КОМПЛЕКСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК З ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОЮ ФОРМОЮ БЕЗПЛІДДЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ХАНЧА ФЕДІР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 618.177.12-007.274:618.179-08

КОМПЛЕКСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК З ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОЮ ФОРМОЮ БЕЗПЛІДДЯ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
ЧАЙКА АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Донецьк - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.

4

ВСТУП...

5

РОЗДІЛ 1. КОМПЛЕКСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК ІЗ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОЮ ФОРМОЮ БЕЗПЛІДДЯ (огляд літератури)..

10

1.1.

Сучасні погляди на проблему трубно-перитонеального безпліддя.

10

1.2.

Особливості імунного, гормонального гомеостазу, стан мікробіоценозу піхви й активність ферментів при безплідді...

14

1.3.

Діагностика й тактика ведення пацієнток із трубно-перитонеальною формою безпліддя.

23

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ

30

2.1.

Матеріали дослідження

30

2.2.

Методи дослідження

33

2.3.

Методика лікування.

39

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК...

42

3.1.

Ретроспективна клініко-статистична характеристика пацієнток із трубно-перитонеальною формою безпліддя..

42

3.2.

Проспективна клініко-статистична характеристика пацієнток із трубно-перитонеальною формою безпліддя..

51

3.3.

Морфофункціональна характеристика органів малого таза у жінок із трубно-перитонеальним безпліддям...

59

3.3.1.

Ультразвукова характеристика органів малого таза обстежених пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям

59

3.3.2.

Особливості відеоскопічної візуалізації органів малого таза обстежених пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям

62

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО, ІМУННОГО ГОМЕОСТАЗУ, ОКСИДАНТНОЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМ, АКТИВНОСТІ N-АЦЕТИЛТРАНСФЕРАЗИ Й СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНИМ БЕЗПЛІДДЯМ

66

4.1.

Особливості гормонального гомеостазу у обстежених пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям...

66

4.2.

Деякі показники імунної реактивності у обстежених жінок..

68

4.3.

Особливості мікробіоценозу піхви у пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям

72

4.4.

Особливості оксидантної та антиоксидантної систем у обстежених пацієнток

76

4.5.

Активність ферменту N-ацетилтрансферази у обстежених пацієнток

77

РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ІЗ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОЮ ФОРМОЮ БЕЗПЛІДДЯ.

82

5.1.

Методи й оцінка лікувально-реабілітаційних заходів..

82

5.2.

Вплив запропонованої комплексної терапії на гормональний профіль обстежених жінок..

83

5.3.

Динаміка деяких показників імунологічної реактивності на тлі проведеної комплексної терапії у обстежених жінок...

85

5.4.

Вплив проведеної комплексної терапії на стан оксидантної та антиоксидантної систем..

92

5.5.

Динаміка активності N-ацетилтрансферази на тлі проведеної комплексної терапії..

94

5.6.

Показники мікробіоценозу піхви у пацієнток досліджених груп після лікування.

96

5.7.

Віддалені результати проведеної терапії...

99

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.

101

ВИСНОВКИ.

121

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .

123

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

124

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

NAT

―

N-ацетилтрансфераза

АОС

―

антиоксидантна система

БАР

―

біологічно активні речовини

ДК

―

дієнові кон’югати

ДРЦОМД

―

Донецький регіональний центр охорони материнства й дитинства

Е2

―

естрадіол

Ка

―

каталаза

ЛГ

―

лютеїнізуючий гормон

МДА

―

малоновий діальдегід

МСГ

―

метросальпінгографія

МТ

―

маткові труби

НІГ

―

неспецифічні імуноглобуліни

ЗАОА

―

загальна антиокислювальна активність

П

―

прогестерон

ПОЛ

―

перекисне окислення ліпідів

ПРЛ

―

пролактин

СОД

―

супероксиддисмутаза

ТБК

―

тіобарбитурова кислота

УГІ

―

урогенітальна інфекція

ФСГ

―

фолікулостимулюючий гормон

ЦІК

―

циркулюючі імунні комплекси

ВСТУП

Актуальність теми. Безпліддя в шлюбі залишається однією з найбільш актуальних проблем репродуктивної медицини. Його частота за останні п’ять років збільшилася з 18% до 27 % і, на жаль, має тенденцію до подальшого зростання. У структурі жіночого безпліддя переважає трубно-перитонеальна форма. Трубний чинник спостерігається у 35-85 % жінок, а перитонеальний у 9,4 - 34 % випадків. Найчастіше трапляється сполучуване трубно-перитонеальне безпліддя у 38-64 % [1]. Незважаючи на безліч існуючих методів лікування трубно-перитонеального безпліддя, частота відновлення репродуктивної функції коливається від 8% до 47,2% [2]. Найбільш ефективним є хірургічний метод з використанням лапароскопічного доступу. Однак, незважаючи на малоінвазивний доступ, удосконалення техніки операцій, використання сучасних хірургічних енергій, не вдається досягти значного підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції через утворення перитубарних і периоваріальних злук, реоклюзії маткових труб [3,4].
У літературі описана велика кількість досліджень, присвячених патогенезу трубно-перитонеального безпліддя, однак маловивченими залишаються питання про стан активності ферментів, що беруть участь у процесах злукоутворення, і роль системи вільнорадикального окислювання й антиоксидантного захисту, а також про взаємозв’язок зазначених чинників з імунною реактивністю й гормональним гомеостазом [5, 6, 7, 8]. Під час проведення комплексної реабілітації репродуктивної функції найчастіше не враховується можливість зміни мікробіоценозу піхви в післяопераційному періоді [9, 10].
У зв’язку з вищевикладеним, можливими резервами підвищення ефективності хірургічного лікування трубно-перитонеального безпліддя можуть стати лікувальні заходи, спрямовані на збереження фібринолітичної активності очеревини, покращення стану системи вільнорадикального окислення й антиоксидантного захисту, підвищення імунної реактивності, а також корекцію мікробіоценозу піхви. Включення до комплексної схеми інтра- та післяопераційного лікування комбінованої озонотерапії на тлі системної імунокорекції може сприяти нормалізації основних систем гомеостазу в організмі жінок із трубно-перитонеальним безпліддям і, як наслідок, підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції у цієї категорії пацієнток.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти (ФІПО) Донецького національного медичного університету ім. М.Горького «Розробка та впровадження діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок репродуктивного віку з нейроендокринними, метаболічними порушеннями й ферментопатіями» (номер держреєстрації 0104U01584). Автор є співвиконавцем цієї науково-дослідної роботи.
Мета дослідження - підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям шляхом розробки й упровадження науково обґрунтованої комплексної схеми лікування із включенням комбінованої інтра- та післяопераційної озонотерапії на тлі системної імунокорекції.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнток, прооперованих із приводу трубно-перитонеального безпліддя, і оцінити результати відновлення репродуктивної функції за цієї форми патології.
