Котун Кирил Васильович. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії

Краткое описание

Котун Кирил Васильович. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.04, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. - Київ, 2015.- 277 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

На правах рукопису

Котун Кирил Васильович

УДК 378:373.3(480)

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ФІНЛЯНДІЇ

13.00.04 – теорія та методики професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Солдатенко Микола Миколайович
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2015
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1.Теоретико-методологічні основи педагогічної освіти Фінляндії
1.1. Становлення, розвиток та реформування педагогічної освіти………. Фінляндії в умовах європейської інтеграції……….…………………... 15
15
1.2. Особливості сучасної фінської освітньої політики…………………….. 34
1.3. Загальна характеристика системи освіти Фінляндії……………………. 53
Висновки до першого розділу……………………………………………….… 71
РОЗДІЛ 2. Система професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії…………………………………
74
2.1. Особливості професійної підготовки вчителів початкової школи…….. 74
2.2. Курікулум професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи…………………………………………………………………..…
91
2.3. Педагогічна практика у підготовці майбутнього вчителя початкової школи……………………………………………………………………..
118
Висновки до другого розділу…………………………………………………. 146
РОЗДІЛ 3. Прогресивні ідеї фінського досвіду у модернізації професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в Україні………………
149
3.1. Інноваційні підходи у вивченні фінського досвіду……………………. 149
3.2. Подібне та відмінне у професійній підготовці вчителів початкової школи у Фінляндії та Україні…………………………………………….
162
3.3. Перспективи використання ідей фінського досвіду у підготовці майбутнього вчителя початкової школи в системі педагогічної освіти України……………………………………………………………………..

173

Висновки до третього розділу…………………………………………….…… 185
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………..…. 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…….. 193
ДОДАТКИ………………………………………………………………..…….. 240

ВСТУП

Актуальність дослідження. У процесі розбудови сучасного демократичного суспільства помітно розширюються функції вчителя, зростає їхня роль в освітньо-виховній діяльності. У міжнародних правових акта документах міжнародних організацій глобального характеру (ЮНЕСКО, Ради Європи, Організації міжнародного співробітництва і розвитку, Міжнародної організації праці та ін.) учителі XXI століття проголошуються носіями суспільних змін. Формування освітянської еліти, її педагогічної кваліфікації, загальної культури, духовності суттєво впливає на майбутнє будь-якої країни. Саме вчитель відіграє ключову роль у формуванні людського капіталу держави, її конкурентоспроможності, адже базові моральні й громадянські цінності майбутніх учених, медиків, інженерів, менеджерів, музикантів, майбутніх фахівців конструкторів закладаються у школі.
Одним із важливих аспектів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи є осмислення і врахування змін в їх функціях не тільки у школі, а й у суспільстві. Інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити лише за умови формування покоління людей, які мислять і діють інноваційно, що зумовлює необхідність посилення уваги до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей, самостійності у прийнятті рішень, критичності та культури мислення, формування інформаційних і соціальних навичок.
У роки незалежності в Україні відбуваються докорінні соціально-економічні зміни в галузі освіти, реформуванні, здійснення яких пов’язане з вивченням прогресивних ідей світового досвіду. З огляду на це важливим чинником є вивчення теорії і практики організації педагогічної освіти провідних країн світу, зокрема Фінляндії, яка упродовж багатьох десятиліть накопичила вагомий позитивний досвід формування освітянської еліти. Творче вивчення, об’єктивний аналіз та узагальнення фінського педагогічного досвіду сприятиме подоланню проблем і негативних явищ у професійній підготовці вчителів в Україні. Зростання престижу освіти в українському суспільстві забезпечуватиме успішна інтеграція національної освіти до європейського і світового освітнього простору. Особлива привабливість фінської системи освіти полягає у високій ефективності як у галузі економічного, так й інтелектуального розвитку нації.
