КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАПЕРОВИХ ГРОШЕЙ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ..........4
ВСТУП........................................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАПЕРОВИХ ГРОШЕЙ УКРАЇНИ..........................................…16
1.1. Поняття паперових грошей та місце їх криміналістичного дослідження в системі криміналістичної техніки.....................…............………..............................16
1.2. Історія виникнення та розвитку гривень України..............................................30
1.3.Загальна характеристика паперових грошей України та їх захисних елементів.......................................................................................................................39
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………............................62
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСОБІВ ТА ВИДІВ ПІДРОБКИ ГРИВЕНЬ УКРАЇНИ......................................................................................................................65
2.1. Поняття та характеристика підробки паперових грошей України..........................................................................................................................65
2.2. Способи повної та часткової підробки гривень України..................................76
2.3.Способи підробки та імітації захисних елементів паперових грошей України.........................................................................................................................100
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………..............................................108
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАПЕРОВИХ ГРОШЕЙ УКРАЇНИ.........................................................................111
3.1. Загальні положення методики криміналістичного дослідження гривень України.........................................................................................................................111
3.2. Методи та засоби криміналістичного дослідження паперових грошей України.........................................................................................................................131
3.3. Криміналістичне дослідження матеріалів паперових грошей України..........143
3.4. Використання криміналістичних обліків у системі МВС України для боротьби з підробкою гривень...................................................................................165
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3………………………………………………….......178
ВИСНОВКИ………………………...........................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………….................................190
ДОДАТКИ …………………………………………………….................................217

ВСТУП
Актуальність теми
Прийняття Декларації про державний суверенітет України і Акту проголошення незалежності України обумовили корінні зміни, які стосуються всіх сфер життя суспільства. Як незалежна держава Україна самостійно визначає свій політичний, державно-правовий і економічний статус, формує стратегію і тактику свого розвитку, розробляє державні програми соціального і економічного розвитку.
Гроші є невід’ємним атрибутом будь-якого суспільства, який характеризує певну стадію його розвитку. Саме наявність в країні загальної грошової одиниці є одним із головних критеріїв, за якими визначається її належність до цивілізованої стадії людського розвитку [1, с.7]. Розбудова правової держави та громадянського суспільства відкрила нову сторінку в історії національних грошей України.
З 1991 року почався поступовий перехід України на національну валюту (на першому етапі були випущені тимчасові грошові знаки - купони (карбованці). У 1992 році Національний банк України розпочав проектування і будівництво в Києві власного виробництва для друкування грошей і цінних паперів - Банкнотно-монетний двір. Відповідно до Указу Президента України “Про грошову реформу в Україні” 2 вересня 1996 року Національним банком України була введена нова грошова одиниця – гривня.
Загальновідомо, що паперові грошові знаки з моменту їх введення в обіг були об'єктом підвищеного злочинного зазіхання. Фальшивомонетництво - це небезпечний злочин, коріння якого сягає далеко в історію [2, с.498]. Фальшивомонетники завжди суворо карались законом, але злочинці постійно намагалися і намагаються підробляти паперові гроші з метою власної наживи.
Швидкий розвиток копіювально-множильної техніки та засобів оперативної поліграфії обумовив різке зростання кількості підробок не тільки іноземних паперових грошей, але і національної валюти України. Експертна практика свідчить, що з кожним роком якість підробок сучасних паперових грошей України неухильно зростає, а це є ознакою підвищення рівня професіоналізму фальшивомонетників. Згідно статистичних даних НБУ за 2002 рік у банківских установах було виявлено 7733 фальшивих банкнот України на загальну суму 98849 гривень [3]. За шість місяців 2003 року органами внутрішніх справ України було вилучено фальшивої національної валюти 3044 купюри на загальну суму 46395 гривень. За даними ГУДСБЕЗ МВС України у 1999 році було ліквідовано 13 підпільних майстерень, оснащених копіювально-множильною та комп’ютерною технікою, у 2000 році – 19, у 2001 році – 20, у 2002 році – 17, а за шість місяців 2003 року було ліквідовано вже 18 таких майстерень [4-6].
Підробка, певним чином, залежить від рівня технічного прогресу, що дає в руки злочинців усе більш ефективні засоби відтворення. Тому проблема криміналістичного дослідження паперових грошей України та підвищення якості їх захисту від підробок сьогодні є дуже актуальною і важливою для забезпечення національної безпеки держави.
Прогрес природничих та технічних наук дозволяє використовувати передові технології в судовій експертизі, яка акумулює в собі різноманітні галузі знань. Практика свідчить, що успішне розслідування та судовий розгляд кримінальних справ нерідко залежить від умілого застосування широких можливостей різних експертних знань, методів, засобів і технологій, у тому числі і в галузі техніко-криміналістичного дослідження документів. У наш час при розслідуванні злочинів, пов’язаних з підробкою та збутом підроблених гривень НБУ, призначається техніко-криміналістична експертиза грошових знаків, як різновид криміналістичного дослідження документів. Її сучасний стан дозволяє вирішувати широке коло завдань ідентифікаційного, діагностичного та ситуаційного характеру.
Проблема удосконалення роботи правоохоронних органів по попередженню та розслідуванню фальшивомонетництва, у зв’язку з поширенням діяльності в Україні організованих злочинних угрупувань фальшивомонетників, набуває в останні роки особливої актуальності. Одним із приоритетних напрямків боротьби з фальшивомонетництвом є криміналістичне дослідження паперових грошей України.
Дослідженням фундаментальних теоретичних засад та розробкою окремих методик криміналістичного дослідження документів займались такі відомі вчені-криміналісти, як Р.С.Бєлкин, Є.Ф.Бурінський, А.І.Вінберг, О.О.Ейсман, А.В.Іщенко, В.К.Лисиченко, С.Д.Павленко, В.М.Палій, Ю.І.Паршиков, М.В.Салтевський, М.Я.Сегай, М.В. Терзієв, І.Я.Фрідман, О.Р.Шляхов, М.П. Яблоков [7-45] та багато інших. Над проблемою криміналістичного дослідження паперових грошових знаків у різний час працювали: Т.П.Бірюкова, О.О.Гусєв, В.В.Коваленко, А.Г.Корольков, В.В.Кузнєцов, В.П.Лютов, А.С.Медведєв, І.А.Мілорадов, Д.Я.Мірський, А.П.Моісеєв, С.Ю.Петряєв, Є.В.Старіков, Л.А.Чередниченко, С.В.Чулков [46-71] та інші. Але тільки в одній роботі С.Ю.Петряєва частково аналізувались захисні елементи гривень НБУ [66, с.29-34], а у більшості вище зазначених робіт об’єктом дослідження були або паперові гроші СРСР, або іноземна валюта. Криміналістичне дослідження паперових грошей України як окрема проблема раніше в криміналістичній літературі взагалі детально не розглядалась. У зв’язку з цим, виникла необхідність вивчення і систематизації всіх теоретичних та практичних знань щодо криміналістичного дослідження паперових грошових знаків, адаптація їх до практики дослідження гривень НБУ та розробка методики криміналістичного дослідження паперових грошей України. Зазначені чинники обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, методів, засобів, прийомів і технологій її вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження спрямоване на виконання Комплексної ціьової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року, п.43 Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року за № 1376/2000, п.13 розділу 4.8 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 1995-2000 роки, Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на 2001-2005 роки, а також щорічних Планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження
Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб, виходячи з потреб практики, розробити концептуальні основи експертно-криміналістичного дослідження паперових грошей України, як одного з напрямків удосконалення практики боротьби з підробкою цих об’єктів, внести практичні рекомендації (пропозиції) щодо змін у чинному законодавстві та удосконаленні захисту паперових грошей України від підробки.
