КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА НЕСПРОМОЖНОСТІ ШВІВ АНАСТОМОЗІВ У ХВОРИХ З ГОСТРОЮ ТОНКОКИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ (клініко-експериментальне дослідження)

Краткое описание

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

УДК 616-08:[615.468.6+616.34-007.272]

На правах рукопису

ДМИТРУК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА НЕСПРОМОЖНОСТІ ШВІВ АНАСТОМОЗІВ У ХВОРИХ З ГОСТРОЮ ТОНКОКИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ
(клініко-експериментальне дослідження)

Спеціальність: 14.01.03 - хірургія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
На здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Лігоненко Олексій Вікторович
доктор медичних наук, професор

Полтава - 2008

З М І С Т

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ГОСТРУ ТОНКОКИШКОВУ НЕПРОХІДНІСТЬ
1.1. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез гострої тонкокишкової непрохідності. Синдром ентеральної недостатності
1.2. Оперативні та консервативні методи лікування гострої тонкокишкової непрохідності
1.3. Антиішемічні та антинекротичні ефекти антигіпоксантів метаболічної дії
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Матеріали та методи досліджень в експерименті
2.1.1. Моделювання гострої тонкокишкової непрохідності
2.1.2. Методика іммобілізації лікарського засобу на шовному матеріалі
2.1.3. Біохімічні та патоморфологічні методи дослідження в експерименті
2.2. Клінічні спостереження та лабораторні дослідження
2.3. Схема комплексного лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
2.4. Патоморфологічне дослідження тонкої кишки
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ЗМІН ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ В ТОНКІЙ КИШЦІ ТА КРОВІ ТВАРИН З ГОСТРОЮ ТОНКОКИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ
3.1. Стан процесів пероксидації та енергетичного обміну у тварин з гострою тонкокишковою непрохідністю, резекцією нежиттєздатної ділянки кишки та накладанням анастомозу
3.2. Стан процесів пероксидації та енергетичного обміну у тварин з гострою тонкокишковою непрохідністю, резекцією нежиттєздатної ділянки кишки та формування анастомозу з використанням метаболітотропної терапії
3.3. Патоморфологічні дослідження тонкої кишки при гострій тонкокишкові непрохідності
РОЗДІЛ 4. КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРУ ТОНКОКИШКОВУ НЕПРОХІДНІСТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТАБОЛІТОТРОПНОЇ ТЕРАПІЇ
4.1. Клінічна діагностика гострої тонкокишкової непрохідності
4.2. Загально-лабораторні зміни у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
4.2.1 Стан гемодинаміки у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
4.2.2. Показники загального аналізу крові, електролітного та білкового обміну у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
4.2.3 Показники білірубіну і його фракцій, ферментів та проміжного обміну у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
4.3. Стан процесів пероксидації та антиоксидантного захисту в крові хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
4.4. Причини летальності при гострій тонкокишковій непрохідності
РОЗДІЛ 5. ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДФ - аденозиндифосфат
АМФ аденозинмонофосфат
АО - антиоксиданти
А/Т - артеріальний тиск
АТФ аденозинтрифосфат
А/Г індекс альбумін/глобуліновий індекс
АLТ аланінамінотрансфераза
АSТ аспартатамінотрансфераза
ВРО вільно радикальне окислення
ГКН гостра кишкова непрохідність
ГТКН гостра тонкокишкова непрохідність
МДА- малоновий діальдегід
ПОЛ - перекисне окислення ліпідів
ПОН поліорганна недостатність
СЛЗВ синдром локальної запальної відповіді
СГЕ - спонтанний гемоліз еритроцитів
СРЕ - спонтанна резистентність еритроцитів
ССЗВ синдром системної запальної відповіді
СОД супероксиддисмутаза
ТБК тіобарбітурова кислота
ЯК янтарна кислота

В С Т У П

Актуальність теми. Питання лікування гострої тонкокишкової непрохідності (ГТКН) залишаються не вирішеною проблемою ургентної хірургії. В структурі гострих захворювань органів черевної порожнини ГТКН займає одне з провідних місць. Післяопераційна летальність, не зважаючи на велику кількість запропонованих нових методів лікування залишається незмінною протягом останнього часу і сягає 11 - 14% [13, 247], а при виконанні резекції некротизованої ділянки кишки вона перевищує 20% і не має тенденції до зменшення [16, 68, 62, 109, 220, 223, 252].
Багаточисельними дослідниками встановлено, що однією зі складових частин патогенезу ГТКН є порушення фізіологічних функцій тонкої кишки [3, 33, 60, 62, 66, 99, 116, 142, 165, 172, 186, 205, 217, 219, 222, 237, 261, 272]. Загальновизнаним є те, що в результаті гіповолемії, порушень центральної і регіонарної гемодинаміки, мікроциркуляції і реологічних властивостей крові в умовах парезу тонкої кишки розвивається гіпоксія тканин і розлади клітинного метаболізму, які приводять до виникнення некробіотичних процесів в стінці кишки [39, 99, 70, 156, 200, 213, 228, 231]. Висловлюються також думки, що в результаті порушень порожнистого і пристінкового травлення, посиленого розмноження мікрофлори, активації гнилісних і бродильних процесів кишковий вміст набуває токсичних властивостей і є причиною ураження стінки тонкої кишки [41, 99, 110, 133, 134, 139, 214, 247].
