Коржан Вікторія Аркадіївна. Вікові особливості будови серпа великого мозку людини

Краткое описание

Коржан Вікторія Аркадіївна. Вікові особливості будови серпа великого мозку людини. : Дис... канд. наук: 14.03.01 2002

Коржан В.А. Вікові особливості будови серпа великого мозку людини. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01. - нормальна анатомія. Харківський державний медичний універсітет МОЗ України, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вивченню вікових особливостей будови серпа великого мозку людини та іх прикладному значенню. Використовувалися морфометрічні, краніометрічні, гістологічні, ін'єкційні методики дослідження з проведенням анатомо - експериментальних операцій на синусах твердої мозкової оболони, які оточують серп великого мозку.
Встановлено, що розміри та форма серпа великого мозку знаходиться в залежності від віку, статі та форми черепа людини. Виділено дві крайні форми будови серпа великого мозку: серповидно - вузька - у доліхоцефалів, серповидно - широка - у брахіцефалів. Значна перевага подовжніх розмірів характерна для доліхоцефалів, поперечних - для брахіцефалів.
Анатомо - експериментально розроблено методи розшарування серпа великого мозку з метою використання аутотрансплантатів для пластики навколишніх синусів твердої мозкової оболони: верхнього сагітального синуса та прямого синуса.
Опертивні втручання на серпі великого мозку та синусах необхідно виконувати з урахуванням індивідуальної мінливості розмірів відростка та його навколишніх синусів, що дає можливість поліпшити виконання етапів реконструктивних операцій.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у розкритті індивідуальної анатомічної мінливості серпа великого мозку людини. Визначені вікові особливості різних варіантів будови серпа великого мозку людини.
1. Серп великого мозку в анте - та постнатальному періодах онтогенезу проходить умовно виражені чотири стадії: 1 - інтенсивного зростання, починаючи з другої половини плодового періоду та закінчуючи трирічним віком; 2 - поступового диференційованого росту протягом дитячого та юнацького віків; 3 - морфологічної стабілізації та формування індивідуальних особливостей форми, розмірів і розташування протягом зрілого та літнього віків; 4 - морфологічних інволютивних змін у старечому віці.
2. Особливістю вікових змін СВМ є інтенсивне та нерівномірне збільшення довжини та ширини СВМ у пізньому фетальному періоді, у немовлят і дітей перших трьох років життя. Довжина збільшується від 5,0 до 12,5 см, ширина в передній третині від 1,0 до 2,5 см, у середній третині від 2,0 до 4,2 см, у задній третині від 3,0 до 5,0 см. Відповідно, збільшується довжина верхнього краю від 5,5 до 18,4 см, нижнього краю від 3,2 до 13,3 см. Площа СВМ - від 5,0 до 20,0 см2.
3. Індивідуальна мінливість СВМ характеризується двома крайніми формами: серповидно - вузька у доліхоцефалів; серповидно - широка у брахіцефалів. При першій крайній формі відзначена звуженність та витонченність переднього відділу: вузька основа, що не перевищує 2,3 см. При іншій розширення на всьому протязі відростка та стовщення заднього відділу СВМ. Задня основа збільшується до 5,8 см. Індивідуальні розходження СВМ генетично обумовлені та виявляються з раннього фетального періоду, коли форма має вид рога” чи витягнутого півовалу”.
4. Судинні утворення СВМ у всіх вікових періодах, починаючи з плодового, розташовані у три шари: двох бічних (лівому і правому) і середньому (внутрішньому). Встановлено, що основні судини знаходяться в середньому шарі та за рахунок збірних гілок зв'язані з бічними судинними мережами. Калібр судин середнього шару з віком збільшується від 10 до 1000 мкм, зовнішніх (бічних) шарів від 14 до 210 мкм.
6. Вени СВМ середнього шару представлені трьома групами: висхідною, що упадає у верхній сагітальний синус; нисхідною, що упадає в нижній сагітальний і прямий синуси; анастомотичною (межсинусною). Ці групи вен добре виражені на всіх стадіях онтогенезу. Їх дифференциювання і магістралізація пов'язана з процесами редукції і новотвору в первинній судинній мережі, найбільш виражені в другій половині внутрішньоутробного розвитку, у немовлят і дітей першого року життя.
7. Колагенові волокна формують три гістологічних листки СВМ: правий, лівий і середній, розташований між ними. У кожнім шарі колагенові волокна мають звивистий хід, переплітаються в подовжньому, поперечному та косому напрямках. В ембріональному та ранньому постнатальному періодах зустрічаються "вікончасті" отвори в передній та середній третинах серпа великого мозку. У дорослих людей відросток має своєрідні потовщення в середній і задній третинах за рахунок нашарувань пучків колагенових волокон.
8. Анатомо - експериментально розроблена та запропонована методика розшарування серпа великого мозку в середній і задній третинах з викроюванням аутотрансплантатів з бічних (поверхневих) листків різних розмірів, адаптованих до морфометрічних даних верхнього сагітального та прямого синусів з використанням нового хірургічного інструментарію. Доведено анатомічну можливість розшарування СВМ у парасинусних зонах і їхній структурній заможності й ідентичністі до синусних стінок.
9. Морфологічно обґрунтована пластика різних стінок верхнього сагітального та прямого синусів листками з серпа великого мозку, з урахуванням локалізації та розмірів їхніх дефектів. Уперше здійснені та змодельовані основні етапи застосування трансплантатів на ніжці” з поверхневих (лівого і правого) листків прямокутної та дугоподібної форми зі збереженням основних судин середнього шару СВМ.