У теорії і практиці педагогічної освіти Фінляндії накопичено цінний досвід професійної підготовки вчителів, удосконалення їхніх практичних навичок, формування відповідальності за результати роботи і високий соціальний статус. Аналіз, осмислення і об’єктивна оцінка цього досвіду сприятиме обґрунтуванню нових теоретичних і практичних підходів до вирішення проблеми професійної підготовки вчителів в Україні.
Українськими вченими накопичено значний досвід вивчення зарубіжних систем педагогічної освіти. Інтерес науковців зосереджується на таких аспектах цієї проблеми, як: виявлення чинників розвитку освітніх систем (А. Алексюк, В. Жуковський, О. Локшина, М. Нікандров, Б. Мельниченко, Л. Пуховська, О. Рибак); теорія та методологія професійної освіти (Н. Абашкіна, С. Абдувахидов, Т. Кучай, О. Матвієнко, Е. Таршис, С. Тітович); цільові та процесуальні аспекти професійно-педагогічної підготовки вчителів у зарубіжних країнах (Н. Авшенюк, Н. Бідюк, І. Задорожна, К. Корсак, М. Лещенко, О. Мілютіна, О. Овчарук, О. Пономарьова, Є. Спіцин); реформування шкільної і професійної освіти (Г. Алексевич, Т. Вакуленко, А. Василюк, І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Кузнецова, Н. Лавриченко, Л. Латун, Г. Марченко, І. Пентіна) та ін.
Порівняльний аналіз систем освіти і професійної підготовки в контексті організації дослідницької діяльності студентів здійснено у працях вчених зарубіжних країн, зокрема, Ф. Бухбергера (F. Buchberger), Г. Колліера (G. Collier), П. Еріксона (P. Erixon), Е. ДеКорте (E. De Corte), Б. Грумбрідж (B. Groombridge), М. Кеннеді (M. Kennedy) та ін. Вагомий науковий доробок у теорію та методику професійної підготовки вчителів у Фінляндії належить насамперед фінським вченим та науковцям, зокрема, В. Тіссарі (V. Tissari), С. Усіаутті (S. Uusiautti), П. Кансенен (P. Kansanen), Р. Джирхама (R. Jyrhämä), П. Каікконен (P. Kaikkonen), Р. Джакку-Шівонен (R. Jakku-Sihvonen), Д. Хардревес (D. Hargreaves), Дж. Бенгтссон (J. Bengtsson), В. Дойль (W. Doyle), Г. Галлузо (G. Galluzo), Р. Панкратц (R. Pancratz), Дж. Джуссіла (J. Jussila), С. Саарі (S. Saari), Н. Ніемі (N. Niemi).
Аналіз наукової літератури свідчить, що багато фінських науковців спрямовують свої дослідження на виявлення особливостей розвитку системи педагогічної освіти майбутніх учителів початкової школи. Поодинокі наукові розвідки вітчизняних учених присвячено окремим проблемам фінської освіти, зокрема, професійної освіти Фінляндії (К. Корсак, Л. Ляшенко, О. Щербак), докторської підготовки (Ж. Таланова), підготовки вчителя технології (І. Жерноклєєв). Загальні питання аналізу сучасного стану освітньої системи Фінляндії висвітлено у матеріалах одного випуску журналу «Підручник директора» (І. Жерноклєєв, Т. Пушкарьова), статтях в «Енциклопедії освіти» за ред. В. Кременя (Л. Пуховська); науково-дослідницька робота майбутніх учителів у системі магістерських програм університетів Фінляндії вивчалася Н. Базелюк. Фінська педагогічна освіта стала предметом багатьох досліджень у країнах Європейського Союзу, США, Канади та інших країнах, що здійснюються науковими колективами та окремими авторами. Фінські вчені вивчають проблему удосконалення особливостей підготовки майбутніх учителів початкової школи, а саме: Дж. Бенгтсон (J. Bengtsson ), Ф. Бучбергер (F. Buchberger), Е. ДеКорте (E. De Corte), Б. Громбрідж (B. Groombridge), М. Кеннеді (M. Kennedy). В. Дойль (W. Doyle), Г. Галлузо (G. Galluzo), Р. Панкратц (R. Pancratz), Дж. Джуссіла (J. Jussila), С. Саарі (S. Saari) та інші.
