Каталог / ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ / Всемирная история
скачать файл:
- Название:
- КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. РЕФОРМИ ШАН ЯНА
- Альтернативное название:
- КОШЕВОЙ СЕРГЕЙ АНАТОЛИЕВИЧ. РЕФОРМЫ ШАН ЯНА KOSHOVY SERHIY ANATOLIYOVYCH. SHAN YANG REFORMS
- ВУЗ:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Краткое описание:
- КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "РЕФОРМИ ШАН ЯНА"
КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "РЕФОРМИ ШАН ЯНА"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КОШОВИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 94(32)
РЕФОРМИ ШАН ЯНА
Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Науковий керівник:
доктор історичних наук, професор
Ставнюк Віктор Володимирович
Київ – 2016
1
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................. 2
РОЗДІЛ І ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ...................... 11
1.1. Джерельна база дослідження ....................................................................... 12
1.2. Стан наукової розробки проблеми ............................................................... 32
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У КИТАЇ В VI-IV
СТ. ДО Р.Х. ........................................................................................................ 69
2.1. Політичні та соціальні трансформації періоду Чуньцю ("Весни і осені")69
2.2. Соціально-політичний розвиток Китаю у період Чжаньго ("Воюючі
держави")...……………………………………………………………………….79
2.3. Реформаторські пошуки у Стародавньому Китаї ..................................... 119
РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ДЕРЖАВІ
ЦІНЬ.................................................................................................................. 131
3.1. Ідеї Шан Яна у трансформаційних процесах ............................................ 132
3.2. Суспільно-політичні реформи Шан Яна у державі Цінь ......................... 158
3.3. Практичні результати та історичні наслідки............................................. 181
ВИСНОВКИ..................................................................................................... 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ........................... 211
ДОДАТОК А. Мапи…………………………………………………................ 239
ДОДАТОК Б. Військові обладунки і озброєння періоду Чжаньго…...……..249
ДОДАТОК В. Пам'ятники Шан Яну……………………………………….….253
ДОДАТОК Г. Монети періоду Чжаньго……………………………………...258
ДОДАТОК Д. Епіграфіка………………………………………………………261
2
ВСТУП
Актуальність теми. Китай – це країна, історична традиція якої
нараховує більше 5000 років і по праву називається цивілізацією. Її
унікальність полягає у тому, що вона залишається єдиною цивілізацією світу,
розвиток якої не переривався.
Початок ІV ст. до Р.Х. – один із найважливіших періодів як в історії
Стародавнього Китаю, так і у всесвітній історії в цілому. Саме тоді був
даний поштовх до кардинальних змін, які обумовили потребу в нових
управлінських методах, політичному контролі, підходах до соціальної
організації, формах збору податків, обліку і контролю за робочою силою,
оновлених завданнях для армії.
У межах держави Цінь ці зміни були позначені реформами Шан Яна,
які стали відправною точкою, що засвідчила перехід від доби Чуньцю до
періоду Чжаньго і, по суті, започаткували зміни епох та обумовили
подальший розвиток. Реформи Шан Яна дали поштовх до кардинальних
новацій у сфері політики, ідеології, системи управління, філософській і
юридичній думці епохи, військовій справі, культурі, у всьому
світосприйнятті тогочасного суспільства з огляду на «виклики» і загрози, які
постали перед соціумом та потребували нагальної «відповіді». Окрім цього,
вони сприяли формуванню китайської трудової етики.
Від часу реформаторських діянь Шан Яна (390-338 рр. до Р.Х.)
пройшло вже майже дві з половиною тисячі років. Незтерте часами і епохами
ім’я державного діяча китайської стародавньої доби знаходиться у перших
рядах творців китайської держави, які формували основи державної політики,
її методів управління, моделей розвитку, закладали основи тисячолітньої
державницької традиції.
Наразі важливим є дослідження процесів, що домінували у
китайському суспільстві доби Чжаньго, аналіз співіснування влади правителя
держави і «старої» родової аристократії в межах Цінь – з одного боку, та
3
гострої боротьби за гегемонію між «сімома найсильнішими» у системі
правлячої династії Східного Чжоу – з іншого. Також варто проаналізувати
час формування основних політичних вчень Стародавнього Китаю і вплив
суспільно-політичного вчення фа цзя (легістів) та їх наслідки щодо
подальших періодів розвитку Китаю.
У всесвітній історіографії реформи Шан Яна залишаються не
достатньо дослідженими. У студіях українських науковців феномен реформ
Шан Яна також не отримав ґрунтовного та комплексного вивчення.
Тому, на нашу думку, спираючись на наявну джерельну базу, є
необхідним і можливим здійснення дослідження за обраною нами темою.
Хронологічні рамки роботи охоплюють період від VI до до середини
IV ст. до Р.Х. Встановлення нижнього рубежу обумовлене завершенням
реформаторських кроків, які згодом призвели до посилення держави Цінь у
добу Чжаньго і в подальшому стали фундаментом для об’єднання шістьох
могутніх держав довкола реформованої Цінь та, власне, страти самого
реформатора Шан Яна. Верхня межа пов’язана із добою Чуньцю – періоду,
за якого почалися політичні та соціальні трансформації тогочасного
давньокитайського суспільства.
