КОРОЛЬОВА Наталія Олександрівна. МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ ТОМАСА МАННА: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

КОРОЛЬОВА Наталія Олександрівна. Назва дисертаційної роботи: "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ ТОМАСА МАННА: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КОРОЛЬОВА Наталія Олександрівна

УДК 81'23.112.2
МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ
МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ ТОМАСА МАННА: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ
АСПЕКТ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Козловський Віктор Володимирович
доктор філологічних наук, професор
КИЇВ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………….............. стор. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ
МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ ТОМАСА МАННА ………................ 12
1.1. Основні напрями дослідження явища національної
ментальності …………………………………….................................... 12
1.2. Національна ментальність у сучасній гуманітарній парадигмі… 17
1.3. Основні етапи розвитку німецької культури та становлення
національної ментальності німецького народу …………………........ 24
1.4. Мова як засіб відображення національної ментальності ……..... 32
1.5. Методологія дослідження мовних засобів вираження
національної ментальності у творах Т. Манна ………………............. 38
1.5.1. Теоретичні та емпіричні методи дослідження .……………...... 39
1.5.2. Лексико-семантичний метод дослідження …………………..... 41
1.5.3. Лексико-стилістичний метод дослідження ………………….... 45
1.5.4. Стилістико-прагматичний метод дослідження ……………...... 51
1.5.5. Комунікативно-когнітивний метод дослідження …………...... 53
1.5.6. Лінгвокультурологічний метод дослідження………………….. 57
Висновки до Розділу 1………………………………………................. 63
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКА ЯК ЗАСІБ ВІДОБРАЖЕННЯ РИС
ХАРАКТЕРУ ПЕРСОНАЖІВ ТА БАЗИСНИХ ПОНЯТЬ
НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРАХ ТОМАСА
МАННА ……………………………………………………………….. 65
2.1. Поняття Haus (дім) в уявленні персонажів романів Томаса
Манна та його вербалізація ………………………................................ 66
3
2.2. Поняття Ordnung (порядок) в уявленні персонажів романів
Томаса Манна та його вербалізація........................................................ 74
2.3. Поняття Zeit (час) в уявленні персонажів романів Томаса
Манна та його вербалізація ……………………………………............ 90
2.4. Поняття Pflicht (обов’язок) в уявленні персонажів романів
Томаса Манна та його вербалізація ……………………....................... 97
2.5. Поняття Pünktlichkeit (пунктуальність) в уявленні
персонажів романів Томаса Манна та його вербалізація .…............... 102
Висновки до Розділу 2………………………………………................. 107
РОЗДІЛ 3. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНИХ РИС РИС ХАРАКТЕРУ У ПЕРСОНАЖІВ
ТВОРІВ ТОМАСА МАННА .................................................................. 111
3.1. Стилістичні засоби вираження ментальності у романі
“Будденброки” ………………………..................................................... 111
3.2. Стилістичні засоби вираження ментальності у романі “Чарівна
гора”…………………………………………………………………….. 134
3.3. Стилістичні засоби вираження ментальності у пізній творчості
Томаса Манна ………………................................................................. 149
Висновки до Розділу 3 …………………………………….................... 183
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………....... 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ ……………... 192
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ …………………… 222
ДОДАТОК А. Глосарій ……………………………………................. 223
ДОДАТОК Б. Зразки ілюстративного матеріалу до Розділу 2 ........... 226
ДОДАТОК В. Зразки ілюстративного матеріалу до Розділу 3 ........... 253
4
ВСТУП
Дисертацію присвячено дослідженню мовних засобів відображення
національної ментальності у творах Т. Манна. Під національною
ментальністю у роботі розуміється сукупність варіативних форм
світосприйняття, які властиві певним групам людей, об’єднаних у соціальні
чи історичні спільноти. Національна ментальність існує на рівні
індивідуальної та колективної свідомості, визначає властиві цим людям
психологічні особливості, котрі лежать в основі звичаїв і моралі та формують
способи їх поведінки стосовно зовнішньої дійсності. Це виявляє себе в
типовості психологічних реакцій на певні події чи ситуації, системі норм і
принципів існування (Г.Д. Гачев [45], А.Я. Гуревич [49-53], В.А. Маслова
[116, 117], А.М. Приходько [151], G. Craig [213], P. Dinzelbacher [215-216]).
