КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Лещук Костянтин Борисович

УДК 343.977

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВНІ ПО-ЛОЖЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Волобуєв Анатолій Федотович
доктор юридичних наук,
професор

Харків – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………….…………….3
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕ-РІВ……………………………..10
1.1. Криміналістична класифікація злочинів, в механізмі яких викорис-товуються цінні папери ……………………………………………………13
1.2. Особливості цінних паперів як предмету злочи-нів…………….……..21
1.3. Способи злочинів, що вчиняються на ринку цінних паперів ..…….35
1.4. Характеристика особистості злочинців, які вчиняють злочини на ринку цінних паперів………………………………………………………………..56
1.5. Особливості слідів злочинів, вчинених на ринку цінних папе-рів…..64
Висновки до розділу 1………………………………………………….…..72
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, НА ОКРЕМИХ ЕТАПАХ ………………….…..79
2.1. Аналіз та оцінка первинного матеріалу про злочини в стадії пору-шення кримінальної справи…………………………………………………..…79
2.2.Особливості початкового етапу розслідування злочинів, вчинених на ринку цінних паперів……………………………………………………………..87
2.3. Особливості наступного етапу розслідування злочинів, вчинених на ринку цінних папе-рів…………………………………………………………..104
Висновки до розділу 2…………………………………………………....122
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ ПРИ РО-ЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
3.1. Тактика огля-ду……………………………………………………..….127
3.2. Тактика допиту…………………………………………………..….…133
3.3. Тактика виїмки та обшу-ку……………………………………..…….146
3.4. Призначення і проведення експер-тиз…………………………...…..158
Висновки до розділу 3………………………………...…………………..172

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...…………………………………...188
ДОДАТКИ………………………………………………………………………206
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Формування ринку цінних паперів в Україні, який є необхідним компонентом ринкової економіки, супроводжу-ється різноманітними зловживаннями. Правоохоронні органи час від часу виявляють факти злочинних порушень встановленого порядку випуску цін-них паперів, їх підробленням та вчинення різноманітних шахрайств з їх ви-користанням. Названі злочини характеризуються підвищеною суспільною небезпекою, оскільки створюють підґрунтя для недовіри з боку інвесторів, фактично руйнують перспективи формування сучасної ринкової економіки в Україні. Вони зазіхають на інтереси власників цінних паперів, в зв’язку з чим завдають значну матеріальну шкоду як учасникам ринку, так і економіці в цілому, збільшуючи інвестиційні ризики і погіршуючи інвестиційний клі-мат. Тому від ефективної діяльності правоохоронних органів щодо своєчас-ного виявлення та ефективного розслідування таких злочинів в певній мірі залежить оптимізація розвитку фондового ринку.
Аналіз матеріалів кримінальних справ показує, що злочини зазначеної категорії є неоднорідними. До них належать як ті, що спрямовані на заволо-діння цінними паперами (ст. 190, 191, КК України), так і ті, де цінні папери використовуються для досягнення злочинної мети (ст. 199, 212, 212-1 219, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 232-1, 232-2 КК України). Зважаючи на відсутність достатньо глибоких і практично-спрямованих наукових досліджень і методичних рекомендацій правоохоронні органи нерідко стикаються з серйозними труднощами, обумовленими як складністю й різноманіттям способів таких злочинів, так і протидією їх розслідуванню. Окремих питань розслідування злочинів, що вчиняються на ринку цінних паперів, торкалися у своїх працях О.М. Бандурка, Г.А. Матусовський, А.Ф. Волобуєв, В.А. Гамза, І.Б. Ткачук, В.А. Баранов, С.С. Чернявський та інш. В 2003-2006 р. в Російській Федерації були захищені дисертації Д.І. Березіним, Р.Р.Курмаєвим, О. В. Валласк, але вони базувалися на законодавстві даної країни, містили певні прогалини, а окремі сформульовані положення мають дискусійний характер (класифікація злочинів, положення щодо проведення окремих слідчих дій). Саме ці обставини й обумовлюють актуальність обраної теми дослідження, її наукову і практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація виконана відповідно до пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 р.р., рекомендованих відділеннями Академії правових наук України (п. 6 відділення кримінально-правових наук), а також пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» (розд. 6.9, п. 80) затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347. Тема дисертації відповідає п.п. 6.8.1, 6.8.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28.12.2010 року. Тему дисертації затверджено Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ, протокол № 5 від 29.04.2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначені основних елементів криміналістичної характеристики злочинів, що вчиняються на ринку цінних паперів, та методичних положень і рекомендацій щодо їх розслідування. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:
- визначити особливості формування ринку цінних паперів в Україні, які детермінують вчинення злочинів;
- класифікувати злочини, що вчиняються на ринку цінних паперів, та визначити різновиди злочинів, що входять до класифікаційних груп;
- визначити особливості цінних паперів як предмету злочинів, що вчи-няються на фондовому ринку;
- визначити типові способи вчинення злочинів на ринку цінних паперів та класифікувати їх;
- надати характеристику особам, які вчиняють злочини на ринку цінних паперів, та класифікувати їх;
- визначити особливості слідів злочинів, що вчиняються на ринку цінних паперів;
- визначити особливості аналізу та оцінки первинних матеріалів про злочини на стадії порушення кримінальної справи і сформулювати відповідні рекомендації;
- визначити тактичні завдання на початковому етапі розслідування і ти-пові слідчі ситуації, сформулювати відповідні рекомендації;
- визначити тактичні завдання наступного етапу розслідування і типові слідчі ситуації, сформулювати відповідні рекомендації;
- визначити особливості проведення окремих слідчих дій при розсліду-ванні злочинів, вчинених на ринку цінних паперів.
Об’єктом дослідження є злочинна діяльність на ринку цінних паперів, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслідування цих злочинів та пов’язані з цим правовідносини.