З урахуванням результатів вивчення зарубіжних літературних і документальних джерел освітнього досвіду, аналізу актуальних проблем української освітньої практики з підготовки вчителів та сучасних тенденцій розвитку вітчизняної освіти, нами виявлено суперечності між: необхідністю модернізації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та недооцінкою на загальнодержавному рівні випереджувального підходу до розвитку освітньої системи, якій притаманна інерційність і традиційність; потребою школи у висококваліфікованих учителях, здатних працювати в умовах європейської інтеграції та недостатньою ефективністю системи їх підготовки; необхідністю неперервної модернізації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та стереотипами, що гальмують їхній розвиток у здійсненні цього процесу; потребою сучасного суспільства у творчому, інноваційному, дослідно-орієнтованому вчителеві, який здатний до постійного оновлення своїх знань, реалізації творчого потенціалу у взаємодії з природою і суспільством та відсутністю гнучкої системи практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах; об’єктивною потребою творчого використання прогресивних ідей фінського досвіду у підготовці вчителя та відсутністю відповідних науково-обґрунтованих рекомендацій .
Отже, модернізація освітньої діяльності в контексті сучасних вимог, соціальне замовлення суспільства щодо підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності вчительських кадрів, творчого використання передового світового досвіду формування професіоналізму майбутніх учителів початкової школи та недостатня дослідженість означеної проблеми в історико-педагогічній літературі зумовили вибір теми – «Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалося згідно з темою комплексного дослідження відділу порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України «Модернізація педагогічної освіти в європейському та євроатлантичному просторі» (РК № 0108U000699). Тему дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 6 від 28.05.2012 року) та бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 19.06.2012 року).
Об’єкт дослідження: педагогічна освіта Фінляндії.
Предмет дослідження: система професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії.
Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз теоретичної і практичної професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії та визначити можливості використання прогресивних ідей фінського досвіду в педагогічній освіті України.
Відповідно до мети дослідження сформульовано такі завдання дослідження:
1. Розкрити основні передумови становлення і розвитку педагогічної освіти у Фінляндії.
2. Охарактеризувати структуру і зміст куррікулуму професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії.
3. Виявити особливості компетентнісного та інформаційно-комунікаційного підходів до формування у майбутніх учителів початкової школи виконання професійних обов’язків.
4. Проаналізувати організаційні, змістові та процесуальні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи Фінляндії та обґрунтувати її теоретичну модель.
5. Обґрунтувати можливості творчого використання прогресивних ідей фінського досвіду у вищих педагогічних навчальних закладах України та розробити методичні рекомендації для підготовки вчителів початкової школи.
Концептуальні ідеї дослідження. В основу дослідження покладено положення щодо пріоритету педагогічної освіти у державній політиці; випереджувального підходу; куррікулярної гнучкості; врахування етнонаціональних особливостей специфіки північних регіонів; високі вимоги суспільства в умовах динамічних, техно-технологічних змін зумовлюють необхідність підготовки вчителя-магістра для навчання у початковій школі; унікальна особливість фінської педагогічної освіти, полягає в тому, що вчителі початкової школи зобов’язані здобути ступінь магістра, який вважається їх вченим званням. Сучасна модель підготовки майбутнього вчителя у фінській педагогічній освіті (зокрема, вчителя початкової школи) залишається однією з найкращих у світі. До головних чинників підготовки педагогічних кадрів у цій країні віднесено: індивідуалізацію і диференціацію у підготовці майбутнього вчителя, довіру і рівноправність. Якість професійної підготовки забезпечується гнучкістю змісту програм та професійною спрямованістю, тісного взаємозв’язку теоретичної та практичної складових підготовки, використанням компетентнісного, когнітивного, міждисциплінарного, практико-орієнтованого, дослідницько-базованого, культурологічного, колобораційного, комунікативного, корекційного, індивідуального та інноваційного підходів.
