Кричківський Олег Михайлович. Конкуренція кримінально-правових норм при призначенні покарання

Краткое описание

Кричківський Олег Михайлович. Конкуренція кримінально-правових норм при призначенні покарання.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.08, Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2014.- 227 с.

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИЧКІВСЬКИЙ ОЛЕГ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 343.28/.29:340.132

КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Василаш Василь Михайлович
кандидат юридичних наук, доцент

Запоріжжя – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………….……………......……...4
ВСТУП………………………………………………………………..………..5
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ ПРИ
ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ………………………………..…….…..........…..13
1.1 Розвиток вчення про конкуренцію кримінально-правових норм
при призначенні покарання ………………………….….………..……….………13
1.2 Поняття конкуренції кримінально-правових норм при
призначенні покарання………….………………………………………………....19
1.3 Відмінність конкуренції кримінально-правових норм при
призначенні покарання від суміжних понять………….……………..….……….44
Висновки до розділу 1………………………….…………….……….…..…59
РОЗДІЛ 2 ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ
НОРМ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ ТА ПРАВИЛА ЇХ ПОДОЛАННЯ…………..………………………………………..……………........62
2.1 Види конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання……………………………………………………………………...........62
2.2 Правила подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання…………………………………………………….…........78
Висновки до розділу 2….……………………………..…………………..…85
РОЗДІЛ 3 ФОРМИ ПОДОЛАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ…………….…..…....87
3.1 Поняття форми подолання конкуренції кримінально-
правових норм при призначенні покарання……………………..…...…………...87
3.2 Призначення покарання у межах, установлених у санкції статті
(санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин………………………………………….….96
3.3 Призначення покарання у межах і/або з виходом за нижні межі, установлені у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини
КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин…..…....…..118
3.4 Призначення покарання з виходом за межі, установлені у
санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України,
що передбачає відповідальність за вчинений злочин……………………....…..153
Висновки до розділу 3……………………………………………….……..170
ВИСНОВКИ……………………………………….……………….……….173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………......………….………..179
ДОДАТКИ………………………………………….……….…………...….223

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КК України – Кримінальний кодекс України
КК Російської Федерації – Кримінальний кодекс Російської Федерації
КК РРФСР – Кримінальний кодекс Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки
ВСУ – Верховний Суд України
ЄДРСР – Єдиний державний реєстр судових рішень

ВСТУП

Актуальність теми. На шляху переходу України до моделі правової держави та у зв’язку з розвитком кримінального законодавства виникає необхідність удосконалення найменш досліджених кримінально-правових явищ. Одним із таких важливих питань у науці кримінального права є вчення про конкуренцію кримінально-правових норм, дослідженням якої займалось багато науковців як в Україні, так і поза її межами. Проте їх зусилля в основному були спрямовані на вирішення проблемних питань конкуренції кримінально-правових норм при кваліфікації злочинів, а проблеми, пов’язані з конкуренцією норм при призначенні покарання, вивченню майже не піддавались.
Враховуючи, що певні правила призначення покарання є порівняно новими як для теорії кримінального права, так і для практики їх застосування, виникає велика суспільна та правова потреба вироблення і обґрунтування єдиного підходу, який дав би можливість під час призначення покарання застосовувати ті правила, які найбільш повно врегульовують конкретну ситуацію у випадку, коли декілька норм про призначення покарання одночасно претендують на застосування, оскільки в науці кримінального права існує підхід, що такі правила слід застосовувати поетапно. Це обумовлено, насамперед, тим, що ні кримінальний закон, ні існуючі на сьогодні рекомендації вищих судових інстанцій відповіді на ці запитання не дають. Немає з цього приводу і єдиного достатньо обґрунтованого наукового підходу, який би чітко встановлював, яким чином суди повинні призначати покарання в такій ситуації.
Невирішеною на сьогодні в науці кримінального права і в кримінальному законодавстві залишається проблема призначення покарання у тих випадках, коли внаслідок застосування окремих положень кримінального закону суд опиняється в ситуації, при якій жодне з зазначених в санкції статті покарань не може бути призначено винній особі.
Проблема конкуренції кримінально-правових норм взагалі та окремі її аспекти при призначені покарань вже неодноразово піддавались критичному аналізу та були предметом обговорення таких науковців як А. Є. Арзуманян, М. І. Бажанов, Є. В. Благов, Л. П. Брич, Ф. Г. Бурчак, А. А. Герцензон, А. С. Горєлік, О. В. Євдокімова, К. П. Задоя, М. Й. Коржанський, І. В. Красницький, Л. Л. Кругліков, В. М. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнєцова, Б. А. Курінов, В. П. Малихін, О. К. Марін, В. О. Навроцький, А. В. Наумов, З. О. Незнамова, А. С. Нікіфоров, С. Ф. Сауляк, П. П. Сердюк, Т. І. Созанський, П. В. Хряпінський, Б. В. Яцелєнко та інші.
Безпосередньо конкуренцію кримінально-правових норм при призначенні покарання аналізували серед вітчизняних науковців В. М. Василаш та на монографічному рівні такі російські автори як Л. В. Іногамова-Хегай та В. М. Гарманов.