Предметом дослідження є криміналістична характеристика злочинів, вчинених на ринку цінних паперів, а також особливості їх розслідування.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослі-дження складають загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсно-сті, на підставі якого всі явища досліджено у взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також інші наукові методи дослі-дження:
- методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші) ви-користовувалися для удосконалення понятійного апарату, при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, концепцій, точок зору ав-торів з окремих питань, що входили до предмету дослідження;
- історико-правовий метод – при простеженні розвитку криміналістич-них знань щодо проблемних питань методики розслідування злочинів, вчи-нених на ринку цінних паперів, їх класифікації тощо (всі розділи);
- порівняльно-правовий метод – при співставленні досліджень та конце-пцій у вітчизняній та зарубіжній науці, положень нормативних актів (роз-діл1,2);
- системно-структурний метод – при розгляді технологій злочинного збагачення на ринку цінних паперів як системи із виділенням її системо-утворюючих ознак, структури та дослідженні зв’язків між її елементами, розробці класифікацій злочинів, розгляду типових слідчих ситуацій (підр. 1.1, 1.3, 2.2, 2.3);
- статистичний метод – при узагальненні статистичних даних МВС України, матеріалів кримінальних справ та результатів опитування (розд. 1, 2, 3);
- соціологічний метод – при проведенні формалізованого і неформалізо-ваного опитування слідчих та працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, фахівців ринку цінних паперів (розд. 1, 2, 3).
Нормативною основою дисертації є положення Конституції України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, Закони України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», «Про електронні документи та елек-тронний документообіг» та інш.
При написанні дисертації були вивчені і використані праці вчених щодо окремих теорій в науках кримінально-правового циклу, а також методики розслідування злочинів окремих видів (О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.Д. Берназа, В.М. Бикова, В.К. Весельського, А.Ф. Волобуєва, А.В. Дулова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В.В. Лисенка, В.К.Лисиченка, Г.А. Матусовського, В.О. Образцова, М. В. Салтєвського, М.О. Селіванова, В.Г. Танасевича, В.В. Тіщенка, В.Ю. Шепітька, В.І. Шиканова, М. П. Яблокова та інших).
Емпіричну базу дослідження склали: результати узагальнення 62 кримі-нальних справ про злочини, вчинені на ринку цінних паперів, а також результати анкетування 88 слідчих та 101 оперативний працівник органів внутрішніх справ, які мали досвід роботи з розкриття злочинів вказаної категорії, а також 38 професійних учасників ринку цінних паперів; результати аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів та аналітичні матеріали правоохоронних органів та судів, що стосувалися досліджуваної проблематики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисерта-ція є однією з перших спроб визначити основні елементи криміналістичної характеристики злочинів, що вчиняються на ринку цінних паперів в Україні, та сформулювати методичні положення щодо їх розслідування. При цьому було отримано результати, які характеризуються науковою новизною, зокрема:
- вперше визначені фактори ринку цінних паперів, що формується в Україні, які детермінують вчинення злочинів;
- вперше класифіковано злочини, що вчиняються на ринку цінних папе-рів, на основні і підпорядковані; визначені різновиди і зв’язки злочинів, що входять у класифікаційні групи;
- удосконалено положення щодо особливостей цінних паперів як пред-мету посягання або як засобу вчинення злочинів з їх використанням;
- удосконалено положення щодо характеристики типових способів вчи-нення злочинів на ринку цінних паперів та їх класифікації;
- удосконалено характеристику осіб, які вчиняють злочини на ринку цінних паперів, та їх класифікацію в залежності від ступеню володіння спеці-альними знаннями щодо функціонування фондового ринку;
- дістала подальшого розвитку характеристика особливостей слідів зло-чинів, що вчиняються на ринку цінних паперів, як джерел доказів;
- вперше визначено, що при аналізі та оцінці первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи потрібно брати до уваги, що виявлені правопорушення з цінними паперами можуть бути як злочинними, так і ад-міністративними чи цивільно-правовими;
- удосконалено положення щодо тактичних завдань початкового етапу розслідування, а також типових слідчих ситуацій;
- удосконалено положення щодо тактичних завдань наступного етапу розслідування і відповідних типових слідчих ситуацій;
- дістали подальшого розвитку положення щодо особливостей прове-дення окремих слідчих дій (огляду, допитів, виїмки та обшуку, криміналісти-чної експертизи документів, комп’ютерно-технічної експертизи, судово-бухгалтерської та фінансово-економічної експертиз).
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сфо-рмульовані у дисертації положення і рекомендації можуть бути використані:
- безпосередньо слідчими і працівниками оперативних підрозділів при виявленні та розслідуванні злочинів, вчинених на ринку цінних паперів;
- для розробки і викладання спеціалізованих курсів з криміналістики у вищих навчальних закладах і закладах підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів;
- у наукових дослідженнях при розробці комплексних методик розслідування економічних злочинів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені у практичну діяль-ність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ у вигляді методичних ре-комендацій, а також у навчальний процес у вигляді фондової лекції «Особливості розслідування злочинів, що вчиняються на ринку цінних паперів» для занять з підвищення кваліфікації слідчих в центрі післядипломної освіти Харківського національного університету внутрішніх справ, про що є відповідні акти впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно. Всі сформульовані у ньому висновки і рекомендації ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. У співавторстві з Ю.А. Ре-дько опубліковано статтю «Криміналістична характеристика шахрайств, вчинених у сфері обігу цінних паперів». Особистий внесок здобувача у стат-ті полягає у визначенні особливостей предмету даної категорії злочинів і способів їх вчинення. Наукові ідеї та рекомендації, які належать співавтору в опублікованої праці, у дисертаційному дослідженні не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ і були в цілому схвалені. Окремі положення дисертації доповідалися на чотирьох науково-практичних конференціях і семінарах молодих вчених в Харкові (2004 р., 2005 р., 2007 р., 2011 р.).
Публікації. Основні результати проведеного дисертантом дослідження знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, що опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та тезах чотирьох доповідей на «круглих столах» молодих вчених і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації сформульовані основні положення щодо особливостей криміналістичної характеристики злочинів, вчинених на ринку цінних паперів та їх розслідування, які покликані сприяти підвищенню якості роботи правоохоронних органів у справах даної категорії. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків.
1. Ринок цінних паперів в Україні є привабливим для організованих злочинних груп сектором ринкової економіки, що детермінується низкою факторів: високим вартісним рівнем цінних паперів; високою дохідністю операцій з цінними паперами в порівнянні з іншими; низьким рівнем захищеності цінних паперів в Україні; відсутністю досконалого механізму нормативно-правового регулювання обігу цінних паперів; поганим орієнтування правоохоронних органів і судів в механізмі вчинення злочинів з використанням цінних паперів і, відповідно, низькою вірогідністю притягнення винних до кримінальної відповідальності.
2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених на ринку цінних паперів, є системою відомостей про механізми вчинення злочинів у даній сфері, яка для правоохоронців виконує функцію інформаційної моделі злочинної діяльності. На ринку цінних паперів злочинцями використовуються певні технології протиправного збагачення, поєднують у собі комплекси взаємно пов'язаних злочинів проти власності, господарських, посадових, «комп'ютерних» злочинів і набувають ознак системної діяльності. За своєю роль у цих технологіях злочини класифікуються на: основні - безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном або отримання іншої матеріальної вигоди); підпорядковані - спрямовані на створення сприятливих умов для вчинення і приховування основних злочинів.
До основних злочинів, вчинених у сфері обігу цінних паперів належать: шахрайство (ст. 190 КК України); заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України); вимагання (ст. 189 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України).
До підпорядкованих злочинів віднесені: виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК країни), фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України); легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК України); порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 210 КК України); ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України); доведення до банкрутства (ст. 219 КК України); маніпулювання на фондовому ринку (ст. 222-1 КК України); підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 223-1 КК України); порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 223-2 КК України); виготовлення збут та використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224 КК України); незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 КК України); приховування інформації про діяльність емітента (ст. 232-2 КК України); підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК України); зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 України); службове підроблення (ст. 366 КК України); злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів, систем та комп'ютерних мереж (ст. 361-363-1 КК України) та деякі інші.
За ознакою місця цінних паперів у механізмі вчинення основні і підпорядковані злочини класифікуються на: 1) злочини, в яких цінні папери виступають предметом посягання; 2) злочини, в яких цінні папери виступають засобом заволодіння чужим майном.
3. Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (акції, облігації, векселі, акредитиви та інш.). Виконуючі функцію документу, який надає права на певне майно, а також грошового еквіваленту в господарських розрахунках, цінні папери є привабливими для злочинців як предмет посягання або як засіб вчинення злочинів з їх використанням.
4. Типові способи вчинення злочинів на ринку цінних паперів класифікуються на дві групи.
1) способи вчинення злочинів, в яких цінні папери виступають предметом посягання:
- заволодіння цінними паперами шляхом використання спеціально створених комп'ютерних програм і мережі Інтернет (Internet);
- заволодіння акціями підприємства шляхом укладання фіктивних угод для заниження вартості акцій підприємства, з майбутнім їх придбанням;
- заволодіння цінними паперами шляхом використання підроблених документів;
- заволодіння цінними паперами, які використовуються їх власником як засіб платежу при виконанні договірних зобов’язань;
- заволодіння цінними паперами шляхом їх вимагання.
2) способи вчинення злочинів, в яких цінні папери виступають засобом заволодіння чужим майном:
- заволодіння чужими коштами шляхом незаконної емісії і продажу цінних паперів;
- заволодіння чужими коштами шляхом використання підроблених і дефектних (фіктивних) цінних паперів;
- заволодіння чужим майном при виконанні договірних зобов’язань з видачею свідомо невірно складеного векселя, який фактично є недійсним (зіпсованим);
- заволодіння кредитними коштами при укладанні кредитного договору з використанням цінних паперів як застави.
5. Злочинці, які вчинили злочини на ринку цінних паперів, в залежності
від ступеню володіння спеціальними знаннями злочинці на ринку цінних паперів поділяються на:
- професійних шахраїв (вчиняють близько 58% злочинів, мають широкі знання і постійно або доволі часто приймають участь в операціях з цінними паперами: керівники банків, керівники господарчих товариств різних організаційно-правових форм, інвестиційних компаній, індивідуальні підприємці, брокери фондового ринку тощо);
- випадкових шахраїв (вчиняють приблизно 42% злочинів, їх освіта і діяльність ніяк не пов’язана з функціонуванням ринку цінних паперів (індивідуальні підприємці, керівники підприємств і компаній).
6. Особливості слідів злочинів, що вчиняються з використанням цінних паперів, розглядаються в контексті двох аспектів:
1) особливості шкоди спричиненої економічним злочином, вчиненим з використанням цінних паперів - полягають у тому, в результаті здійсненої господарської операції одна сторона втрачає цінні папери (грошовий еквівалент), а інша сторона безпідставно і протиправно набуває майно або цінні папери, які дають право на майно;
2) особливості процесу утворення слідів злочину економічного злочину, вчиненого з використанням цінних паперів - полягають у тому, що господарські операції, які виступають об’єктивною стороною такого злочину, багаторазово відображаються у різного роду документах і в пам’яті людей – учасників або свідків тієї чи іншої господарської операції.
7. Аналіз та оцінка первинного матеріалу про злочини, вчинені на ринку цінних паперів, має особливості, які обумовлені тим що правопорушення, пов’язані з цінними паперами, можуть мати не тільки кримінальний, але й адміністративний або цивільно-правовий характер. Перевірка заяв (повідомлень) про злочини на ринку цінних паперів повинна включати у себе: опитування заявника; вивчення документів, що залишилися в заявника від передбачуваного злочинця; наведення довідок у професійних учасників фондового ринку та у фахівців з цінних паперів; встановлення особистості людини, що за наявною інформацією причетна до вчинення діяння з ознаками злочину; організація спостереження за даною особою; обстеження приміщень і транспортних засобів зазначеної особи з метою виявлення документів, що свідчать про вчинення ним злочинних дій, та їх дослідження; опитування запідозреної особи.
8. На початковому етапі розслідування вирішуються наступні тактичні завдання: визначається коло осіб, причетних до вчинення протиправних дій з використанням цінних паперів; визначається коло осіб, які можуть володіти які-небудь відомостями про його підготовку, вчинення і приховання злочину; встановлюються елементи обстановки вчинення злочину даного виду; виявляються документи; вживаються заходи, спрямовані на збереження цих документів і можливості їх використання як джерел доказів; встановлюються основні характеристики викрадених цінних паперів або майна, яким заволоділи в результаті проведення тієї чи іншої операції з цінними паперами; вживаються заходи, спрямовані на припинення протиправної (злочинної) діяльності з використанням цінних паперів та попередження можливої протидії розслідуванню.
Певний перелік завдань розслідування та засобів їх вирішення визначає характер слідчої ситуації. Для початкового етапу розслідування типовими є ситуації, коли: 1) кримінальна справа порушена на підставі матеріалів перевірки заяви про вчинення злочинних дій з цінними паперами під виглядом законної діяльності господарюючої структури (близько 50%); 2) кримінальна справа порушена на підставі матеріалів затримання підозрюваного відразу ж після вчинення ним злочину з використанням цінних паперів, або під час його вчинення (близько 20 % випадків); 3) кримінальна справа порушена на підставі матеріалів зави про вчинення злочину невідомими особами , тобто вона порушується через певний час після здійснення угоди з цінними паперами (25%).
9. На наступному етапі вирішуються наступні тактичні завдання: формується система доказів по обвинуваченню особи у вчиненні злочину; встановлюється всі співучасники злочину і збираються докази для їх притягнення як обвинувачених; встановлюється причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і приймаються заходи щодо їх усунення; забезпечується відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та можлива конфіскація майна; збирається інформація про особистість обвинуваченого, необхідна для винесення справедливого вироку. Для наступного етапу розслідування типовими є ситуації, коли: 1) обвинувачений не визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення або в головній його частині (у вчиненні основного злочину); 2) обвинувачений визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення; 3) обвинувачений визнає себе винним в частині пред’явленого обвинувачення. Саме позиція обвинуваченого щодо пред’явленого обвинувачення у вчиненні злочину на ринку цінних паперів визначає специфічний перелік завдань розслідування та засобів їх вирішення – слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
10. Найважливішими слідчими діями у справах про злочини, вчинені на ринку цінних паперів, є огляд документів, допити та експертизи, які мають певні особливості при розслідуванні названої категорії злочинів.
Оглядові піддаються документи-речові докази: цінні папери, які були предметом посягання; підроблені (фальсифіковані) цінні папери, які були використані як засоби заволодіння чужим майном; договори, бухгалтерські та інші документи, в яких знайшли відображення операції з цінними паперами. Спрямованість огляду того чи іншого цінного паперу залежить від того, яку імовірно роль відіграв у механізмі вчинення злочину – був головним знаряддям злочину чи предметом посягання. Окрім цінних паперів оглядові піддаються й інші документи, в яких знайшли відображення окремі господарські операції, пов’язані з обігом цінних паперів. До таких джерел доказів відносяться: договори та супутня їм документація (листування), які були підписані певними особами; платіжні доручення; банківські виписки з поточних рахунків про перерахування (зарахування) коштів; особисті записи, у т. ч. на електронних носіях.
Особливості допитів визначаються наступним:
- допитуються особи, які мають безпосереднє відношення до підприємницької діяльності - керівники підприємств або їх структурних підрозділів, економісти, бухгалтери фахівці у галузі використання комп’ютерних технологій у діяльності підприємств;
- серед допитуваних можуть бути особи, які зацікавлені у негативних результатах розслідування і спрямовують свої зусилля не на встановлення істини, а на протидію розслідуванню;
- предметом допиту в більшості випадків виступає встановлення змісту (розшифровка) тих чи інших господарських операцій, їх фінансового змісту, а також змісту і значимості бухгалтерських і фінансових документів.
При допитах свідків потрібно зважати на їх приналежність до певної соціальної групи в залежності від відношення до підприємницької діяльності, їх залежності від тих чи інших осіб: 1) керівники суб’єктів підприємницької діяльності та їх підрозділів (директори підприємств, головні економісти, головні бухгалтери та ін.); 2) рядові службовці суб’єктів підприємницької діяльності (працівники бухгалтерій, секретарі-референти, продавці, водії тощо); 3) посадові особи банківських установ, що обслуговують підприємницькі структури (керівники, головні бухгалтери, начальники відділів тощо); 4) службовці банківських установ (працівники бухгалтерії, економісти, оператори ЕОМ та ін.); 5) посадові особи і службовці органів державної влади, де реєструвалося підприємство, видавався патент, ліцензія тощо; 6) інші категорії свідків (члени сімей обвинувачених, їх знайомі, сусіди та ін.).
