Кощій Оксана Вікторівна. Прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів

Краткое описание

Кощій Оксана Вікторівна. Прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Луцький держ. технічний ун-т. - Луцьк, 2002. - 214арк. - Бібліогр.: арк. 163-173

Кощій О. В. Прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2002.
Дисертацію присвячено питанням прогнозування індивідуального споживання і пошуку шляхів підвищення рівня задоволення потреб населення в продовольчих товарах. В роботі запропоновано удосконалений статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання на основі вивчення потреб споживачів у продовольчих товарах. Удосконалено методику територіального розміщення підприємств та розроблено мережу оптимального розташування молокопереробних підприємств на території Волинської, Львівської та Тернопільської областей, що дозволяє знизити витрати на постачання готової продукції споживачам і її ціну, а значить підвищити рівень задоволення потреб індивідуальних споживачів у молочних продуктах харчування.

1. Проведений в роботі аналіз динаміки, обсягів і структури середньодушового споживання продовольчих товарів свідчить, що рівень продовольчої безпеки України знизився до критично небезпечної межі. Тобто сьогодні пересічний українець споживає продукти харчування у половинному обсязі від науково обгрунтованих раціональних нормативів, до яких Україна наближалася у 1988-1989 рр. Насамперед це стосується таких найбільш цінних продуктів харчування, як м'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти, молоко і молокопродукти, овочі і баштанні, фрукти і ягоди.
Населення Західного регіону України харчується дещо краще, ніж середньостатистичний українець, споживаючи більше м'ясопродуктів, молокопродуктів, яєць, фруктів, що можна пояснити високим рівнем розвитку АПК, в т. ч. особистого підсобного господарства в регіоні.
2. Одержані в дослідженні результати сегментації ринку областей України виявили:
- територіальну диференціацію потреб та особливостей споживчої поведінки індивідуальних споживачів в розрізі продуктів харчування;
- наявність сегментів областей (токсинів) з подібною споживчою поведінкою населення.
3. Застосування запропонованого статистично-поведінкового методу прогнозування індивідуального споживання дозволило визначити потреби населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей у молочних продуктах харчування, вивчити смаки, уподобання та особливості мотивації споживчої поведінки індивідуальних споживачів на ринку продовольчих товарів.
4. Працівникам органів Державного комітету статистики України оцінювання величини незадоволених потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах пропонуємо здійснювати шляхом використання розробленого методу, що базується на проведенні опитування споживачів та визначенні незадоволених потреб населення у даних товарах як різниці між фактичним рівнем споживання та бажаним (вказаним респондентами), який може бути задоволеним лише за умови росту матеріального добробуту населення.
5. Проаналізовані в дисертаційній роботі можливості задоволення потреб населення Волинської, Львівської та Тернопільської області у молочних продуктах харчування свідчать, що природно-кліматичні умови та специфіка розвитку народного господарства Західного регіону України дозволяє використовувати власну сировину для забезпечення потреб населення в молочних продуктах харчування.
Однак, зважаючи на нинішній занепад сільського господарства, лише АПК Волинської області в змозі забезпечити потреби волинян у молочних продуктах харчування. Тому керівникам відділів обласних державних адміністрацій Львівської та Тернопільської областей необхідно зосередити увагу на розвитку власних АПК.
6. Дослідження свідчать, що попит на продукцію молокопереробних підприємств збільшується з ростом рівня доходів населення. Проте темпи росту обсягів споживання переважної більшості молочних продуктів (молоко, сметана, сир м'який, вершкове масло) відстають від темпів росту доходів населення.
В майбутньому, при збільшенні реальних доходів населення України, вітчизняним молокопереробним підприємствам необхідно очікувати на ріст та поступову стабілізацію попиту на молоко, сметану, сир м'який, вершкове масло та на значний приріст попиту на морозиво, сир твердий. Для подальшого розвитку молокопереробних підприємств рекомендуємо вже сьогодні приділяти увагу на розробку нових молочних продуктів харчування: різноманітних ласощів, продуктів харчування з лікувальними властивостями, дієтичних продуктів високої якості з екологічно чистої сировини тощо.
7. Регулювання індивідуального споживання шляхом зниження вартості молочних продуктів харчування свідчить, що у Волинській області раціонально розмістити великі молокопереробні підприємства у Луцькому, Рожищенському, Ковельському та Ківерцівському районах. В інших районах області рекомендуємо створити міні-молокопереробні підприємства, зорієнтовані на виробництво обмеженого асортименту молокопродукції у невеликих обсягах. У Львівській області великі молокозаводи пропонуємо розмістити в Пустомитівському, Городоцькому та Миколаївському районах, а в інших районах - міні-молокозаводи з обмеженим асортиментом продукції. У Тернопільській області найкраще розмістити великі молокопереробні підприємства в Тернопільському, дещо менші - в Збаразькому та Теребовлянському районах. В інших районах Тернопільської області пропонуємо створити міні-молокозаводи.
8. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:
- Міністерству економіки України ввести практику розробки комплексних планів і програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів та підприємств із використанням удосконаленого статистично-поведінкового методу прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів та розробленої мережі оптимального розташування молокопереробних підприємств;
- Державному комітету статистики України для визначення потреб індивідуальних споживачів можна використати удосконалений статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів;
- Міністерству освіти і науки України включити в типові програми з дисциплін "Маркетинг", "Маркетингові дослідження", "Товарознавство продовольчих товарів", "Організація виробництва" методичні розробки з визначення потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах.