Коваль Алла Анатоліївна. Формування стратегії управління інноваційною діяльністю промислового підприємства

Краткое описание

Коваль Алла Анатоліївна. Формування стратегії управління інноваційною діяльністю промислового підприємства : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т харчових технологій. — К., 2006. — 238 арк. — Бібліогр.: арк.203-213

Коваль А.А.Формування стратегії управління інноваційною діяльністю промислового підприємства.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація та управління підприємствами.
В роботі на основі аналізу теоретико-методологічних надбаннь, аналізу стану молочної галузі, перспектив її розвитку запропоновані методичні підходи до формування стратегії промислового підприємства з урахуванням ступеня його готовності до впровадження інновацій та опору зовнішнього середовища інноваційному товарному потоку. Для забезпечення умов впровадження інновацій запропоновані напрямки організаційних змін та джерела фінансування для кожної з груп підприємств. Розроблені пропозиції щодо інноваційної діяльності на основі шкал заохочення.

1. На підставі вивчення літератури, проведення аналізу щодо питань управління інноваційною діяльністю, існування різних точок зору на визначення інновації надане власне її визначення, а саме інновація це кінцевий результат упровадження нововведення з метою зміни стану об'єкта управління та одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту. Таке визначення найбільш повно відповідає сутності розвитку виробничого підприємства.
2. Існуючі підходи до систематизації інновацій підприємств не дають можливості врахувати готовності підприємств до впровадження інновацій, функції інновацій, причин появи, характер потреби, здатність до розповсюдження, етапи інноваційного процесу. Розроблена класифікація враховує наведені ознаки.
3. Відсутність теоретичних основ стратегії управління інноваційною діяльністю підприємства призвело до необхідності визначення такого поняття як сукупність правил і напрямків діяльності з використанням ресурсів, якими воно володіє або залучає, для досягнення цілей свого інноваційного розвитку. Це є новим підходом до вирішення задач в цій галузі.
4. На основі аналізу потреб розвитку підприємств визначено ознаки інноваційності впроваджуваних заходів відповідно до стану та стратегії окремого підприємства, такі як збільшення обсягів виробництва продукції, у тому числі через введення нових її видів, застосування нових технологій, введення нових виробничих потужностей, розширення ринку сировини та вихід підприємства на нові ринки.
5. Проведено аналіз стану молочної галузі, за результатами якого визначено основні напрямки активізації інноваційної діяльності підприємств, в першу чергу, за рахунок використання внутрішніх ресурсів.
6. Розроблена методика визначення готовності до впровадження інновацій послужила основою для розподілу підприємств за трьома групами. Вона не лише аналізує сучасний стан інноваційного стану підприємства, але і прогнозує його майбутній розвиток.
7. Введено поняття опору для визначення зв’язку між зовнішніми та внутрішніми чинниками й результатами інноваційної діяльності підприємства, яке рекомендовано використовувати при розробці планів стратегічного розвитку підприємств. Розглянута математична модель визначення опору зовнішнього середовища інноваційному товарному потоку базується на основі динамічного моделювання діяльності підприємства, застосування якої дозволяє визначити чинники, які гальмують ефективне впровадження інновацій на підприємствах. Враховуючи силу опору зовнішнього середовища, зроблено висновок, що підприємство першої групи впроваджує інновації для галузі, другої як для галузі так і для підприємства, третьої для підприємства.
8. Для забезпечення стійкого розвитку підприємства розроблено модель формування управління інноваційною діяльністю промислового підприємств, реалізація якої конкретизує відповідні стратегії відносно стану підприємств кожної групи: для першої стратегія лідера, другої швидкого другого, третьої захисту.
9. В залежності від розмірів підприємства та масштабів діяльності запропоновано підприємствам першої групи створити відділ інновацій, другої виділення служби контролінгу як складової планово-економічного відділу, третьої реінжиніринг організаційної структури управління підприємства, що забезпечить досягнення максимального ефекту від впровадження інновацій.
10. Обґрунтовано напрямки удосконалення системи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві, з цією метою запропонована шкала заохочення працівників відповідно до їх участі у впровадженні інноваційних пропозицій.
11. У рамках розроблення стратегії управління інноваційною діяльністю визначено та досліджено ефективність різних джерел фінансування: для підприємств першої групи власні кошти та інвестиції зарубіжних та вітчизняних компаній, другої власні кошти і лізинг, третьої лізинг і кредитні кошти банків.
12. Все наведене вище складає методичний інструментарій, який дозволяє сформувати стратегію управління інноваційною діяльністю промислового підприємства відносно до стану та можливостей.