Досягнення загальної мети дисертаційного дослідження передбачає вирішення наступних окремих завдань:
• визначення місця криміналістичного дослідження паперових грошей України у структурі криміналістичної техніки;
• узагальнення накопичених теоретичних знань в галузі виготовлення банкнот, їх захисту від підробки та експертного дослідження;
• розробка комплексної методики криміналістичного дослідження паперових грошей України та дослідження її методів;
• аналіз статистичних даних щодо підробки та збуту гривень НБУ, а також судової практики за період з 1996 року (з моменту їх введення в обіг) і до теперішнього часу;
• аналіз та класифікація основних зареєстрованих на території України способів повної та часткової підробки гривень НБУ, а також способів підробки або імітації їх реквізитів та захисних елементів;
• формулювання на основі вивчення наукових розробок, проведення експериментальних досліджень і узагальнення слідчої та експертної практики рекомендацій щодо забезпечення криміналістичної служби нашої країни відповідними новітніми методиками і технічними засобами для проведення криміналістичного дослідження паперових грошей України;
• розгляд проблем професійного вилучення та ефективного дослідження підроблених гривень НБУ, виготовлених за допомогою сучасної комп’ютерної та копіювально-множильної техніки;
• проведення порівняльного дослідження загальних елементів захисту від підробки паперових гривень НБУ і банкнот євро та аналіз його результатів;
• внесення пропозицій щодо удосконалення захисту від підробки паперових грошей України;
• аналіз сучасних методів та технічних засобів криміналістичного дослідження та обліку підроблених паперових грошей України.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини в сфері боротьби з підробкою та збутом підроблених паперових грошей України.
Предметом дослідження є правова регламентація, практика і результативність боротьби з підробкою і збутом паперових гривень НБУ та теоретичні дослідження, комплексна методика криміналістичного дослідження паперових грошей України.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять принципи та основні категорії діалектико-матеріалістичного пізнання соціальних явищ і процесів розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, система загальнонаукових та спеціальних методів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі гуманітарних, у тому числі й юридичних наук. Зокрема, при аналізі розповсюдження підробки паперових грошових знаків України та зареєстрованих способів їх підробки був застосований статистичний метод, при розгляді появи, розвитку паперових грошей на території нашої країни, а також виникнення фальшивомонетництва – історико-правовий, при безпосередньому дослідженні гривень України використовувались методи спостерігання, вимірювання, порівняння та узагальнення, при класифікації способів підробки гривень НБУ - системно-структурний, а при оцінці результатів проведеного опитування співробітників правоохоронних органів - метод анкетування. У роботі також був використаний особистий досвід роботи у відділі досліджень документів, грошей та почерку Криміналістичного Центру МВС України та на кафедрі криміналістичних експертиз Навчально-наукового інституту підготовки слідчих та кримінаілістів НАВСУ.
Положення, висновки та рекомендації, які є в дисертації, базуються на широкому нормативному, науково-теоретичному й практичному матеріалі.
Емпіричною базою дисертаційного дослідження є узагальнення результатів анкетування 375 співробітників ОВС України: 210 експертів-криміналістів, 165 працівників слідчих і оперативних підрозділів щодо проблем захисту гривень НБУ від підробки та внесення змін і доповнень до КК України 2001 року та інструкції про формування, ведення і використання криміналістичних обліків КЦ МВС України, затвердженої наказом МВС України від 14.01.94 р. №190. Були вивчені матеріали 43 кримінальних справ, пов’язаних з підробкою паперових грошей України, порушених у різних регіонах України протягом 1997-2002 років, та 102 висновки криміналістичних експертиз паперових грошей НБУ.
Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що дисертація є першим монографічним дослідженням, присвяченим проблемним питанням криміналістичного дослідження паперових грошей України. За часів незалежності України було проведене тільки одне дисертаційне дослідження, де розглядались питання криміналістичного дослідження паперових грошових знаків, але воно було присвячене лише підробленим іноземним банкнотам [65].
Вперше на основі аналізу існуючих теоретичних та практичних праць з питань техніко-криміналістичного дослідження документів взагалі та криміналістичного дослідження паперових грошей висвітлено особливості комплексного криміналістичного дослідження сучасних гривень НБУ. Виходячи з поняття та предмета техніко-криміналістичного дослідження документів, його теоретичних та методичних основ, місця в системі науки криміналістики, наведено авторське поняття предмету техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей України, визначено значення та місце цього дослідження в системі криміналістичної техніки, місце гривень НБУ в системі об’єктів криміналістичного дослідження документів зі спеціальними елементами захисту, класифікація сучасних способів повної та часткової підробки гривень НБУ. Також запропоновані основні засади методики комплексного криміналістичного дослідження паперових грошей України, проаналізовані сучасні методи та засоби цього дослідження. Проведено аналіз захисних елементів від підробки гривень НБУ (до 2003 року) та вперше зроблено порівняльне дослідження захисту з банкнотами євро. Розглянуто сучасні можливості ідентифікаційного дослідження підроблених гривень, виготовлених з використанням комп’ютерної та копіювально-множильної техніки. Внесено пропозиції щодо удосконалення захисту від підробки гривень НБУ та підвищення ефективності криміналістичного дослідження паперових грошей України.
Проведені дослідження дозволили висунути, узагальнити і розробити наступні теоретико-прикладні засади, що виносяться на захист:
• результати аналізу сучасного стану підробки та збуту паперових грошей України;
• класифікація та аналіз способів підробки паперових грошових знаків України та імітації їх захисних елементів;
• загальні положення та особливості методики комплексного криміналістичного дослідження паперових грошей України;
• конкретні рекомендації щодо підвищення ефективності проведення огляду місця злочину, пов’язаного з підробкою гривень НБУ, та отримання у разі необхідності зразків для проведення порівняльних досліджень;
• аргументовані пропозиції щодо покращення захисту гривень НБУ від часткової та повної підробки;
• заходи щодо профілактики підробки та збуту гривень НБУ;
• рекомендації щодо вдосконалення методики і арсеналу науково-технічних засобів комплексного криміналістичного дослідження паперових грошових знаків України;
• пропозиції щодо удосконалення чинного Кримінального кодексу України та Наказу МВС України № 190 вiд 14.01.94 р. “Про затвердження iнструкцiї по формуванню, веденню та використанню кримiналiстичних облiкiв Кримiналiстичного центру МВС України”.
Низка пропозицій щодо вдосконалення чинного Кримінального кодексу України надіслана в Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (додаток Д).
Розроблені і складені автором криміналістичні таблиці та методичні рекомендації пройшли апробацію і використовуються в практичній діяльності ДНДЕКЦ МВС України, криміналістичних підрозділів ГУ МВС України у місті Києві, УМВС України у Київській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Волинській, Житомирській та Полтавській областях.
Практичне значення одержаних результатів
Теоретична значимість дослідження полягає у тому, що воно розробляє концепцію криміналістичного дослідження паперових грошей України; стимулює подальші теоретичні пошуки в криміналістичній техніці, а з загальних правових питань – в кримінальному праві та в теорії судової експертизи.
Практична значимість дослідження визначається його спрямованістю на удосконалення проведення експертних досліджень паперових грошей України, що в цілому буде сприяти підвищенню ефективності їх об’єктивної оцінки слідчим та судом, а також розкриття категорії злочинів, кримінальна відповідальність за які передбачена ст.199 КК України "Виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів". Дисертаційне дослідження дозволить внести конкретні пропозиції щодо покращення захисту від підробки паперових грошей України, а також поліпшення організації та роботи криміналістичних обліків підроблених гривень НБУ в системі МВС України.
Результати дослідження можуть бути використані:
• у судовій, експертній та слідчій практиці для удосконалення роботи у справах, пов’язаних з підробкою та збутом паперових грошей України, при підготовці та призначенні техніко-криміналістичних експертиз, оцінці повноти та правильності проведених досліджень;
• у роботі експертних підрозділів МВС України, Міністерства юстиції України та інших правоохоронних органів при проведенні криміналістичних досліджень паперових грошей України;
• у навчальному процесі та науково-дослідній роботі при підготовці фахівців та підготовці відповідних навчальних програм, розділів підручників, навчальних посібників, фондових лекцій з курсів "Криміналістика", "Криміналістична техніка", "Техніко-криміналістичне дослідження документів", “Криміналістичне дослідження паперових грошей”, "Теоретичні основи судової експертизи" в юридичних вищих навчальних закладах МВС, СБУ, МО України;
• у законотворчій діяльності для вдосконалення чинного Кримінального кодексу України та відомчих нормативних актів.
Викладені в дисертації теоретичні засади, висновки, рекомендації, узагальнений емпіричний матеріал можуть використовуватись криміналистами в подальших наукових дослідженнях проблеми криміналістичного дослідження паперових грошей України.
Результати дисертаційного дослідження доповідались та були схвалені на кафедрі криміналістичних експертиз навчально-наукового інституту підготовки слідчих та криміналістів НАВСУ, на науково-практичних конференціях та теоретичних семінарах, засіданнях круглого столу в НАВСУ, застосовані в практичній діяльності відділу технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС України та інших експертних підрозділах органів внутрішніх справ, у навчальному процесі навчально-наукового інституту підготовки слідчих та криміналістів НАВСУ.
Загальні положення дисертаційного дослідження опубліковані в десяти наукових роботах (підручнику, посібнику, статтях), які внесені до списку літератури, що рекомендується курсантам та слухачам навчальних закладів системи МВС України по підготовці експертів-криміналістів.
Результати даного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсу криміналістики та споріднених спеціалізованих курсів ("Теоретичні основи судової експертизи", "Техніко-криміналістичне дослідження документів") і в науково-дослідній роботі Національної академії внутрішніх справ України.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на засіданні кафедри криміналістичних експертиз Національної академії внутрішніх справ України, міжнародних наукових та науково-практичних конференціях ("Правовий статус особи: стан, проблеми, перспективи", Київ, 10-11 грудня 1998 р.; "Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби із злочинністю", Київ, 30 березня 2000 р., “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах”, Київ, березень 2001 р., “Актуальні проблеми сучасної криміналістики”, Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р., “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю”, Донецьк, ДІВС МВС України, 28 березня 2003 р., “Теорія та практика судової експертизи та криміналістики”, Харків, ХНДІСЕ, 19-20 травня 2003 р., “Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії”, Вінниця, ВІ МАУП 22-24 травня 2003 р.); міжнародних науково-практичних семінарах (“Розслідування підробки паспортів і віз” з представниками “Diplomatic Security Service” США, Київ, 11-15 листопада 1996 р, “Підробка банкнот та кредитних карток” з представниками “MasterCard” з Німеччини, Київ, 7-9 жовтня 1997 р., "Проблеми проведення почеркознавчої та технічної експертизи документів", Миколаїв, 9-10 грудня 1999 р.) та засіданні “круглого столу” з практичними працівниками експертних підрозділів (“Судово-експертна діяльність: проблеми і перспективи розвитку”, Київ, НАВСУ, 21 грудня 1999 р.).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні знайшли відображення: у главі підручника з криміналістики, підготовленого у співавторстві; у монографічному посібнику для експертів-криміналістів, у п’яти одноособових наукових статтях у фахових виданнях та трьох статтях у збірниках міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена її метою та поставленими задачами і складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел (290 найменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації складає 189 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

До основних висновків, що отримані у результаті проведеного дисертаційного дослідження, можна віднести наступні.
1. Криміналістичне дослідження паперових грошей України посідає значне місце у такій галузі криміналістичної техніки, як техніко-криміналістичне дослідження документів і, безумовно, являє собою теоретичний і практичний інтерес. Результати проведеного дослідження показали, що з моменту введення в обіг національної валюти України (з осені 1996 р.) гривні НБУ відносяться до числа найпоширеніших об’єктів техніко-криміналістичного дослідження документів. На наш погляд, експертизу паперових грошей потрібно виділити як самостійний вид експертного дослідження у рамках технічної експертизи документів. При цьому експертизу паперових грошей потрібно розділити на два підвиди: експертиза паперових грошей України та експертиза іноземної паперової валюти.
2. Короткий історичний аналіз виникнення та розвитку національної грошової одиниці України – гривні - дозволив нам визначити загальні особливості паперових грошей України, їх різновиди у залежності від місця виготовлення та зразка, особливості дизайну та системи захисних елементів від підробки. Спочатку Україна не мала можливості самостійно виготовляти якісні банкноти, але вже у 1997 р. з введенням в експлуатацію фабрики банкнотного паперу, вона одержала повноцінну технологічну базу для виробництва власних паперових грошей, що майже нічим не поступаються за якістю кращим світовим валютам.