З метою визначення передумов реформ Шан Яна на основі ранньолегістських уявлень, його витоків, а також для висвітлення еволюції цього
суспільно-політичного вчення у контексті розвитку суспільно-політичних
течій, інтелектуального надбання стародавньої доби та розвитку власної
концепції управління державою і народом зроблені відповідні історичні
екскурси.
Географічні межі охоплюють етнічну територію хуася «носіїв
китайського світу і традицій» як формуючий елемент китайського етносу у
долині Великої китайської рівнини. Саме на цих теренах розгорталися
основні події, пов’язані з виникненням, розвитком і реалізацією системних
реформаторських змін у державі Цінь доби Чжаньго, а також решти шести
найсильніших держав Вей, Хань, Чжао, Ці, Чу, Янь у зазначений період.
4
Мета й завдання дослідження визначені, виходячи з науковотеоретичної і практичної актуальності та стану фахової розробки
проблематики. Оскільки у вітчизняній і зарубіжній історіографії зазначена
тема дисертації комплексно не розглядалася, автор поставив за мету
проаналізувати головні складові, початки, етапи здійснення і результат
реформ, які були проведені у державі Цінь Шан Яном.
Для реалізації сформульованої мети визначено такі завдання:
визначити джерельну базу дослідження та з’ясувати стан наукової
розробки проблеми та проаналізувати її джерельну базу;
розкрити політичні та соціальні трансформації періоду Чуньцю
(«Весни і осені»);
з’ясувати соціально-політичний розвиток Китаю у період Чжаньго
(«Воюючі держави»);
висвітлити реформаторські пошуки у Стародавньому Китаї;
уточнити походження назви «легізм» (фа цзя), початок і етапи
формування цього суспільно-політичного вчення Стародавнього Китаю;
розкрити витоки ідей Шан Яна у трансформаційних процесах
історичної доби;
простежити зміст, характер, основні напрями реформ за урядування
Шан Яна;
визначити практичні результати та ключові здобутки у процесі
здійснення перетворень Шан Яном;
проаналізувати зв’язок між теоретичними напрацюваннями
представників суспільно-політичної течії фа цзя і практичними кроками їх
задумів.
При цьому необхідно критично проаналізувати свідчення історичних
джерел, врахувати досягнення попередників у вирішенні вказаних завдань.
Об’єктом дисертації є історія Стародавнього Китаю доби Чуньцю –
Чжаньго.
5
Предметом дослідження є внутрішньополітичні і зовнішньополітичні
стратегії держави Цінь у контексті суспільно-економічної і військової
модернізації, які були запропоновані і реалізовані реформатором Шан Яном.
Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс
загальнонаукових методів, обумовлений метою та завданням дисертаційного
дослідження, його об’єктом та предметом. Методологічну основу
дослідження становлять принципи історизму та системності. При роботі з
різнотипними джерелами використовувалися наступні методи:
гносеологічний, історико-філософський, хронологічний, історико-генетичний
та компаративний методи. Залежно від виконання конкретних завдань на
певних етапах дослідження використані такі методологічні підходи й методи
як системно-структурний, порівняльно-історичний, герменевтичний, аналогії,
аналізу і синтезу, сходження від абстрактного до конкретного, структурнологічного моделювання, інтерпретації, критики історичних джерел тощо.
Хронологічний метод (опис явищ і подій у часовій послідовності) та
історико-генетичний (встановлення генетичних зв’язків між подіями та
явищами, що відбуваються) дали можливість простежити дії «акторів» (семи
найсильніших держав) у добу Чжаньго у зв’язку зі зміною загальної ситуації
у Піднебесній в часи правління династії Чжоу.
Компаративний метод у дослідженні певним чином поєднується із
системним підходом, оскільки шляхом порівняння було виявлено загальне й
особливе, а також причини цих подібностей і розходжень, зміни, що
відбулися. При цьому зіставлялись рівні та етапи розвитку досліджуваного
об’єкту, визначались тенденції розвитку. Використаний у дисертації
компаративний метод аналізу дозволяє з’ясувати зміст трансформації
китайської політичної концепції та провідних «акторів» історичної доби.
Застосування івент-аналізу й критичне осмислення тексту при роботі з
історичними джерелами (історичних хронік), авторських трактатів
зумовлюють наукову об’єктивність та достовірність результатів дослідження.
Вивчення ж окремих напрямів політики держави Цінь базувалося на
6
поєднанні методів та засобів із концепції діалектичного взаємозв’язку
внутрішньої й зовнішньої політики, а також аналізу процесів формування та
здійснення політики держави Цінь у часи правління Сяо гуна (381-338 рр. до
Р.Х.).
Використання методу контент-аналізу в роботі з текстами джерел
передбачало врахування ідейної та концептуальної спрямованості авторів.
Системний аналіз пояснює відносини держави Цінь із рештою шести
найсильніших держав «китайського світу» у контексті програмування їхньої
політики існуючою регіональною міждержавною системою, що виступає
зовнішнім середовищем по відношенню до системи двосторонніх взаємин. У
рамках системного підходу продемонстрована взаємна обумовленість
поведінки держав Цінь, Ці, Чу, Вей, Хань, Чжао та Янь на основі існуючих
закономірностей у зв’язках між ними як складовими існуючої системи.
