КУШНЕРИК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ . ПРОЦЕСУАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО РОЗСЛІДУВАННЯМ ГРАБЕЖІВ ТА РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ

Краткое описание

КУШНЕРИК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ . Назва дисертаційної роботи: "ПРОЦЕСУАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО РОЗСЛІДУВАННЯМ ГРАБЕЖІВ ТА РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ"

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА
На правах рукопису
КУШНЕРИК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 343.163+343.371
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО РОЗСЛІДУВАННЯМ ГРАБЕЖІВ ТА
РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ
Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова
експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Сергєєва Діана Борисівна,
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .................................................................4
ВСТУП ......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО
КЕРІВНИЦТВА ДОСУДОВИМ РОЗСЛІДУВАННЯМ ................................14
1.1. Поняття й сутність процесуального керівництва досудовим
розслідуванням ........................................................................................................14
1.2. Мета та завдання процесуального керівництва досудовим розслідування
...................................................................................................................................45
Висновки до розділу 1 ..........................................................................................57
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА НА
ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ГРАБЕЖІВ ТА
РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ ......................................................................................59
2.1. Особливості процесуального керівництва на початку досудового
розслідування грабежів та розбійних нападів ......................................................59
2.2. Особливості процесуального керівництва проведенням першочергових
слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій на початковому етапі
розслідування грабежів і розбійних нападів .........................................................80
2.3 Особливості процесуального керівництва проведенням негласних слідчих
(розшукових) дій на початковому етапі розслідування грабежів та розбійних
нападів ....................................................................................................................100
Висновки до розділу 2 ........................................................................................112
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА НА
ПОДАЛЬШОМУ Й ЗАКЛЮЧНОМУ ЕТАПАХ РОЗСЛІДУВАННЯ
ГРАБЕЖІВ ТА РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ .......................................................115
3.1 Особливості процесуального керівництва повідомленням про підозру
особі, яка вчинила грабіж або розбій ..................................................................115
3.2 Особливості процесуального керівництва проведенням слідчих
(розшукових) дій на подальшому етапі розслідування грабежів та розбоїв ...133
3
3.3 Особливості процесуального керівництва на етапі закінчення досудового
розслідування грабежів та розбоїв ......................................................................159
Висновки до розділу 3 ........................................................................................184
ВИСНОВКИ .........................................................................................................186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................190
ДОДАТКИ ...........................................................................................................218
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЄСПЛ – Європейський суд з прав людини
ЗУ – Закон України
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
НСРД – Негласні слідчі (розшукові) дії
ОВС – Органи внутрішніх справ
ОРД – Оперативно-розшукова діяльність
СРД – Слідчі (розшукові) дії
абз. – абзац
ст. – стаття
п. – пункт
ч. – частина
5
ВСТУП
Актуальність теми. Падіння обсягів промислового виробництва в
державі, зростання боргів у сфері виплат заробітної плати, безробіття та інші
негативні соціально-економічні чинники закономірно призводять до зростання
кількості корисливо-насильницьких злочинів, у тому числі й грабежів та
розбоїв, які завдають значної шкоди не лише окремій людині, а й суспільству
та державі.
Грабежі та розбої мають підвищену суспільну небезпеку, оскільки є
незаконними, корисно-насильницькими нападами з метою заволодіння
