Краєвський Володимир Миколайович. Бухгалтерський облік в системі макроекономічного управління

Краткое описание

Краєвський Володимир Миколайович. Бухгалтерський облік в системі макроекономічного управління: дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Національний аграрний ун-т. - К., 2004

Краєвський В.М. Бухгалтерський облік в системі макроекономічного управління. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз і аудит. Національний аграрний університет, Київ, 2004.
У дисертаційній роботі викладено основні результати дослідження теоретичних і практичних аспектів формування і використання даних бухгалтерського обліку в системі макроекономічного управління.
Досліджено еволюцію облікових систем, оцінено підходи до створення єдиної системи обліку, виділено індикатори макроекономічного управління, оцінено можливість їх розрахунку з використанням інформації бухгалтерського обліку і системи національних рахунків. Підтверджено необхідність гармонізації облікових систем, що підвищує якість макроекономічного управління і зменшує витрати на підготовку необхідної інформації.
Намічено основні напрями поліпшення забезпечення обліковою інформацією макроекономічного управління за рахунок організації додаткового обстеження суб’єктів господарювання, створення єдиного інформаційного простору держави, поліпшення законодавчого забезпечення формування облікової інформації.

1. Результати дослідження є підставою для висновку, що для макроекономічного управління використовується в основному статистична звітність. Це пояснюється тим, що джерелом первинної інформації для Держкомстату, як і раніше, переважно є суцільна статистична звітність підприємств, в той час як їх фінансова звітність збирається, але в макроекономічному управлінні використовується не в повному обсязі. Встановлено, що однією з причин низької результативності макроекономічного управління є невисока якість облікової інформації.
2. Оцінюючи систему бухгалтерського обліку як базову систему показників для подальшого використання у статистиці, зокрема для побудови національних рахунків, можна зробити висновок, що деякі елементи системи бухгалтерського обліку потребують удосконалення з точки зору методології та поєднання їх за економічною суттю з показниками системи національного рахівництва. На нашу думку, система динамічного обліку є найбільш адаптованою для потреб національного рахівництва. Статистиків, як і бухгалтерів, у першу чергу цікавить ефективність господарської діяльності, проте цього разу мова йде про ефективність нації, а не підприємства. Пріоритетним завданням при реформуванні обліку повинна була б стати гармонізація системи показників у бухгалтерському обліку і національного рахівництва. Саме забезпечення співставності показників мікрорівня у плані рахунків з подальшим відображенням їх у фінансовій звітності надасть можливість ширшого її застосовування в макроекономічному управлінні.
3. Сьогодні спостерігається зіткнення інтересів користувачів зовнішньої звітності і осіб, що її формують. З проведеного дослідження ми можемо назвати наступні причини за якими фінансова звітність не може в повному обсязі застосовуватися для побудови національних рахунків:
фінансова звітність побудована на внутрішніх правилах складання не завжди об’єктивно відображає факти господарського життя підприємства;
між виникненням факту господарського життя підприємства, його реєстрацією і відображенням у фінансовій звітності спостерігається значний розрив у часі, а тому її інформація часто не відповідає дійсності;
користувачі звітності незадоволені її складом і якістю (що понижує об’єктивність оцінки і прогнозу діяльності підприємства);
темпи зростання форм фінансової звітності та її інформаційної насиченості відстають від темпів зростання потреб користувачів у фінансовій інформації.
Ігнорування статистиками фінансової звітності, та небажання враховувати потреби статистичних органів при реформуванні бухгалтерського обліку призводить до збільшення облікових форм з однаковими економічними показниками, що ускладнює роботу як органам статистики, так і бухгалтерам підприємств, підвищує вартість облікової інформації.
4. Головними напрямами розвитку облікових систем для повнішого задоволення потреб макроекономічного управління є:
- удосконалення і ширше використання показників бухгалтерської фінансової звітності, адаптація до них державної статистичної звітності та розширення сфери застосування вибіркових обстежень гармонізує ці види обліку, підвищує якість і знижує вартість інформації для макроекономічного управління;
- посилення взаємодії між Держкомстатом, Міністерством фінансів та Податковою адміністрацією у створенні узгодженої методології та системи поширення даних;
- паралельне впровадження міжнародних систем класифікації та реєстрів як у галузі бухгалтерського обліку так і в статистиці, що підвищить співставність показників для оцінки розвитку України і світового співтовариства;
- розширення співробітництва між органами державної статистики та науковими установами в напрямку удосконалення методології розрахунку, отримання та використання мікро- і макропоказників в держаному управлінні.
5. Враховуючи історичні, соціальні та економічні особливості розвитку України, доцільним є запровадження державного регулювання і встановлення єдиних методологічних засад у створенні інформаційної системи держави, яка б з одного боку, передбачала дотримання всіма суб’єктами господарювання вимог нормативних актів, що формують українську систему облікового законодавства, а з другого відповідала міжнародному рівню інформатизації суспільства.