Кінцева мета програми педагогічної освіти – висококваліфікована та компетентна особистість учителя. Фінська національна програма педагогічної освіти характеризується особливою гнучкістю, оскільки ставляться високі вимоги до вчителів, які повинні мати можливість вибору. У фінських програмах акцентується увага на тому, що вчителі мають адаптувати методику навчання до специфічного контексту, в якому їм доводиться працювати, оскільки учні оволодівають знаннями з різною швидкістю, але в результаті вони всі повинні відповідати високим вимогам.
Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення теорії пізнання, принципи науковості, системності, цілісності, концептуальні положення компаративістики, теоретичні положення і концептуальні ідеї, обґрунтовані вітчизняними і зарубіжними науковцями-компаративістами і педевтологами, ідеї порівняльних досліджень на основі діахронічного і синхронічного вивчення педагогічних, соціально-культурних й економічних явищ розвитку педагогічної освіти в зарубіжних країнах, зокрема у Фінляндії.
Теоретичну основу дослідження становлять положення щодо: філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін); методології і методики педагогічних досліджень (С. Гончаренко, В. Краєвський та ін.); порівняльної педагогіки (Н. Авшенюк, Н. Бідюк, Б. Вульфсон, О. Глузман, Н. Лавриченко, О. Матвієнко, Н. Ничкало, О. Локшина, О. Огієнко, Л. Пуховська та ін.); концепції освіти, виховання, навчання (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Лутай, О. Савченко, О. Сухомлинська); професійної підготовки вчителя (О. Дубасенюк, О. Біда, А. Кузьмінський, Л. Онищук, О. Семеног, Л. Хомич та ін.); педагогічної майстерності (І. Зязюн, О. Отич, О. Лавриненко та ін.); розвитку і реформування початкової шкільної освіти (Т. Байбара, Н. Бібик, М. Вашуленко, О. Савченко та ін.); педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (В. Биков, О. Пєхота та ін.); підготовки фахівців на основі використання компетентнісного підходу (І. Зимняя, О. Савченко, А. Хуторський та ін.); теорії педагогічної освіти Фінляндії (Н. Ніемі (H. Niemi), Х. Сімола (H. Simola), Р. Джаку-Сіхвонен (R. Jakku-Sihvonen), П. Кансанен (P. Kansanen), П. Сахлберг (P. Sahlberg).
Для реалізації мети та досягнення поставлених завдань було використано такі методи наукового пошуку: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння та зіставлення) на основі яких здійснюється вивчення матеріалів наукових досліджень, державних документів, доповідей національних комісій Фінляндії з проблем якості педагогічної освіти, її реформування і перспектив підвищення професіоналізму вчителя; узагальнення й систематизація фактів, явищ і процесів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи Фінляндії; виявлення чинників, які впливали на розвиток професійної підготовки на кожному її етапі; компаративні – метод для виявлення особливостей професійної підготовки вчителя у різних університетах Фінляндії; встановлення подібного і відмінного у професійній підготовці вчителів початкової школи Фінляндії й України.