Однак для забезпечення реалізації таких принципів призначення покарання як законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання належить правильно і чітко встановити сферу виникнення конкуренції між нормами про призначення покарання, оскільки правильне визначення останньої дасть неабияку можливість встановити взаємозв’язки між цими нормами та визначити місце кожної із них у випадку вступу їх у відносини конкуренції.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукової діяльності факультету з підготовки слідчих Львівського державного університету внутрішніх справ у межах теми «Протидія злочинам, підслідним ОВС: правові, кримінологічні та криміналістичні аспекти» (номер державної реєстрації 0109U007851).
Тему дисертації затверджено вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №5 від 26.01.2012 р.).
Мета й задачі дослідження. Мета дослідження – визначити кримінально-правові норми, які вступають у відношення конкуренції при призначенні покарання, визначити підстави їх застосування та труднощі, які при цьому виникають, розробити правила подолання такої конкуренції, і на підставі цього запропонувати конкретні рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства.
Досягнення мети обумовлює вирішення таких основних задач:
- дослідити розвиток вчення про конкуренцію кримінально-правових норм при призначенні покарання у доктрині кримінального права;
- встановити істотні ознаки досліджуваного явища, розкрити їх зміст та сформулювати визначення поняття конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання;
- з’ясувати відмінність конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання від суміжних понять;
- провести класифікацію конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання та запропонувати правила подолання таких видів конкуренції;
- визначити форми подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання;
- дослідити норми, які вступають у відношення конкуренції у процесі призначення покарання в межах кожної із форм, підстави їх застосування в теорії кримінального права й у судовій практиці та труднощі, які при цьому виникають;
- сформулювати теоретичні положення щодо вдосконалення кримінального законодавства та судової практики в частині призначення покарання при конкуренції кримінально-правових норм.
Об’єктом дослідження виступає конкуренція норм як кримінально-правове явище.
Предметом дослідження є конкуренція кримінально-правових норм при призначенні покарання.
Емпіричну базу дослідження становить інформація, отримана в результаті аналізу понад 500 вироків та постанов про заміну покарань взятих з ЄДРСР за період з 2006 по 2013 роки, а також узагальнень судової практики і звітності про основні показники роботи органів прокуратури за 2011 рік.
Методи дослідження. Вибір методів у процесі дослідження зумовлено його предметом. Дослідження базується на концептуальних засадах діалектики, що допомогло з’ясувати процес виникнення конкуренції норм при призначенні покарання (підрозділ 1.1). У роботі використовувались як загальнонаукові, так і спеціально-наукові, зокрема юридичні, методи.
Застосування таких всезагальних методів як аналіз, синтез, індукція, дедукція, сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного дало змогу сформувати поняття конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання та виокремити її основні ознаки (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1). Серед загальнонаукових методів використовувались: соціологічний – при встановленні відповідності конкретних вироків положенням кримінального закону, які регулюють правила призначення покарання (підрозділи 1.3, 3.2, 3.3, 3.4); структурно-функціональний – під час класифікації норм про призначення покарання і визначення місця конкретної норми, що вступає у відношення конкуренції в структурі цього інституту (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4). Серед спеціально-юридичних методів використовувались: порівняльно-правовий – під час порівняння українського і зарубіжного законодавства (підрозділи 2.1, 3.3, 3.4); історико-правовий – під час дослідження розвитку вчення про конкуренцію кримінально-правових норм при призначенні покарання (підрозділ 1.1); герменевтико-правовий – для тлумачення основних положень КК України, які входять до інституту призначення покарання (підрозділи 1.3, 3.2, 3.3, 3.4).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із конкуренцією кримінально-правових норм при призначенні покарання, у межах якого висунуто й обґрунтовано ряд положень та пропозицій щодо вирішення цих проблем, зокрема:
уперше:
– запропоновано під формою подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання розуміти її зовнішній вираз, який залежить від виду відповідної конкуренції, і як результат застосування однієї з декількох конкуруючих норм відображає кінцеві межі покарання, що має бути призначено винній особі;
– встановлено, що у відносини конкуренції вступають норми, передбачені ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 60 та ч. 2 ст. 63 КК України, та норми, закріплені в ч. 1 ст. 100, ч. 2 ст. 100, ст. 101, ч. 1 ст. 102 КК України, як загальна і спеціальна у випадку, коли в санкції статті не визначена нижня межа таких видів покарань, як громадські роботи, виправні роботи, арешт та позбавлення волі на певний строк, і коли злочин вчинено неповнолітнім;
– доводиться необхідність запровадження нового механізму зниження максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання під час призначення покарання за незакінчений злочин (ст. 68 КК) чи за наявності обставин, що пом’якшують покарання (ст. 69-1 КК), відповідно до якого верхня межа встановлюється шляхом визначення половини від різниці між верхньою та нижньою межею, де ця половина додається до нижньої межі;
удосконалено:
– аргументацію про те, що об’єктом конкуренції загалом і під час призначення покарання зокрема виступає норма права шляхом встановлення співвідношення таких понять, як норма права (зміст), припис (внутрішня форма) і стаття (зовнішня форма);
– поняття конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання, під якою запропоновано розуміти виникнення в процесі призначення покарання можливості застосування двох (або більше) несуперечливих кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного і того ж питання, пов’язаного із визначенням виду і/або розміру (строку) покарання, де ці дві (або більше) взаємозамінні норми одночасно претендують на застосування, однак перевагу має лише одна з них.