Слід відмітити, що проведені в останні роки дослідження доводять можливість надходження токсичних продуктів, мікробів і їх токсинів в кровеносне і лімфатичне русла і черевну порожнину. Високий вміст бактерій в просвіті кишківника на фоні ішемії, гіпоксії і атрофії його слизової все це свідчить про можливість бактерійної транслокації при критичних станах. Транслокація ендотоксинів може грубо порушувати фізіологічні процеси з розвитком системної запальної реакції та виникненню ПОН [16, 68, 24, 25, 226, 283].
Однак недостатньо робіт, присвячених вивченню порушень метаболітного та енергетичного обміну в тканинах тонкої кишки в ділянці анастомозу при виконанні резекції некротизованої ділянки, які і призводять до неспроможності швів кишкових анастомозів та летального кінця.
Покращенню результатів комплексного лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність та зниженню летальності шляхом розробки та впровадження оригінальної передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечнику, післяопераційного використання ранньої ентеральної та метаболітотропної терапії присвячене дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Вищого державного наукового закладу України Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава) Хірургічні захворювання в сучасних умовах: особливості етіології, патогенезу, клінічного перебігу; удосконалення діагностичної та лікувальної тактики. Прогнозування ускладнень та оцінка ефективності лікування.” (№ державної реєстрації 0105U007024).
Мета дослідження. Покращити результати лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність шляхом розробки та впровадження комплексного лікування та профілактики неспроможності швів анастомозів з використанням метаболітотропної терапії.
Задачі дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на ГТКН у лікувальних закладах м. Полтави і вивчити причини незадовільних результатів.
2. Розробити експериментальну модель ГТКН, яка б була максимально близькою за лабораторними і патоморфологічними проявами та перебігом цього захворювання у клініці.
3. Вивчити динаміку загальнолабораторних, біохімічних, енергетичних та патоморфологічних змін у тонкій кишці і крові тварин з моделлю гострої тонкокишкової непрохідності та у хворих з цим захворюванням.
4. Вдосконалити спосіб профілактики неспроможності швів міжкишкового анастомозу шляхом застосування шовного матеріалу, імпрегнованого метаболітотропним препаратом.
5. Розробити методику комплексного лікування хворих з ГТКН з використанням метаболітотропної терапії, як стандарт ведення хворих на до-, інтра- та післяопераційному етапах.
Наукова новизна одержаних результатів.
Запропонований Спосіб моделювання гострої тонкокишкової непрохідності”, (Патент України № 21676) дозволяє екстраполювати перебіг цього захворювання у клініку для подальшої розробки нових методів лікування.
Розроблений, експериментально обґрунтований та впроваджений в клініку Спосіб інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику при гострій тонкокишковій непрохідності (Патент України № 21677), дозволяє зменшити процеси транслокації мікрофлори у черевну порожнину.
Вперше вивчено стан перекисного окислення, антиоксидантного захисту та енергетичний потенціал ділянки тонкокишкового анастомозу при відтворенні експериментальної моделі гострої тонкокишкової непрохідності.
Розроблений, експериментально обґрунтований та впроваджений в клініку Спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів” (Патент України № 21675).
Вперше вивчено стан перекисного окислення та антиоксидантного захисту при гострій тонкокишковій непрохідності в клініці при застосування комплексної метаболітотропної терапії.
Запропонований Спосіб профілактики мікробної транслокації з товстої кишки при гострій тонкокишковій непрохідності” (Патент України № 23899).
Вперше запропонований, експериментально обґрунтований та впроваджений в клініку Спосіб ранньої біологічної ентеральної терапії при гострій тонкокишковій непрохідності” (Патент України № 26831) при застосуванні комплексної метаболітотропної терапії.
Практичне значення одержаних результатів.
Використання метаболітотропної терапії та шовного матеріалу, імпрегнованого мексидолом, дозволило підвищити біоенергетичний та АО-статус, а також знизити рівень перекисного окислення ліпідів тканин тонкої кишки в ділянці анастомозу для запобігання неспроможності швів анастомозу у хворих.
Розроблений спосіб передопераційної підготовки хворих на ГТКН дозволяє досягти максимального очищення бактеріальної забрудненості товстої кишки і тим самим зменшити транслокацію мікроорганізмів у черевну порожнину.
Розроблені та впроваджені в клініку способи інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів, ранньої біологічної ентеральної терапії, інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечнику та застосування шовного матеріалу, імпрегнованого мексидолом, включення парентеральної метаболітотропної терапії дозволило знизити небезпеку неспроможності швів анастомозу.
Запропоноване комплексне лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, як стандарт ведення хворих на до- , інтра- та післяопераційному етапі дозволило знизити післяопераційну летальність з 18,2% до 12,3%.
Впровадження результатів дослідження в практику.
Впровадження в клініку комплексного лікування з використанням метаболітотропної терапії парентерально та у складі шовного матеріалу при гострій тонкокишковій непрохідності дозволило значно знизити кількість випадків неспроможності швів міжкишкових анастомозів і тим самим суттєво знизити післяопераційну летальність.