Джерельна база дослідження. У процесі наукового пошуку було використано 424 джерел, у тому числі – 356 англомовних. На різних етапах наукового пошуку вивчалися:
– офіційні документи міжнародних організацій: ЮНЕСКО (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization – UNESCO), Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Co-operation and Development – OECD), Комісії Європейських спільнот (Commission of European Communities), Європейського парламенту (European Parliament), Ради Європи (Council of Europe); Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (European Association for Quality Assurance in Higher Education – ENQA), Європейської асоціації університетів (European University Association – EUA), Європейської асоціації закладів вищої освіти (European Association of Institutions in Higher Education – EURASHE), Європейської асоціації дослідників у галузі освіти (European Educational Research Association – EERA), Асоціації педагогічної освіти в Європі (Association for Teacher Education in Europe – ATEE) та ін.;
– закони Фінляндії (acts), постанови Уряду Фінляндії (decrees), матеріали Міністерства освіти і культури Фінляндії (Ministry of Education and Culture), Національної ради з освіти (National Board of Education), Фінської ради з оцінювання якості вищої освіти (Finnish Higher Education Evaluation Council – FINHEEC), Ради з політики у галузі науки і техніки Фінляндії (Science and Technology Policy Council of Finland);
– наукові праці з теорії та методики професійної підготовки вчителів у Фінляндії, які належать насамперед фінським вченим, а також зарубіжним науковцям В. Тіссарі (V. Tissari), С. Усіаутті (S. Uusiautti), П. Кансенен (P. Kansanen), Р. Джирхама (R. Jyrhämä), П. Каікконен (P. Kaikkonen), Р. Джакку-Шівонен (R. Jakku-Sihvonen), Д. Хардревес (D. Hargreaves), Дж. Бенгтссон (J. Bengtsson ), Ф. Бучбергер (F. Buchberger), Е. ДеКорте (E. De Corte), Б. Грумбрідж (B. Groombridge), М. Кеннеді (M. Kennedy), В. Дойль (W. Doyle), Г. Галлузо (G. Galluzo), Р. Панкратц (R. Pancratz), Дж. Джуссіла (J. Jussila), С. Саарі (S. Saari), Н. Ніемі (N. Niemi), Г. Сімола (H. Simola).
– статистичні дані Інституту статистики ЮНЕСКО (UNESCO Institute for Statistics), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Фінського органу державної влади з питань статистики (Statistics Finland);
– офіційні веб-сторінки університетів Фінляндії: Університет Тампере, Університет Лапландії, Університет Оулу, Університет Східної Фінляндії, Гельсінський університет, Університет Турку, Університет Ювяскюля та Університет «Обо Академія» тощо.
Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2011-2014 років охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку:
1) аналітично-пошуковий (2011-2012) – здійснювався вибір та обґрунтування теми дисертаційного дослідження, відбувався пошук та вивчення зарубіжних літературних і документальних джерел з проблеми, що досліджувалась
2) науково-емпіричний (2012-2013) – проводився аналіз джерельної бази дослідження, куррікулуму з підготовки вчителів в університетах Фінляндії, на основі вивчення зарубіжної та вітчизняної літератури вивчався сучасний стан системи педагогічної підготовки вчителів початкових класів у Фінляндії, визначалися ключові вимоги щодо професійних та особистісних якостей педагога, зміст, форми, методи роботи та визначились основні види компетентностей майбутніх учителів початкових класів;
3) узагальнюючий (2013-2014) – узагальнювалися і систематизувалися результати дослідження, уточнювалися положення і висновки, обґрунтовувалися можливості використання ідей фінської педагогічної освіти для удосконалення системи педагогічної освіти України, здійснювалося оформлення результатів дослідження.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:
вперше у вітчизняній педагогічній науці здійснено комплексне дослідження теоретичних й практичних засад професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Фінляндії. Обґрунтовано положення щодо структури, змісту, сучасних методів, компетентності та особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; врахування впливу теорії ефективної школи та європейського виміру освіти на здійснення професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи Фінляндії; організаційні, змістові та процесуальні аспекти професійної підготовки майбутніх фінських учителів початкової школи; запропоновано теоретичну модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи досліджуваної країни; удосконалено положення щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів у системі вищої професійної освіти України; подальшого розвитку набули характеристики інтеграційних процесів у європейській вищій освіті загалом та педагогічній освіті зокрема.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у підготовці методичних рекомендацій «Педагогічна освіта Фінляндії у контексті європейського виміру» щодо перспективних напрямів використання фінського досвіду у підготовці майбутніх учителів початкової школи в системі педагогічної освіти України. Результати дослідження можуть бути використані при розробці спецкурсів і спецсемінарів для підготовки майбутніх учителів початкової школи та підвищення їх кваліфікації; оновленні навчальних планів і програм з метою підвищення ефективності навчального процесу, удосконалення організації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в Україні та підвищення їх професійної компетентності; курсів з історії і теорії педагогіки, порівняльної педагогіки, навчально-методичних посібників викладачами вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку вчителів початкових класів. Окремі висновки дослідження стосовно формування професійної готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності можуть творчо використовуватися у процесі підготовки фахівців інших спеціальностей.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка №11 від 15.01.2014); Хмельницького національного університету (довідка № 5 від 10.02.2014); Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 04/15 від 05.03.2014).