2. Вивчити особливості клінічного перебігу, ехо- та відеоструктури внутрішніх геніталій, мікробіоценозу піхви в обстежених пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям.
3. Дослідити стан гормональної, імунної, оксидантної і антиоксидантної систем та умовну активність ферменту N-ацетилтрансферази (NAT) у пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям.
4. Вивчити взаємозв’язок між активністю NAT і показниками імуноендокринної, оксидантної і антиоксидантної систем, ступенем вираження злукового процесу в малому тазі у жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя.
5. Розробити та впровадити комплексну схему лікування трубно-перитонеального безпліддя із включенням методів комбінованої озонотерапії на тлі системної імунокорекції й оцінити її ефективність.
Об'єкт дослідження репродуктивна функція у жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя.
Предмет дослідження клінічні прояви, ехо- і відеоструктура внутрішніх геніталій, гормональний та імунний гомеостаз, стан оксидантної і антиоксидантної систем, активність ферменту NAT, мікробіоценоз піхви, результати відновлення репродуктивної функції у жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя.
Методи дослідження: клінічні, бактеріологічні, інструментальні, спектрофотометричні, біохімічні, імуноферментні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі наведене нове вирішення актуального завдання сучасної гінекології відновлення репродуктивної функції у жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя.
На підставі проведення клініко-статистичного аналізу доповнені дані про частоту трубно-перитонеального безпліддя, особливості клінічного перебігу цієї патології й результати відновлення репродуктивної функції після ендохірургічного лікування й традиційної ранньої післяопераційної реабілітації.
Доповнені дані про особливості імуноендокринної реактивності, активності оксидантної і антиоксидантної систем, стан мікробіоценозу піхви у пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям. Уперше вивчена умовна активність ферменту NAT, що відіграє одну із провідних ролей у регуляції фібринолітичної активності очеревини й процесах злукоутворення. При проведенні кореляційного аналізу встановлений взаємозв’язок між активністю NAT і показниками імуноендокринної, оксидантної і антиоксидантної систем, ступенем вираження злукового процесу в малому тазі у жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя. На підставі отриманих даних удосконалена схема патогенезу трубно-перитонеальної форми безпліддя.
Уперше оцінена ефективність упровадження патогенетично обґрунтованої комплексної схеми лікування трубно-перитонеального безпліддя із включенням методів комбінованої озонотерапії на тлі системної імунокорекції.
Практичне значення отриманих результатів. Для лікарів-гінекологів, репродуктологів, ендоскопічних хірургів запропонований спосіб комплексного лікування трубно-перитонеального безпліддя. Розроблена, науково обґрунтована й упроваджена комплексна схема лікування трубно-перитонеального безпліддя із включенням методів комбінованої озонотерапії на тлі системної імунокорекції, що дозволило підвищити ефективність реабілітації репродуктивної функції у жінок із цією патологією в 1,44 рази та знизити частоту реоклюзії маткових труб в 1,61 рази.
Результати дисертаційної роботи були впроваджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї, клінічних лікарнях м.Донецька й Донецької області. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.
Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовані мета й завдання дослідження, самостійно проаналізовані літературні джерела, проведене вивчення особливостей стану репродуктивної системи у жінок фертильного віку із трубно-перитонеальною формою безпліддя. Розроблені критерії формування груп ризику з розвитку трубно-перитонеальної форми безпліддя. Обрані адекватні методи обстеження пацієнток із трубно-перитонеальною формою безпліддя. Проведений клінічний аналіз, вивчені особливості ендокринного й імунного гомеостазу, стан мікробіоценозу піхви, активність оксидантної та антиоксидантної систем і ферменту NAT в обстежених групах, на підставі чого розроблений, науково обґрунтований і впроваджений спосіб комплексного лікування трубно-перитонеального безпліддя із включенням методів комбінованої озонотерапії на тлі системної імунокорекції. Здійснені аналіз одержаних результатів дослідження та їх статистична обробка. Самостійно сформульовані висновки, розроблені практичні рекомендації, подана оцінка їхньої ефективності.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на всеукраїнській науково-практичній конференції «Хірургічні методи лікування в акушерстві й гінекології» (м.Харків, 2004), Міжнародному конгресі з репродуктивної медицини «Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний» (м.Москва, 2006), ХІІ з’їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Репродуктивне здоров’я в ХХІ столітті» (м.Донецьк, 2006), на обласних науково-практичних конференціях акушерів-гінекологів і засіданнях спілки акушерів-гінекологів (м.Донецьк, 2005, 2006), на спільному засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ ім. М. Горького і Вченої ради Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї (м.Донецьк, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, у тому числі 4 статті у фахових журналах, 1 - у в збірнику наукових праць, затвердженому ВАК України, 1 тези, отриманий 1 деклараційний патент України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології підвищення ефективності реабілітації репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя. На основі вивчення особливостей ехо- і відеоструктури внутрішніх геніталій, гормонального, імунного й оксидантного гомеостазу, активності ферменту N-ацетилтрансферази, мікробіоценозу піхви розроблена і впроваджена комплексна схема лікування трубно-перитонеального безпліддя з включенням методів комбінованої озонотерапії на фоні системної імунокорекції, що призвело до збільшення кількості випадків відновлення репродуктивної функції і зниження частоти реоклюзії маткових труб.
1. При трубно-перитонеальному безплідді двостороннє порушення прохідності маткових труб виявляється в 53,77% випадків, одностороннє в 46,23%. Сактосальпінкси формуються у 11,64 % пацієнток, з яких 7,19 % двосторонні і 4,45% односторонні. Після ендохірургічного лікування вагітність настає в 39,73 % випадків, маткова в 30,14 % і трубна в 9,59 %. Маткова вагітність завершується пологами у 26,03 % пацієнток і мимовільними абортами в 4,11 %.
2. До розвитку трубно-перитонеального безпліддя призводять: ранній статевий дебют (15,49±2,10 років, р<0,05), наявність двох і більше статевих партнерів (р<0,05), перенесені урогенітальні інфекції (56,34 %), бактеріальний вагіноз (54,79%), медичні аборти (44,01 %), оперативні втручання на органах малого таза, виконані лапаротомічним доступом (28,60 %), апендектомії (36,64 %). При лапароскопії у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям I ступінь злукового процесу в ділянці придатків матки реєструється в 65,92 % випадків, II у 22,43 %, III у 7,36 %, IV у 4,28 %.
3. Порушення механізмів імунологічної реактивності, що виникають по мірі розвитку запального процесу, виявляються зниженням рівня субпопуляцій лімфоцитів CD3+ в 1,37 рази (р<0,05), CD4+ в 1,47 рази, (р<0,05), CD8+ в 1,24 рази і CD16+ в 1,3 рази (р<0,05), коефіцієнту CD4+/CD8+ в 1,23 рази (р<0,05), концентрації IgG в 1,26 рази (р<0,05), IgA в 1,35 рази (р<0,05) і фагоцитарної активності лімфоцитів в 1,28 рази (р<0,05), на фоні підвищення вмісту CD22+ у 1,35 рази (р<0,05), IgM у 1,42 рази (р<0,05) і циркулюючих імунних комплексів в 3,58 рази (р<0,05), і сприяють хронізації запального процесу. Хронічне запалення призводить до накопичення продуктів вільнорадикального окислення (підвищення рівня дієнових кон’югат в 2,63 рази, р<0,05) і зниження рівня антиоксидантів (супероксиддисмутази в 1,32 рази, р<0,05; каталази в 1,46, р<0,05). Деструктивні зміни маткових труб і виражений злуковий процес в малому таза спостерігаються при підвищенні активності ферменту N-ацетилтрансферази більше ніж в 1,23 рази (р<0,05).