– класифікацію конкуренції норм кримінального права при призначенні покарання, де критерієм поділу конкуренції на види виступає те, що дві (або більше) кримінально-правові норми одночасно претендують на застосування при врегулювання одного і того ж питання, пов’язаного із визначенням виду і/або розміру (строку) покарання. За цим критерієм виокремлено такі види: конкуренція загальної і спеціальної норм, конкуренція декількох спеціальних норм між собою, конкуренція загальної і виняткової норм, конкуренція спеціальної і виняткової норм;
– перелік форм подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання шляхом виділення і обґрунтування доцільності існування третьої – змішаної форми;
– правила призначення покарання за незакінчений злочин (ст. 68 КК) та за наявності обставин, що пом’якшують покарання (ст. 69-1 КК).
набули подальшого розвитку:
– обґрунтування положення про недоцільність виділення такого різновиду конкуренції як частина і ціле, оскільки, відповідно до закону оберненого співвідношення між обсягом і змістом поняття, норма про ціле є нічим іншим, як спеціальною нормою, а норма про частину – загальною;
– правила подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання шляхом встановлення правила, згідно із яким при конкуренції декількох спеціальних норм між собою перевага надається тій нормі, яка створює найбільш сприятливе становище для винного;
– правила призначення покарання у виді штрафу;
– правила призначення покарання особі, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності (ч. 3 ст. 43 КК).
Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження можуть бути використані:
– у законодавчій діяльності – при вдосконаленні КК України (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 23 жовтня 2012 р. № 04-19/14-3080);
– у правозастосовній діяльності – для правильного застосування кримінально-правових норм, які вступають у відносини конкуренції в процесі призначення покарання;
– у науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальших наукових досліджень проблем як конкуренції кримінально-правових норм, так і призначення покарання;
– у навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни “Кримінальне право України”, спецкурсу “Проблеми призначення покарання
за кримінальним законодавством України”.
Апробація результатів дисертації. Положення, що викладені в дисертації, були оприлюднені на семи міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях, а саме: “Теоретичні та практичні проблеми застосування адміністративного та кримінального законодавства” (м. Львів, 2011 р.); “Актуальні проблеми діяльності ДСБЕЗ та підготовки фахівців для її підрозділів” (м. Львів, 2012 р.); “Проблеми державотворення та правотворення в Україні” (м. Львів, 2012 р.); “Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи” (м. Львів, 2012 р.); “Організація та охорона громадського порядку під час проведення масових заходів (в рамках Євро-2012)” (м. Львів, 2012 р.); “Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні” (м. Львів, 2012 р.); “Сучасний стан та перспективи подальшого розвитку правової системи України” (м. Харків, 2012 р.).
Публікації. Результати дослідження опубліковано в 13 публікаціях, з яких 6 – статті у наукових фахових виданнях України та іноземних держав, 7 – матеріали науково-практичних конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, з яких основний текст – 178 сторінок, список використаних джерел (436 найменувань) – 44 сторінки, додатки – 5 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження повністю підтвердило актуальність обраної теми як для теорії кримінального права, так і для правозастосовної практики. В основному увага у роботі звернена на визначення поняття, видів та форм подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання. Крім того, висвітлено актуальні питання, пов’язані із проблемою застосування деяких спеціальних чи виняткових норм, які вступають у відношення конкуренції, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.
Найважливіші наукові та практичні результати дослідження викладені в тексті роботи та сформульовані у висновках до кожного з розділів.
З метою досягнення поставлених задач пропонуємо наступні результати дослідження.
1. Установлено, що основою наукових розробок проблематики конкуренції кримінально-правових норм як у радянський, так і в пострадянський періоди стала позиція про те, що така конкуренція норм можлива і при вирішенні питань, пов’язаних із призначенням покарання. При цьому в останньому періоді цей інтерес тільки зростав, підсилюючись закріпленням у кримінальному законі нових або вдосконаленні існуючих правил призначення покарання.
2. Конкуренція кримінально-правових норм при призначенні покарання характеризується такими ознаками: вона виникає в процесі призначення покарання; існують дві (або більше) кримінально-правові норми, які одночасно претендують на застосування при врегулюванні одного й того самого питання, пов’язаного із визначенням виду і/або розміру (строку) покарання; конкуруючі норми не суперечать одна одній; наявний взаємозамінний зв’язок між конкуруючими нормами; із декількох норм, які вступають у відносини конкуренції, застосуванню підлягає лише одна з них, яка обирається за правилами подолання конкуренції.
3. Вироблено критерії розмежування конкуренції кримінально-правових норм від правозастосовної конкретизації норм, сукупності норм про призначення покарання, нормативної колізії, правил призначення покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків та від заміни кримінальних покарань, які виступають щодо неї суміжними правовими явищами, наділеними подібними, а подекуди й спільними ознаками.
4. Виокремлено конкретні різновиди конкуренції кримінально-правових норм при призначення покарання та запропоновано відповідні правила подолання кожного із таких видів конкуренції норм, а саме: 1) при конкуренції загальної та спеціальної норм перевага віддається спеціальній нормі; 2) при конкуренції декількох спеціальних норм між собою перевага віддається спеціальній нормі, що створює найбільш сприятливе становище для винного; 3) при конкуренції загальної та виняткової норм перевага віддається винятковій нормі; 4) при конкуренції спеціальної і виняткової норм перевага віддається винятковій нормі.