На захист виносяться:
1. Теоретично обґрунтовані положення щодо особливостей професійної підготовки вчителя початкової школи в університетах Фінляндії (практико-орієнтоване і дослідницько-базоване навчання, «куррікулярна гнучкість» у поєднанні теоретичного і практичного навчання, використання інноваційних форм і методів навчання, здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» для роботи в початковій школі, теоретична модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи);
2. Методичні рекомендації для підготовки вчителя початкової школи у вищих педагогічних закладах України, створені на основі науково обґрунтованого використання прогресивних ідей фінського досвіду.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема:
міжнародних: «Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах» (Київ, 2012); «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2012); Челпанівські психолого-педагогічні читання (Київ, 2012); «Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України» (Київ-Буча, 2012); «Інноваційні процеси в освітньому просторі:доступність, ефективність, якість» (Луганськ, 2012); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2012); «Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии» (Москва, 2012); «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (Львів, 2012); Педагог третього тисячоліття: теоретико-методологічний дискурс (Дрогобич, 2013); «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2013); всеукраїнських: «Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти» (Суми, 2012); науково-методологічних семінарах: Педагогічна компаративістика – 2012 (Київ, 2012); «Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів» (Хмельницький, 2012); «Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів» (Хмельницький, 2013); інтернет-конференціях: «Актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів» (Умань, 2013); круглих столах: «Інноваційні педагогічні технології у підготовці майбутніх вчителів» (Суми, 2013).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його основних положень; застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів відповідно до мети і завдань дослідження; ґрунтовним вивченням та аналізом наукової джерелознавчої бази, законодавчих актів і навчально-методичних документів; апробацією матеріалів дослідження на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях; позитивні результати впровадження методичних рекомендацій у вищих навчальних закладах України.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 18 одноосібних працях, з них: 1 – методичні рекомендації, 12 статей – у фахових наукових виданнях, затверджених ДАК України, 1 – публікація у зарубіжних виданнях, 4 – тези в матеріалах зарубіжних конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (424 найменувань, з них 356 – іноземною мовою), 27 таблиць, 13 рисунків, додатків (на 40 сторінках). Загальний обсяг роботи становить 278 сторінок, з них основного тексту – 192 сторінки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі узагальнення результатів наукового пошуку обґрунтовано такі висновки:
1. Дослідження теоретико-методологічних основ педагогічної освіти Фінляндії та аналіз основних передумов становлення та розвитку педагогічної освіти Фінляндії дало змогу виявити, що фінські реформи освіти спрямовані на підвищення статусу професії вчителя, створення високих академічних стандартів для майбутніх учителів, уніфікування основних елементів підготовки вчителів початкового навчання, «академізація педагогічної підготовки»; створення дослідно-орієнтованої та практико-базованої педагогічної підготовки та запровадження двоциклової системи підготовки ступеневими програмами бакалавра та магістра; реформування педагогічної освіти відбувалося у контексті позитивного лідерства, академізації педагогічної підготовки, полікомпонентної ідеології розробки куррікулуму, ідеології соціальної реконструкції, ідеології соціальної відповідальності, створення високих академічних стандартів для майбутніх учителів і підвищення статусу їхньої професії у суспільстві.
Періодизацію підготовки педагогічних кадрів у Фінляндії охоплює три періоди: перший (1780 по 1827); другий розпочався в 60-ті роки XIX століття з початком реформи початкової і середньої школи (приблизно 1866 – 1970 роки); третій з 1971 року – по теперішній час, з прийняттям нового закону, згідно з яким відповідальність за підготовку педагогічних кадрів покладено на університети.