4. У пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям ступінь вираженості злукового процесу в малому тазу прямо залежить від активності ферменту N-ацетилтрансферази (r=0,87, р<0,05). У свою чергу умовна активність N-ацетилтрансферази корелює з рівнем супероксиддисмутази (r=-0,54, р<0,05), каталази (r=-0,65, р<0,05), IgМ (r=0,50, р<0,05) і циркулюючих імунних комплексів (r=0,67, р<0,05). Існує кореляційний взаємозв'язок між продукцією IgМ і IgG (r=-0,52, р<0,05), IgА (r=-0,76, р<0,05), CD3+ (r=-0,52, р<0,05). Зниження вмісту CD3+ відбувається на фоні накопичення малонового діальдегіду (r=-0,57, р<0,05) і дієнових кон’югат (r=-0,54 р<0,05).
5. Застосування розробленої комплексної схеми лікування трубно-перитонеального безпліддя з включенням методів комбінованої озонотерапії на фоні системної імунокорекції в порівнянні з традиційною терапією підвищує ефективність реабілітації репродуктивної функції у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям в 1,44 рази (р<0,05) і знижує відсоток реоклюзії маткових труб в 1,61 рази (р<0,04).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнток з трубно-перитонеальною формою безпліддя при проведенні ендохірургічного лікування повинен включати:
1. При передопераційній підготовці призначення препарату «Аміксин» per os по 250 мг/добу протягом 2 днів, потім по 250 мг через 48 годин протягом 19 днів.
2. Під час ендохірургічного втручання внутрішньовенне введення озонованого фізіологічного розчину натрію хлориду з концентрацією озону 1,2 мг/л в кількості 200 мл однократно протягом 15-20 хвилин, а в кінці операції накладання гідроперитонеуму в об'ємі 400 мл озонованим 4-6 мг/л фізіологічним розчином натрію хлориду.
3. У післяопераційний період протягом 5-7 днів продовження внутрішньовенного введення озонованого 1,2 мг/л фізіологічного розчину натрію хлориду 1 раз на добу по 200 мл, а також з першого дня після операції вагінальні інстиляції озонованим 6 мг/л фізіологічним розчином натрію хлориду в кількості 200 мл 2 рази на день протягом 5-7 днів.
У всіх випадках озонований розчин повинен готуватися безпосередньо перед застосуванням і використовуватися протягом 20-25 хвилин після приготування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Беженарь В.Ф. Трубно-перитонеальное бесплодие: Проблемы и перспективы: Обзор / В.Ф. Беженарь, А.С. Максимов // Журнал акушерства и женских болезней. 1999. Т. 48, вып. 3. С. 48 - 55.
2. Al-Inany H. Female infertility // Clin. Evid. 2006. № 15. Р. 2465 - 2487.
3. АкимоваИ.К. Трубно-перитонеальное бесплодие: факторы риска, современные методы диагностики и лечения / И.К. Акимова, М.В.Попова, А.В. Чайка // Стан репродуктивного здоров’я в Україні та шляхи його покращення. К., 2002. С. 51 - 54.
4. Factors affecting fertility following radical versus conservative surgical treatment for tubal pregnancy / M. Rashid, S.H. Osman, T.Y. Khashoggi et al. // Saudi. Med. J. 2001. Vol. 22, № 4. Р. 337 - 341.
5. Алиева Х.Г. Прогнозирование, профилактика, этапное лечение больных с трубно-перитонеальным бесплодием с использованием видеоэндоскопических технологий: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Рост. гос. мед. ун-т. Ростов н/Д, 2005. 22 с.
6. Венцковский Б.М. Современные аспекты лапароскопической хирургии в гинекологии / Б.М. Венцковский, В.Г. Жегулович, Н.Е. Яроцкий // Междунар. мед. журн. Х., 2002. Т.8, № 1-2. С.112 - 115.
7. Gomel V. Microsurgery for tubal infertility / V. Gomel, P.F. McComb // J. Reprod. Med. 2006. Vol. 51, № 3. Р. 177 - 184.
8. Барнаш А.М. Особливості гормонального гомеостазу у жінок з поєднаними формами неплідності після оперативної лапароскопії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 5. С.91 - 93.