3. У процесі аналізу криміналістичної літератури, яка присвячена паперовим грошовим знакам, ми дійшли висновку, що в радянські часи науковці приділяли більшу увагу питанням кримінальної відповідальності за фальшивомонетництво, тактики та методики розслідування цього злочину. Щодо криміналістичного дослідження банкнот, то публікації з’являлись досить рідко і містили обмаль інформації стосовно елементів захисту грошових знаків СРСР та інших країн. Це можна пояснити, насамперед, тим, що ця тема тривалий час не відносилась до “відкритих”. Значення встановлення способу та ознак підробки грошових знаків для розслідування фальшивомонетництва відзначали у своїх статтях криміналісти Т.Бірюкова та В.Коваленко [49-50], але в останні роки ця проблема потребує проведення більш глибоких досліджень. Дисертаційне дослідження С.Петряєва “Криминалистическое исследование поддельных иностранных бумажных денег” [65] має значення для розвитку експертно-криміналістичного дослідження паперових грошей, але воно присвячено тільки іноземній валюті. Криміналістичне дослідження паперових грошей України як окрема проблема у криміналістичній літературі досі детально не розглядалось. У проведеному нами дослідженні особлива увага приділялась розгляду: 1) поняття, предмету криміналістичного дослідження паперових грошей України та його місця у системі криміналістичної техніки; 2) вивченню комплексу захисних елементів від підробки сучасних грошових знаків України всіх зразків; 3) аналізу сучасних методів криміналістичного дослідження гривень НБУ; 4) особливостям методики криміналістичного дослідження паперових грошей України.
4. Виходячи з предмету судово-технічної експертизи документів та особливостей такої групи документи, як паперові гроші України, ми спромоглися визначити предмет судово-технічної експертизи паперових грошових знаків НБУ, як фактичні дані та обставини, що встановлюються на основі техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей України, яке проводиться згідно тих питань, що поставлені перед експертизою органом розслідування або судом. А предметом техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей України, на наш погляд, є сукупність тих завдань, які вирішуються в процесі цього дослідження з метою відповіді на питання, поставлені перед експертом.
1. Основними завданнями, які вирішуються за допомогою техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей України, на нашу думку є наступні: а) встановлення відповідності наданого на дослідження грошового знаку України (за якістю та наявністю всіх необхідних реквізитів та захисних елементів) зразку гривень НБУ такого ж року випуску та номіналу; б) встановлення обставин виготовлення наданого паперового грошового знаку України; в) встановлення наявності змін в банкнотах, обставин їх виникнення та первісного змісту (у випадках часткової підробки); д) ідентифікація грошових знаків України (ототожнення банкнот, якщо їх надійшло на дослідження декілька), матеріалів, з яких виготовлені купюри, різноманітних пристосувань, що використовувались для виготовлення паперових грошей і т. інш. Перші три групи завдань техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей України відносяться до діагностичних, а остання – до ідентифікаційних.
До безпосередніх об’єктів техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей України за їх речовим походженням можна віднести: реквізити банкнот гривень (малюнки, тексти та інші зображення, водяні знаки, захисні волокна і т. інш.); матеріали (папір, фарби, клеючі речовини та інш.); технічні засоби та пристосування для виготовлення підроблених купюр (поліграфічне обладнання, друкарські форми, комп’ютери, принтери, ксерокопіювальні апарати, інша офісна техніка, ножі для обрізання паперу та інш.). Для вирішення деяких експертних завдань іноді потрібно одночасно досліджувати і реквізити грошових знаків, і їх матеріали (наприклад, для встановлення способу нанесення зображень вивчають як штрихи у зображеннях, так і аналізують застосований барвник).
5. Криміналістичне дослідження паперових грошей України є одним із найскладніших видів техніко-криміналістичного дослідження документів, оскільки потребує різноманітних спеціальних знань, у зв’язку з чим у своїй основі це дослідження є комплексним. Таким чином, для проведення повного та якісного криміналістичного дослідження паперових грошей України нерідко виникає потреба у залученні спеціалістів у різних галузях знань, а саме дослідження є комплексним. Паперові гривні НБУ як речові докази являють собою складну систему з інформаційним полем, яке умовно можна поділити на три групи об’єктів пізнавальної діяльності: 1) власні (реквізити та матеріали банкнот); 2) технологічні (технологічні процеси та технічні засоби, які застосовані для виготовлення банкнот); 3) надбані (сліди рук, речовин, механізмів, предметів і т. інш.). Складові інформаційного поля грошових знаків – речових доказів – можуть бути об’єктами різних родів експертиз, які говорять про те, що експертне дослідження паперових грошей України є комплексним.
6. Слідча, експертна і судова практика свідчить, що в останні роки нерідко підробкою гривень НБУ займаються організовані злочинні угрупування, які виготовляють підроблені банкноти у великих кількостях. У зв’язку з цим важлива увага у роботі експерта-криміналіста, слідчого і суду приділяється питанням встановлення єдиного джерела походження фальшивих гривень НБУ, що можливе лише на основі професійного встановлення способу підробки та проведення ідентифікаційних досліджень вилучених купюр. Особливі труднощі викликає ідентифікація гривень НБУ, підроблених з використанням сучасної копіювально-множильної техніки, а також кольорових струменевих та лазерних принтерів, оскільки зараз не існує розроблених методик щодо ідентифікації документів, виготовлених за допомогою такої техніки. Тому цей напрямок досліджень потребує подальшого глибокого вивчення.
7. У висновку техніко-криміналістичної експертизи паперових гривень НБУ експерт на основі проведеного дослідження, шляхом використання спеціальних знань повідомляє судово-слідчим органам свій висновок про те, чи відповідає наданий грошовий знак України (за якістю та наявністю всіх необхідних реквізитів та захисних елементів) зразку гривень НБУ такого ж року випуску та номіналу. Якщо ні – то яким способом та з застосуванням якого обладнання він був виготовлений. У висновку при необхідності можуть бути вирішені ідентифікаційні питання (у випадку надання зразків для порівняння або вилучених технічних засобів чи матеріалів (паперу, фарб, клеїв і т.інш.)). Цей висновок дозволяє з’ясувати ряд важливих обставин злочину, сприяє встановленню істини по справі і викриттю винних. Фактичні дані, які містяться у висновках експерта згідно з кваліфікацією доказів можуть бути як викриваючими, так і виправдовуючими доказами. Разом з тим, жодне з них не може бути покладено в основу того чи іншого рішення по справі, як зазначається в ст.67 КПК України, без всебічної і глибокої оцінки (це стосується і ймовірних висновків та висновків щодо групової тотожності матеріалів грошових знаків НБУ).
8. Безумовно, одним з найважливіших завдань боротьби з підробкою паперових грошей України є профілактика злочинних дій щодо виготовлення фальшивих гривень НБУ. Попередження цього злочину, на наш погляд, повинне складатись з цілого комплексу заходів, а саме:
а) Удосконалювати існуючє кримінальне законодавство України та нормативні акти, що регламентують діяльність експертних установ, організацію та ведення криміналістичних обліків підроблених гривень НБУ.
б) Постійно ускладнювати систему захисних елементів паперових грошей України, готувати рекомендації НБУ щодо удосконалення захисту сучасних гривень України від підробки.
в) Посилити контроль за попередженням розкрадання спеціальних матеріалів з установ та підприємств, на яких виконуються друкарські та граверні роботи, розробляються специфічні хімічні речовини (наприклад, флуоресцентні фарби), виготовляються типографські фарби, папір.