5. Під формою подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання слід розуміти її зовнішній вираз, який залежить від виду відповідної конкуренції і як результат застосування однієї з декількох конкуруючих норм відображає кінцеві межі покарання, що має бути призначено винній особі. З метою уникнення непорозумінь та з урахуванням тих законодавчих пропозицій, які були запропоновані в роботі, необхідно виділити змішану форму подолання конкуренції кримінально-правових норм при призначенні покарання, відповідно до якої суд призначає покарання у межах і/або з виходом за нижні межі, установлені в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
6. Встановлено, що при призначенні покарання можуть між собою конкурувати такі загальні (п. 1 ч. 1 ст. 65 КК), спеціальні (ч. 3 ст. 43; ч. 4 ст. 49; ч. 3 ст. 56; ч. 2 ст. 57; ч. 3 ст. 60; ч. 3 ст. 61; ч. 2 ст. 64; ч. 2, 3 ст. 68; ст. 69-1; ст. 98; ч. 1, 2 ст. 99; ч. 1, 2 ст. 100; ст. 101; ч. 2 ст. 102; п. 1-4 ч. 3 ст. 102 КК) та виняткові (ч. 2 ст. 53, ст. 69 та ч. 2, 3 ст. 99 КК) норми, або ж наступні загальні (ч. 2 ст. 56; ч. 1 ст. 57; ч. 1 ст. 60; ч. 2 ст. 63 КК) і спеціальні (ч. 1 ст. 100; ч. 2, 3 ст. 100; ст. 101; ч. 1 ст. 102 КК) норми відповідно.
7. З метою вдосконалення кримінального законодавства та полегшення практики його застосування вважаємо за необхідне рекомендувати законодавцю викладення окремих положень КК України у новій редакції: ч. 3 ст. 43, ч. 4 ст. 49, ст. 68, ст.69-1 та ч. 2 ст. 99 КК України; виключити з ч. 2 ст. 53 КК України окреме положення, а також доповнити кримінальний закон ст. 65-1, яка б регулювала правила призначення покарання при конкуренції та колізії норм:
7.1. ч. 3 ст. 43 КК України «3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієї статті, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі визначається їй в межах від п’яти років за вчинення особливо тяжкого злочину або трьох років за вчинення тяжкого злочину, але не більше, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.
4. Якщо нововстановлена мінімальна межа є більшою, ніж та, яка передбачена санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, правила частини третьої цієї статті в частині визначення нижньої межі не застосовуються».
7.2. ч. 4 ст. 49 КК України «Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, особі призначається покарання у виді позбавлення волі на строк, установлений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин».
7.3. ст. 68 КК України «2. За вчинення готування до злочину строк або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, визначається в межах від двох третіх мінімального строку або розміру цього покарання і не може перевищувати строку або розміру, який встановлюється шляхом визначення половини від різниці між верхньою та нововстановленою нижньою межею, де ця половина додається до нововстановленої нижньої межі. Якщо мінімальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, не встановлений в такій санкції, застосовуються правила, передбачені частиною третьою цієї статті.
3. За вчинення незакінченого замаху на злочин максимальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, встановлюється шляхом визначення половини від різниці між верхньою та нижньою межею, де ця половина додається до нижньої межі.
4. За вчинення закінченого замаху на злочин максимальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, встановлюється шляхом визначення двох третіх від різниці між верхньою та нижньою межею, де ці дві треті додаються до нижньої межі.
5. Довічне позбавлення волі за готування до злочину і за замах на злочин не призначається. Якщо покарання у виді довічного позбавлення волі не призначається в силу вимог частини другої статті 64 цього Кодексу, то правила частини другої, третьої, четвертої цієї статті застосовуються до іншого більш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
6. Якщо передбачене санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу найбільш суворе ділиме покарання не може бути призначене окремим категоріям осіб, то правила цієї статті не застосовуються».
7.4. ст. 69-1 КК України «1. За наявності обставини, що пом'якшує покарання, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, а також за відсутності обставин (обставини), що обтяжують покарання, максимальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, визначається шляхом встановлення половини від різниці між верхньою та нижньою межею, де ця половина додається до нижньої межі.
2. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно.
3. За наявності підстав, передбачених частиною першої цієї статті, довічне позбавлення волі не призначається. При цьому правила частини першої цієї статті не застосовуються.
Якщо покарання у виді довічного позбавлення волі не призначається в силу вимог частини другої статті 64 цього Кодексу, то правила частини першої цієї статті застосовуються до іншого більш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
4. Якщо передбачене санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу найбільш суворе ділиме покарання не може бути призначене окремим категоріям осіб, то правила частини першої цієї статті не застосовуються».
7.5. ч. 2 ст. 99 КК України «Розмір штрафу, в тому числі за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в межах від п’ятсот і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
7.6. Виключити з ч. 2 ст. 53 КК України наступне положення: «За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу».
