.: Дело и Сервис, 1998. 256 с.
28. Азгальдов Г.Г. Проблемы согласования оценок и ее возможное решение / Российское общество оценщиков // Вопросы оценки. 1999. № 4. С. 32 - 38.
29. Азгальдов Г.Г., Карпова Н.Н. Оценка интеллектуальной собственности предприятий в современных условиях / Российское общество оценщиков // Вопросы оценки. 1999. № 2. С. 8 - 25.
30. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. М.: Прогресс, 1985. 250 с.
31. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учеб.-метод. пособие. М.: Финансы и статистика, 2000. 248 с.
32. Андреев Г.И., Витчина В.В., Смирнов С.А. Практикум по оценке интеллектуальной собственности: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2002. 176 с.
33. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін. / За ред. О.В. Мозенкова. Х.: ВД Інжек”, 2003. 272 с.
34. Баранов П.Ю. О проблемах применения затратного подхода при оценке недвижимости // Государственный информационный бюллетень о приватизации. 2003. № 8. С. 41 45.
35. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под ред. И. П. Мерзлякова. М.: ИНФРА-М, 1998. 298 с.
36. Белорус О. Императивы стратегии развития Украины в условиях глобализации // Экономика Украины. 2001. № 11. С. 4 - 13.
37. Бендиков М.А., Джамай Е.В. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения // Менеджмент в России и за рубежом. 2001. № 4. С. 3 - 24.
38. Бешорнер Т. Управление предприятием: еще один взгляд на стоимостную ориентацию // Проблемы теории и практики управления. 2001. № 2. С. 98-103.
39. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. 312 с.
40. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1. К.: Ника-Центр, 1999. 512 с.
41. Богатая И.Н. Стратегический учет собственности предприятия. Ростов н/Д.: Феникс, 2001. 320 с. Серия «50 способов».
42. Богатко Н. Справедлива вартість основних засобів: методи її визначення // Все про бухгалтерський облік. 2001. № 7. С. 5 - 9.
43. Болдырев В.С., Федоров Л.Е. Введение в теорию оценки недвижимости (конспект учебного курса). М.: Азбука, 1997. 180с.
44. Бондарь А. К вопросу оценки основных средств предприятия в бухгалтерском учете // Бухгалтерский учет и аудит. 2005. № 3. С. 23 - 28.
45. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Курс лекций для студентов высших учебных заведений. М.: Общество «Знание» Российский Центральный институт непрерывного образования, 1996. 478 с.
46. Брожик В. Марксистско-ленинская теория оценки. М.: Прогресс, 1982. 261с.
47. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. К.: ВАЗАКО”: Молодь, 1997. 1000 с.
48. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. 276 с.
49. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инновации. М.: Информ. издат. дом «Филинъ», 1997. 336 с.
50. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. М.: Финансы и статистика, 1996. 756 с.
51. Варфаламеев В.И. Алгоритмическое моделирование элементов экономических систем: Практикум, учебн. пособие. М.: Финансы и статистика, 2000. 208 с.
52. Вітлинський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ, 2000. 292 с.
53. Гавва В.Н., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 224 с.
54. Галасюк В.В. Об определении понятия «ликвидационная стоимость» // Финансовые услуги. 1999. № 1. С. 58 60. (http: // galasyuk.dnepr.net).
55. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Повышение стоимости предприятия при помощи ликвидационной стоимости // Власник. Спеціальний випуск. 2000. С. 14 - 15 (http: // galasyuk.dnepr.net).
56. Галасюк В. Баланс летопись или пророчество? // Государственный информационный бюллетень о приватизации. 2001. № 5. С. 65 - 75.
57. Геец В. Еще раз о составляющих экономического подъема в Украине // Экономика Украины. 1998. № 11. С. 17 - 26.
58. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества. Гл. VIII, XXVII. М., 1976. 585 с.
59. Глухов В.В., Бахрамов Ю.М. Финансовый менеджмент (участники рынка, инструменты, решения): Учебное пособие. Санкт-Петербург: Специальная литература, 1995. 440 с.
60. Головач А.В. та ін. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. / А.В. Головач, Б.В. Захлжай, Н.А. Головач, Г.Ф. Шепітко. К.: МАУП, 2002. 224 с.
61. Гохштанд А.Д. Особенности экономического оборота и оценки интеллектуальной собственности / Российское общество оценщиков // Вопросы оценки. 1999. № 2. С. 29 - 33.
62. Гранатуров В.М. Экономический риск: Сущность, методы измерения, пути снижения: Учеб. пособие. М.: Изд-во «Дело и сервис», 1999. 112 с.
63. Грачева Р.Е. Энциклопедия бухгалтерского учета. К.: Галицкие контракты, 2004. 832 с.
64. Грибовский С.В., Сивец С.А., Левикина И.А. Новые возможности сравнительного подхода при решении старых проблем // Государственный информационный бюллетень о приватизации. 2003. № 4. С. 43 - 48.
65. Григорьев В.В., Островкин И.М. Оценка предприятий. Имущественный подход: Учебно-практическое пособие. М.: Дело, 1998. 224 с.
66. Григорьев В.В., Федотова М.А. Оценка предприятия: теория и практика. М.: ИНФРА-М, 1997. 320 с.
67. Григорьев В.В., Григорьева Г.В., Федотова М.А. Оценка предприятий: Учебное пособие. М.: ИНФРА-М, 1996. 305 с.
68. Григорьева С. Отношение оценки как категория политэкономии // Оценка деятельности основного хозрасчетного звена и эффективность производства/ Под ред. Либермана Г. М.: Прогресс, 1980. 185с.
69. Десмонд Г.М., Келли Р.Э. Руководство по оценке бизнеса: Пер. с англ. М.: Российско