При допитах підозрюваних (обвинувачених) також потрібно зважати на статус таких осіб та враховувати їх особливості: 1) керівників підприємств і банків, а також їх підрозділів (директори, головні економісти, головні бухгалтери, начальники відділів тощо) – вони виконують, як правило, організуючу роль при вчиненні злочинів; 2) рядових працівників банку (відділи цінних паперів, кредитно-розрахункові відділи) – виконують, як правило, допоміжну функцію, яка полягає у прийманні і документальному проведенню завідомо підроблених (дефектних) цінних паперів та здійснення інших операцій з ними; 3) спеціалістів у галузі комп’ютерних технологій – можуть бути причетними до виготовлення підроблених цінних паперів, а також до безпосереднього заволодіння цінними паперами шляхом використання спеціально створених комп'ютерних програм і мережі Інтернет; 4) спеціалістів у галузі фондового ринку (обігу векселів, облігацій, акцій підприємств) можуть виступати пособниками або безпосередньо виконувати організуючі чи виконавчі функції.
Проведення виїмки та обшуку обумовлюється механізмом вчинення злочинів на ринку цінних паперів, який характеризується тим, що злочинцями використовуються і потім приховуються на підприємствах або за місцем проживання: різноманітні документи (підроблені чи фальсифіковані цінні папери), використанні для здійснення шахрайських операцій або підготовлені до такого використання (статути підприємства, установчі договори, свідоцтва про реєстрацію, протоколи зборів акціонерів, довіреності на одержання або переведення цінних паперів, платіжні доручення тощо); обладнання і матеріали, призначені для підроблення цінних паперів (бланки, підроблені печатки і штампи, зразки підписів законних власників цінних паперів, зразки заповнення виписок з реєстру акціонерів, передавальних розпоряджень та ін.); комп’ютерні засоби, які використовувалися злочинцями для підроблення цінних паперів або для проникнення у бази даних реєстраційних і депозитарних компаній (персональні комп’ютери, периферійне обладнання, мережеві апаратні засоби тощо); різноманітні особисті записи злочинців, в яких відображаються події, що мають значення у кримінальній справі, а також їх соціальні зв’язки; цінні папери або інше майно, якими злочинці заволоділи в результаті вчинення злочинних дій. Процесуальний режим проведення обшуку значно жорсткіший і вимагає значно більшої попередньої підготовки (санкція прокурора, постанова судді та інш.). Тому в практичній діяльності перед слідчим постійно виникає проблема вибору - проводити виїмку чи обшук. При її вирішенні потрібно виходити з того, що ключова відмінність виїмки від обшуку полягає в тому, що виїмка завжди орієнтована на безперешкодність вилучення певних об’єктів, які мають значення у кримінальній справі. Це означає, що виїмка проводиться тільки тоді, коли особа, у володінні якої знаходяться такі об’єкти, згодна їх добровільно видати і відсутня потреба у пошукових діях з боку слідчого.
Криміналістична експертиза документів призначається для вирішення технічних (техніко-криміналістична експертиза) і почеркознавчих (почеркознавча експертиза) завдань. При призначенні технічної експертизи документів потрібно враховувати сучасні технології виготовлення документів, у тому числі цінних паперів. Експертне дослідження цінних паперів за своєю методикою єдине з експертизою грошових знаків і вирішує однотипні завдання пов’язані з їх виготовленням. Тому рекомендується направляти експертові окрім підроблених і справжні цінні папери, аналогічні тим, які будуть піддаватися дослідженню.
Комп’ютерно-технічна експертиза призначається, зокрема при вчиненні злочинів на ринку цінних паперів з використанням спеціальних комп'ютерних програм, за допомогою яких злочинці проникають у бази даних реєстраційних і депозитарних компаній і змінюють інформацію, що зберігається там. Її завданням є вирішення низки специфічних завдань, пов’язаних з функціонуванням комп’ютерних систем, несанкціонованим втручанням в їх роботу, внесенням змін в інформацію. В залежності від характеру завдань комп’ютерно-технічна експертиза поділяється на: 1) технічну експертизу комп’ютерів, їх вузлів та пристроїв (встановлення призначення і характеристик комп'ютерної техніки, її технічного стану; можливостей використання для досягнення певною мети тощо); 2) експертизу даних та програмного забезпечення (виявлення інформації, що міститься на комп'ютерних носіях, та визначення її цільового призначення; відновлення стертої (видаленої) інформації; розшифровка закодованих файлів; встановлення характеру змін, внесених в програми та ін.).
Судово-бухгалтерська експертиза призначається для аналізу фінансово-господарчої діяльності конкретної підприємницької структури, а іноді кількох підприємств і комерційних банків для вирішення низки питань, пов’язаних з обігом цінних паперів і відображених в бухгалтерських документах, а також для визначення суми, заподіяної злочином шкоди.
Фінансово-економічна експертиза призначається в окремих випадках для вирішення специфічних питань, пов’язаних з цінними паперів, зокрема в кредитно-фінансових відносинах, коли виникає необхідність залучення не тільки бухгалтерських, але і спеціальних знань у галузі фінансів та кредитування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. - М.: Экономика, 1992.– 225 с.
2. Анапольська А.І. Розслідування шахрайств і пов’язаних з ними злочинів, вчинених у сфері функціонування електронних розрахунків: автореф. дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / А.І. Анапольська; Харківський національний ун-т внутр. справ. – Х., 2011. - 19 с.
3. Андреев Б.В., Расследование преступлений в сфере компьютерной информации / Б.В.Андреев, П.В.Пак, В.П.Хорст – М.: Юрлитинформ, 2001. – 152 с.
4. Антонян Ю.М., Психология преступника и расследование преступлений / Ю.М.Антонян , М.И.Еникеев, В.Б. Эминов. - М.: Юрист, 1996. - 336 с.
5. Багинський В.З. Основні питання методики розслідування розкрадань (ст.ст. 84, 861 КК України), які відбуваються в умовах економічних перетворень: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.З. Багинський; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 21 с.
6. Баранов В.Н. Криминализация рынка ценных бумаг в сфере вексельного оборота / В.Н. Баранов // Преступность в сфере кредитно-финансовых отношений и на рынке ценных бумаг. Вып. 1: Проблемы борьбы с экономическими преступлениями, совершаемыми с использованием ценных бумаг: Специальный информационно-аналитический бюллетень. – М.: ВНИИ МВД России. – 1998. - с. 10-11.