Методологічна основа дисертації спирається на загальноприйнятій
концепції суспільного розвитку та конкретно історичного аналізу
дослідження фактологічних джерел, що дало змогу всебічно розкрити
особистість Шан Яна, проаналізувати його діяльність, теоретичні
напрацювання та практичні кроки реалізації.
В ході дослідження був використаний міждисциплінарний підхід до
історії, політології, що дало можливість розглянути проблему в різних
площинах.
В цілому сукупне застосування дослідницьких методів відкриває
можливості для багатостороннього вивчення проблеми реформ у державі
Цінь, які здійснив Шан Ян у контексті розвитку суспільства Стародавнього
Китаю у середині ІV ст. до Р.Х.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що дана робота є одним із
перших в українській історичній науці комплексним дослідженням
особливостей розвитку держави Цінь на етапі здійснення реформ Шан Яна.
Цінністтю дослідження є те, що етапи реформування Цінь аналізується не
просто у контексті міждержавних суперечностей чи інтересів партнерства, а
7
й крізь призму викликів і загроз для стратегічно-життєвих інтересів держави
Цінь в умовах існування конкурентного середовища за гегемонію у
Піднебесній. Вперше в українській історіографії здійснено комплексний
аналіз реформаторської діяльності у «семи найсильніших» державах в період
Чуньцю – Чжаньго і держави Цінь зокрема.
Крім того, на основі залучення і аналізу широкого кола автентичних
джерел та літератури, було введено в науковий обіг вітчизняної історичної
науки значну частину джерел, що розкривають сутність і перебіг реформ у
державі Цінь. Набуло подальшого розвитку вивчення літератури з обраної
теми. З нових позицій висвітлено процес перебігу трансформаційних змін у
Стародавньому Китаї в період VI-IV ст. до Р.Х. Простежено значення цих
змін для політичного утвердження держави Цінь в якості «гегемона» в межах
правлячого дому династії Чжоу. Отримані результати дисертаційного
дослідження дають змогу поглибити історичні знання про
стародавньокитайське суспільство.
Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі основні
положення:
Вперше:
- у вітчизняній історичній науці предметом комплексного, спеціального
дослідження стали реформи Шан Яна на основі читання та тлумачення
автентичних давньокитайських текстів;
- введено в науковий обіг частину джерел, що розкривають сутність і
перебіг реформ у державі Цінь в період Чжаньго;
- на основі широкого кола джерел і наукової літератури проведено
всебічний аналіз реформаторської діяльності в період Східна Чжоу;
- з нових позицій висвітлено процес протікання трансформаційних змін
в Стародавньому Китаї в період VI - IV ст. до Р.Х.;
- простежено значення цих змін для політичного утвердження
держави Цінь в якості «гегемона» в межах правлячого чжоуського дому на
етапі здійснення реформ Шан Яна;
8
- здійснено аналіз суспільно-політичних ідей школи фа цзя (легістів) і
ключових концептів представника цієї течії Шан Яна у контексті основних
етапів його суспільно-політичної діяльності та у тісному зв’язку з епохою.
Уточнено:
- положення про причини посилення держави Цінь у період правління
Сяо гуна доби Чжаньго на етапі здійснення реформ Шан Яном;
- наукове уявлення про систему «ба» («гегемонство»), «державу-го»
«бінь ке» («гостьових міністрів»), представників суспільного прошарку «ши»
(«книжників»), суспільно-політичну течію фа цзя «легізм»;
- наукові підходи щодо обставин формування моделі й особливостей
розвитку держави Цінь в період Чжаньго;
- оціночні судження про особистість реформатора Шан Яна.
Набули подальшого розвитку:
- систематизація історичних джерел з проблеми дослідження;
- ідеї щодо вивчення наукової літератури з обраної теми.
Практичне значення результатів дослідження випливає з його
актуальності й наукової новизни. Зважаючи на це, положення та висновки
дисертації можуть бути використаними у рамках навчального процесу у
вищих навчальних закладах України при підготовці підручників, навчальних
посібників та науково-методичних рекомендацій, у процесі розробки
навчальних курсів лекцій з історії Стародавнього Китаю, а також при
викладанні навчальних курсів всесвітньої історії, історії Стародавнього
Китаю, світової політики, країнознавства, суспільно-політичних концепцій
Стародавнього Китаю, китаєзнавства тощо. Вони можуть стати основою для
написання монографій, узагальнюючих праць з історії Китаю. Крім того,
зібраний та систематизований у дисертації фактичний матеріал і зроблені на
основі цього вивчення висновки можуть бути використані у викладацькій
роботі, при розробці спецкурсів з історії Стародавнього Китаю.
Висновки дослідження можуть бути використані фахівцями
Міністерства закордонних справ України й спеціалістами інших державних
9
установ, науково-дослідницьких інститутів та центрів, які здійснюють
дослідження у суміжних сферах та вивченні традицій азіатських держав, у
питаннях реалізації державної політики на різних історичних етапах.