7.7. Доповнити КК України новою статтею такого змісту:
Стаття 65-1. Правила призначення покарання при
конкуренції та колізії норм
1. Якщо правила призначення покарання винній особі передбачені загальною і спеціальною нормами, застосовується спеціальна норма.
2. Якщо правила призначення покарання винній особі передбачені декількома спеціальними нормами, застосовується та спеціальна норма, що створює найбільш сприятливе становище для такої особи.
3. Якщо правила призначення покарання винній особі передбачені загальною та/або спеціальною і винятковою нормами, застосовується виняткова норма.
4. Якщо суд при призначенні покарання, застосувавши правила передбачені частиною першою або другою цієї статті, отримує нововстановлену верхню межу конкретного виду покарання, передбаченого в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка буде рівною або меншою за нижню межу, нижня межа встановлюється строком (розміром) у дві треті від нововстановленої верхньої межі.
5. Якщо суд, застосувавши правила, передбачені частиною першою або другою цієї статті, має можливість призначити покарання лише у виді позбавлення волі на певний строк, то з врахуванням частини другої статті 65 цього Кодексу, він може послідовно перейти до іншого більш м’якого виду покарання, ніж позбавлення волі на певний строк, в межах, визначених для такого більш м’якого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
6. Якщо суд, застосувавши правила, передбачені частиною першою або другою цієї статті, не зможе призначити жодне із зазначених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу покарань, він послідовно переходе до іншого, більш м’якого покарання, що не передбачено в цій санкції, в межах визначених для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
7. Якщо правило, передбачене частиною шостою цієї статті, застосовано бути не може, суд звільняє особу від покарання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові акти та судова практика:
1. Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI із останніми змінами від 4 липня 2012 року «Про судоустрій і статус суддів» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13 квітня 2012 року № 4652-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4652-17
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року № 4025-VI із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 4495-VI від 13.03.2012 року / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, №25, ст.263 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4025-17/ed20120704
4. Звітність "Основні показники про роботу прокурора" за 12 місяців 2011 року" // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua /stst2011.html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=173420
5. Конституція України від 28 червня 1996 року / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
6. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III із останніми змінами від 1 квітня 2014 року / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf/0/07062765C3315954C2256CDA00538ED6
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 р., із останніми змінами від 6 листопада 2009 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2B7E0AAF30853651C3256DF7002E9A19
9. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16 квітня 2004 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/AF9069A639235BBCC3256EA70023DE40
10. Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 11 января 2007 г. № 2 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rg.ru/2007/01/24/nakazanija-dok.html
11. Справа №0907/1-76/2011 з архіву Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/17523072
12. Справа №1/1103/77/2012 з архіву Гайворонського районного суду Кіровоградської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24745246
13. Справа №1-101/10 з архіву Новокаховського міського суду Херсонської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8930794
14. Справа №1-12/10 з архіву Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7819658
15. Справа №1-14/11 з архіву Калинівського районного суд у Вінницької області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14110048
16. Справа №1-43/11 з архіву Староміського районного суду м. Вінниці / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21724579
17. Справа №1-156/11 з архіву Ямпільського районного суду Вінницької області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/19081795
18. Справа №1-169/10 з архіву Кролевецького районного суду Сумської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12923741
19. Справа №1-18/2010 р. з архіву Жидачівського районного суду Львівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9659945
20. Справа №1-18/10 з архіву Сихівського районного суду м. Львова / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8592331
21. Справа №1-1842008 з архіву Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2850965
22. Справа №1-316/08 з архіву Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3854889
23. Справа №1-320 /2009 з архіву Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/8340596
24. Справа №1-339/11 з архіву Залізничного районного суду м. Львова / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/20158177
25. Справа №1-37/2007 р. з архіву Семенівського районного суду Чернігівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2245385
26. Справа №1-41/2008 з архіву Стрийського міськрайонного суду Львівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/4638543
27. Справа №1-510/09 з архіву Святошинського районного суду м. Києва / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14162756
28. Справа №1-56/09 з архіву Миколаївського районного суду Львівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/6238201
29. Справа №1-62/2009 року з архіву Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6332712
30. Справа № 1-65/2010 рік з архіву Брусилівського районного суду Житомирської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12300382
31. Справа № 1-70/2010р. з архіву Мостиського районного суду Львівської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9390795
32. Справа №1-90/09 з архіву Кельменецького районного суду Чернівецької області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4071795
33. Справа №1-95/11 з архіву Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14279202
34. Справа №11-123/2007 рік з архіву Апеляційного суду Івано-Франківської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1303469
35. Справа №11-169/2008р. з архіву Апеляційного суду Миколаївської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3543388
36. Справа №11-21/2007 р. з архіву Апеляційного суду Івано-Франківської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/702970
37. Справа №1703/592/2012 з архіву Гощанського районного суду Рівненської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24279021
38. Справа №204/620/2012 з архіву Гайсинського районного суду Вінницької області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/23534492
39. Справа №2118/843/2012 з архіву Новотроїцького районного суду Херсонської області / ЄДРСР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24164912
40. Cудова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/E4CA91BA11B60773C2257607003A0640
41. Судова практика розгляду кримінальних справ про службові злочини з ознаками корупційних діянь (статті 364, 365 та 368 Кримінального кодексу України), а також справ про адміністративну відповідальність за порушення вимог Закону від 5 жовтня 1995 р. «Про боротьбу з корупцією» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/ 366F13D23201180FC2257607002B6EB0
42. Судова практика у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/F5735BC14609E899C 32572BB00351C46
43. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.1996 N 63-ФЗ принят ГД ФС РФ 24.05.1996, ред. от 01.04.2014 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/popular/ukrf/10_12.html#p576

Література:
44. Абдулаев М. И. Теория государства и права: Учебник для высших учебных заведений / М. И. Абдулаев. – М.: Финансовый контроль, 2004 – 410 с.