д) Активізувати профілактичну діяльність експертів щодо попередження фальшивомонетництва, уважно вивчати матеріали кожної кримінальної справи з метою виявлення обставин, які сприяли вчиненню даного злочину. У випадках встановлення експертами-криміналістами обставин, які сприяли виготовленню підроблених гривень НБУ (наприклад, якщо слідством не були знайдені друкарські форми для друку фальшивих грошових знаків, тобто було неповне встановлення обставин, що підлягають доказуванню по справі), потрібно готувати та відправляти листи (повідомлення) тим органам, які призначили експертизу, а за матеріалами, що надійшли від несудових органів – зацікавленим відомствам. Після відправлення таких листів під час передачі матеріалів справи в суд або після закінчення її судового розгляду потрібно робити запити відносно реалізації профілактичних пропозицій.
ж) Підвищувати взаємодію експертних підрозділів з судово-слідчими органами щодо профілактики підробки та збуту гривень НБУ. При необхідності слід погоджувати зміст профілактичних пропозицій з органами, призначившими експертизу.
з) Підвищувати професійний рівень експертів-криміналістів, щоб при оцінці експертних висновків шляхом зіставлення з іншими доказами, аналізі умов та методів проведення дослідження не виникали сумніви в їх науковій достовірності. Якісне проведення криміналістичних досліджень паперових грошей України буде позитивно відображатися на ефективності боротьби з їх підробкою.
к) Забезпечувати експертів-криміналістів в обласних підрозділах МВС необхідною літературою та орієнтовною інформацією для постійного інформування щодо новітніх способів підробки гривень НБУ та методів їх дослідження.
л) Оскільки велика кількість паперових грошей України підробляється з застосуванням комп’ютерної техніки, доцільним буде до проведення комплексного криміналістичного дослідження фальшивих гривень залучати спеціалістів у галузі комп’ютерної техніки та програмного забезпечення.
м) Потрібно активізувати такий важливий різновид позапроцесуальної експертно-криміналістичної діяльності як узагальнення експертної практики (шляхом вивчення архівних матеріалів) та розробка на цій основі пропозицій щодо профілактики підробки паперових грошей України. Приділяти більшу увагу криміналістичному прогнозуванню цього виду злочину.
н) Інформувати населення шляхом проведення лекцій та залучення засобів масової інформації щодо загальних захисних елементів паперових грошей України, методів перевірки їх наявності та характерних особливостей найрозповсюджених підроблених гривень НБУ. У друкованих періодичних виданнях України час від часу з’являються публікації щодо вилучення підроблених гривень НБУ, виявлення підпільних майстерень та затримання фальшивомонетників. У цих статтях потрібно постійно підкреслювати неминучість суворої відповідальності за цей злочин. Також слід запрошувати до співпраці з правоохоронними органами всіх громадян, які володіють інформацією щодо фактів підробки гривень НБУ та осіб, що їх підробляють.
9. Аналіз захисних елементів паперових грошей України та способів їх підробки дозволяє зробити рекомендації щодо підвищення захисних властивостей гривень НБУ, використовуючи при цьому новітні досягнення світового банкнотного виробництва. По-перше, при впровадженні нових елементів захисту слід надавати перевагу тим, які легко виявляються користувачами без спеціального обладнання (для полегшення перевірки справжності банкнот), але значно ускладнюють підробку грошових знаків: голографічним елементам або зображенням, нанесеним спеціальними фарбами – іридисцентними чи “овіай”. По-друге, змінити дизайн гривень НБУ для того, щоб банкноти різних номіналів відрізнялись за розмірами, кольоровою гамою та зображеннями номінальної вартості - це необхідні заходи для попередження часткової підробки (переробки) грошових знаків. По-третє, на банкнотах слід нанести текст з попередженням про кримінальну відповідальність за фальшивомонетництво. По-четверте, папір банкнот слід зробити більш щільним та зносостійким, тонованим (у залежності від номіналу), а фарби – більш стійкими до впливу хімічних розчинників. По-п’яте, підвищити рельєфність зображень, нанесених металографським способом, особливо в місцях нанесення кіп-ефекту з метою посилення його виразності (як на банкнотах зразка 1992 р., що поступово вилучаються з обігу).
10. Проведене дослідження дозволяє зробити ряд висновків, внести конкретні пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, навчального процесу і наукових досліджень в галузі техніко-криміналістичного дослідження документів та методики проведення експертиз.
I. У галузі освітньої, наукової і практичної діяльності.
1. Криміналістичне дослідження паперових грошей України є окремою галуззю криміналістичної техніки, яка входить у структуру науки криміналістики. Експертизу паперових грошей потрібно виділити як самостійний вид експертного дослідження у рамках технічної експертизи документів та розділити на два підвиди: експертиза паперових грошей України та експертиза іноземної паперової валюти.
2. Основу теорії криміналістичного дослідження паперових грошей України складає об’єктивний процес відображення, теорія пізнання і окремі наукові теорії, а також результати експериментальних досліджень.
3. Збирання інформації про підроблені паперові гроші України являє собою складову частину слідчої, експертної і судової діяльності, структурними елементами якої є: а) суб’єкт, який пізнає (слідчий, експерт-криміналіст, спеціаліст, суддя); б) інструментарій, що використовується для дослідження (методи, засоби, методики, технології, прийоми, рекомендації); в) об’єкт дослідження (паперові гроші України, матеріали та пристосування для їх виготовлення).
4. Проведене нами дослідження дає змогу запропонувати, по-перше, створити прикладне криміналістичне вчення щодо дослідження паперових грошей (встановлення справжності, способу виготовлення та ідентифікація), головне місце в якому буде посідати дослідження гривень України; по-друге, ввести у ВУЗ-ах, які готують експертів-криміналістів, у навчальні плани з криміналістики вивчення спецкурсу “Криміналістичне дослідження паперових грошових знаків”; по-третє, ввести у підручники з криміналістики окремий розділ, який би висвітлював вказані вище проблеми.
ІІ. У галузі законодавства.
1. Доцільно виключити з ч.1 ст.199 КК України слова: " ... з метою збуту" і запропонувати цю статтю в такій редакції: "Виготовлення або збут підроблених державних казначейських білетів, білетів Національного банку України, металевої монети, державних цінних паперів, іноземної валюти". Така зміна у Кримінальному кодексі України сьогодні необхідна для того, щоб визнати за державою монопольне право на виготовлення паперових грошових знаків і притягати до кримінальної відповідальності не тільки за підробку банкнот з метою збуту, але і за саме виготовлення підроблених гривень НБУ. Після цього не потрібно буде доводити мету збуту фальшивомонетників, а доказів підробки грошових знаків вистачить для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Це, на наш погляд, позитивно відобразиться на боротьбі з фальшивомонетництвом у нашій країні та “відіб’є“ бажання деяких “умільців” на домашньому комп’ютері підробляти гривні НБУ.