Інтерпретація лексичних, стилістичних та граматичних засобів маніфестації
рис національної ментальності ґрунтується на положеннях
лінгвокультурології – науки, що досліджує способи представлення знань про
світ через вивчення мовних одиниць, уможливлює опис цих об’єктів,
розкриває їх значення та смисл. В.А. Маслова вважає, що художні тексти
можуть розглядатись як об’єкт дослідження лінгвокультурології: вони
містять відомості про особливості культури народу, зафіксовані у мові. Опис
мовних фактів у тексті романів Т. Манна – це процес пізнання різних сторін
життя німецького народу у різні соціокультурні епохи [117, с. 5].
Дисертацію виконано у руслі антропоцентричної парадигми знань на
основі лінгвокультурологічного, лексико-cемантичного, лінгвостилістичного
та комунікативно-когнітивного підходів до вивчення мовних і мовленнєвих
явищ (Н.Д. Арутюнова [8]; Л.А. Базилова [13]; А.Д. Бєлова [21, 22]; А.
Вежбіцька [34, 35]; П. Дінцельбахер [53]; В.І. Карасик [65-68]; Ю.М.
Караулов [78]; В.Г. Крисько [99]; О.С. Кубрякова [100]; М.С. Кургинян [103];
5
В.А. Маслова [116]; Н.В. Нечаєва [132]; М.В. Опарін [137]; К.М. Осатюк
[138]; О.Я. Остапович [139]; А.М. Приходько [151]; О.О. Селіванова [161-
163], Ю.С. Степанов [171]; Й.А. Стернін [174]; В.М. Телія [177]; О.Б.
Ткаченко [180]; Д.М. Узнадзе [181]; А.О. Флаксман [188).
Актуальність теми зумовлена постановкою головного питання –
дослідженням мови Т. Манна як засобу відображення національної
ментальності німецького народу, що відповідає загальній тенденції сучасної
лінгвістики до інтерпретації мовленнєвої діяльності людини. Вивчення
ментально-психологічних портретів персонажів творів Т. Манна середини
XIX ст. – початку XX ст. сприятиме поглибленому розумінню сучасних
геополітичних, лінгвокультурних та лінгвістичних тенденцій
німецькомовного простору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано на кафедрі германської філології Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з
планом науково-дослідницької роботи над темою “Розвиток і взаємодія мов
та літератур в умовах глобалізації”, затвердженої Міністерством освіти і
науки України (код 11 БФ 044-01). Тему дисертації затверджено Вченою
радою Інституту філології Київського національного університету імені
Тараса Шевченка (протокол № 6 від 24 січня 2011 року).
Мета роботи полягає у дослідженні національної ментальності
німецького народу у творах Т. Манна. Досягнення поставленої мети
передбачає вирішення таких завдань:
1. Визначити теоретико-методологічні засади дослідження об’єкта.
2. Уточнити зміст поняття “національна ментальність”, визначити
складові змісту цього поняття.
3. Встановити, систематизувати та інтерпретувати лексику на
позначення рис характеру персонажів у творах Т. Манна. Виокремити
6
лексико-семантичні поля, які вказують на базові ментальні поняття;
встановити ядро та периферію лексико-семантичних полів.
4. На основі лексико-семантичного та лінгвостилістичного аналізу
практичного матеріалу визначити риси характеру персонажів у творах Т.
Манна, дати інтерпретацію базисних ментальних понять персонажів як
представників німецького народу.
Об’єктомдослідження в дисертації є ментальність німецького народу у
творах Т. Манна; предметом – мовні засоби відображення національної
ментальності у творах Т. Манна.
Матеріалом дослідження послугувала мова творів, що належать до
трьох різних етапів творчості письменника: “Buddenbrooks”, 1901 р.
(“Будденброки”), “Der Zauberberg”, 1924 р. (“Чарівна гора”), “Doktor Faustus”,
1947 р. (“Доктор Фаустус”), “Der Erwählte”, 1951 р. (“Обранець”), “Die
Bekenntnisse des Hochstaplers Felix Krull”, 1954 р. (“Признання авантюриста
Фелікса Крулля”). Лінгвістичному аналізу був також підданий текст
германського епосу “Das Nibelungenlied” (“Пісня про Нібелунгів”). Загальний
обсяг проаналізованого матеріалу художніх текстів становить 4000 сторінок.