Результати досліджень впроваджені в учбовий процес кафедр загальної та факультетської хірургії ВДНЗУ «УМСА» (м. Полтава), хірургії та проктології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри медичної діагностики та невідкладних станів ФПО Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. А також в практику лікувальної роботи хірургічних відділень міської клінічної лікарні №2 та центральної районної клінічної лікарні м. Полтави, відділкової клінічної залізничної лікарні ст. Полтава-Південна, обласної клінічної лікарні м. Рівне.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведений аналіз даних літератури за темою дисертації, обґрунтована її актуальність, сформульована мета і задачі дослідження. Автор самостійно провів аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, сформулював основні положення та висновки дисертаційної роботи, підготував публікації за темою дисертації.
Дисертантом проведені експериментальні дослідження, клінічні спостереження, оцінка та трактовка результатів лабораторних та морфологічних аналізів. Матеріал для патоморфологічних досліджень зібраний автором особисто.
В клініці самостійно проводив лікування хворих на ГТКН, безпосередньо приймав участь при виконанні оперативних втручань.
Наукові положення і результати дисертації розроблені та отримані автором особисто. В патентах, розроблених у співавторстві, участь дисертанта полягає у визначенні ідеї, розробці способу, оформлені патентів.
Апробація результатів дисертації.
Матеріали дослідження доповідалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії” (Київ, 14-15 грудня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній та навчально-методичній конференції Фундаментальні науки хірургії” (ІІІ Скліфософські читання) (Полтава, 2007-2008 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения» (Алушта, 2008); апробаційній раді № 1 ВДНЗУ «УМСА» (Полтава, 2008).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 9 наукових робіт, отримано 5 деклараційних патентів України, 4 роботи у зареєстрованих ВАКом виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, характеристики об’єктів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Робота ілюстрована 38 таблицями, 12 малюнками. Список літератури містить 212 робіт вітчизняних авторів і 75 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота містить новий підхід вирішення наукової задачі, яка полягала в покращенні результатів лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність та зниженні летальності, шляхом розробки та впровадження комплексного лікування та профілактики неспроможності швів анастомозу з використанням метаболітотропної терапії.
1. Ретроспективний патоморфологічний аналіз незадовільних результатів лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність показав, що причиною післяопераційної летальності був перитоніт, що виникав внаслідок неспроможності швів анастомозу, летальність складала 18,2%.
2. Запропонована модель гострої тонкокишкової непрохідності, яка дає можливість екстраполяції отриманих клінічних, лабораторних, біохімічних та патоморфологічних даних в клініку для розробки комплексного лікування цього захворювання.
3. Отримані в експерименті результати довели, що головною причиною неспроможності швів міжкишкових анастомозів при гострій тонкокишковій непрохідності є зниження енергетичного обміну в тканинах ділянки анастомозу на 50,1 % в порівнянні з інтактними тваринами та підвищення рівню процесів пероксидації на 42,8 % при зниженні антиоксидантного захисту на 45,6 %.
4. Використання метаболітотропної терапії та шовного матеріалу, імпрегнованого мексидолом, дозволило підвищити біоенергетичний потенціал на 55,4 % в порівнянні з тваринами другої групи та АО-статус на 16,1%, а також знизити рівень перекисного окислення ліпідів тканин тонкої кишки в ділянці анастомозу на 43,3 %, що дозволило запобігти неспроможності швів анастомозу.
5. Комплексне використання в клініці метаболітотропної терапії дозволило підвищити енергозабезпеченість тканин оперованої кишки, знизити рівень процесів пероксидації на 55,1 % в порівнянні з першою групою хворих, підвищити АО-захист на 26,6 % і тим самим знизити ризик неспроможності швів анастомозу.
6. Розроблені та впроваджені в клініку способи інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів, ранньої біологічної ентеральної терапії, інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечнику та застосування комплексної метаболітотропної терапії дозволило знизити кількість випадків неспроможності швів анастомозу.
7. Запропоноване комплексне лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, як стандарт ведення хворих на до- , інтра- та післяопераційному етапі дозволило знизити післяопераційну летальність з 18,2% до 12,3%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У передопераційному періоді хворим на гостру тонкокишкову непрохідність доцільно застосовувати запропонований нами Спосіб профілактики мікробної транслокації з товстої кишки при гострій кишковій непрохідності” (Патент України № 23899). Хворому вводять гумову трубки у товсту кишку на 30-40 см і вводять 1,5-2,0 л. води (T - 18°С) з рН 5,5. Маніпуляцію повторюють до появи чистої води. В останній порції з водою вводять дві дози «Лінекса».
2. На етапі оперативного втручання у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність доцільно застосовувати розроблений нами Спосіб інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечнику при гострій тонко кишковій непрохідності” (Патент України № 21677). Хворому виконують назогастральну інтубацію тонкої кишки. У просвіт кишки вводять антибіотик тетрациклінового ряду, який має люмінесцентні властивості і барвник (50 мл 1% водного розчину метиленового синього), які не проникають через кишкову стінку у нормі і проникають при порушенні бар’єрної функції. Одночасно вводять хворому в просвіт товстої кишки клізмою вищеназвані речовини в тих же дозах. Забарвлення перитоніального випоту та його люмінесценції свідчить про порушення бар’єрної функції кишки та свідчить про інфікування перитоніального випоту.