Крім того, важливо оцінити вплив легістського вчення (або фа цзя у
традиційному китайському розумінні) на політичні інституції і традиційну
китайську політику, включаючи сьогодення.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що виконана робота,
її висновки і узагальнення дозволяють поглибити знання про ідейну
спадщину головного міністра держави Цінь Шан Яна, його місце і роль у
розвитку як політичної історії Стародавнього Китаю, так і китайської
політичної науки, мистецтва управління державою.
Переклади оригінальних джерел з китайської мови, виконані в рамках
дослідження, можуть бути основою інших наукових студій та збагачують
українську синологічну науку зарубіжними автентичними пам’ятками.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно
виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, що викладені у
дисертації, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Головні висновки і тези
дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії стародавнього світу
та середніх віків Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
Наукові положення дисертації були оприлюднені на виступах на
міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій
конференції молодих учених «Дні науки історичного факультету» (12 квітня
2012 р., м. Київ); ІV Міжнародній науково-практичній конференції
«Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин»,
присвяченій пам’яті професора Г.Л. Бондаревського (1920 – 2003 рр.) (9-10
квітня 2013 р., м. Луганськ); VІ Міжнародній науковій конференції молодих
учених «Дні науки історичного факультету» (25 квітня 2013 р., м. Київ);
Міжнародній науковій конференції «Проблеми джерелознавства,
10
історіографії та історії Сходу», присвяченій пам’яті професора В.М. Бейліса
(1923 – 2001 рр.) (15-16 травня 2013 р., м. Луганськ); IV Міжнародній
науковій конференції «Актуальні проблеми історії стародавнього світу» (16-
17 травня 2013 р., м. Київ); ІХ Міжнародній науковій конференції молодих
учених «Дні науки історичного факультету» (21 квітня 2016 р., м. Київ).
У даній дослідницькій роботі при використанні китайських ієрогліфів
використовується система транскрипції китайської мови (піньїнь) за
допомогою системи Палладія, на відміну від транслітерації стандартної
китайської мови (північного діалекту путунхуа) латиницею Уейда-Джайлса
(Wade-Gilles), яка широко застосовувалася в західній літературі і відома як
«Вейма бінфа» (Weima bingfa, 威瑪摒法), іноді називається «система УейдаДжайлза» (Weituoma pinyin, 威妥玛拼音) або (Weima pinyin, 威玛拼音).
Результати, положення та висновки дослідження знайшли своє
відображення у шести одноосібних статтях у фахових виданнях,
затверджених переліком ВАК України, а також тезах доповідей на наукових
конференціях і збірниках наукових праць. Крім того, окремі здобутки
дисертаційного дослідження відображено також у низці додаткових
публікацій.
Основні положення були підтверджені, а підходи до вивчення
апробовані під час неодноразового перебування в Китайській Народній
Республіці, зокрема у м. Сіані, провінція Шеньсі, історичному місці
знаходження держави Цінь та столиці КНР м. Пекіні.
Структура дисертації обумовлена об’єктом, предметом, метою та
завданням дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел та літератури (28 сторінок, 253
найменувань), додатків. Загальний обсяг тексту дисертації – 265 сторінки, з
яких основний зміст викладено на 210 сторінках.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Удисертаційномудослідженніпроведенотеоретичнеузагальненнята
вирішенонауковізавданняякіполягаютьувисвітленнікомплексупитань
пов’язанихзперебігомреформудержавіЦіньякіздійснивголовнийміністр
ШанЯнуСтародавньомуКитаїустдоРХАналізісторіографії
свідчитьщоцятемадонинінебулапредметомокремогокомплексного
науковогодослідженняІсторикизазвичайвисвітлювалиабоокреміепізоди
реформШанЯнаабожвивчалиісторичніперіодиЧуньцюЧжаньгоу
системіправлячогодомуСхіднаЧжоутадосліджуваливідносинидержави
ЦіньзокремовзятоюдержавоюгобасейнуВеликоїкитайськоїрівнини
Зарубіжнаісторіографіяособливокитайськомовнанауковці