7. Басков В.И., Возбуждение уголовного дела . Уголовный процесс: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов / В.И.Басков, К.Ф. Гуценко– М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. – С. 152-157.
8. Батищев В.И. Характеристика группы и особенностей расследования совершенных ею неоднократных преступлений против личности / В.И. Батищев // Воронежские криминалистические чтения / Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2000. – Вып. 1. – С. 142-143.
9. Бекряшев А.К. Теневая экономика и экономическая преступность / А.К. Бекряшев, И.П. Белозеров, Н.С. Бекряшева. – Омск: Изд-во Омского государственного университета, 2000. - 459 с.
10. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы (от теории к практике) / Р.С. Белкин - М., 1988. -304 с.
11. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т./ Р.С.Белкин Т. 3: Криминалистические средства, приёмы и рекомендации. – М.: Юристъ, 1997. – 478 с.
12. Белкин А.Р. Криминалистические классификации / А.Р. Белкин – М.: «Мегатрон ХХІ», 2000. – 93 с.;
13. Белкин Р.С. Следственная ситуация и тактические комбинации // Криминалистика: Учебник для вузов / А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; под ред.: А.Ф. Волынского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и Право, 2000. – С. 158-177.
14. Белкин Р. С. Курс криминалистики. 3-е изд., дополн. / Р. С. Белкин - М., 2001. - 785 С.
15. Белов В.М. Основы расследования хищений, совершаемых работниками банков с использованием служебного положения: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.М. Белов; Саратовский юридический институт МВД России. – Саратов, 1999. – 223 с.
16. Белозерова И.И. Следственный осмотр документов и помещений при расследовании преступлений, связанных с предпринимательской деятельностью / И.И. Белозерова //Российский следователь, №2. – 2001. - С. 6-8.
17. Березин, Д.И. Методика расследования мошенничества в сфере вексельных отношений: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Д.И. Березин. - Москва, 2003. - 20 с.
18. Березин, Д.И. Методика расследования мошенничества в сфере вексельных отношений: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Д.И. Березин. Московский университет МВД России. - Москва, 2003. - 231 с.
19. Біленчук П.Д. Криміналістичне дослідження обвинуваченого/ П.Д. Біленчук – К.: УАВС, 1995. – 128 с.
20. Бірюкова Т.П., Основи методики розслідування злочинів, пов’язаних з виготовленням і збутом підроблених грошей: навч. посіб. /Т.П. Бірюкова, В.В. Бірюков. – 3-тє вид., доповн. та перероб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. - 232 с.
21. Будзієвський М.Ю. До питання щодо необхідності класифікації об’єктів дослідження при проведенні техніко-криміналістичного дослідження документів / М.Ю.Будзієвський М.Ю. // Актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів: Збірник матер. міжнарод. наук.-практич. конф. /під заг. ред. Красюк І.П., Пєчніков В.С. – К.: Еліт Прінт, 2010. С. 209-211.
22. Бутузов В.М. Протидія комп’ютерній злочинності в Україні (системно-структурний аналіз): монографія /В.М.Бутузов. – К.: КИТ, 2010. – 408 с.
23. Быков В.М. Проблемы расследования групповых преступлений: Автореф. дис. … д-ра. юрид. наук: 12.00.09 / В.М. Быков; Академия МВД Российской Федерации. – М., 1992. – 30 с.
24. Бюллетень Главного следственного управления МВД СССР. – М., 1989.- №5 (62), -с. 49-53.
25. Валласк Е. В. Криминалистическая характеристика и программы расследования хищения путем мошенничества с использованием ценных бумаг: автореф. дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / Е. В.Валласк. - СПб., 2006. - 19 с.
26. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений / А.Н. Васильев // Методика расследования преступлений (Общие положения). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 198 с.
27. Весельський В. Криміналістична характеристика злочинів / В. Весельський // Право України. – 2001. - № 5, -с. 112-114.
28. Вехов В.Б. Компьютерные преступления: Способы совершения и раскрытия / В.Б. Вехов / Под ред. Б.П. Смагоринского. – М.: Право и Закон, 1996. – 182 с.
29. Вехов В.Б. Особенности организации и тактики осмотра места происшествия при расследовании преступлений в сфере компьютерной информации / В.Б. Вехов // Российский следователь. – 2004. - №7. – 2-5.
30. Виявлення, вилучення та упакування комп’ютерної техніки по кримінальних справах: методичні рекомендації /Уклад.: А.М. Гаркуша. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2009. – 36 с.
31. Водоп'ян Н.Ф. Недоліки актів перевірки господарсько-фінансової діяльності субєктів підприємницьва, складених контролюючими органами / Н.Ф. Водоп'ян //Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы (к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. засл. проф. Н.С.Бокариуса). Харьков: Право. – 1998. - с.231-232.
32. Волеводз А.Г. Следы преступлений, совершенных в компьютерных сетях / А.Г. Волеводз //Российский следователь. – 2002. - №1. – с. 4-11.
33. Волобуєв А.Ф. Етапи розслідування в криміналістичній методиці /А.Ф. Волобуєв // Вісник Університету внутрішніх справ. Вип. 5. - Харків, 1999, с.28-37.
34. Волженкин В.Б. Экономические преступления / В.Б. Волженкин. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 1999. – 312 с.
35. Волженкин, Б.В. Преступления в сфере экономической деятельности. / Б.В. Волженкин/ – СПб.: Изд. «Юрид. Центр Пресс», 2002. – 641с.
36. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики: Лекція / А.Ф. Волобуєв – Х.: Ун-т внутр. дел, 1996. – 36 с.
37. Волобуєв А.Ф. Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва: автореф. дис. … доктора юрид. наук :12.00.09 / А.Ф. Волобуєв; Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. 42 с.
38. Волобуєв А.Ф. Предмет розкрадання майна у сфері підприємництва як елемент криміналістичної характеристики злочинів даного виду / А.Ф.Волобуєв // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. - № 3. - С. 39-43.
39. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва: монографія / А.Ф. Волобуєв– Х.: Ун-т внутр. справ, 2000.–336 с.
40. Волобуєв А.Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва. Навч. посібник / А.Ф. Волобуєв /За ред. проф. О.М. Бандурки. — X.: «Рубікон», 2000. С. 49-50.
41. Воробей О.В. Криміналістичне дослідження паперових грошей: посіб. / О.В.Воробей – К.: Нац. акад.. внутр.. справ України. 2003. -180 с.
42. Гавло В.К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц / В.К. Гавло // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. М. – 1973. - с. 90-94.
43. Гамза В.А., Преступления в сфере вексельного обращения: криминалистическая характеристика и меры предупреждения: Учебно-практическое пособие / В.А.Гамза, И.Б.Ткачук — М.: Изд-ль Шумилова И.И., 2004. – С. 24.
44. Герасимов И.Ф. Этапы раскрытия преступлений / И.Ф. Герасимов // Следственные ситуации и раскрытие преступлений. Свердловск. – 1975. - с. 10-16.
45. Голубєв В.О., Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері використання комп’ютерних технологій: навч. посіб. / В.О.Голубєв, В.Д. Гавловський, В.С. Цимбалюк /За заг. ред. проф. Р.А. Калюжного – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2002.- 292 с.
46. Голубовский В.Ю., Выявление и раскрытие мошенничества / В.Ю.Голубовский, В.М.Егоршин, К.В.Сурков, Г.А.Овчинников, И.Ю.Никодимов - СПб., 2000. - 242 с.
47. Голунский С.А. Материалы учебной конференции следователей в Прокуратуре СССР / С.А. Голунский - М.: Прокуратура СССР , 1937. – 81 с.
48. Криминалистика (техника и тактика расследования преступлений).- М: Юриздат,, 1938. –251 с.
49. Гранат Н.Л. Первоначальные следственные действия и их роль в методике расследования / Н.Л.Гранат // Методика расследования преступлений. М. – 1976. - с. 83-87.
50. Гуцалюк М. Протидія комп’ютерній злочинності / М. Гуцалюк // Право України. – 2003. – № 6. – С. 114-117.
51. Даньшин М.В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2000. – 19 с.
52. Драпкин Л.Я. Понятие и классификация следственных ситуаций / Л.Я. Драпкин // Следственные ситуации и раскрытие преступлений: Межвуз. сб. науч. трудов. – Свердловск, 1975. – С. 26-44.
53. Дудоров О. О. Ухилення від сплати податків: кримінально-правові аспекти : монографія / Дудоров О. О. – К., 2006. – 648 с.
54. Дулов А.В. Основы методики расследования преступлений, совершённых должностными лицами / А.В. Дулов _ Минск. : изд-во “Университетское”, 1985. – 168 с.
55. Духов В.Е. Экономическая разведка и безопасность бизнеса / В.Е.Духов – Киев: ИМСО МО, НВФ «Студцентр», 1997. -176 с.
56. Евдокимов С.Г. Предмет посягательства при хищениях чужого имущества в сфере предпринимательской деятельности: Учеб пособие / С.Г.Евдокимов С.Г. – СПб., 1998 . – 44 с.
57. Жогин Н.В., Возбуждение уголовного дела/ Н.В.Жогин, Ф.Н.Фаткуллин – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1961. – С. 7.
58. Журавель В.А. Сучасні концепції формування окремих криміналістичних методик розслідування злочинів / В.А. Журавель // Вісник Академії правових наук. - № 2(49). – 2007. - Х.: Право, - с. 177-186.
59. Журавлев С.Ю. Противодействие деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Журавлев С.Ю. – Н. Новгород, 1992. - 201 с.
60. Журба А.І. Особливості предмета доказування у справах про комп’ютерні злочини: автореф. дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / А.І. Журба; Харківський національний ун-т внутр. справ. – Х., 2008. - 20 с.
61. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 36, ст.275.
62. Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» ( Відомості Верховної Ради 1999, № 34, ст.290).
63. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, N 31, Ст.268.
64. Закон України «Про електронний цифровий підпис «//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 36, ст.276.

65. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, N 31, Ст.262.
66. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, № 31. Ст. 6.
67. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, № 31. Ст. 14.
68. Зеленецький В.С. Порушення кримінальної справи при вчиненні сукупності злочинів / В.С. Зеленецький // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3 (26). – С. 171-181.
69. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления: автореф. дис… докт. юрид. наук: 12.00.09 / Г.Г. Зуйков - Моск. гос. ун-т. - М., 1970. – 35 с.
70. Иванов А. Выемка электронной почты из сети Интернет / А. Иванов, Д. Силантьев // Законность. – 1999. - №2. – С. 12-15.
71. Іващенко А.В., Щербаков Г.В. Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики / А.В.,Іващенко, Г.В. Щербаков // Вісник Одеського університету внутрішніх справ. – 2003. – №2. – С. 57-63.
72. Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми [Монографія] / О.Г. Кальман. - Харків, «Гімназія», 2003. – 352 с.
73. Камлик М.І. Особливості обліку і використання обліково-бухгалтерських документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів у галузях економіки. Судова бухгалтерія / М.І. Камлик– К.: Синтез, 1995. –256 с.
74. Карагодин В.Н. Преодоление противодействия предварительному расследованию / В.Н. Карагодин. - Свердловск: Урал. гос. ун-т, 1992. - 176 с.
75. Карпец И.И. Проблема преступности / И.И. Карпец – М.: Юрид. Лит, 1969. – 176 с.
76. Карпов М.С. Злочинна діяльність. [Монографія]/ М.С. Карпов – К.: Вид-во Семенка Сергія, 2007. – 310 с.
77. Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж: [Монографія] / М.В.Карчевський– Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – 262 с.
78. Кашкаров О.О. Проблеми кваліфікації злочинів у сфері випуску та обігу цінних паперів / О.О. Кашкаров - Харків. Формат Плюс. 2008. - 191 с.
79. Коваленко В.В. Особистість «економічного» злочинця / В.В. Коваленко // Міліція України. – 2005. - № 04 (132). – С. 17-19.
80. Ковальчук Т.Т., Сучасні платіжні системи: [Монографія] / Т.Т. Ковальчук, В.С. Лук’янов. – К.: Знання, 2010. — 190 с.
81. Колесниченко А.Н., Криминалистическая характеристика преступлений. Учеб. Пособие / А.Н.Колесниченко, В.Е.Коновалова Харьков: Юрид. ин-т, 1985. - 93 с.
82. Комисарчук Р.В. Основи розслідування фактів незаконної приватизації державного та комунального майна: автореф. дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / Р.В. Комисарчук; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2008. - 20 с.
83. Коновалова В.Е. Познавательная функция психологии при допроси / В.Е. Коновалова // Вопросы совершенствования криминалистической методики. Волгоград, ВСШ МВД СССР. – 1981. - с. 102-108.
84. Корнієнко В.В. Поняття технології злочинного збагачення з використанням банків / В.В. Корнієнко / / Право і безпека. - 2005. - № 1 (4). - С. 67-70.
85. Косміна Н.М. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків: автореф. дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / Н.М.Косміна; Харківський національний ун-т внутр. справ. – Х., 2011. - 19 с.
86. Кривошеев В.И. Об исследовании оттисков печатей и штампов, нанесенных клише, изготовленными в Украине по технологии зарубежных фирм / В.И. Кривошеев - //Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы (к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. засл. проф. Н.С.Бокариуса). Харьков: Право. – 1998. - с.103-106э
87. Криминалистика. ( Отв. ред. проф. Н.П.Яблоков). - М.: Изд-во БЕК, 1996. –708 с.
88. Криминалистика. (Под общей ред. проф. А. И.Винберга ). - М.: Госюриздат, 1959. –512 с.
89. Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. (Под ред. проф. В.Д. Грабовского, доц. А.Ф. Лубина). - Ниж. Новгород, Нижегород. ВШ МВД России, 1995. – 400 с.
90. Криміналістична профілактика економічних злочинів / Веліканов С.В., Волобуєв А.Ф. Журавель та інші Х.: „Харків юридичний”, 2006. – 236 с.
91. Криміналістичне документознавство: Практ. посіб. /В.В. Бірюков, В.В. Коваленко, Т.П. Бірюкова, К.М. Ковальов; За заг. ред. В.В. Бірюкова. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 332 с.
92. Кримінальна справа № 1-162/2009. Архів Ковпаківського районного суду м. Суми.
93. Кримінальна справа № 1-226/2006. Архів Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
94. Кримінальна справа №1-05/2008. Архів Великобурлуцького районного суду Харківської області.
95. Кримінальна справа №1-22/2007. Архів Ємільчинського районного суду Житомирської області.
96. Кримінальна справа №1-321/1998. Архів Київського районного суду м. Харкова.
97. Кримінальна справа №1-6/2007. Архів Жидачівського районного суду Львівської області.
98. Крылов В.В. Информационные компьютерные преступления / В.В.Крылов. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997. -285 с.
99. Кузнецов В. Комп’ютерна інформація як предмет крадіжки / В. Кузнецов // Право України. – 1999. – №7. – С. 85-88.
100. Кузьменко Н.К. Систематизация неоложных следственных действий. Уч. Пособие / Н.К. Кузьменко - Киев, 1981. –96 с.
101. Курмаев Р.Р. Методика расследования мошенничества на рынке ценных бумаг: автореф. дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / Р.Р. Курмаев ; МГУ имени М.В. Ломоносова . – М., 2004. – 20 с.
102. Курмаев Р.Р. Методика расследования мошенничества на рынке ценных бумаг: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 /Москов. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – М., 2004. – 158 с.
103. Ларичев В.Д., Коммерческое мошенничество в России. Способы совершения. Методы защиты / В.Д., Ларичев, Г.М. Спири. – М.: «Экзамен», 2001. -256
104. Ларьков А.Н., Кривенко Т.Д., Куранова Э.Д. Расследование новых видов экономических преступлений: Методические рекомендации для следователей и прокуроров / А.Н.Ларьков, Т.Д.Кривенко, Э.Д.Куранова – М., 1995. –80 с.
105. Леднев А.И. Криминалистическая методика расследования преступлений, совершаемых при осуществлении кредитных операций: дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 / А.И.Леднев; - Н. Новгород 2000. – 168 с.
106. Лещук К.Б. Криміналістична класифікація і характеристика злочинів у сфері обігу цінних паперів / К.Б. Лещук // Право і безпека. ХНУВС № 5 (37). 2010. С. 212-215.
107. Лещук К.Б. Особливості порушення кримінальних справ про злочини, що вчиняються з використанням цінних паперів / К.Б. Лещук // Право і безпека. ХНУВС № 2(39). 2011. С. 245-248.
108. Липовский В.В., К вопросу о возможности идентификации матричных принтеров по изготовленным с их помощью документам / В.В.Липовский, Г.Д.Лутонина, Т.И.Мороз, Г.В.Прохоров-Лукин, О.Б.Юрченко //Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы (к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. засл. проф. Н.С.Бокариуса). Харьков: Право. – 1998. - с.96-98.
109. Лисенков Ю.М., Вексель в хозяйственном обороте / Ю.М.Лисенков, В.П. Ляшко - К.: Прес-центр, 1994. - 230 с.
110. Лисиченко В.К., Форми та способи протидії розслідуванню злочинів,