Дослідження розпочинається з аналізу першого прозового твору
письменника – роману “Будденброки”, а завершується романами, які
відносяться до пізнього етапу творчості письменника. В основу
хронологічної послідовності дослідження обраних романів було взято
класифікацію А.А. Федорова [185, с. 18]:
Методологічну базу дослідження складають розроблені в лінгвістиці
вихідні положення: – про мову як засіб відображення оточуючої дійсності
(В.М. Алпатов [2], Ю.Д. Апресян [3], Н.Д. Арутюнова [8], О.П. Огурцов
[135], В.М. Телія [177]); – про нерозривний взаємозв’язок мови та свідомості
(В. фон Гумбольдт [48], Т.Р. Кияк [72], О.С. Кубрякова [100-102],
Дж. Лакофф [105], Д.С. Лихачев [109], А.В. Медведева [118], З.Д. Попова
7
[146], О.О. Селіванова [161-163], Й.А. Стернін [173-176], А.М. Флаксман
[188]); – про взаємозв’язок мови та культури (Е.В. Бабаева [9], А.Д. Бєлова
[21–24], С.Г. Воркачов [40–43], В.І. Карасик [65-68], В.В. Козловський [74,
75], В.А. Маслова [116, 117], С.П. Мельник [120], А.М. Приходько [151],
Ю.С. Степанов [171], L. Weisgerber [263]).
У роботі було використано загальні та окремі наукові методи
дослідження мови та мовлення: методи спостереження, дедукції, індукції,
опису – використовувалися для пошуку практичного матеріалу та
виокремлення прикладів; метод лексико-семантичного та метод лексикостилістичного аналізу – для визначення семантики та лексико-стилістичних
особливостей мовних засобів, які вказують на ментально-психологічні риси
персонажів творів як суб’єктів ментальності німецького народу; метод
стилістико-прагматичного аналізу – для врахування екстралінгвальних
факторів впливу на відображення ментальності німецького народу у творах;
аналіз лексикографічних джерел та аналіз словникових дефініцій – для
встановлення та уточнення семантики та етимології мовних одиниць, які
служать засобом вираження національної ментальності німецького народу;
комунікативно-когнітивний метод – для інтерпретації базисних ментальних
орієнтирів персонажів творів та встановлення рис їх характеру;
лінгвокультурологічний метод – для інтерпретації взаємозв’язку мови романів
Т. Манна та особливостей відображених соціокультурних фактів.
В основу дослідження покладена така гіпотеза: романи Т. Манна
можуть слугувати джерелом відомостей про ментальні риси представників
німецького етносу. Персонажі творів письменника є суб’єктами ментальності
народу. Лексичні, стилістичні та граматичні засоби, визначені у процесі
дослідження мови творів, можна вважати маркерами вербалізації їх
ментально-психологічних портретів. Основою існування персонажів є певні
моральні та психологічні орієнтири – поняття, які формують базис їх
8
поведінки та реакцій на зовнішню дійсність. Виокремлення та встановлення
мовних складових лексико-семантичних полів цих понять містить вказівку на
особливості їх відображення у творах та відтворення й сприйняття у
свідомості персонажів.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній вперше у межах
конкретного історичного часу на матеріалі мови конкретних творів Т. Манна
досліджено ментальні риси таких соціальних прошарків німецького
суспільства, як бюргери періоду середини ХІХ ст. – початку ХХ ст. та
інтелігенція передвоєнного часу, встановлено засоби вербалізації цих рис;
визначено основні поняття, які є ключовими для характеристики персонажів
творів Т. Манна як суб’єктів ментальності німецького народу.
Наукова новизна результатів роботи відбита у положеннях, які
виносяться на захист:
1. Національна ментальність – це сукупність варіативних форм
світосприйняття, які властиві певним групам людей, об’єднаних у соціальні
чи історичні спільноти, що формується під впливом геополітичних,
соціальних, культурних, економічних чинників, існує на рівні індивідуальної
та колективної свідомості, експліцитно реалізує себе в типовості
психологічних реакцій на певні події чи ситуації та відображається в
категоріях і формах рідної мови.