континентальногоКитаютаТайванюналічуєвеликиймасивлітератури
якийпредставленийдослідженнямиісториківполітологів
суспільствознавцівОпрацьованінауковіпрацідозволяютьпростежитипопершеактуальністьдослідженняданоїтемияквУкраїнітакізаїїмежами
Подругевивчитипоглядипровіднихнауковцівсинологівнанайбільш
актуальніпроблемиСтародавньогоКитаюПотретєаналізісторіографії
вказуєнаіснуючіпрогалинивдослідженняхякіпов’язаннізстародавньою
історичноюдобоюКитаюІсторіографіюданогодослідженняможна
згрупуватизанапрямкамивиокремившитриосновнігрупипідсумковоузагальнюючіконцептуальніпраціроботиприсвяченівузловимаспектам
обраноїтематикистудіїщодоконкретнихсюжетівврамкахдослідження
Джерельнабазацьогодослідженнядоволіширокаіскладаєтьсяз
наративнихдокументальнихархеологічнихнумізматичнихтипівзнахідок
єцілкомрепрезентативноютадозволяєвирішитипоставленізавдання
Такимчиномпроаналізувавшиосновніджерелатафаховулітературуз
проблемиздійсненняреформШанЯноммиможемостверджуватищостан
їїрозробкисвідчитьпронеобхідністьподальшихдосліджень
УходідослідженняобґрунтованоноваціїчжоуськогоКитаюЗокрема
розкритополітичнітасоціальнітрансформаціїперіодуЧуньцюВесниі
осеніБазуючисьнакомбінованомуметодіперіодизаціїперіодЧуньцю
ВеснийОсеніохоплюєперіодзрпостдоРХУрезультаті
перенесеннястолицідомЧенчжоузначначастиназемельправителівЧжоу
булавтраченаЇхполітичнийвпливтакожзазнавзмінзалишившисьумежах
незначноїтериторіїдовколастолиціПослабивсяідеологічнийобраз
правлячогодомущопризвелодорозмиванняцілісностірелігійнополітичної
доктриниВодночасрольправителяЧжоуусакральномусенсізалишалася
незміноюуПіднебеснійЧисленнімісцевіволодарічжухоунафоні
ослабленняцентральноївладизначнопосилилинамісцяхвласнурольівладу
перетворюючисьзпредставниківінтересівправителівЧжоунанаділених
повнотоювладичжухоуумежахконтрольованихнимиземельазгодом–
нафактичнонезалежнихправителівокремихдержавнихутвореньНайбільш
політикоадміністративніфункціїбулизосередженіврукахкількох
впливовихсімейтіснопов’язанихзправлячимдомомКожнатакасім’ямала
сферудомінуванняудержавігоздійснюючуадміністративнийконтроль
надтимчиіншимнапрямкомчигалуззювпродовжкількохпоколіньУІст
доРХуСтародавньомуКитаїзавершуваласяформуватисясистема
мультидержавНайсильнішимиавідтакінайвпливовішимисереднихбули
державніутворенняЦзіньЧуЦіЛуЧженіЦіньКожназозначених
державнамагаласярозширитивласнусферудомінуванняпоступово
звужуючистатусправлячогодомуЧжоуСистемауправліннябудуваласяна
васальнихвідносинахколинамісцяхпризначалисяставленикипоспадковій
лініїіродиннимкровнимзв’язкамСистемаотрималаназвуцзунфа–
системародиннихзв’язківПравителіпризначалиміністрівічиновниківна
високіуправлінськіпосадитапосадовцівнайнижчоїуправлінськоїланки
шизазвичайродичівнаякихпокладалосявирішеннярізногородупитань
НоваполітичнаситуаціяуперіодЧуньцюпризвеладовиникненняумежах
державгоновихадміністративнихутвореньобластейцзюньтаповітів
сяньІншоюзміноюсталапояваписаногоправавзамініснуючого
традиційногоправаУдеякихдержавнихутворенняхЛуЧженбула
започаткованановаціяусферіоподаткування
ПротеуперіодЧуньцюземельнінаділинеперетворилисяувільно
відчужуванувласністьнезважаючиназростаючурольіндивідуальних
працівниківназемліізменшенняроліобщиниусистемінового
оподаткуванняЗ’являютьсяознакивійськовогосуперництваміждержавами
ВстановленощозстдордоРХтривавперіодЧжаньгоякий
характеризувавсязатяжнимивійськовимиконфліктамипротистояннямита
створеннямвійськовихсоюзівПродовженнявиснажливихміжусобнихвоєн
тароздрібненістьврештімоглапризвестидозагибелікитайськоїнаціїІце
добреусвідомлювалиінтелектуалитієїдобиЗмінапідперіодуЧуньцю
ВесниіосенінаЧжаньгоВоюючідержавипершзавсе
характеризуваласязміноюполітичноголадуСтародавньогоКитаюКожнаіз
найсильнішихдержавдобинамагалисярозширитисферудомінування
використовуючисистемубагегемонствоконкуруючизаполітичне
лідерствовключноізвійськовимкомпонентомтавиробляючивласнімоделі
розвиткуКрімтогозалишаласячисленнагрупамалихзарозміромівпливом
напроцесидержавякіунаступнийперіодбулиостаточнопоглинуті
Зокремаузазначенийперіодунизцідержавзусиллябулинаправленіна
консолідаціюірозвитокновихелементівяквекономіцітакіуполітицііз