3. Під час операції у хворих необхідно використовувати запропонований нами Спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів” (Патент України № 21675). Спосіб визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів дозволяє хірургам візуально під час оперативного втручання виявляти місця негерметично накладених швів і усувати цю важливу технічну помилку. Це вирішується наступним чином: після резекції нежиттєздатної ділянки тонкої кишки і накладання міжкишкового анастомозу проводиться назогастральна інтубація тонкої кишки зондом, який проводиться безпосередньо до місця анастомозу і через зонд вводиться 50 мл 1% водного розчину метиленового синього. Вище і нижче анастомозу асистент передавлює кишку, створюючи підвищений тиск в цій ділянці. Спостерігають за появою у місці накладання швів просякання рідини, забарвленої в синій колір це вказує на негерметичність швів і місце у анастомозі, де необхідно укріпити стінку кишки.
4. На етапі оперативного втручання слід використовувати розроблений нами «Спосіб ранньої біологічної ентеральної терапії при гострій тонкокишковій непрохідності» (Патент України № 26831). Він здійснюється шляхом введення у просвіт кишки через назогастральний зонд води з рН-5,5 і пробіотика Лінекс”, що забезпечує швидке очищення від мікрофлори, яка транслокується з товстої кишки, що зменшує небезпеку інфікування черевної порожнини і готує слизову оболонку до раннього ентерального харчування.
5. З метою попередження неспроможності швів міжкишкових анастомозів доцільно використовувати кетгут, на якому імобілізований метаболітотропний препарат «Мексидол». Під час оперативного втручання та протягом наступних 5 діб необхідно внутрішньовенне введення цього препарату у дозі 300 мг двічі на добу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулжалимов М.К. Пути повышения эффективности назоинтестинального дренирования у больных с кишечной непроходимостью и перитонитом /Абдулжали-мов М.К.//Хірургія. 2003. - № 4. С. 39-41.
2. Александрова А.Е. Антигипоксическая активность и механизмы действия некоторых синтетических и природных соединений / Александрова А.Е. // Экспер. и клин. фармакол. - 2005. Т.68, №5. - C.72-78.
3. Алиев М.Л. Хирургия острой кишечной непроходимости/Алиев М.Л., Шальков Ю.П. -Алма-Ата, 1996.-256 с.
4. Аналіз оперативного лікування гострої непрохідності кишки/ Мітюк І.І., Шапринський Є.В., Півтора В.І. [та ін.] // Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 82 84.
5. Андрющенко В.П. Застосування череззондової лікувальної програми у хворих з гострою непрохідністю кишечнику та перитонітом /Андрющенко В.П., Федоренко С.Т.// Клініч. хірургія. 1997. - № 9. С. 19-20.
6. Андрющенко В.П. Патоморфологічні зміни тонкої кишки при її декомпресії шляхом інтубації/Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Макар В.З. // Клініч. хірургія. 1995. - № 2. С. 14-15.
7. Архипова О.Г. Методы исследования в профпатологиии/Архипова О.Г. //М.: Медицина. - 1988.- С. 156-157.
8. Бабкова И.В. Ультразвуковая диагностика нарушения внутристеночного кровотока при острой тонкокишечной непроходимости с помощью допплерографии /Бабкова И.В., Мишукова Л.Б., Ларичев С.Е. // Мед. визуализация. 2000. -№3. С.5-9.
9. Белик Б.М. Хирургическая тактика и выбор метода детоксикации у больных с острой кишечной непроходимостью (клинич. исслед.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт.мед. наук: спец. 14.00.27 «Хирургия» / Белик Б.М. - Краснодар, 2000. 42 с.
10. Бенедикт В.В. Гостра непрохідність тонкої кишки, можливі шляхи покращення результатів лікування/Бенедикт В.В. // Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 10 14.
11. Бенедикт В.В. Особливості лікувальної тактики в післяопераційному періоді у хворих на гостру непрохідність кишки в залежності від клінічного перебігу захворювання / Бенедикт В.В. // Хірургія України. 2005. - № 1 (13). С. 147-151.
12. Березнякова М.Е. Вплив тіамінсукцину на окисний метаболізм і функцію міокарда пацюків в умовах гіпоксії / Березнякова М.Е. // Вісн. фармації. - 2001. - №3. - C.141.
13. Біляєва О.О. Комплексне лікування перитоніту та профілактика його ускладнення (експериментально-клінічне дослідження) Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.01.03 «Хірургія»/ Біляєва О.О. Київ, 1999.-36 с.
14. Биккинеев Ф.Г. Нарушение трансорганного кровотока при острой кишечной непроходимости и методы их коррекции (экспериментальное исследование): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.27 «Хирургия»/ Биккинеев Ф.Г. Тверь, 1998. 20 с.
15. Билалова Г.А. Влияние экзогенного АТФ на сердечную деятельность крыс / Билалова Г.А., Аникина Т.А., Ситдиков Ф.Г., Гиниатуллин Р.А. // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т.129, №4. - C.377-380.
16. Бобров О.Е. Нерешенные вопросы диагностики и лечения острой послеоперационной кишечной непроходимости /Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. // Проблемы медицины. 2000. - № 5. С.12-19.
17. Богун Е.А. Гистоструктурная характеристика стенки тонкой кишки при обтурационной кишечной непроходимости / Богун Е.А. // Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 20-22.
18. Бондаренко И.Н. Острая ранняя послеоперационная непроходимость кишечника у больных гастродуоденальной язвой / Бондаренко И.Н. // Клинич. хирургия. 1997. № 3-4. С. 76-78.