Поряд з реформами педагогічної освіти здійснювалося реформування загальноосвітньої школи. Загальноосвітня шкільна реформа замінила двовекторну шкільну систему восьмирічної обов'язкової шкільної освіти та паралельні граматичні школи на загальноосвітню школу, в якій всі учнів здобувають освіту протягом дев'яти років.
2. Схарактеризовано структуру та зміст куррікулуму професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи Фінляндії. Бакалаврська програма передбачає комунікативно-орієнтоване навчання, основне базоване навчання, предметне навчання, мультидисциплінарне вивчення шкільних предметів, додаткове предметне навчання, факультативне навчання. Магістерська програма спрямована на комунікативно-орієнтоване навчання, вище педагогічне навчання, дослідження та методи навчання, додаткове предметне навчання та написання магістерської роботи
Ефективне розв’язання завдань професійної підготовки майбутніх класних учителів сприяє використанню форм організації та самоорганізації навчального процесу: традиційні (лекція, семінар, просемінарська робота, есе, практичне заняття, консультація, самостійна робота, практика); широке застосування інноваційних методів навчання та викладання (проблемне заняття; проектна діяльність; наукові конференції; круглі столи; дискусії; науково-дослідна робота; групова робота, навчальна ділова гра).
У процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи використовуються традиційні методи (комунікативний метод; розповідь; пояснення; інструктаж-метод) альтернативні методи (метод повної фізичної реакції; сугестивний метод; драматично-дидактичний; мовчазний метод; груповий метод та ін.); інноваційні (метод сценарію; метод мозкового штурму, метод ток-шоу, конструктивістський метод, метод мікрофону, метод «кейс-стаді»; метод поліекрану; метод систематизації та ін.); наочні (метод ілюстрування та демонстрування; «смарт-борд» метод; метод «документ-камера») та практичні (вправи усні та письмові, тренувальні, графічні, технічні, есе та інші).
Серед форм роботи та контролю студентів, що реалізуються в університетах можемо виділити, такі: поточний контроль (усні та письмові опитування, самоконтроль, рефлексія); рубіжний контроль (письмові роботи та звіти, захист проектів, захист практики, написання студентами власного плану розвитку освітньої галузі за фахом, семінари); підсумковий контроль («книжковий» іспит, педагогічне портфоліо студента, написання бакалаврської та магістерської робіт).
Отже, фінська педагогічна освіта вчителів початкової школи розширює когнітивний компонент інтелектуальної підготовки майбутнього педагога; формує морально-естетичний підхід у навчанні; формує цілісну особистість майбутнього учителя із гуманістичним спрямуванням та використанням когнітивного, міждисциплінарного, полікультурного, практико-орієнтованого та дослідницько-базованого компонентів.
3. Обґрунтовано положення щодо компетентнісного та інформаційно-комунікаційного підходів як основи підготовки майбутніх учителів початкової школи у виконанні професійних обов’язків. У фінській програмі акцентується увага на тому, що вчителі мають адаптувати методику навчання до специфічного контексту в якому їм доводиться працювати. З метою розвитку науково-дослідного мислення для повсякденного навчання потрібно використовувати принцип безперервної взаємодії наукових досліджень і педагогічної практики, що реалізується з початку педагогічного навчання відповідно до програми.
Виокремлено професійні компетентності, якими повинен володіти майбутній учитель початкових класів, що передбачено положенням Фінської національної ради з освіти, зокрема: предметна, дослідницька, курікулярна, безперервного навчання, емоційна, соціальна, комунікативнa, інформаційно–комунікаційна, інтелектуальна, ситуативна і часова. Інформаційно-комунікаційні технології широко використовується як метод педагогічної підготовки вчителів початкових класів.