залученнямлегістськихідейТакожісторичнійепосіпритаманні
технологічнідемографічніуправлінськіівійськовізміниякісуттєво
вплинулинасуспільнийрозвитокВідзначаємопрогресуземлекористуванні
інтенсифікаціїторгівлізростаннікількостімісттаїхтериторіїформування
новихадміністративнихутвореньРазомзтимспецифікавнутрішнього
устроюдержавнихутвореньвизначаласьтимщовосновікитайської
державибувклановийанекласовийустрійзумовленийпевними
особливостямищознаходятьсяуплощиніприроднокліматичнихвоєнно
політичнихтагосподарськотехнологічнихявищДоведенощонацейчас
такожприпадаєформуваннясистемидержавногобюрократичного
апаратуірозбудовиуправлінськоївертикаліЧиновникиадміністратори
навсіхрівняхслідкувализавиконаннямвсіхприписівсвоєчасно
інформуючисвоїхкерівниківаті–правителяВиконаннясвоїхповноважень
увідповідностідопосадибулочіткорегламентованоЗарезультатамироботи
посадовціотримуваливинагородуБездіяльністькараласяНовеурядування
стимулювалосумлінністьувиконанніпосадовихобов’язківіводночас
суттєвоурізалопривілеїстароїаристократіїзнатнихродів
Встановленощочасбувприхильнимдочисленнихмандруючих
освіченихосібшикнижникибінькегостьовихміністрівякі
подорожуваливіддержавидодержавипропонуючисвоїздібностіі
вмінняправителямдержаврозраховуючинапризначенняна
управлінськіпосадиВреальностівонисталиосновоюісформували
чиновницькікадринавсіхадміністративнихрівняхКожнаізнаведених
життєвихісторійпосадовцівдобиЧжаньгоутомучисліШанЯна
вказуєнаширокупрактикупоширенняцьогоявищаЦілкомочевидно
щоголовнийміністрдержавиперетворювавсянаключовийелемент
політичногожиттяУроботіокресленопроцесиякізасвідчилитещо
статусправлячогодомуЧжоумавтенденціюдоскороченнявласних
повноважень
Урезультатіпроведеногодослідженнябуловисвітленореформаторські
пошукиСтародавньогоКитаютавдалосявстановитищореформаторському
рухуюньдунбяньфатієїдобибулипритаманнірядспільнихрисУтійчи
іншіймірівсідержавиЦзіньзгодомВейХаньЧжаоЦіЧуЯньЦінь
періодівЧуньцюіЧжаньгопрагнулизменшитирольродовоїзнаті
удосконалитисистемуоподаткуванняінадходженьдоказниформувати
економічнубазудержавизарахунокпроведенняреєстраціїплатників
податківякосновинаповненнядержавноїскарбницінавестиладі
реформуватисистемууправлінняполітичнимитаекономічнимипроцесами
прийняттяуправлінськихрішеньзапровадитиноваціїусферізаконодавства
упорядкуватиземельнівідносинитапривестиїхувідповідностідореалій
дняосучаснитивійськоТакимибуливимогичасуПроведенняполітичних
економічнихтавійськовихреформпорізномупідсилиликожнеіздержавних
утворень
Удослідженніотрималоподальшийрозвитокположенняпрохарактер
тауточненонауковеуявленнящодотермінуфацзялегізмпочатокі
етапиформуванняцьогосуспільнополітичноговченняСтародавнього
КитаюВстановленощоновіісторичніобставинисталисуттєвимвикликом
длякитайськихінтелектуалівтогочасноїдобиЦеусвоючергудало
неабиякийпоштовхрозвитковісуспільнополітичноїдумкиСтародавнього
КитаюРізніпредставникиконфуціанцімоїстидаосинатурфілософи
логікилегіститаіншіпропонуваливласнебаченняірозумінняшляхів
розв’язаннянагальнихпроблемтарекомендувалирецептиконцептуальних
змінякімалисвоєвідображенняусуспільноважливихідейнихрішеннях
Зокремаконфуціанціпритримувалисяметодівуправліннянаосновіритуалу
лічжі–культивуваннястаровиниітрадиційнихпідходівкомплексзвичаїв
традиційритуалівцеремонійідоговорівщовідповідають
патерналістськомукеруваннюНатомістьусередовищіміністрівпрактиків
посиливсянапрямоксуспільнополітичноїдумкиякийвосновусвого
управліннясуспільнимипроцесамипоклавуправліннянаосновізаконуфа
чжіВісторіїостанніназиваютьсяфацзялегістиінерозривнопов’язаніз
ідеєюперетвореньіреформВиникненнялегізмупов’язанозпошуком
доктриниоптимальноїсистемиуправліннядержавоюіреагуваннямна
викликиЧжоуськоїепохиякасуттєвотрансформуваласяНанаше
припущеннясамецемаловирішититеоретичнінапрацюваннялегістівабо
більшвдалийваріант–реформаторівадміністраторівТрадиціялегізмубере
свійпочатокудіяльностінизкиполітиківстдоРХформують
основнірисиустдоРХтаотримуютьзавершенняусерединіІІІстдо
РХДочислапослідовниківлегізмувідносимоГуаньЧжунаЛіКуйЦзи
ЧанаУЦіФаньСюаньцзиШанЯнаШеньБухаяШеньДаоХаньФейцзи
таіншіОчевиднащеоднаособливістьрозглянутогоперіодузстдоРХ