19. Бульон В.В. Влияние реамберина на энергодефицит ишемизированного сердца / Бульон В.В., Хныченко Л.К., Сапронов Н.С.// Гіпоксія: деструктивна та конструктивна дія: Мат. Міжнародн. конф. (Київ, 10-12 червня 1998 р.). - К., 1998. - С.43-44.
20. Бурлакова Е.Б. Биоантиоксиданты / Бурлакова Е.Б. //Российский химический журнал. 2007.- Т. 51.- № 1.- С. 3-12.
21. Важенин А.В. Результаты лечения больных с опухолевой толстокишечной непроходимостью /Важенин А.В., Маханьков Д.О., Сидельников С.Ю. // Хирургия.— 2007.— N4.— С.49-53.
22. Вансович В.Є. Стан природної резистентності організму пацієнтів різного віку з спайковою хворобою очеревини /В.Є. Вансович, М.Ю. Нечитайло//Клінічна хірургія.- 2007.- № 9.- С. 5-7.
23. Васильев И.Т. Лечение перитонита (клинико-экпериментальное исследование): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.00.27 «Хирургия» /Васильев И.Т. - М., 1995. 48 с.
24. Васильев И.Т. Механизм развития эндотоксикоза при острых гнойных заболеваниях органов брюшной полости /Васильев И.Т. // Хирургия. 1995. - № 2. С. 54-58.
25. Васильев И.Т. Патогенетическое лечение функциональной кишечной непроходимости /Васильев И.Т., Мумладзе Р.Б., Сельцовский А.Б. // Анналы хирургия. -2000.- № 2. С.59-65.
26. Васильєва В.В. Вплив гіпоксаміну на енергетичний обмін в міокарді щурів в умовах порушеного гліколізу /Васильєва В.В. // Вісн. фармації. - 2001. - №3. - C.138.
27. Василюк С.М. Хірургічна тактика у хворих з гострою спайковою непрохідністю і післяопераційною вентральною грижею /Василюк С.М., Галюк В.М. //Харківська хірургічна школа. 2007. - №4. С.25-27.
28. Владимиров Ю.А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах/Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. - М.: Наука, 1972. - 236 c.
29. Власов А.П. Модификация обмена липидов при панкреатите под влиянием мексидола / Власов А.П., Трофимов В.А., Березин В.А. [и др.] // Экспер. и клин. фармакол. - 2003. Т.66, №1. - C.40-45.
30. Влияние препарата, выделенного из сердца, на биоэнергетику кардиомиоцитов в условиях гипоксии и ишемии/ Павленко В.С., Хлыстов В.В., Андреева Л.И. [и др.] // Пат. физиол. и эксперим. тер. - 1992. - №2. - С. 20-24.
31. Воронина Т.А. Гипоксия и память. Особенности эффектов и применения ноотропных препаратов /Воронина Т.А. // Вестн. РАМН. - 2000. - №9. - C.27-34.
32. Воронина Т.А. Изучение антистрессорного и анальгетического эффектов мексидола, диазепама, парацетамола и их комбинаций/Воронина Т.А., Молдавкин Г.М., Бабаев И.И. [и др.] // Экспер. и клин. фармакол. - 2006. Т.69, №4. - C.6-9.
33. Гайбатов С.П. Комплексное лечение перитониального шока /Гайбатов С.П., Гайбатов Р.С., Шугаибова К.З. // Материалы 3-го конгресса Ассоциации хирургов им. Н.И. Пирогова. Москва, 2001. - с.33.
34. Галенко-Ярошевский В.П. Антигипоксическое и антинекротическое действие мексидола и ишемии кожи / Галенко-Ярошевский В.П., Багметова Е.Н., Фильчукова И.А. и др. // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2005. - Т.139, №2. - C.170-174.
35. Галич С.П. Применение антиоксидантной защиты тканей при свободной микрохирургической пересадке сложно-составных лоскутов / Галич С.П. // Клін. хірургія. - 1999. - №7. - C.46-48.
36. Гамзаєв С.М. Гипотермическая энтеральная санация при кишечной непроходимости / С.М. Гамзаєв //Хирургия. -2007.- № 4.- С.45-48.
37. Ганжий В.В. Интубация тонкого кишечника при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости /Ганжий В.В., Тищенко В.В. // Клінічна хірургія. 2006. - № 9. С. 16-19.
38. Гацура В.В. Противоишемический кардиопротективный эффект мексидола /Гацура В.В., Пичугин В.В., Сернов Л.Н., Смирнов Л.Д. // Кардиология. - 1996. - Т.36, №11. - C.59-62.
39. Гвоздик Ю.А. Применение этеросорбента «Атоксил» в лечении больных острой кишечной непроходимостью / Гвоздик Ю.А. // Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 32 -34.
40. Гельфанд Б.Р. Абдоминальный сепсис: современный взгляд на нестареющую проблему. Стратегия и тактика лечения. Часть ІІ /Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Бурневич С.З. // Вестник интенсивной терапии. 1997. - № 1-2. С. 73-79.
41. Гончаренко О. В. Причини виникнення, патогенез і комплексна профілактика неспроможності швів кишечнику /Гончаренко О. В. // Клініч. хірургія. 1997. - №9 10. С.2425.