2. Слід внести доповнення до Наказу МВС України № 190 вiд 14.01.94р. “Про затвердження iнструкцiї по формуванню, веденню та використанню кримiналiстичних облiкiв Кримiналiстичного центру МВС України”. У п.3.11. інструкції зазначено, що об'єкти в колекції підроблених грошових знаків та цінних паперів розміщені за розділами: паперові грошові знаки, виготовлені із застосуванням технічних засобів; мальовані грошові знаки; монети; цінні папери, але у вказаному переліку не вказані перероблені банкноти (із справжніх купюр за допомогою доклеювання або домальовування одержують грошові знаки більшого номіналу). Такі частково підроблені гривні НБУ досить часто надходять на дослідження до експертних підрозділів, тому вважаємо за доцільне доповнити перелік цією групою об’єктів. У п.3.2. вище вказаної інструкції зазначено, що облік підроблених грошових знаків та цінних паперів складається: "...з колекції зразків підроблених об'єктів і картотеки інформації про факти їх вилученння". Але у ДНДЕКЦ МВС України давно функціонує автоматизована база даних “Гривня”, розробляються нові АБД, тому потрібно додати до п.3.2. таку складову частину обліку: "автоматизованих інформаційно-пошукових систем".
Вказані висновки, безперечно, будуть мати велике теоретичне та практичне значення для удосконалення захисту гривень НБУ від підробки, а також будуть сприяти активізації боротьби з підробкою паперових грошей України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гроші в Україні: факти і документи./ М.Ф.Дмитрієнко, В.А.Ющенко, В.М.Литвин, Л.В.Яковлєва. – К.: “ARC-UKRAINE”, 1998. - 456 с.
2. Дьяченко О.Ф., Щербаковська Л.П. Боротьба з контрабандою: щодо криміналістичного дослідження підробних документів та паперових грошей // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Т. 10. Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення: Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. – Київ, 1998. – С.496-500.
3. Статистичні дані про вилучені фальшиві гроші банківськими установами України у 2002 р. – Вх. № 948 від 17.01.03 р.
4. Довідка відділу по боротьбі з фальшивомонетництвом та підробкою цінних паперів ГУДСБЕЗ МВС України “Щодо стану боротьби з фальшивомонетництвом за 12 місяців 2001 р.” – Вих. 5/192 від 12.01.02 р.
5. Довідка відділу по боротьбі з фальшивомонетництвом та підробкою цінних паперів ГУДСБЕЗ МВС України “Щодо стану боротьби з фальшивомонетництвом за 12 місяців 2002 р.” – Вих. 5/242 від 16.01.03 р.
6. Довідка відділу по боротьбі з фальшивомонетництвом та підробкою цінних паперів ГУДСБЕЗ МВС України “Щодо виявлення та розкриття злочинів пов`язаних з фальшивомонетництвом за шість місяців 2003 року.” – Вих. 5/3974 від 16.01.03 р.
7. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. – М.: Юрид. лит., 1988. – 303 с.
8. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. - М.: Изд-во БЕК, 1997. – 342 с.
9. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств (сущность и методы). - М.: Наука, 1966. – 216 с.
10. Буринский Е.Ф. Судебная экспертиза документов, производство ее и пользование ею. – М.: Лекс Эст, 2002. – 464 с.
11. Винберг А.И. Идентификационная, диагностическая и ситуационная криминалистические экспертизы // Советское государство и право. – 1978. - №9. – С.71-75.
12. Винберг А.И., Звягина Г.Ф., Моисеев А.П. Техническое исследование документов: Ч. 2. – М.: Госюриздат, 1956. – 56 с.
13. Іщенко А.В. Проблеми розвитку наукових досліджень у галузі судової експертизи. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 150 с.
14. Іщенко А.В. Методологічні та організаційні проблеми розвитку криміналістичних наукових досліджень: Автореф. дис. д-ра юрид. наук.: 12.00.09/ Укр. акад. внутр. справ. – К., 1996. – 37 с.
15. Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. – К.: НАВДУ, 1997. – 136 с.
16. Лисиченко В.К. Классификация документов как объектов следственно-судебного и экспертного исследования // Материалы теоретической конференции по итогам научно-исследовательской работы профессорско-преподавательского состава за 1972 год. - К., 1973. - С.103-107.
17. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов: Автореф. дис. ...д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Киевский гос. университет. – Киев, 1974. – 67 с.
18. Лисиченко В.К. Научные принципы судебной экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1978. – Вып.17. – С.23-28.
19. Павленко С.Д., Ципенюк С.А. Идентификация лица, нарисовавшего и вырезавшего изображения. – К.: РИО МВД Украины, 1984. – 36 с.
20. Павленко С.Д. Криминалистическое исследование документов, отпечатанных способами оперативной полиграфии. - К.: КНИИСЭ, 1965. – 52 с.
21. Павленко С.Д. Криминалистическое исследование документов, изготовленных с помощью фотополимерных печатных форм: Методические рекомендации. – М.: ВНИИСЭ, 1976. – 29 с.
22. Павленко С.Д. Криминалистическое исследование документов, исполненных при помощи шрифтов кустарного изготовления // Проблемы судебной экспертизы. – М., 1961. – Вып. 2. – С. 144-146.
23. Павленко С.Д. Криминалистическое исследование оттисков печатных форм. - К.: КНИИСЭ, 1970. - 84 с.
24. Павленко С.Д., Золотарь Н.С. Возможности криминалистического исследования документов, изготовленных печатными способами. - К.: РИО МВД УССР, 1988. - 152 с.
25. Палий В.М. Криминалистическое исследование документов, изготовленных на знакопечатающих устройствах. - К., 1989. - 156 с.
26. Палий В.М., Попов Ю.П., Робур И.И., Робур Л.И. Голографическая защита ценных бумаг и предметов: состояние и перспективы развития // Криминалистика и судебная экспертиза: Межведомственный научно-методический сборник. – К.: Министерство юстиции Украины, 1997. – Вып. 48. - С. 105-108.
27. Паршиков Ю.И. Криминалистическое исследование клеящих веществ. – М.: ВНИИ МООП СССР, 1966. – 63 с.
28. Паршиков Ю.И. Некоторые проблемы криминалистического исследования материалов документов // Труды ВНИИ МВД СССР. – М., 1972. – Вып. 20. – С.8-13.
29. Паршиков Ю.И. Обнаружение остатков травящих веществ при экспертизе поддельных документов: Пособие для экспертов-криминалистов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1972. – 35 с.
30. Паршиков Ю.И. Экспертное исследование бумаги: Пособие для экспертов-криминалистов. – М.: ВНИИ ООП МООП СССР, 1968. – 44 с.
31. Салтевський М.В. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві (пропозиції до законодавства) // Право України. – 1996. - №1. – С.52-54.
32. Сегай М.Я. Криминалистическая идентификация // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1957. – С. 23-31.
33. Сегай М.Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижений науки и техники. – К.: РИО МВД УССР, 1987. – 72 с.
34. Терзиев Н.В. Идентификация в криминалистике // Советское государство и право. - 1948. - № 12. – С. 38.
35. Фридман И.Я. Вопросы профилактики преступлений при криминалистическом исследовании документов. – К.: КНИИСЭ МЮ Украины, 1968. – 87 с.
36. Фридман И. Я. Комплексные экспертные исследования в целях профилактики правонарушений // Криминалистика и судебная експертиза - К., 1980. – Вып.20. – С.25-30.