9. Гладчук І.З. Оперативна ендоскопія в комплексному лікуванні жіночої безплідності: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.01; Захищена 22.02.1999. О., 1999. 284 с.
10. Keye W.R. Infertility: evaluation and treatment / W.R.Keye, R.J.Chang, M.R.Soules. Washington: W.B. Saunders Company, 2005.
11. Исходы реконструктивно-пластических операций при трубно-перитонеальном факторе бесплодия / К.В.Краснопольская, С.В.Шты-рев, О.В.Мачанските и др. // Проблемы репродукции. 2001. Т. 7, №3. С. 12 - 15.
12. Lang E.K. Salpingographic demonstration of «cobblestone» mucosa of the distal tubes is indicative of irreversible mucosal damage / E.K. Lang, H.E.Jr.Dunaway // Fertil. Steril. 2001. - Vol. 76, № 2. Р. 342 - 345.
13. ГрищенкоВ.И. Женское бесплодие: состояние проблемы / В.И.Грищенко, Н.А. Щербина // Международ. мед. журн. Х., 1999. Т.5, № 1. С. 89 - 92.
14. Попова М.В. Факторы риска развития бесплодия у женщин, проживающих в Донецкой области по результатам анкетирования // Мед.-соц. проблеми сім’ї. 2004. Т. 9, №1. С. 150 - 156.
15. Будаев А.И. Реабилитация репродуктивной функции женщин с использованием эндоскопических операций и методов эфферентной хирургии при бесплодии трубно-перитонеального генеза: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Иван. науч.-исслед. ин-т материнства и детства им. В.Н. Городкова МЗ РФ. Иваново, 2005. 22 с.
16. Коханевич Е.В. Трубное бесплодие: Этиология, патогенез, диагностика, лечение / Е.В. Коханевич, И.А. Судома, О.А.Бе-рестовой// Здоровье женщины. 2003. № 1. С. 53 - 57.
17. NugentD. A randomized controlled trial of tubal flushing with lipiodol for unexplained infertility / D. Nugent, A.J. Watson, S.R. Killick // Fertil. Steril. 2002. Vol. 77, № 1. Р. 173 - 175.
18. Duckitt K. Infertility and subfertility // Clin. Evid. 2004. №11. Р.2427- 2458.
19. Кириляк Т.А. Роль лапароскопії в реабілітації репродуктивної функції при безплідді трубного походження / Т.А.Кириляк, О.М.Юзько // Вісн. наук. досліджень. 2005. № 2. С. 118 - 119.
20. Bacevac J. Diagnostic value of hysterosalpingography in examination of Fallopian tubes in infertile women / J. Bacevac, R.Ganovic // Srp. Arh. Celok. Lek. 2001. Vol.129, № 1-2. Р. 18 - 21.
21. Bello T.O. Tubal abnormalities on hysterosalpingography in primary and secondary infertility // West. Afr. J. Med. 2006. Vol. 25, №2. Р. 130 - 133.
22. Антонецька Н.Б. Мікоплазмоз у жінок з безпліддям трубного походження при бактеріальних вагінозах та неспецифічних бактеріальних вагінітах / Н.Б.Антонецька, Т.А. Юзько // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2007. № 1. С. 98 - 99.
23. Мавров Г.И. Гистопатология маточных труб у больных с хламидийной инфекцией / Г.И.Мавров, Т.В.Мальцева // Журн. АМН України. 2003. Т.9, № 1. С. 185 - 193.
24. Morphology of human Fallopian tubes after infection with Mycoplasma genitalium and Mycoplasma hominis in vitro organ culture study / A.Baczynska, P. Funch, J. Fedder et al. // Hum. Reprod. 2007. Vol. 22, № 4. Р. 968 - 979.
25. Mardh PA. Tubal factor infertility, with special regard to chlamydial salpingitis // Curr. Opin. Infect. Dis. 2004. Vol. 17, № 1. Р. 49 - 52.
26. Evidence of chlamydial infection in infertile women with fallopian tube obstruction / M. Sharma, S. Sethi, S. Daftari et al. // Indian. J. Pathol. Microbiol. 2003. Vol. 46, № 4. Р. 680 - 683.
27. Aliyu M.H. Female genital tuberculosis: a global review / M.H. Aliyu, S.H.Aliyu, H.M. Salihu // Int. J. Ferti.l Womens. Med. 2004. Vol.49, №3. Р.123-136.
28. Узлова Т.В. Роль различных микроорганизмов в генезе трубно-перитонеального бесплодия и иммунитете / Т.В. Узлова, С.Н. Теплова, Б.И. Медведев // Журнал микробиологии. 2000. № 2. С. 95 - 97.
29. Юзько О.М. Лапароскопічна репродуктивна медицина. Особливості видового складу микробної контамінації піхви та маткових труб у жінок з безпліддям трубного походження / О.М.Юзько, С.Р.Приймак, Т.А. Лаптєва // Вісн. наук. досліджень. 2002. № 3. С. 38 - 39.