–легізмставосновнимконкурентомконфуціанськихідейазгодоміпершою
справжньоюофіційноюідеологієюСтародавньогоКитаю
УдослідженірозкритовитокиідейШанЯнаутрансформаційних
процесахісторичноїдобиЗ’ясованощоШанЯнзосередиввченнянавколо
низкискладовихвійниземлеробствапослабленняродовоїаристократіїта
елементівпосиленнядержавиСлідзазначитищосамеувиокремленніцих
напрямківуправлінецьдобиЧжаньговбачавєдинуможливістьузміцненні
владиправителяідержавиДоведенощовійнатаземлеробствовиступалиу
ньоготимичинникамиякісприялистабілізаціїсуспільстваійогорозвиткуа
томуєнайпочеснішимиінайшанованішимизаняттямивПіднебеснійЗ
іншогобокувійнайземлеробствовиступалитимисферамиякімоглиб
сприятипоявіновогопрошаркуновихслужилихдержавнихмужівнаяких
правительмігбиспиратисяуборотьбізаристократичнимиродаминосіями
старихуправлінськихрішеньНовечиновництвоякененалежалодостарих
аристократичнихродівмалостатиопороюдляправителяУроботіпоказано
щодляШанЯнавійна–ценайважливішийшляхдосягненнябажаноїметидо
гегемоніїустародавньокитайськомусвітіМожнастверджуватищосамеу
посиленнівійськовоїпотугивбачавсясенсусіхзаходівщопропонував
реформаторЦедосягалосяшляхомвмілоговикористанняправителем
нагородіпокараньяківважалисьдвомаважелямиуправліннялюдьми
прицьомупокараннявідігравалибільшурольаніжнагороди
Вдалосяпростежитизмістхарактеросновнінапрямиреформза
урядуванняШанЯнаНаголошенощосуспільнополітичніперетворенняу
державіЦіньрозпочатіправителемСяньгуномбулипідтриманіі
продовженіправителемСяогуномутандемізШанЯномРеформи
стосувалисябагатьохсферціньськогосуспільстваібулиздійсненіудва
етапипочинаючизррдоРХНаосновівласногоідейного
багажутапопередньогодосвідувінзумівпристосуватипрактикиінших
державнашляхуреформуваннязастосувавшидоктринупрактичногота
ефективногодержавногоуправлінняУроботіпоказанощоголовнийміністр
державиЦіньШанЯнприхильникметодівфацзязапропонувавіреалізував
законодавчусистемудержавнерегулюванняекономікичіткуградацію
всерединіправлячоїсоціальноїгруписформувавінститутбюрократіїта
систематичнеоновленнячиновниківусистемідержавногоапаратушляхом
залученнявідповідальнихілояльнихособистостействоривінститутрангів
знатностірівніможливостіпривисуваннінаадміністративніпосади
персоніфікованувідповідальністьчиновникауніфікаціюмислення
чиновництваградаціюсуспільноїдумкиіперсональнувідповідальність
населенняувиглядікруговоїпорукифіскальнусистемутотальногонагляду
заповедінкоюінастроямиусуспільствіінститутцензорськогонагляду
Сукупноцікрокивплинулинаруйнуваннястароїуправлінськоїсистеми
послабиливладустарихродівсформувалиновийапаратповернулиі
посилилицентральнувладуправителяУпроцесіздійсненняреформШан
Янзруйнувавстарусистемурангівзнатностіізапровадивновувякійранг
знатностіівідповіднейомузабезпеченняземельнимнаділомтанизкою
іншихблагвизначалиськонкретнимизаслугамипереддержавоюВарто
зазначитищоземлеробствозаШанЯнабулоосновоюекономікиЗа
настановоюреформатораправительповиненбуввжитинизкупрактичних
заходівдляпідтриманняземлеробствастворитигнучкуподатковусистему
провестивсезагальнийподвірнийпереписосвоїтивільніцілинніземлі
запроситиудержавуЦіньбезземельнихобщинниківіздовколишніхсусідніх
державгоСистемазаконівудійсностірегламентованихправилмала
посилитиконтрольованістьнаселеннятаобмежитивсесиллязаможнихродів
ЗакониШанЯнабулиєдинимиіобов’язковимидлявсіх–відпростолюдина
доможновладця–іпередбачаличіткінормиповедінкивідхиленнявідяких
суворокаралосяМетодвинагородіпокаранняпричомупокараннявбільшій
мірієвизначальнимдлясфериуправлінняТоргівельнаіреміснича
діяльністьприроднінадраіводніресурсипоступовопереходилипід
контрольдержавизаякіказнаотримувалафінансовийприбуток
Визначенопрактичнірезультатитаключовіздобуткиупроцесі
здійсненняперетвореньШанЯномВстановленощорозпочавширеформиу
доволіослабленомуціньськомудержавномуутворенніШанЯнувдалося
залучитидосвідтаіснуючінатойчасмоделірозвиткусусідніхдержав
зокремаЦітаЦзіньпізнішеВейсформувавшимодельрозвиткуЦінь
ПроведеніШанЯномкомплексніреформиуполітичнійекономічнійта
військовихсферахмаливагомийпоступдлядержавиЦіньЗмінена
суспільнамодельдержавиЦіньсталафундаментомумайбутньомудля