37. Фридман И.Я. Использование профилактических рекомендаций судебно-экспертных учреждений следователями органов внутренних дел УССР // Криминалистика и судебная експертиза – К., 1981. - Вып.23. – С.46-51.
38. Фридман И.Я. Проблемы совершенствования деятельности экспертных учреждений по предупреждению правонарушениий // Криминалистика и судебная експертиза. - К., 1973. – Вып. 10.– С.111-118.
39. Фридман И.Я. О некоторых дефектах защитных сеток документов // Материалы четвертой расширенной научной конференции 26-30 июня 1959 г. – К., 1959. - С.322-323.
40. Шляхов А.Р. Классификация судебных експертиз. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1980. – 78 с.
41. Шляхов А.Р. Процессуальные и организационные основы криминалистической экспертизы: Методическое пособие. – М.: ВНИИСЭ, 1972. – 119 с.
42. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. – М.: Юрид. лит., 1979. – 168 с.
43. Шляхов А.Р. Теория идентификации, ее сущность и значение в криминалистической экспертизе // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 5. – С. 3-78.
44. Эйсман А.А. Заключение эксперта (Структура и научное обоснование). – М.: Юридическая литература, 1979. – 152 с.
45. Яблоков Н.П. Криминалистическое исследование материалов документов. - М., 1961. – 47 с.
46. Гусев А.А., Сахарова Е.А. Перспективы повышения эффективности экспертно-профилактической работы в судебно-технической экспертизе документов // Экспертная техника. – М.: ВНИИСЭ, 1979. – Вып. 63. – С.10 – 22.
47. Гусев А.А., Панферова Т. Ф., Тросман Э.А.,Черткова Т.Б., Ширяев Д.В. Обобщение экспертной практики по криминалистическому исследованию бумаги // Экспертная практика и новые методы исследования. – М.: МЮ СССР, 1981. – Вып. І. – С.1 – 14.
48. Гусев А.А., Честнова Л.Г., Ширяев Д.В. Экспертное исследование документов, снабженных специальными защитными средствами // Экспертная практика и новые методы исследования. – М.: МЮ СССР, 1982. - № 10. – С.16 – 23.
49. Коваленко В.В. Особенности идентификации источника происхождения объектов фальшивомонетничества // Теория и практика криминалистической экспертизы. - Волгоград, 1980. - С. 48-53.
50. Коваленко В.В., Бирюкова Т.П. Значение данных о способах и признаках подделки денежных знаков для расследования фальшивомонетничества // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – Луганськ, 1999. - №3. – С. 143-150.
51. Корольков А.Г. Рисованные деньги как объект криминалистической экспертизы // Экспертная практика и новые методы исследования. – М., 1989. – Вып. 15. - С. 20-25.
52. Корольков А.Г., Белоусова О.Д. Использование почерковедческих методов при криминалистическом исследовании рисованных денежных билетов // Экспертная практика. – М., 1989. – Вып. 27.- С. 71-77.
53. Корольков А.Г., Горшенин Ю.А., Лютов В.П. Криминалистическое исследование денежных билетов СССР. Материалы поддельных денежных билетов и методы их исследования: Учебное пособие. – М.: ВНКЦ МВД СССР, 1991. – 213 с.
54. Кузнецов В.В., Лютов В.П. Изготовление ценных бумаг новыми способами // Экспертная практика. – М., 1994. - № 36. – С. 37-48.
55. Лютов В.П., Корольков А.Г., Стариков Е.В. Криминалистический учет поддельных бумажных денег на основе ЭВМ в ЦНИКЛ МВД СССР. – М.: ЦНИКЛ МВД СССР, 1979. – 60 с.
56. Лютов В.П. и др. Распознавание поддельных бумажных денег: Учебное пособие. – М.: ЭКЦ МВД РФ, 1993. – 40 с.
57. Медведев А.С., Милорадов И.А., Чулков С.В. Признаки поддельных денежных билетов, изымаемых из обращения // Экспертная практика.- М., 1992.- №34. - С. 9-33.
58. Мирский Д. Титулованные фальшивомонетчики // Наука и жизнь. – 1969. - №10. – С. 52-53.
59. Мирский Д. Я. Как распознать фальшивые деньги. – Свердловск: НИиРИО ВЮИ, 1965. – 42 с.
60. Мирский Д.Я. Наиболее распространенные способы подделки денежных знаков и государственных ценных бумаг: Методическое пособие. – Уфа: МООП Башкирской АССР, 1967. – 47 с.
61. Мирский Д.Я. Систематизация судебно-технической экспертизы документов // Актуальные теоретические и общеметодические проблемы судебной экспертизы. – М.: ВНИИСЭ МЮ СССР, 1975. – Вып. 16. - С. 66-75.
62. Мирский Д.Я. Тактика обыска, осмотра и допроса при расследовании фальшивомонетничества: Методическое пособие. – Свердловск: ВШ МВД СССР, 1969. – 128 с.
63. Мирский Д.Я., Сахарова Е.А. Классификация объектов судебно-технической экспертизы документов // Экспертная техника. – М.: ВНИИСЭ, 1979. – Вып. 63. – С. 3-10.
64. Моисеев А.П., Чередниченко Л.А. Установление признаков подделки бумажных денег. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1975. - 69 с.
65. Петряев С.Ю. Криминалистическое исследование поддельных иностранных бумажных денег: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Национальная академия внутренних дел Украины. – Киев, 1998. – 251 с.
66. Петряев С.Ю. Осторожно, фальшивка!: Методика исследования бумажных денег и дорожных чеков. - К.: Киевская школа менеджмента и бизнеса, 1997. - 64 с.: іл.
67. Стариков Е.В. и др.. Исследование денежных билетов, ценных бумаг и документов, изготовленных средствами электрофотографии: Методические рекомендации. – М.: ЭКЦ МВД РФ, 1998. – 32 с.
68. Стариков Е.В., Белоусов А.Г., Белоусов Г.Г. Определение вида копировально-множительных устройств, используемых при подделке денежных билетов, ценных бумаг и документов: Методические рекомендации. – М.: ГУ ЭКЦ МВД России, 2000. – 40 с.
69. Чередниченко Л.А. Изменение окраски бумажных денег от воздействия некоторых химических веществ. – М.: НИИМ МООП РСФСР, 1963. – 45 с.
70. Чередниченко Л.А. Исследование бумажных денег образца 1961 года: Методическое пособие. – М.: НИИМ МООП РСФСР, 1962. – 128 с.
71. Чередниченко Л.А. Криминалистическое исследование оттисков, полученных с помощью копировально-множительной техники: Пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1971. – 39 с.
72. Советский энциклопедический словарь / Научно-редакционный совет: А.М.Прохоров (пред.), М.С. Гиляров, Е.М.Жуков и др. - М.: Советская энциклопедия, 1980. – 1600 с.: илл.
73. Денежные знаки зарубежных стран: Справочник: В 4-х ч. - М.: Молодая гвардия, 1993. – Ч.1. – 128 с.