45. Аверин В. А. Психология личности: учебное пособие / В. А. Аверин. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. – 89 с.
46. Айзенберг А. М. Марксистско-ленинская общая теория государства и права. Социалистическое право / [ Айзенберг А. М., Александров Н. Г., Алексеев С. С., и др. ]. – М.: Юрид. лит., 1973. – 647 с.
47. Александров Н. Г. Основы теории государства и права / [Александров Н.Г., Калинычев Ф.И., Карев Д.С. и др.]; под ред. Н. Г. Александрова. – М.: Госюриздат, 1960. – 439 с.
48. Александров Ю. В. Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К.: МАУП , 2004. – 328 с.
49. Алексеев С. С. Государство и право. Навчальный курс / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1993. – 176 с.
50. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2-х т. – Т. 2. / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.
51. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций: в 2-х т. – Т.1. Основные вопросы общей теории социалистического права / С. С. Алексеев. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – 396 с.
52. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций в двух томах / С. С. Алексеев. – Свердловськ: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, Т. 2. Нормативные юридические акты. Применение права. Юридическая наука (правоведение). – 1973. – 401 с.
53. Алексеев С. С. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов / С. С. Алексеев. – 3-е изд. – М.: НОРМА, 2009. – 453 с.
54. Аленина И. В. Коллизии в трудовом праве: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудовое право; Право социального обеспечения» / И. В. Аленина. – Томск, 2000. – 24 с.
55. Алиев Н. Б. Теоретические основы советского уголовного правотворчества / Н. Б. Алиев – Ростов н/Д.: «Феникс», 1986. – 132 с.
56. Альошин Д. П. Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинені у співучасті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Д. П. Альошин. – Х., 2003. – 19 с.
57. Альошин Д. П. Форми співучасті в новому Кримінальному кодексі України: проблеми реалізації правових норм / Д. П. Альошин // Право і безпека. – 2002. – №1. – С. 15-20.
58. Андрушко П. П. Поняття та види конкуренції кримінально-правових норм / П. П. Андрушко // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Мат. міжн. наук.-практ. конф. 13-15 квітня 2007 р.: У 2 ч. – Львів: ЛДУВС, 2007. – Ч. 1. – С. 12-17.
59. Андрущакевич Ю. В. Конкретизація правових норм: поняття та природа / Ю. В. Андрущакевич // Часопис Київського університету права. – 2011. – №2. – С. 39-44.
60. Анохіна Л. С. Проблеми класифікації форм співучасті у злочині / Л. С. Анохіна // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 23-27.
61. Антипов В. В. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання / В. В. Антипов, В. І. Антипов. − К.: Атіка, 2004. − 208 с.
62. Антонюк Н. Вдосконалення законодавчої конструкції складу «Умисного вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини» (ст. 117 КК України) / Н. Антонюк. – Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2009. – Вип.49. – С. 198-206.
63. Арзуманян А. Э. Конкуренция норм российского права: Вопросы теории и практики: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А. Э. Арзуманян. – Саратов, 2009. – 29 с.
64. Арзуманян А. Э. Конкуренция норм российского права: Вопросы теории и практики: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Арам Эдвардович Арзуманян. – Саратов, 2009. – 191 с.
65. Арзуманян А. Э. Механизм разрешения конкуренции норм права: понятие, структурные элементы и процедурные стадии / А. Э. Арзуманян // Вестник Саратовской государственной академии права. − 2009. − №3(67). − С. 24-28.
66. Арзуманян А. Э. Технико-юридические правила и приемы закрепления конкуренции норм в российском праве / А. Э. Арзуманян // Правовая политика и правовая жизнь. − 2009. − №2(35). − С. 176-180.
67. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации: Учебник для юридических вузов и факультетов / М. В. Баглай. – 2-е изд. – М.: Юрид. изд-во «Норма», 1999. – 265 с.
68. Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М. И. Бажанов. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.
69. Бажанов М. И. Назначения наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1980. – 216 с.
70. Баймаханов М. Т. Противоречия в развитии правовой надстройки при социализме / М. Т. Баймаханов. – Алма-Ата: Наука, 1972. – 358 с.
71. Барихин А. Б. Большой юридический енциклопедический словарь / А. Б. Барихин. – М.: Книжный мир, 2005. – 720 с.
72. Басай В. Д. Короткий словник кри¬мінально-правових термінів / В. Д. Басай, П. Л. Фріс, І. П. Фріс. – Івано-Франківськ: Плай, 1999. – 112 с.
73. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності / Ю. В. Баулін. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.
74. Благов Е. В. Квалификация преступлений: (теория и практика) / Е. В. Благов. – Ярославль: Яросл. гос. ун-т, 2003. – 211 с.