Міністерство освіти і культури Фінляндії, Фінська національна рада з освіти спільно з університетами, в яких здійснюється підготовка майбутніх учителів початкових класів, рекомендовано основні ефективні методи використання ІКТ у професійній підготовці: активності і системності, самооцінювання, відображення, співпраці та взаємодії, логічної побудови, контекстуалізації, кумулятивний методи. Нами проаналізовано ефективність різних підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у підготовці вчителів, а саме: використання цифрових навчальних ресурсів, відкрите та дистанційне навчання, система управління навчанням. Застосування ІКТ через навчання у педагогічній підготовці майбутніх учителів початкових класів фінські педагоги (П. Кансанен, Р. Джурхама, Р. Джаку-Сіхвонен, Г. Галлузо, Н. Ніемі та інші) поділяють на три частини: 1) навчання з використанням ЕОМ (електронних обчислювальних машин); 2) комп’ютерні дослідження (Computer-assisted research); 3) комп’ютерна взаємодія (Computer-assisted interaction). Фінським вчителям притаманні високорозвинені предметні, психологічні та інноваційні особистісні якості, які впливають на підвищення загальної та професійної культури, готовності до пошукової діяльності з використанням інформаційних та інноваційних ресурсів.
4. З урахуванням результатів аналізу організаційних, змістових та процесуальних аспектів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи Фінляндії та обґрунтовано теоретичну модель. До цільових компонентів ми відносимо двоциклову програму педагогічної підготовки, що передбачає здобуття освітнього рівня бакалавра та магістра.
Підготовка класних вчителів охоплює: фундаментальну підготовку (набуття та розвиток професійних умінь та знань; педагогічних здібностей); практичну педагогічно-професійну підготовку (розвиток професійних умінь та якостей і педагогічних здібностей); професійне зростання вчителів початківців (проходження курсів підвищення кваліфікації та залучення до науково-дослідницької роботи); залучення до безперервної освіти або освіти впродовж життя (систематичне самовдосконалення та самонавчання, розвиток науково-дослідницької роботи); навчальні модулі та практика куррікулуму педагогічної підготовки. Ці складові взаємозумовлені, взаємопов’язані та утворюють цілісну систему процесу навчання.
Характерна особливість освітньої політики Фінляндії полягає в наданні громадянам рівних можливостей в здобутті освіти, незалежно від віку, місця проживання, матеріального становища, гендерної приналежності чи рідної мови. До організаційних аспектів ми відносимо принципи педагогічної підготовки, компетентності, якими має керуватися вчитель початкової школи, форми організації навчання, напрями підготовки, методи навчання та форми контролю. Аналіз організаційних, змістових і процесуальних аспектів дозволив обґрунтувати теоретичну модель педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Фінляндії.
5. Визначено доцільність та можливість урахування ідей фінського досвіду професійної підготовки вчителів початкової школи в педагогічній освіті України. Відкритість навчальних закладів до міжнародних спільнот, велика довіра до учнів та вчителів, індивідуальні навчальні плани, сучасна матеріально-технічна база, практико-орієнтовне і дослідно-базоване навчання, конкурентоспроможність, «гнучкий куррікулум», повне державне фінансування у розрахунку відповідної кількості набору учнів в класі, відповідна конкурентна заробітна плата, планування витрат на організацію навчального процесу – ці та інші чинники уможливлюють ефективність навчального процесу у початковій школі. З урахуванням прогресивних ідей фінського досвіду професійної підготовки вчителів початкової школи нами підготовлено методичні рекомендації «Педагогічна освіта Фінляндії у контексті європейського виміру», що призначені для теоретичного та практичного використання викладачами та студентами у процесі підготовки спеціалістів педагогічних спеціальностей.
Отже, в результаті дослідження досягнуто мету й розв’язано визначені завдання. Подальшого порівняльного вивчення потребують дидактичні засади організації навчально-виховного процесу майбутніх учителів початкової школи у системі вищої освіти України; особливості моніторингу якості педагогічної освіти в передових країнах світу з метою порівняння основних систем підготовки вчителів початкових класів у країнах Європейського Союзу.