74. Загородній А.Г., Вознюк П.Д., Смовженко Т.С. Дизайн і захист грошових знаків України. – Львів: Вид-во ЛБІ НБУ, 2000. – 112 с.
75. Валиев С., Эльтазаров Б. Защита ценных бумаг. – М., 1997. - 156 с.
76. Воронов Ю.П. Страницы истории денег. – Новосибирск: Наука, Сибирское отделение, 1986. – 185 с.
77. Єлизаветін Г. Гроші. – К.: Веселка, 1971. – 264 с.: іл.
78. Ивочкина Н.В. Возникновение бумажно-денежного обращения в Китае. Эпохи Тан и Сун. – М.: Наука, 1990. – 192 с.: илл.
79. Иожеф Р. История денег. – Будапешт: Корвина, 1968. – 156 с.: илл.
80. Красневская З.Я. Деньги на любой вкус и цвет: Очерки о валютах зарубежных стран. – Минск: Амалфея, 1997. – 96 с.: 8 л. илл.
81. Крибб Джо. Деньги. – Лондон: Дорлинг Киндерсли Лимитед, 1990. – 64 с.
82. Тхоржевський Р.Й. Нариси історії грошей в Україні: Навчальний посібник. – Тернопіль, 1999. – 238 с.
83. Ильчишин А. Нам вид купюр и сладок, и приятен // Техника.- 2000.- №4. – С.18-21.
84. Авантюристы, иллюзионисты, фальсификаторы, фальшивомонетчики / Подгот. текста Ю.Н.Петрова. – Минск: Литература, 1996. – 608 с.
85. Бройде С. Фальшивомонетчики за работой. – М.: Госюриздат РСФСР, 1930. – 140 с.: илл.
86. Вермуш Г. Аферы с фальшивыми деньгами. / Пер. с нем. Н.В.Вардуля. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 224 с.
87. Польской Г.Н. Рыцари фальшивых банкнот. – М.: Юрид. лит., 1982.- 176 с.
88. Польской Г.Н. Тайны монетного двора: Очерки истории фальшивомонетничества с древнейших времен и до наших дней. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 256 с.: илл.
89. Шаталов А.С., Ваксян А.З. Фальсификация, подделка, подлог… – М.:Лига Разум, 1999. –160 с.
90. Юхт А.И. Фальшивые бумажные деньги в России // Исторический архив. - 1994. - №4. – С. 113-144.
91. Шашкин С.Б. Основы судебно-технической экспертизы документов, выполненных с использованием средств полиграфической и оргтехники (теоретический, методологический и прикладной аспекты): Монография // Теория и практика судебной экспертизы / Под ред. А.В. Пахомова. – СПб.: Питер, 2003. – С. 325-592.
92. Казаков Е.И. Расследование фальшивомонетничества: Учебное пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1971. – 135 с.
93. Александров Ю.А. Ответственность за изготовление или сбыт поддельных денег или ценных бумаг. – К.: НИИ РИО КВШ МВД СССР, 1973. – 35 с.
94. Солопанов Ю.В. Ответственность за фальшивомонетничество. – М.: ВШ МООП, 1963. – 195 с.
95. Прохорова Е.В., Пуляхин В.Л. Расследование фальшивомонетничества. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1989. – 98 с. - (Библиотечка следователя).
96. Закон України “Про судову експертизу”: Прийнятий 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 5-10.
97. Про утворення Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 1998 року № 617 // Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 113.
98. Про утворення експертної служби Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 988 // Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 114.
99. Положення про експертну службу Міністерства внутрішніх справ: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 988 // Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 114-117.
100. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 // Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 23-29.
101. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз: Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 // Судові експертизи в Україні: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 29-39.
102. Щербаковская Л.П. Современное состояние судебно-технической экспертизы документов: проблемы и пути их решения // Новые направления криминалистических исследований в практике судебной экспертизы: Тезисы научно-практического семинара, 24-25 апреля. - Киев.- 2000. - С. 45-51.
103. Технико-криминалистическое исследование документов: Практикум / Под ред. В. Е. Ляпичева. - Волгоград: ВА МВД России, 2002. – 196 с.
104. Беляева Г.А., Басинский В.П. К вопросу о комплексности технико-криминалистического исследования документов // Проблемы повышения объективности криминалистических экспертных исследований: Сборник научных трудов ВСШ МВД СССР. – Волгоград: РИО ВСШ МВД СССР, 1986.- С. 14-19.
105. Гончаренко В.И. Гносеологические и процессуальные вопросы комплексных исследований в свете теории судебных доказательств // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1987. – Вып.35. - С. 5 - 6.
106. Надгорный Г.М. Особенности заключения комплексной экспертизы // Криминалистика и судебная експертиза. - К., 1977. – Вып.15. - С.15-51.
107. Новоселова Н.А. О теории и практике комплексной экспертизы // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. – Минск, 1971. – Вып. 2. – С. 45-48.
108. Энциклопедия судебной экспертизы / Под ред. Т.В.Аверьяновой, Е.Р.Россинской. - М.: Юристъ, 1999. – 552 с.
109. Петрухин И.Л. Экспертиза, как средство доказывания в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. лит., 1964. – 264 с.
110. Россинская Е.Р., Усов А.И. Судебная компьютерно-техническая экспертиза. – М.: Право и закон, 2001. – 416 с. - (Практическая юриспруденция. Судебная экспертиза).
111. Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе. – М.: Право и закон, 1996. – 224 с.
112. Конституція України: Прийнята 28 червня 1996 р. – К.: Парламентське видавництво, 2001. – 92 с.
113. Закон України “Про Національний банк України”: Прийнятий 20 травня 1999 р. // ВВР України. – 1999. -№29. – Ст. 238.
114. Біленчук П.Д. та ін. Банківське право: українське та європейське. – К.: Атіка. 1999. – 400 с.
115. Ющенко В.А. Монетарна політика України: результати і перспективи // Вісник Національного банку України. – 1996. - №4. – С.5-13.
116. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України: Затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 липня 2000 р. № 283, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 липня 2000 р. за № 452/4673.
117. Бровченко Л. Віват, гривна! // Голос України. – 1992. - № 1. – 3 січня. – С. 6.
118. Бумажные деньги, ходившие на Украине: каталог ХХ столетия / Сост. А.С. Бадаев. – Чернигов, 1991. – 196 с.
119. Василь Р. Во времена Древней Руси на одну гривну можно было купить хутор на пять-шесть дворов или лучшего боевого коня // Факты и комментарии. – 2000. – 21 октября. – С. 5.
120. Герасим’юк О. Орест Новаківський: “ Візьміть ваші гроші” // Коза. – 1991. – 21 сентября. - С.4-5.
121. Глейзер М.М. Бумажные денежные знаки и монеты республик бывшего Союза. – СПб.: Миниатюра, 1995. – 64 с.: илл.
122. Кириченко Е.С., Ильчишин А.С. Каталог бумажных денег России, РСФСР и СССР. - Киев, 1988. – 208 с.
123. Крохмалюк Д. Тут друкуються гроші // Вісн