2. У мові ранньосередньовічного германського епосу (“Das
Nibelungenlied”) відображено початок формування ментальнопсихологічного портрету сучасного німця; його героям властиві дотримання
норм соціальної ієрархії, войовничість, хитрість, хоробрість.
3. Визначення ментально-психологічних рис персонажів творів Т.
Манна грунтується на інтерпретації семантики та прагматики лексичних
елементів, які належать до певної тематичної групи і входять до певного
лексико-семантичного поля.
9
4. Прагнення до порядку (Ordnung), цінування часу (Zeit), повага до
пунктуальності, точності (Pünktlichkeit, Genauigkeit), бережне ставлення до
всього, що пов’язано з домом (Haus), виконання обов’язку (Pflicht) є
пріоритетними правилами соціальної поведінки персонажів творів; це
категоріальні ментальні поняття, які мають конвенційні мовні форми
вираження змісту, віддзеркалюють найсуттєвіші правила та способи
взаємодії людей у суспільстві, властиві їм психологічні особливості.
5. Твори Т. Манна, взяті з різних періодів його творчості, виявляють
багатий асоціативно-образний та прагматичний потенціал стилістичних
засобів; епітети, метафори, метонімії, гіперболи, літоти, контекстуальні
синоніми, окремі граматичні конструкції є способом мовної реалізації
німецької національної ментальності у творах письменника.
6. Сформовані у Середньовіччі риси ментальності німецького етносу
змінювалися у процесі його соціокультурного розвитку; спільними рисами
характеру персонажів романів Т. Манна як суб’єктів ментальності
німецького народу пізніших періодів (кінець ХІХ-го, початок ХХ-го століть)
є: любов до порядку у зовнішньому та внутрішньому світі,
дисциплінованість, вірність власному обов’язку, акуратність, пунктуальність,
точність; до індивідуальних рис характеру німця відносимо: вірність
традиціям, практичність, цілеспрямованість, чутливість, егоїзм,
сором’язливість, ескейпізм, снобізм тощо.
7. Мовні елементи творів Т. Манна відображають особливості
німецької культури у контексті їх впливу на сприйняття персонажами
зовнішньої дійсності, їх вчинків та думок; персонажі діють відповідно до
умов власного середовища, що продукує культуру, норми моралі та життєві
орієнтири суспільства.
Теоретичне значення дисертації полягає в удосконаленні
інтерпретації явища “національна ментальність”; когнітивно-семантичному
10
описі базисних ментальних понять; застосуванні комплексного когнітивнопрагматичного та лінгвокультурологічного підходу до дослідження
механізмів експлікації ментальних рис персонажів творів Т. Манна.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання її
основних положень та отриманих результатів у викладанні спецкурсів з
питань семантики, лінгвостилістики, лінгвопрагматики, лінгвокультурології,
когнітивної семантики для студентів філологічних вищих навчальних
закладів, у науково-дослідницькій роботі.
Апробацію результатів дисертації здійснено на засіданнях кафедри
германської філології Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (2010-2014рр.), на міжнародній науковій
конференції “Творчий спадок А.О. Білецького в новітніх парадигмах
наукового знання: до 100-річчя від дня народження” (21 жовтня 2011 року,
Київ), а також на ІІІ, IV та V Кримських лінгвістичних конгресах “Мова і
світ” (Ялта 2011–2013 рр.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 11-ти
одноосібних наукових публікаціях, 7 з яких представлено у фахових
виданнях, одна в іноземному збірнику, а також дві в українському фаховому
виданні, що входить до міжнародної наукометричної бази.
У Вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми, визначено об’єкт та
предмет дослідження, сформульовано його мету та завдання, вказано
матеріал, джерела і методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, окреслено положення, які
виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатів дисертації,
публікації та структуру роботи.
У Розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження засобів
вираження німецької національної ментальності у творах Томаса
Манна» представлено вихідні теоретичні засади дослідження національної
11
ментальності у творах Т. Манна: зазначено та прокоментовано еволюцію
досліджень, пов’язаних із природою ментальності, визначено основні
фактори становлення ментальності німецького народу; пояснено
методологію дослідження мовних засобів вираження національної
ментальності у романах Т. Манна.