об’єднанняшестиіншихнайсильнішихдержавнихутвореньстворилаоснову
нашляхуперетворенняроздрібненогоКитаювєдинуоб’єднанудержаву
ПолітикапосиленоїувагидовійськовоїсправитаобробкиземліШанЯном
малапрактичнуреалізаціюВійськовіпідрозділиЦіньперетворилисяна
потужнувійськовусилущоврештірештдалозмогуреалізуватиконцепцію
сильнадержавамогутнєвійсько–ключовийпостулатпредставниківтечії
фацзялегістівРеформитакожсприялирозвиткупродуктивнихсилу
державіЦіньЯкпідсумок–посталановадержавазновимсоціальним
устроємреформованоюекономічноюсоціальноюінавітькультурносуспільноюскладовоютавпевненимиусобімешканцямиБулопокладено
крайархаїчнимформамутомучисліуземельнійсферіякістримувалиі
гальмувалирозвитокУперіоднескінченнихвоєніперманентних
протистояньвепохуЧжаньгодержаваЦіньбуладобреорганізованимічітко
структурованимсуспільнимутвореннямЦебувчасколивикликиізагрози
вимагаливиробленнятавпровадженняінодіжорсткоїаледієвоїсистеми
державногоуправлінняВходідослідженнявстановленощопричиною
успіхуреформудержавіЦіньтакороткогочасуїхвтіленнябулаетнічна
неоднорідністьнаселенняіїїелітиспівіснуваннякомпонентівпредставників
кочовихплеменіносіївкитайськогоетносувсилугеографічного
розташуванняатакожтрадиціясильноїіефективноївладиправителяі
значноменшоїроліродовоїаристократіїщосприялолегшомуперебігузміні
немалосуттєвогоопорупоїхвпровадженнюТакимчиномнасередину
стдоРХзмінаекономічноїполітичноїсоціальноїадміністративної
системсприялатомущодержаваЦіньзакріпилазасобоюстатус
найсильнішогодержавногоутвореннягегемонаперіодуЧжаньго
створившипідмурівкиуправлінськихпрактиккитайськоїдержавина
століттявпередзаклавшиосновикитайськоїцивілізаціїРеформиШан
ЯнаудержавіЦіньможнасправедливовважатизнаковоюподієюколиза
короткийчасовийперіодвдалосяподолатиіснуючевідставаннявід
безпосередніхконкурентівтаздійснититрансформаціюціньського
суспільстваЗапровадженіформиіметодиуправліннявизначилита
сформувалиподальшуісторіюКитаюнатисячіроківШанЯнбезумовнобув
продуктомсвоєїепохивтойжечасвінбувіїїактивнимтворцем
реалізуючивконкретнихісторичнихумовахяксвоївласніінтереситакі
нагальніпотребисуспільстваКрімтогоуконтекстідослідженнябуло
встановленощоконфуціанськіортодоксизмальовувалиШанЯна
центральноютавкрайжорстокоюфігуроюупантеонімислителівтечіїфацзя
легістівВнаслідокнауковогоаналізуцьогопитаннявважаємощоцебуло
спричиненотимщоісторичніхронікиздебільшогобулинаписані
послідовникамиконфуціанськихідейякібуливідстороненівідприйняття
управлінськихрішеньінадякимибуливчиненіпокаранняуперіодвже
об’єднаноїімперіїЦіньТакожцепов’язанозтимщозавдякиісторичним
хронікамдоводиласьлегітимністьновоїзокремаХаньськоїдинастії
Проаналізованозв’язокміжтеоретичниминапрацюваннями
представниківсуспільнополітичноїтечіїфацзяіпрактичнимикрокамиїх
задумівЛегістамдобиЧуньцюЧжаньговдалосявідчутиритмсвоєїепохи
доклавшичималозусильувирішенніскладнихпитаньзякимистикалося
суспільствотієїдобинадаючипорадибудучиініціаторамиіактивними
учасникамиперетвореньаінодіжертвуючивласнимжиттямвім’я
торжестватавпровадженнясвоїхтеорійнапрактиціПротевартозазначити
щоневсіідейнінапрямкивдалосявтілитивжиття
Легістивийшлинаполітичнуаренуісталиважливоюскладовоюнової
політичноїсистемиякалишеформуваласятасприялидіямпоцентралізації
владиправителемЗазначимотакожщозасадиполітичноїтеоріїуправління
державоющодомінуваливКитаївпродовжвсьогоперіодуімператорського
КитаюбулизакладенізадобиЧжаньгоВпродовжбагатьохстоліть
китайськоїісторіїреформиШанЯнавивчалисякитайськимичиновникамита
теоретикамидляпосиленнядержавногоуправлінняЗауважимощозст
доРХз’являєтьсящеоднаочевиднаособливістьрозглянутогоперіоду–фа
цзялегізмякийставосновнимконкурентомконфуціанськихідейазгодом
іпершоюсправжньоюофіційноюідеологієюСтародавньогоКитаюДійсно
інтелектуальнінадбанняшколифацзясталитієюідеологічноюосновоюна
якійінституалізуваласявсяофіційнаідеологіятрадиційногоКитаюразомз
даосизмоміконфуціанствомУрезультатіцьогосформувавсятойособливий
китайськийваріантдержависуперечкипроприродуякогонеприпиняються
досьогодніусередовищіфілософівісториківпредставниківсуспільних
наукуправлінцівтакитаєзнавців
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн