Кравченко Олена Сергіївна. Управління витратами обігу торговельних підприємств на основі компетентнісного підходу

Краткое описание

Кравченко Олена Сергіївна. Управління витратами обігу торговельних підприємств на основі компетентнісного підходу : Дис... канд. наук: 08.00.04 2008

Кравченко О.С. Управління витратами обігу торговельних підприємств на основі компетентнісного підходу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2008 р.
Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам управління витратами обігу торговельного підприємства та розробці методичних рекомендацій щодо формування стратегії управління витратами обігу на основі компетентнісного підходу.
У роботі на основі системного підходу уточнено поняття „затрати”, „витрати”, „видатки”; визначено особливості та обґрунтовано необхідність виділення з загальної суми поточних витрат обігу торговельних підприємств; здійснено класифікацію витрат обігу; розроблено концептуальну модель ефективного управління витратами обігу торговельного підприємства; здійснено діагностику конкурентної ефективності управління витратами обігу підприємств Донецької області. Запропоновані методичні підходи до комплексної оцінки ефективності управління витратами обігу та кількісного визначення компетенцій торговельних підприємств. Розроблено матрицю торговельного підприємства „Компетенції витрати обігу”; визначено зв’язок стратегій управління витратами обігу торговельного підприємства з функціональними та конкурентними стратегіями. Запропоновано оптимізаційний підхід до критерію оцінки ефективності управління витратами обігу у взаємозв'язку з кінцевими показниками та здійснено моделювання ефективності управління витратами обігу в залежності від ступеню дотримання умов оптимальності. Розроблені траєкторії подальшого розвитку торговельних підприємств з урахуванням стратегій управління витратами обігу.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення науково-практичного завдання щодо управління витратами обігу торговельного підприємства на основі компетентнісного підходу. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Узагальнення теоретичних підходів щодо сутності категорії „витрати обігу” дозволило надати їх уточнення у наступному визначенні: витрати обігу це виражені у грошовій формі витрати суспільно необхідної живої та уречевленої праці, що пов’язані з просуванням товарів від виробників до споживачів, зміною форм вартості та іншими важливими функціями торгівлі, а саме: організацією процесів закупівлі та реалізації товарів, перетворенням промислового асортименту в торговельний, стимулюванням збуту, задовольнянням платоспроможного попиту споживачів та управлінням фінансово-господарською діяльністю торговельного підприємства. На відміну від існуючих тлумачень підкреслена недоцільність включення до складу витрат обігу тих видів витрат, виникнення яких спричинено нераціональним управлінням господарською діяльністю підприємства торгівлі, що дозволить виявляти реальні резерви зниження витрат обігу, а не маскувати за ними нераціональність управління та безгосподарність.
2. Розроблено детальну класифікацію витрат обігу. Здійснено групування усіх виявлених ознак класифікації витрат обігу у три основні сукупності (теоретико-економічні та організаційні ознаки; ознаки, що використовуються при веденні фінансового обліку; ознаки, що використовуються при веденні управлінського обліку), та дозволяє виділити найбільш вживані в практиці обліку ознаки і визначити напрями подальшого удосконалення деяких з їх видів.
3. Удосконалено методичний підхід до створення ефективної системи управління витратами обігу, відмінна особливість якого, полягає у розробці концептуальної схеми управління витратами обігу з урахуванням компетенцій.
4. У процесі моніторингу основних тенденцій ефективності управління витратами обігу в підприємствах торгівлі Донецької області визначено їх зв’язок з результативними показниками: обсягом товарообороту, доходу від реалізації товарів, а також фінансовим результатом від реалізації. Проведений аналіз показав, що у всієї сукупності досліджуваних підприємств рівень ефективності управління витратами обігу досить низький, що обумовлено значенням розрахованих коефіцієнтів координації.
5. Діагностика конкурентної ефективності управління витратами обігу дозволила надати поточну та перспективну оцінку ефективності управління витратами обігу торговельних підприємств та визначити їх конкурентний статус.
6. В результаті проведеного кореляційно-регресивного аналізу визначені та впорядковувані за їх значущістю основні фактори, що впливають на формування витрат обігу, що має не тільки теоретичне, але і практичне значення, оскільки дозволяє визначити резерви оптимізації витрат обігу.
7. Запропоновано методику визначення й обґрунтування загальних стратегій управління торговельним підприємством та стратегій управління витратами обігу з урахуванням компетентнісного підходу, що формується на визначенні зв’язку витрат обігу з ресурсами, здібностями та компетенціями, що дозволяє визначити ступінь задіювання певних ресурсів при реалізації певної здатності, зваженої за ступенем «впровадження» даного ресурсу в кожному конкретному виді витрат обігу та дозволяє ранжувати компетенції з урахуванням їх значущості для споживача. Цими компетенціями є, в порядку зменшення значущості: вміння організувати торговельний процес, оптимальність асортименту, задоволеність споживчого попиту, час на обслуговування одного покупця та рівень торговельного оснащення.
8. Для забезпечення ефективної реалізації стратегії управління витратами обігу торговельних підприємств в дисертаційній роботі здійснено моделювання взаємозв’язку витрат обігу та побудована загальна матриця ефективності управління витратами обігу у взаємозв’язку з загальною та функціональними стратегіями.
9. Розроблені стратегічні траєкторії подальшого розвитку стратегічного управління витратами обігу торговельних підприємств з урахуванням компетентнісного підходу.