42. Гордійчук П. І. Морфологічні зміни стінки кишки при декомпенсованій кишковій непрохідності пухлинного походження /Гордійчук П. І.// Шпитальна хірургія. 2001. - № 1.- С.44-48.
43. Горелашвили А. Антинекротическое и антиишемическое действие мексидола и трентала при ишемии кожного трансплантата / Горелашвили А., Антелава Н. // Грузинск. Мед. Новости. - 2005. - №122. - C.72-75.
44. Горский А.В. Технические аспекты назогастроинтестинальной интубации /Горский А.В., Кригер А.Г., Мельник И.П. // Вестн. Хирургии. 1993. - № 1-2. - С.111-112.
45. Гостищев В.К. Перитонит.- /Гостищев В.К., Сажин П.В., Авдовенко А.Л. М.: Медицина 1996. 222с.
46. Гринев М.В. Острая кишечная непроходимость как проблема неотложной хирургии /Гринев М.В., Курыгин А.А., Ханевич М.Д. // Вестн. хирургии. 1992. Т.148, № 5.-С.130-138.
47. Гудима О.О. Вплив мексидолу на стан гліколітичних процесів у породіль з різним ступенем кровотечі в пологах / Гудима О.О. // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2006. ­ Т.6, №3. - C.93-96.
48. Девяткина Т.А. Влияние мексидола и его структурных компонентов на содержание углеводов и перекисное окисление липидов при остром стрессе /Девяткина Т.А., Луценко Р.В., Важничая Е.М. // Вопр. мед. химии. - 1999. Т.45, №3. - C.246-249.
49. Девяткина Т.А. Влияние мексидола на процессы гликолиза при остром стрессе / Девяткина Т.А., Важничая Е.М, Луценко Р.В. // Экспер. и клин. фармакол. - 2004. Т.67, №4. - C.47-49.
50. Девяткина Т.А. Фармакологическая активность мексидола при стрессорных повреждениях печени / Девяткина Т.А., Луценко Р.В., Важничая Е.М. // Экспер. и клин. фармакол. - 2003. Т.66, №3. - C.56-58.
51. Дедерер Ю.М. Патогенез и лечение острой непроходимости кишечника /Дедерер Ю.М. М. : Медицина, 1971. 272с.
52. Дерябин Е.И. Комплексная терапия острых и обострившихся хронических неспецифических паротитов с применением мексидола и некогерентной инфракрасной терапии / Дерябин Е.И., Шумихина Л.А. // Стоматология. - 2006. Т.85, №3. - C.21-23.
53. Дзюбановський І.Я. Роль синдрому ентеральної недостатності у розвитку абдомінального сепсису у хворих на гострий поширений перитоніт /Дзюбановський І.Я., Мігенько Б.О. //Шпитальна хірургія. 2005. - № 4. С. 71-73.
54. Дзюбановський І.Я. Синдром генералізованої (системної) запальної реакції та можливості прогностичної оцінки поширених перитонітів /Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Ткачук М.Й. // Acta medisa Leopolensia. 2001.- Vol. 7, № 3 . С. 45-46.
55. Диагностика и лечение больных с острой непроходимостью кишечника в условиях центральной районной больницы /Кадук В.К., Самарец Є.Ф., Труш В.В. [та ін.] //Матеріали науково-практичної конференції Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Харківська хірургічна школа. 2007. - №4. С.99-101.
56. Дибиров М. Д. Особенности течения, диагностики и лечения желчнокаменной кишечной непроходимости /Дибиров М. Д. // Хирургия. — 2007. — N 5. — С. 17-21.
57. Дикий О.Г. Оперативне лікування гострої спайкової непрохідності кишечнику /Дикий О.Г. // Харківська хірургічна школа. 2005. - № 1. С. 305-306.
58. Дмитриев Л.Ф. Синтез АТФ в митохондриях: взаимодействие редокс-цепей внешней и внутренней мембран / Дмитриев Л.Ф., Иванова М.В., Иванов И.И. // Докл. АН СССР. - 1990. - Т.312, №4. - C.986-989.
59. Долинский В.Н. Внутрибрюшное давление при острой тонкокишечной непроходимости / В.Н. Долинский, М.Ю. Шигаев //Вестник хирургии им. Грекова. -2007.- Т. 166.- № 3.- С. 26-28.
60. Дубова Е. А. Ангиодисплазия тонкой кишки /Дубова Е. А., Щеголев А. И. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2007. — № 2. — С. 84-88.
61. Дюмаев К.М. Антиоксиданты в профилактике и терапии патологий ЦНС / Дюмаев К.М., Воронина Т.А., Смирнов Л.Д. - М., 1995. - 271 c.
62. Ерюхин И.А. Эндотоксикоз в хирургической клинике /Ерюхин И.А., Шашков Б.В. СПб : Логос, 1995. 304 с.
63. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости /Жебровский В.В. Симферополь : Издательский центр КГМУ, 2000. 688с.
64. Жученко П.С. Морфофункціональний стан тонкої кишки після субтотальної резекції (анатомо-експериментальне дослідження) : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.03 «хірургія» /П.С. Жученкою. - Харків, 1999. 19с.
65. Загниборода П.К. Эффективность интраоперационной энтеросорбции полисорбом в снижении послеоперационной интоксикации и инфицирования брюшины /Загниборода П.К., Запорожец А.А., Луцюк Н.Б. // Здравоохранение Беларуси. 1993. - № 7. С. 51-54.