У Розділі 2 «Лексика як засіб відображення рис характеру
персонажів та базисних понять національної ментальності у творах
Томаса Манна» досліджено лексико-семантичний аспект репрезентації
національної ментальності німецького народу. На основі семантичнопольового підходу встановлено базисні домінанти існування німецької
буржуазії кінця ХІХ століття та передвоєнної інтелігенції, виокремлено
лексико-семантичні поля, що визначають базисні ментальні поняття,
досліджено мовні засоби об’єктивації рис характеру персонажів у творах Т.
Манна як суб’єктів ментальності німецького народу.
Розділ 3 «Стилістичні засоби вираження національних рис
характеру у персонажів творів Томаса Манна» присвячено встановленню
стилістичних засобів, які слугують маркером експліцитно чи імпліцитно
виражених рис характеру персонажів творів. На матеріалі романів Т. Манна
досліджено ментально-психологічні риси характеру дійових осіб творів як
представників відповідної історичної епохи та соціокультурної сфери.
У Загальних висновках підсумовано результати роботи, визначено
можливості їхнього практичного застосування та окреслено перспективу
подальших досліджень.
У Додатку А відображено глосарій, в Додатку Б – зазначено приклади
ілюстративного мовного матеріалу, на основі якого було виокремлено
лексико-семантичні поля ключових для персонажів романів Т. Манна
ментальних понять у Розділі 2, в Додатку В – наведено приклади
ілюстративного матеріалу до Розділу 3.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Літературна, філософська та епістолярна спадщина Т. Манна є
матеріалом для численних літературознавчих, естетичних, філософських,
мистецтвознавчих та мовознавчих досліджень, сумарний обсяг яких набагато
перевищує обсяг самих літературних доробків письменника. В основі
формування поглядів письменника перебували постаті трьох діячів німецької
культуро-філософського простору: А. Шопенгауера, Р. Вагнера та Ф. Ніцше.
Метою дисертації було дослідження засобів вербалізації національної
ментальності німецького народу у творах Т. Манна, зокрема, визначенні
основних ментальних рис характеру персонажів як суб’єктів ментальності
німецького народу.
Дослідження об’єкта ґрунтується на лексико-семантичному,
лінгвостилістичному, стилістико-прагматичному, лінгвокультурологічному та
комунікативно-когнітивному методах аналізу мовних фактів, комплексне
використання яких дозволило досягти поставленої мети.
1. Національна ментальність – це системою поглядів, оцінок, норм та
умонастроїв, що грунтується на наявних у суспільстві знаннях та віруваннях;
це соціально-психологічний стан етнічної спільноти, що відображає
результати тривалого впливу природно-географічних і соціально-економічних
чинників становлення та розвитку цієї спільноти. До складових національної
ментальності належать соціальні відносини, емоції, почуття, норми, цінності
та ідеали, національний характер, зразки поведінки та реакцій, спосіб
мислення і сприйняття дійсності, культура та мова.
Ментальність німецького народу формувалась під впливом
геополітичних, соціальних, культурних, економічних чинників, набуваючи
під впливом історичних, соціальних, географічних та геополітичних обставин
власної специфіки. Мова відображає свідомість народу, виступає
187
інструментом пізнання світу, ментальних рис етносу.
2. У сприйнятті дійсності персонажами досліджених нами романів Т.
Манна існують п’ять основних понять. Це – Haus (дім), Ordnung (порядок),
Zeit (час), Pflicht (час), Pünktlichkeit (пунктуальність / точність). Вони
виявляють себе як важливі складові ціннісних орієнтирів персонажів.
Вербальна реалізація зазначених понять відбувається у межах конкретних
лексико-семантичних полів, складові яких визначаються залежно від
контексту та аспекту відображення їх у свідомості персонажів.
2.1. Поняття Haus реалізує себе у форматі конкретних лексичних
елементів, які утворюють однойменне лексико-семантичне поле.
Ядро цього поля визначає лексична одиниця Haus, яке у свідомості
персонажів репрезентоване як Wohnung (житло), Familie (родина). Ближню
периферію утворюють лексичні елементи, що: – позначають найменування
елементів внутрішнього простору будівлі (напр.: Raum, die Mauern, der
Fußboden, das Fenster, die Tapeten, die Möbel, die Wände, die Glastür, die
Flügeltür, der Windfang, die Decke); – характеризують приміщення залежно від
їх функціонального призначення (напр.: das Landschaftszimmer, der Stockwerk,
der Gesellschaftsraum, die Säulenhalle, ); – описують меблі та внутрішнє
оздоблення дому (напр.: stark, elastisch, heiter, steif, rund, dünn, weiß, hart,
leinen). Складовими дальньої периферії є номінації членів сім’ї та лексеми,
що характеризують їх ставлення один до одного (напр.: der Großvater, Herr
Verwandter, der Onkel, der Pflegevater, der Vetter ).
2.2. Ядром лексико-семантичного поля поняття Ordnung є іменник die
Ordnung (порядок). До ближньої периферії лексико-семантичного поля у
романі “Будденброки” належать мовні одиниці, які характеризують
сприйняття поняття Ordnung персонажами твору в аспектах: “Дотримання
встановлених правил та традицій” (напр.: die Ordnung, ordnungsgemäß, der
Brauch, die Mäßigkeit, stark, ermahnen); “Організація зовнішньої дійсності”
188
(напр.: Anordnungen, beobachten, liquidieren, versichern, Ordnungsliebe);
“Соціальна стратифікація” (напр.: sich aufhalten, wissen, das Selbstgefühl, die
Entschiedenheit, verteidigen). Дальню периферію утворюють мовні одиниці,
які відображають сприйняття цього поняття в межах “Впорядкування
внутрішнього світу” (напр.: sich besinnen, begreifen, die Vernunft, das
Gewissen).
У романі “Чарівна гора” ближню периферію лексико-семантичного
поля поняття Ordnung формують мовні одиниці, які відображають його
сприйняття як “Прагнення до впорядкування зовнішньої дійсності” (напр.:
die Lebensbedingungen, spärlich, verweilen, die Morgengewohnheiten, die
Säuberung, die Verordnung, sollen) та „Розпорядок дня“ (напр.: der Normaltag,
die Hausordnung, gliedern, organisieren, fürsorglich, regelmäßig, der Rahmen, die
Zeiteinheit). До дальньої периферії ми відносимо ті лексеми, які
характеризують це поняття як “Організація функціонування суспільства”
(напр.: die Sichtung, die Beherrschung, die Tätigkeit, zielbewußt, leiten,
herausführen).
2.3. Відображення поняття Zeit у творах відбувається в аспекті власної
структурованості за допомогою номінацій: періодів доби, годин, днів тижня,
місяців тощо. У межах відповідного контексту зазначені мовні одиниці
отримують конотативний елемент відображення. Мовні одиниці, семантика
яких корелює із зазначеними аспектами сприйняття вказаного поняття у
творах, утворюють його лексико-семантичне поле, ядром якого є іменник die
Zeit (напр.: der Tag, die Nacht, die Woche, der Monat, die Uhr, die Maße, messen,
altern). У романі “Чарівна гора” виокремлено ще однин аспект сприйняття
поняття Zeit: “Час як філософська категорія”, яка існує у дискретному до
фізичних проявів відношенні та визначає структуру сприйняття дійсності
персонажами.
2.4. Поняття Pflicht відображається за допомогою мовних одиниць, які,
189
у вказаних у роботі рамках його сприйняття персонажами творів, формують
однойменне лексико-семантичне поле, а саме: “Обов’язок перед родиною”,
“Обов’язок перед фірмою” (роман “Будденброки”) та “Обов’язок перед
зовнішнім світом” (роман “Чарівна гора”). Ядром лексико-семантичного поля
є іменник die Pflicht (обов’язок), периферію формує лексика на позначення
опису, характеристики чи обґрунтування зазначених аспектів відображення
поняття Pflicht у романах (напр.: das Pflichtgefühl, das Bewusstsein, die
Ordnung, die Gewissensvorschrift, die Vorschrift, die Mahnung, das Gewissen, die
Pflichten, die Interessen, die Sorgen, die Aussichten).
2.5. Поняття Pünktlichkeit є важливим ціннісним орієнтиром у
сприйнятті дійсності персонажами творів Т. Манна. Ядро лексикосемантичного поля зазначеного поняття утворює іменник die Pünktlichkeit.
Периферію формують мовні одиниці, які характеризують розуміння потреби
у пунктуальності або ж відображають факти її порушення та зазначають
сприйняття цього героями романів письменника. Вербальне відображення
цього поняття відбувається за допомогою мовних одиниць, семантика яких
корелює із особливостями його сприйняття залежно від твору, контексту
ситуації та особливостями розуміння навколишньої дійсності персонажами
романів (der Zeitpunkt, die Unpünktlichkeit, hassen, verachten, vorwärtskommen,
kommen, einhalten).
3. Характерними рисами ментально-психологічних портретів
персонажів романів Томаса Манна є прагнення до впорядкування зовнішнього
та внутрішнього світів, дотримання соціальної стратифікації,
відповідальність, педантичність та пунктуальність.
Для представників першого, другого та частково третього покоління
Будденброків властиві адекватна оцінка дійсності, перевага
загальносімейного перед особистісним, практичність, працьовитість,
вірність обов’язку, економність, самоповага, здоровий глузд, реальна
190
самоідентифікація та прагнення до впорядкування зовнішнього та
внутрішнього світу, розсудливість. У той же час деякі представники третьої
та четвертої генерації виступають носіями таких ментальних рис, як
ескейпізм, небажання сприйняття дійсності, втрати відчуття реальності.
Для лексичної репрезентації психологічно-ментального портрету персонажів
Т. Манн використовує епітети, метафори, гіперболи, літоти, клімакс,
метонімії, пролепси, контекстуальні синоніми, анафори, анаколуф, апозіопези
тощо.
Персонажі роману “Чарівна гора”, який відноситься до передвоєнного
етапу творчості письменника, є представниками тогочасного німецького
етносу; вони характеризуються такими рисами, як практичність,
дисциплінованість, любов до порядку, вірність власному обов’язку,
пунктуальність, точність, педантичність, ескейпізм, небажання
сприйняття дійсності.
У романах, що відносяться до пізньої творчості письменника, виражені
такі етноспецифічні особливості німців як: прагнення до впорядкування
оточуючого, неприйняття непорядку у жодній сфері соціокультурної
комунікації, дотримання норм регламентації суспільства, егоїзм та
розсудливість. Вираження цих рис досягається за допомогою використання
метафори, гіперболи, контекстуальних синонімів тощо. Для персонажів пізніх
творів Т. Манна характерні впевненість у власній правоті, домінування
особистого над сімейним, гуманність та співчутливість.
4. Мовні одиниці, що слугують для вираження німецької національної
ментальності у творах Т. Манна, відображають екстрамовну реальність,
оскільки повний опис мовних структур є можливим лише із врахуванням
лінгвокультурного аспекту їх реалізації. Особливості укладу життя німецької
буржуазії середини – кінця ХІХ століття (роман “Будденброки”), інтелігенції
передвоєнної епохи початку ХХ ст. (роман “Чарівна гора”) тощо, норми їх
191
моралі та культури відобразились у способі поведінки персонажів творів, їх
сприйнятті дійсності та ментально-психологічних портретах. Взаємозв’язок
мови, мислення та культури народу охоплює систему мови, відображається у
мові романів Т. Манна за допомогою лексичних, стилістичних, граматичних
засобів, які служать засобами вираження ментальності німецького етносу.
Перспектива дослідження ментальності німецького народу у творах Т.
Манна полягає, у першу чергу, в розширенні кола романів, за якими
проводиться спостереження, та у порівнянні особливостей ментальнопсихологічних характеристик персонажів великих та малих прозових творів
письменника, ключових для них понять з опорою на періоди його життя та
творчості. Перспективним для обраної теми вважаємо дослідження засобів
вираження ментальних рис німецького народу у творах інших німецьких
письменників. Доцільним було б також провести спостереження за творами
іншомовних авторів з метою виявити особливості відображеної у них
німецької ментальності.