30. Shah S.M. Diagnosis of fallopian tube patency / S.M. Shah, O.A.Towobola, M.Masihleho // East. Afr. Med. J. 2005. Vol. 82, № 9. Р. 457 - 462.
31. Starczewski A. The relationship between intraperitoneal adhesion index and anatomical status of oviductal ampullary mucosa in patients with distal tubal occlusion / A. Starczewski, E. Sowinska-Przepiera // Ginekol. Pol. 2001. Vol. 72, № 8. Р. 647 - 651.
32. Мухомор О.Т. Гістеросальпінгографія та гідротубація маткових труб під контролем УЗД та МРТ за жіночої безплідності. Порівняльна характеристика, перспектива методів: (Власний первин. досвід та огляд літ.) / О.Т. Мухомор, Р.В. Бубнов // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 1. С. 40 - 45.
33. Дубчак А.Є. Комплексне лікування хронічного сальпінгоофориту у жінок з трубно-перитонеальною неплідністю / А.Є.Дубчак, Л.В.Галщюк, О.В.Мілєвський // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 4. С. 179 - 182.
34. Ekerhovd E. An ultrasound-based approach to the assessment of infertility, including the evaluation of tubal patency / E.Ekerhovd, G.Fried, S.Granberg // Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 2004. Vol. 18, № 1. Р. 13 - 28.
35. Assessment of fallopian tube cytology for the diagnosis of endometriosis and hydrosalpinx / T.Matsushima, H.Kaseki, K.Ishihara et al. // J. Nippon. Med. Sch. 2002. Vol. 69, № 5. Р. 445 - 450.
36. Dahan M.H. Congenital interruption of the ampullary portion of the fallopian tube / M.H. Dahan, R. Burney, R. Lathi // Fertil Steril. 2006. Vol. 85, № 6. Р. 1820 - 1821.
37. Гладчук І.З. Оперативна лапароскопія в лікуванні безплідних хворих з дистальними трубними окклюзіями / І.З. Гладчук, А.В. Титова // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 1999. Т. 3, № 1. С. 32 - 34.
38. Бронштейн А.С. Лапароскопическая хирургия: Состояние проблемы и собственный опыт / А.С. Бронштейн, О.Э. Луцевич, В.Л. Ривкин // Междунар. мед. журн. М., 1998. № 3. С.203 - 207.
39. Sabatini L. The management of hydrosalpinges: tubal surgery or salpingectomy? / L. Sabatini, C. Davis // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2005. Vol. 17, № 4. Р. 323 - 328.
40. The usefulness of hysteroscopy and hysterosalpingography in diagnosis of tubal infertility / E. Milnerowicz-Nabzdyk, M. Zimmer, J. Pajak et al. // Ginekol. Pol. 2001. Vol. 72, № 12A. Р. 1355 - 1359.
41. Трубина Т.Б. Комплексная оценка факторов риска при прогнозировании осложнений медицинских абортов // Вестн. Рос. ассоц. акушеров-гинекологов. 2000. № 2. С.29-32.
42. Диагностика патологии полости матки у больных, страдающих трубно-перитонеальной формой бесплодия / В.С. Корсак, О.И. Забелина, Э.В.Исаков и др. // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. Т. 54, вып. 3. С. 50 - 53.
43. Урманчеева А.Ф., Кутушева Е.Ф. Диагностика и лечение опухолей яичника: Пособие для врачей. СПб., 2001. 48 с.
44. Fibroblast growth factor (FGF), intracellular adhesion molecule (sICAM-1) level in serum and follicular fluid of infertile women with polycystic ovarian syndrome, endometriosis and tubal damage, and their effect on ICSI outcome / M.E. Hammadeh, C. Fischer-Hammadeh, H. Hoffmeister et al. // Am. J. Reprod. Immunol. 2003. Vol. 50, № 2. Р. 124 - 130.
45. Spielvogel K.. Surgical management of adhesions, endometriosis, and tubal pathology in the woman with infertility / K. Spielvogel, J. Shwayder, C.C.Coddington // Clin. Obstet. Gynecol. 2000. Vol. 43, № 4. Р. 916 - 928.
46. Intrauterine insemination results are not affected if Hysterosalpingo Contrast Sonography is used as the sole test of tubal patency / J.Hamilton, E.Latarche, C.Gillott et al. // Fertil Steril. 2003. Vol. 80, № 1. Р. 165-171.
47. Intrauterine insemination versus Fallopian tube sperm perfusion in non-tubal subfertility: a systematic review based on a Cochrane review / A.E.Cantineau, M.J.Heineman, H.Al-Inany et al. // Hum. Reprod. 2004. Vol. 19, № 12. Р. 2721 - 2729.
48. Mamas L. Comparison of fallopian tube sperm perfusion and intrauterine tuboperitoneal insemination: a prospective randomized study // Fertil. Steril. 2006. Vol. 85, № 3. Р. 735 - 740.
49. Голота В.Я. Визначення факторів ризику, які сприяють настанню ектопічної вагітності / В.Я. Голота, В.О. Бенюк, Л.І. Мартинова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. № 4. С.79-82.
50. Краснопольская К.В. Хирургическое лечение трубного бесплодия: Обзор лит. / К.В.Краснопольская, С.В.Штыров, А.Е.Бугиренко и др. // Проблемы репродукции. 2000. Т. 6, № 4. С. 31 - 35.
51. Сорокина А.В. Системный анализ моделей в лечении трубно-перитонеального бесплодия: Автореф. дис. ... канд. мед. наук/ Воронеж. гос. техн. ун-т. Воронеж, 2004. 21 с.
52. HoH.Y. Tubal pregnancy following tubal embryo transfer into the contralateral fallopian tube / H.Y. Ho, R.K. Lee, J.T. Su // J. Assist. Reprod. Genet. 2003. Vol. 20, № 10. Р. 439 - 442.
53. Salpingectomy or proximal tubal occlusion of unilateral hydrosalpinx increases the potential for spontaneous pregnancy / A.W.Sagoskin, B.A.Lessey, G.L.Mottla et al. // Hum. Reprod. 2003. Vol. 18, № 12. Р. 2634 - 2637.
54. Lyons R.A. The reproductive significance of human Fallopian tube cilia / R.A. Lyons, E. Saridogan, O. Djahanbakhch // Hum. Reprod. Update. 2006. Vol. 12, № 4. Р. 363 - 372.
55. Пехото О.К. Оптимизация периоперационного ведения больных со спаечным процессом органов малого таза и трубно-перитонеальным бесплодием: Автореф. дис. ... канд. мед. наук/ Смол. гос. мед. акад. Смоленск, 2005. 19 с.
56. Пащенко С.А. Дифференцированный подход к реабилитации репродуктивной функции женщин после эндоскопичного лечения тубоовариальных образований разного генеза // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 4. С. 134 - 135.
57. Полякова О.В. Хирургическое лечение трубно-перитонеального бесплодия, профилактика повторного образования спаек: Автореф. дис.... канд. мед. наук / Рязан. гос. мед. ун-т им. И.П. Павлова. Рязань, 2004. 18 с.
58. Watrelot A. Advances in the assessment of the uterus and fallopian tube function / A. Watrelot, J. Hamilton, J.G. Grudzinskas // Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 2003. Vol. 17, № 2. Р. 187 - 209.
59. AAGL membership survey / J.M.Phillips, J.F.Hulka, B.Hulka et al. // J. Reprod. Med. 1981. Vol. 26, № 10. Р. 529 - 533.
60. Fried F.A. Transuterine resection of fibroids: a new approach to the management of submucous fibroids in selected patients / F.A. Fried, J.F.Hulka // J. Urol. 1987. Vol. 138, № 5. Р. 1256 - 1257.
61. Harris D.A. Peritoneal adhesions / D.A. Harris, N.Topley // Br. J. Surg. 2008. Vol. 95, № 3. Р.271 - 272.
62. Mastroianni L.Jr. The fallopian tube and reproductive health // J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. 1999. Vol. 12, № 3. Р. 121 - 126.
63. Голубь В.Г. Лапароскопия в комлексе диагностики и лечении больных с трубным и перитонеальным бесплодием в условиях отделения гинекологии и эндоскопической хирургии // Мед. індекс Акушерство та гінекологія. 2006. № 4. С. 8.
64. Юзько О.М. Особливості лапароскопічних операцій та відновнюючого лікування при безплідності трубного походження / О.М. Юзько, С.Р.Приймак, О.М. Вавринчук // Шпитал. хір. 2004. № 2. С. 75 - 78.
65. Loto O.M. Minilaparotomy and chromopertubation as an alternative to laparoscopy / O.M. Loto, R.O. Adesoji, O.J. Adebayo // Int. J. Gynaecol. Obstet. 2006. Vol. 92, № 2. Р. 161 - 162.
66. ХусаиноваВ.К. Диагностика, лечение и профилактика спаечного процесса в малом тазу у женщин с трубно-перитонеальным бесплодием/ В.К.Хусаинова, Т.А.Федотова, Н.И.Волков // Гине-кология. 2003. Т. 5, № 2. С. 58 - 62.
67. Katsoff B. A case report to influence therapeutic philosophy when presented with the findings on laparoscopy of a unilateral hydrosalpinx with a contralateral diseased but patent fallopian tube without hydrosalpinx / B.Katsoff, J.H. Check // Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 2005. Vol. 32, №2. Р. 99 - 101.
68.