66. Зайцев В.Т. Современные аспекты диагностики и лечения больных острой кишечной непроходимостью /Зайцев В.Т., Брусницына М.П., Криворучко И.А. // Гостра непрохідність кишечнику: Матеріали 19 з’їзду хірургів України. Х., 2000. С. 136-138.
67. Зайцев В.Т. Тактика и техника коррекции энтеральной недостаточности при перитоните и острой непроходимости кишечника /Зайцев В.Т., Брусницына М.П., Криворучко И.А. // Клініч. хірургія. 1999. - №.11. С.36-38.
68. Зайцев В.Т.Острая кишечная непроходимость./ Зайцев В.Т., Шальков Ю.Л., Бойко В.В. Харьков. -1993.- 196 с.
69. Зарубина И.В. Антиоксидантная активность антигипоксантов, производных тиомочевины, тиадиазола и пиперазина в модельных системах in vitro / Зарубина И.В, Миронова О.П., Криворучко Б.И., Смирнов А.В. // Вопр. биол. мед. и фарм. химии. - 2001. - №1. - C.51-55.
70. Захараш М.П. Вибір методу інтубації та декомпресії кишечника при гострій кишковій непрохідності / Захараш М.П., Заверний Л.Г., Пехенько С.І. // Науковий вісник Ужгородського університету. 2001. Вип.14. С. 10-11.
71. Иванов Ю.В. Влияние семакса и мексидола на течение острого панкреатита / Иванов Ю.В., Яснецов В.В. // Экспер. и клин. фармакол. - 2000. - №1. - C.41-44.
72. Иванов Ю.В. Эффективность мексидола при остром панкреатите / Иванов Ю.В., Чудных С.М., Мозгалин А.Г. // Клин. мед. - 2002. Т.80, №9. - C.44-46.
73. Иванян А.А. Новые покрытия с антиоксидантной активностью в лечении гнойных ран / Иванян А.А., Олтаржевская Н.Д., Толстых М.П. [и др.] // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов : III Международ. конф., 26-27 мая 1998 г. : мат. - М., 1998. - С.66-67.
74. Игнатьев А.Г. Энтеральная детоксикация в комплексном лечении острой кишечной непроходимости (экспериментально-клиническое исследование): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.27 «Хирургия»/ Игнатьев А.Г. Москва, 1994. - 27 с.
75. Источник развития и пути профилактики гнойных осложнений у больных кишечной непроходимостью) /Тамм Т.И., Белов С.А., Гвоздик Ю.А. [та ін.] //Матеріали Всеукраїнської хірургічної науково-практичної та навчально-методичної конференції Фундаментальні науки хірургії” (ІІІ Скліфосовські читання), 5-6 квітня 2007 р. Актуальні проблеми сучасної медицини. Полтава. 2007. - С. 175-177.
76. Кopнеев А.А. Антигипоксические эффекты некоторых хинонов, связанные с восстановлением электронтранспортной функции дыхательной цепи изолированного сердца крысы / Kopнеев А.А., Попова О.А., Замула С.В. [и др.] // Бюл. экспер. биол. и мед. - 1990. - Т. 110, №7. - С. 60-63.
77. Каримов С. Х. Методы диагностики пареза кишечника при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости / Каримов С. Х. // Вестник хирургии имени И. И. Грекова. — 2007. — N 3. — С. 87-92.
78. Катикова О.Ю. Влияние мексидола на состояние гомеостаза и перекисное окисление липидов при интоксикации парацетамолом / Катикова О.Ю. // Экспер. и клин. фармакол. - 2002. Т.65, №6. - C.53-56.
79. Качоровский Б.В. Энтерально-зондовое питание больных после операции на желудочно-кишечном тракте / Качоровский Б.В., Ивашкевич Г.А., Вок Г.П. // Вестник хирургии им. И.А. Грекова. 1988. - № 3. С. 27-31.
80. Клебанов Г.И. Антиоксидантная активность ингибиторов свободно-радикальных реакций в перевязочных материалах / Клебанов Г.И., Любицкий О.Б., Ильина С.Э. [и др.] // Биомед. хим. - 2006. Т.52, №1. - C.69-82.
81. Клебанов Г.И. Антиоксидантные свойства производных 3-оксипиридина: мексидола, эмоксипина и проксипина / Клебанов Г.И., Любицкий О.Б., Васильева О.В. [и др.] // Журн. мед. хим. - 2001. - Т.47, №3. - C.288-300.
82. Клініко-патогенетичні особливості, діагностика та лікування гострої кишкової непрохідності не пухлинного походження та її ускладнень/ Кузнецов А.Я., Соловйов І.Є., Ковальов О.П. [та ін.] // Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 71-77
83. Колбасин П.Н. Цитохимическая оценка жизнеспособности тонкой кишки при ее завороте в эксперименте / Колбасин П.Н., Харченко В.З., Петров В.М. // Клинич. хирургия. 1986. - №2. С.32-33.
84. Кондратенко П.Г. Стандартизированный поход к диагностике и лечению острой кишечной непроходимости/ Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Мумров М.Е. [та ін.] // Експериментальна і клінічна медицина. 2004. - № 3. С. 239-242.
85. Кондрашова М.Н. Взаимодействие процессов переаминирования и окисления карбоновых кислот при разных функциональных состояниях ткани / Кондрашова М.Н. // Биохимия. - 1991. - Т.56, Вып.3. - С.388-405.
