Красовська Юліана Вікторівна. Оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель

Краткое описание

Красовська Юліана Вікторівна. Оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель : Дис... канд. наук: 08.00.06 2009

Красовська Ю.В. Оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 — Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. — Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2008.
В дисертації удосконалено теоретичні та методичні положення щодо визначення, оцінювання та урахування економіко-екологічних ризиків при використанні осушуваних земель. Визначено складові механізму відновлення ефективного використання осушуваних земель та окреслено характер їх дії. Розроблено методику оцінювання економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель на базі прогнозування розвитку негативних явищ за допомогою коефіцієнтів упевненості. Запропоновано економіко-математичну модель обґрунтування доцільності інвестицій у будівництво та реконструкцію осушувальних систем шляхом оптимізації параметрів систем на основі вибору рівня розрахункової забезпеченості стоку. Розроблено практичні рекомендації стосовно формування та реалізації системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту при використанні осушуваних земель.

В результаті проведеного дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки:

Поняття «екологічного ризику», розроблене в попередніх наукових дослідженнях, не характеризує в повній мірі особливості прояву негативних наслідків від впливу існуючих осушувальних меліорацій на стан земельних ресурсів та інші компоненти навколишнього природного середовища і не враховує можливості використання економічних інструментів для мінімізації таких наслідків. Тому в роботі пропонується уточнене визначення поняття економіко-екологічного ризику аграрного використання осушуваних земель, яке враховує динамічний характер його прояву та особливості економічного оцінювання екологічних втрат.
Розроблена в дисертаційній роботі в рамках причинно-наслідкового методу класифікація ризиків за причинами виникнення, в залежності від характеру впливу на результати та за стадіями прийняття господарських рішень дозволить підвищити достовірність прогнозування ризику та оцінювання його впливу на результати аграрного землекористування через повне врахування факторів такого ризику, як на стадії проектування реконструкції та будівництва осушувальних систем, так і на стадії аграрного використання осушуваних земель.
Проведений ретроспективний аналіз економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель за період з 1996 по 2006 роки у господарствах поліської та лісостепової зон показав: екологічні наслідки осушення (наслідки зворотного впливу) на таких землях значно підвищили ризикованість їх використання. В цілому, ризик недоотримання врожайності на осушуваних землях в 1,5 рази вищий, ніж ризик використання всіх земель (богарних і меліорованих) і в 2 рази перевищує рівень ризику, який мав місце на осушуваних землях в період активного проведення гідромеліорацій (1976 1980 рр.).
Аналіз діючих передумов формування нових економічних відносин в сфері аграрного використання осушуваних земель показав, що в сучасних умовах існує чотири основні проблеми, які необхідно вирішувати на шляху такої трансформації: знайти суб’єктів інвестування, джерела інвестиційних коштів на відродження галузі, створити механізм зацікавленості в інвестуванні та підвищити рівень гарантованості повернення вкладених коштів. Розв’язання цих проблем має бути комплексним і передбачати зміну системи економічних взаємовідносин між учасниками процесу аграрного використання осушуваних земель, створення об’єднань сільськогосподарських підприємств на основі спільного використання осушувальних систем, враховуючи досвід розвинених країн світу, забезпечення законодавчої та фінансової підтримки їх діяльності.
Запропонована в дисертаційній роботі методика оцінки ризику передбачає використання статистичної інформації про погодні умови на території, коливання ринкових цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси для вирощування та збирання врожаю, даних про технічні характеристики осушувальних систем, що проектуються та інформації про меліоративний стан земель. На відміну від існуючих, ця методика дає змогу передбачати негативні наслідки, а не констатувати їх, дозволяє прогнозувати значення потенційних збитків на основі аналітико-математичних методів, встановлювати об’єктивні ймовірності їх настання шляхом побудови «дерева рішень» та визначення коефіцієнтів упевненості.
Розрахунки абсолютних, відносних та інтегрального показників економіко-екологічного ризику стануть основою передбачення результатів аграрного використання земель та розрахунків реальних показників окупності інвестицій. Застосована методика для умов поліської природно-географічної зони показала, що рівень ризику недоотримання виручки від реалізації продукції, вирощеної на осушуваних землях, становить 68,2%, в тому числі за рахунок негативного меліоративного стану земель 43,2%, для умов лісостепової зони відповідний показник ризику дещо менший 48,3%, що пояснюється більш сприятливими погодно-кліматичними умовами та кращою якістю ґрунтів, проте частка його за рахунок негативного меліоративного стану так само висока 41,5% .
Значний потенціал економіко-екологічного ризику аграрного використання осушуваних земель пов’язаний з існуючим до сьогоднішнього часу необґрунтованим вибором розрахункової забезпеченості річкового стоку при проектуванні будівництва та реконструкції осушувальних систем. Розроблена за результатами дисертаційного дослідження модель оптимізації передбачає багатоваріантний підхід при виборі рівня розрахункової забезпеченості стоку, на відміну від існуючого нормативного. Її застосування дозволить знизити рівень несистематичного ризику аграрного землекористування.
Для забезпечення ефективного використання осушуваних земель моделювання ризику необхідно супроводжувати розробкою заходів, що зменшать ймовірність ризику або величину потенційних збитків від настання ризикової події і захистять осушувані землі від деградації та інших екологічних наслідків. Запропонований в дисертаційному дослідженні алгоритм розробки системи економічних інструментів ризик-менеджменту передбачає послідовність кроків з обґрунтування стратегії компенсації (внутрішніми засобами і за допомогою страхування) та запобігання ризиків (за допомогою розробленої автором моделі диверсифікації сівозмін).