75. Благов Е. В. Конкуренция части и целого при неокон¬ченном преступлении и соучастии / Е. В. Благов // Уголовное право. – 2003. – №1. – С. 11-13.
76. Благов Е. В. Назначение наказания: (теория и практика) / Е. В. Благов. − Ярославль: Изд-во Яросл. гос. ун-т, 2002. − 176 с.
77. Благов, Е. В. О проблеме конкуренции специальных норм в уголовном праве / Е. В. Благов // Правоведение. − 2005. − № 2. − С. 4-9.
78. Благов Е. В. Применение общих начал назначения уголовного наказания / Е. В. Благов. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 192 с.
79. Благов Е. В.Применение специальных начал назначения уголовного наказания / Е. В. Благов. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2007. – 288 с.
80. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика) / Е. В. Благов. − СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. − 505 с.
81. Благов Е. В. Теория применения уголовного права: дис. … докт. юрид. наук: 12.00.08 / Благов Евгений Владимирович. − Ярославль, 2004. − 415 c.
82. Благов Е. В. Учение о применении уголовного права / Е. В. Благов. – Ярославль: Изд-во ЯГУ, 1993. – 69 с.
83. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М.: Юрид. лит., 1967. – 240 с.
84. Брич Л. Вирішення питання про сукупність щодо складів злочинів, конститутивною ознакою яких є вказівка на поєднання діянь / Л. Брич // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат. ХV регіон. наук.-практ. конф. 4-5 лютого 2009 р. – Львів: Юрид. фак. ЛНУ ім. Ів. Франка, 2009. – С. 181-185.
85. Брич Л. Розмежування складів злочинів спільною ознакою яких є суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини / Л. Брич // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2008. – Вип. 46. – С. 172-192.
86. Брич Л. Співвідношення складів військових злочинів зі складами злочинів, що мають з ними тотожні за змістом ознаки / Л. Брич // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2011. – Вип. 54. – С. 323-334.
87. Брич Л. Співвідношення суміжних складів злочинів і складів злочинів передбачених конкуруючими нормами / Л. Брич // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2006. – Вип. 42. – С. 263-282.
88. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. М. Бурдін. – К., 2002. – 16 с.
89. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні / В. М. Бурдін. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.
90. Бурдін В. М. Санкції окремих статей Особливої частини КК України потребують змін / В. М. Бурдін // Життя і право. – 2004. – № 4. – С. 44-51.
91. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Ф. Г. Бурчак. – К.: Политиздат Украины, 1983. –141 с.
92. Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву / Ф. Г. Бурчак . – К.: Наукова думка, 1969. – 216 с.
93. Василаш В. М. Деякі питання врахування судом загальних засад призначення покарання / В. М. Василаш // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2008. – № 2. – С. 248-259.
94. Василаш В. Особливості призначення покарання за незакінчений злочин / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХIV регіональної науково-практичної конференції. 6 лютого 2008 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. – С. 252-255.
95. Василаш В. Питання, що виникають у судовій практиці при визначенні судом остаточного покарання за сукупністю злочинів / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат. ХІІ регіон. наук.-практ. конф. 9-10 лютого 2006 р. – Львів: Юрид. фак. ЛНУ ім. Ів. Франка, 2006. – С. 335-337.
96. Василаш В. М. Підстави призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та деякі проблеми встановлення їх у судовій практиці / В. М. Василаш // Університетські наукові записки. – 2008. – №3(27). – С. 250-257.
97. Василаш В. Призначення покарання за наявності двох чи більше спеціальних правил призначення покарання / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат. ХVIІІ регіон. наук.-практ. конф. 26-27 січня 2012 р. – Львів: юрид. фак. ЛНУ ім. Ів. Франка, 2012. – С. 288-291.
98. Василаш В. Проблеми визначення підстав призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVIІ регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2011 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 281-284.
99. Василаш В. Проблеми призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХI регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2005 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. – С. 297-299.
100. Василаш В. Проблеми призначення покарання за незакінчений злочин / В. Василаш // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІ регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2010 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С. 310-312.
101. Василаш В. М. Соціальна обумовленість кримінально-правового регулювання призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання / В. М. Василаш // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2010. – № 4. – С. 352-361.
102. Васильевский А. В. Дифференциация уголовной ответственности и наказания в Общей части уголовного права: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Васильевский Александр Валентинович. – Ярославль, 2000. – 219 c.
103. Ваттель Э. де. Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов / Э. де Ваттель. – М.: Госюриздат, 1960. – 719 с.
104. Велиев С. А. Принципы назначения наказания / С. А. Велиев. – СПб.: Юридический Центр-Пресс, 2004 . – 388 с.
105. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
106. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
107. Великий тлумачний словник української мови / [ упоряд. Т. В. Ковальова ]. – Харків: Фоліо, 2005. – 767 с.
108. Власенко Н. А. Коллизионные нормы в системе советского права / Н. А. Власенко // Правоведение. – 1985. – №4. – С. 72-77.
109. Власенко Н. А. Коллизионные нормы в советском праве / Н. А. Власенко. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1984. – 99 с.
110. Гаверов Г. С. Общие начала назначения наказания по советскому уголовному праву / Гаверов Г. С. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1976. – 99 с.
111. Гаврилова Ю. А. Конкретизация правовых норм и толкование права по объему / Ю. А. Гаврилова // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 5: Юриспруденция. – 2007. – №9. – С. 40-48.
112. Галиакбаров Р. Р. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / Р. Р. Галиакбаров. – Краснодар: Изд-во Кубан. гос. аграрн. ун-та, 1999. – 280 с.
113. Гальперия И. М. Дополнительные наказания / И. М. Гальперия, Ю. Б. Мельникова. – М.: Юрид. лит., 1981. – 120 с.
114. Гамидов М. Ш. Конкретизация норм права: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / М. Ш. Гамидов. – Нижний Новгород, 2010. – 33 с.
115. Гамидов М. Ш. Конкретизация норм права: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Гамидов Муса Шахбанович. – Нижний Новгород, 2010. – 203 с.
116. Гарманов В. М. Конкуренция уголовно-правовых норм при назначении наказания: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В. М. Гарманов. – Тюмень, 2002. – 26 с.
117. Гарманов В. М. Конкуренция уголовно-правовых норм при назначении наказания: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Гарманов Виктор Михайлович. – Тюмень, 2002. – 205 с.
118. Герцензон А. А. Квалификация преступлений / А. А. Герцензон. – М.: РИО ВЮА, 1947. – 112 с.
119. Герцензон А. А. Уголовное право. Часть Общая: учеб. пособие / А. А. Герцензон. – М.: РИО ВЮА, 1948. – 496 с.
120. Гнєтнєв М. К. Причетність до злочину у вітчизняному законодавстві: Уложення про покарання кримінальні та виправні / М.К. Гнєтнєв // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – Спеціальний випуск № 5. – 2011. – С. 38-43.
121. Горбань М. Правоконкретизація: до питання визначення поняття / М. Горбань // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2013. – Вип. 58. – С. 3-10.
122. Горелик А. С. Конкуренция уголовно-правовых норм / А. С. Горелик. – Красноярськ: Изд-во Краснояр. ун-та, 1998. – 106 с.
123. Горелик, А. С. Назначение наказания по совокупности / А. С. Горелик. – Красноярск: Краснояр. кн. изд-во, 1975. – 272 с.
124. Горелик А. С. Положения общей части уголовного права о назначении наказания (понятие, классификация, соотношение) / А. С. Горелик // Совершенствование законодательст¬ва и практики его применения: Межвуз. сб. – Красноярськ: Изд-во Краснояр. ун-та, 1989. – С. 78-85.
125. Горох О. П. Проблеми конструювання санкцій спеціальних кримінально-правових норм / О. П. Горох // Наукові записки. – Том 90. Юридичні науки. – 2009. – С. 94-98.
126. Горпинюк О. П. Кримінально-правова охорона інформаційного аспекту приватності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. П. Горпенюк. – Львів, 2011. – 18 с.
127. Готін О. М. Кримінальна відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки (проблеми теорії та практики): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. М. Готін. – К., 2003. – 21 с.
128. Гришаев П. И. Соучастие по уголовному праву / П. И. Гришаев, Г. А. Кригер. – М.: Госюриздат, 1959. – 255 с.
129. Грищук В. К. Вибрані наукові праці / В. К. Грищук. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 824 с.
130. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл / В. К. Грищук. – К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 568 с.
131. Грищук В. К. Поняття, предмет, методи, завдання, функції, система, джерела та принципи українського кримінального права: [навч. посібник] / В. К. Грищук. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 112 с.
132. Грищук В. К. Теоретико-прикладні проблеми обставин, які пом’якшують покарання / В. К. Грищук, Т. І. Іванюк // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень / За заг. ред. д-ра юрд. наук, професора А. А. Музики. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – С. 40-53.
133. Грищук В. Тлумачення і конкретизація кримінально-правової норми як форми реалізації судового угляду (розсуду) / В. Грищук, В. Канцір // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – Вип.35. – С. 417-423.
134. Гуменюк Ю. Деякі аспекти караності замаху на злочин у правилах призначення покарання за незакінчений злочин / Ю. Гуменюк // IX Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» 20-22 квітня 2012 року. Тези доповідей. – Львів: Юрид. фак. ЛНУ ім. І. Франка, 2012 . – С. 140-142.
135. Гуменюк Ю. Ступінь тяжкості діяння як критерій при призначенні покарання за незакінчений злочин / Ю. Гуменюк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат. ХVIІІ регіон. наук.-практ. конф. 26-27 січня 2012 р. – Львів: юрид. фак. ЛНУ ім. Ів. Франка, 2012. – С. 325-328.
136. Гуторова Н. А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины: Учеб. Пособие / Н. А. Гуторова. – Х. – ООО «Рубикон П», 1997. – 102 с.
137. Гуторова Н. О. Проблеми депеналізації злочинів проти державних фінансів / Н. О. Гуторова // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №10. – С. 114-118.
138. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 242 с.
139. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – 3-е изд., испр. – М.: Русский язык, 1986. – 843 с.
140. Дементьев С. И. Построение уголовно-правовых санкций в виде лише¬ния свободы / С. И. Дементьев. – Ростов: Изд-во Рост. ун-та, 1986. – 157 с.
141. Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. М. Демидова. – Х., 2003. – 17 с.
142. Демченко В. Принципи кримінального законодавства стосовно випадків призначення покаран