86. Кондрашова М.Н. Структурно-кинетическая организация цикла трикарбоновых кислот при активном функционировании митохондрий / Кондрашова М.Н. // Биофизика. - 1989. - Т.34, Вып.3. - С.450-458.
87. Конькова М.В. Роль ультразвукового исследования в диагностике острой кишечной непроходимости/ Конькова М.В. // Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 67 70.
88. Костенко В.А. Антигипоксанты метаболического действия перспективные средства коррекции окислительных и репаративных процессов в тканях / Костенко В.А., Глебова Л.Ю., Мельник Н.Н. [и др.] //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. 2003. Т.3, №1. - C.4-8.
89. Костенко В.А. Влияние модифицированной сукцинатом хирургической нити из твердой оболочки мозга на энергетический метаболизм митохондрий почек белых крыс / Костенко В.А. // Укр. биохим. журн. - 1998. - Т.70, №6. - С.83-87.
90. Костенко В.А. Влияние сукцинатсодержащих антигипоксантов и этония на состояние митохондриального дыхания и фосфорилирования в тканях почки белых крыс после нефротомии / Костенко В.А. // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2002. ­ Т.2, №1. - C.27-29.
91. Костенко В.А. Местное или системное действие антигипоксантов, иммобилизированных на хирургических нитях, определяет их фармакологические эффекты? / Костенко В.А. // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2001. ­ Т.1, №1-2. - C.30-33.
92. Костенко В.А. Хирургический шовный материал будущего: конструктивные взаимоотношения нити и паравульнарных тканей / Костенко В.А., Скрипников Н.С, Лигоненко А.В. [и др.] //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. 2006. Т.6, №1-2. - C.259-261.
93. Костенко В.О. Стан мітохондріального дихання та окиснювального фосфорилювання у нирках білих щурів за умов гемічної гіпоксії та при застосуванні різного шовного матеріалу / Костенко В.О. // Фiзiол. журн. - 1998. - Т.44, №1-2. - C.30-36.
94. Красильников Д.М. Анализ причин релапаратомий в хирургическй клинике / Красильников Д.М., Скобелкин О.К., Салихов И.А. // Хирургия. 1998. № 3. С.94.
95. Кригер А.Г. Диагностика и лечение острой спаечной тонкокишечной непроходимости / Кригер А.Г., Андрейцев И.Л., Горский В.А. // Хирургия. 2001. - № 7. С. 25-29.
96. Крылов В.Н. Влияние убихинона-10 на энергетический обмен и ПОЛ в миокарде крыс при ишемии / Крылов В.Н., Лукьянова Л. Д., Корягин А.С., Ястребова Е.В. // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т.130, №7. - C.35-38.
97. Кузнецов В.А. Вариант перитонеостомии как средства интенсивной терапии и детоксикации при остром разлитом перитоните/ Кузнецов В.А., Чуприн В.Г., Анисимов А.Ю. // Вестн. хирургии. 1994. - № 5. С. 22-27.
98. Кулибаба Д.М. Токсино-септический шок при перитоните. : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.01.03 «Хірургія»/ Кулибаба Д.М. СПб., 1998. 38 с.
99. Курбонов К.М. Способ профилактики гнойно-септических осложнений у больных с острой кишечной непроходимостью /Курбонов К.М., Бабаджанов Д.С. // Материалы 3-го конгресса ассоциации хирургов им. Н.И.Пирогова. - М., 2001. С.44.
100. Курыгин А.А. Дренирование тонкой кишки и интестинальная терапия при перитоните и кишечной непроходимости/ Курыгин А.А., Ханевич М.Д. - СПб., 1992. 71с.
101. Куцик Ю.Б. Патогенез, діагностика та хірургічне лікування гострої кишкової непрохідності /Куцик Ю.Б., Попик М.П., Ярема Я.І. //Матеріали Всеукраїнської хірургічної науково-практичної та навчально-методичної конференції Другі Скліфосовські читання”, присвяченої 170-річчю з дня народження М.В. Скліфосовського, 23-24 березня 2006 року. Актуальні проблеми сучасної медицини. Полтава. 2006. - С. 74-77.
102. Лазарева Г.А. Протективное действие активаторов биологического окисления при нитритной интоксикации у крыс / Лазарева Г.А., Бровкина И.Л. // Антибиотики и химиотерапия. - 2005. Т.50, №7. - C.8-12.
103. Лейдерман И.Н. Синдром полиорганной недостаточности (ПОН). Метаболические основы. Часть 2 / Лейдерман И.Н. // Вестник интенсивной терапии. 1999. - № 3. С. 40-48.
104. Летальність при гострій непрохідності кишечника та шляхи її зниження / Ю.В. Балтайтіс, Л.Г. Заверний, В.М.Мельник [та ін.] // Гостра непрохідність кишечнику: Матеріали 19 з’їзду хірургів України. Х., 2000. С. 116-117.
105. Литвиненко И.В. Анализ лечения больных с общим перитонитом за 20 лет /Литвиненко И.В., Алиев Ф.Ш., Крючков И.М. // Материалы 3-го конгресса Ассоциации хирургов им. Н.И. Пирогова. Москва, 2001. - С. 46-47.
106. Лігоненко О.В. Антиоксидант