Куликова Наталія Анатоліївна. Організаційно-економічний механізм формування інтегрованих корпоративних структур

Краткое описание

Куликова Наталія Анатоліївна. Організаційно-економічний механізм формування інтегрованих корпоративних структур : Дис... канд. наук: 08.06.01 2006

Куликова Н.А. Організаційно-економічний механізм формування інтегрованих корпоративних структур. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет, Міністерства освіти та науки України, Маріуполь, 2006р.
Показано роль і значення інтегрованих корпоративних структур в народногосподарському комплексі країни та при визначенні державної політики інтеграції України у світовий економічний простір. У роботі уточнено і доповнено понятійний апарат щодо визначення сутності поняття інтегрована корпоративна структура”. Представлено нові класифікаційні ознаки інтегрованих корпоративних структур на основі аналізу інтеграційних процесів. Визначенні особливості формування таких структур підприємствами гірничо-металургійного комплексу. Основну увагу поділено удосконаленню організаційно-економічного механізму формування таких структур, розроблено алгоритм. Розглядається комплексний підхід, щодо організації взаєморозрахунків між підприємствами, що увійшли до структури, удосконалено механізм рівноважних трансфертних цін. Запропоновано як критерій розподілу сукупного прибутку використовувати додану вартість. Розроблена математична модель використання опціонів для купівлі/продажу вугілля.
Підкреслена необхідність створення інтегрованих корпоративних структур, як фактор підвищення ефективності функціонування підприємств, та сприятливий фактор щодо входження на паритетних засадах України у світовий економічний простір.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі удосконалення організаційно-економічного механізму формування інтегрованих корпоративних структур.
Основні висновки й результати дослідження полягають у такому:
1. Уточнено сутність понять інтеграція”, корпорація”, на підставі яких сформульовано трактування поняття інтегрована корпоративна структура” з позиції теорії виробничо-територіальних систем з урахуванням спеціалізації території, під чим автор розуміє виробничо-територіальну систему взаємодіючих підприємств, що виступає фактором спеціалізації території, утвореної з метою створення необхідних матеріальних благ для суспільного споживання.
2. Запропоновано нові класифікаційні ознаки інтегрованих корпоративних структур, які відображають не відзначені раніше боки інтеграційних процесів: пропонується класифікувати інтегровані корпоративні структури за формою взаємодії на формалізовані, з регламентованими відносинами між членами, й неформалізовані, з нерегламентованими відносинами.
3. Виявлено основні закономірності й особливості інтеграційних процесів: процес формування інтегрованих корпоративних структур повинен опиратися на принцип територіальної приналежності, ІКС виступають ядром пожвавлення інших господарських і соціальних сфер діяльності за межами цих структур, виступають рушійною силою з подолання економічної кризи і є важливим чинником інтеграції національної економіки у світовий економічний простір.
4. Визначено основні спонукальні мотиви до інтеграції підприємств технологічного ланцюжка ''вугілля-кокс-метал'', до яких відносяться: забезпечення акціонерного контролю підприємств й фінансово-кредитних установ, з якими вже налагоджено ефективні господарські зв'язки, кооперування в постачальницько-збутових сферах, економія оборотних коштів на основі використання товарних кредитів, трансфертних цін, консолідація інвестиційних і кредитних ресурсів, оптимізація фінансових потоків з погляду податкових зобов'язань, підвищення іміджу об'єднання, відстоювання групових інтересів.
5. Розроблено організаційно-економічну схему формування інтегрованої корпоративної структури підприємствами технологічного ланцюжка вугілля-кокс-метал”.
6. Виділено фактори, що визначають прагнення банків до співробітництва з ІКС: довгострокове партнерство у сфері кредитування промисловості, концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах, участь у капіталі центральної компанії, контроль діяльності структури, можливість скорочення інвестиційного ризику, розширення впливу на ринках лізингових, факторингових та інших фінансових послуг.
7. Пропонуються з метою залучення банків до співробітництва з підприємствами реального сектора в рамках інтегрованої корпоративної структури можливі шляхи взаємодії банків, як координаторів фінансових потоків, з підприємствами що входять до структури.
8.Взаєморозрахунки при вертикальній взаємодії виробничих економічних агентів пропонується здійснювати з використанням механізму рівноважних трансфертних цін, що базується на досягненні балансу економічних інтересів між підприємствами інтегрованої структури.
9. Запропоновано як критерій розподілу сукупного прибутку застосовувати таку економічну категорію, як додана вартість. Вибір обумовлено мотивацією зниження матеріальних витрат, і як наслідок, підвищення ефективності функціонування всієї інтеграційної структури. Використання як критерію розподілу сукупного прибутку доданої вартості може бути одним з етапів розв’язання проблеми формування оптимальної цінової політики між всіма учасниками суспільного виробництва.
10. Розроблено рекомендації для підприємств єдиного технологічного ланцюга ''вугілля-кокс-метал'' з використання опціонів як права на покупку активів, що робить ринок вугілля більше прозорим, тим самим зменшуючи залежність вугільних шахт від посередницьких структур. Основною перевагою використання опціонів у якості права на покупку активів для покупців/продавців опціонів (утримувачів) є можливість покупки активів через обговорений термін, що дає можливість формувати портфель споживачів і постачальників продукції.
11. Запропоновано при відсутності формалізованих відносин власності вугільним підприємствам реалізовувати не менш 50% продукції через товарну біржу з використанням опціонів, що дає можливість реалізації вугілля за більш високими ринковими цінами.