майном, що часто вчиняються в умовах очевидності. Відкритий характер,
зухвалість цих злочинів та моральна й матеріальна шкода, яку вони
спричиняють, створюють значний суспільний резонанс, чому сприяє і
відносно низький рівень їх розкриття в останні роки. Так, впродовж 2014-2015
рр. встановлено різке збільшення кількості грабежів та розбійних нападів на
противагу тому, що останніх 9 років на території України спостерігалося
зменшення кількості зареєстрованих злочинів досліджуваного виду. Згідно
Єдиного звіту про кримінальні правопорушення Генеральної прокуратури
України кількість зареєстрованих грабежів в 2015 р. становить 22 077,
розбійних нападів – 3 524, з них 811 грабежів та 462 розбійних напади вчинені
групами осіб, що робить ці злочини більш суспільно небезпечними. За три
місяці 2016 р. грабежів зареєстровано 6 369, розбоїв – 1 142. Неконтрольоване
розповсюдження зброї з Донецької та Луганської областей призвело до різкого
зростання кількості розбійних нападів із використанням вогнепальної зброї,
останнім часом вони стали більш зухвалими, збільшується кількість загиблих
та поранених.
Не зважаючи на вимоги керівництва МВС України щодо посилення
протидії кримінальним правопорушенням корисливо-насильницького
характеру, стан діяльності слідчих органів та підрозділів внутрішніх справ в
цьому напрямку залишається незадовільним, а ефективність роботи з
6
розкриття та розслідування злочинів указаної категорії не лише не
покращується, а навпаки, погіршується. Зокрема, на кінець 2015 р. вручено
повідомлення про підозру у 7 165 кримінальних провадженнях про грабежі,
що становить 32,4 % від кількості зареєстрованих кримінальних проваджень
про злочини цього виду та у 1 825 кримінальних провадженнях про розбої, що
становить 51,7 % відповідно; передано матеріалів до суду з обвинувальним
актом – 6 390 кримінальних проваджень про грабежі та 1 444 матеріали про
розбої, що становить 28,9 % та 40,9 % від кількості облікованих у 2015 р.
відповідно. У 2016 р. вручено повідомлення про підозру у 1 430 кримінальних
провадженнях про грабежі (22,4 %) та у 486 кримінальних провадженнях про
розбої (42,5 %), з обвинувальним актом передано до суду 990 матеріалів про
грабежі (15,5 %) та 225 про розбої (19,7 %). При цьому до суду з
обвинувальним актом передається лише близько 15-30% кримінальних
проваджень про грабежі та 20-40% кримінальних проваджень про розбійні
напади, що не є адекватним реагуванням правоохоронних органів на ці види
злочинів.
Такий низький рівень розкриття і розслідування грабежів та розбійних
нападів зумовлений тим, що їх досудове розслідування здійснюється
некваліфіковано, з порушенням вимог статей 2 та 91 Кримінального
процесуального кодексу України (КПК України), не проводяться всі необхідні
слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення
грабежів та розбійних нападів, провадження за нерозкритими злочинами у
переважній більшості залишаються поза увагою слідчих або ж досудове
розслідування цих злочинів взагалі не здійснюється, недосконале володіння
слідчими й прокурорами негласними засобами розкриття та розслідування цих
злочинів тощо. Наявність зазначених проблемних питань, насамперед,
пов’язана з неналежним здійсненням прокурорами процесуального
керівництва розслідуванням грабежів та розбійних нападів, на що вказують
86% опитаних прокурорів та 72% слідчих, у зв’язку з чим актуалізується
7
наукове дослідження проблемних питань процесуального керівництва
розслідуванням зазначених злочинів.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних
та зарубіжних фахівців, присвячені проблемам процесуального керівництва
досудовим розслідуванням та розслідування грабежів і розбійних нападів,
зокрема: Ю. П. Аленіна, І. В. Басистої, В. Д. Берназа, Є. М. Блажівського, Н. В.
Глинської, І. В. Гловюк, І. В. Гори, М. Л. Грібова, В. О. Гринюка,
Ю. М. Грошевого, М. В. Даньшина, В. С. Зеленецького, В. А. Журавля,
А. В. Іщенка, О. В. Капліної, І. І. Когутича, І. М. Козьякова, В. А. Колесника,
О. Б. Комарницької, В. О. Коновалової, В. П. Корж, В. С. Кузьмічова,
В. О. Кучера, Л. М. Лобойка, Є. Д. Лук’янчикова, Г. А. Матусовського,
О. Р. Михайленка, М. М. Михеєнка, В. Т. Нора, М. А. Погорецького, М. В.
Руденка, Д. Б. Сергєєвої, Г. П. Середи, М. І. Сірого, С. М. Смокова,
С. М. Стахівського, О. Ю. Татарова, В. В. Тіщенка, О. М. Толочка, Л. Д.
Удалової, К. О. Чаплинського, С. С. Чернявського, Ю. М. Чорноус,
В. П. Шибіка, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шумила, О. О. Юхна та інших. Проте
комплексно проблемні кримінально-процесуальні та криміналістичні питання
процесуального керівництва досудовим розслідуванням грабежів та розбійних
нападів на дисертаційному рівні за КПК України 2012 р. не досліджувалися.
Вибір теми дисертації обумовлений практичною значущістю
досліджуваної проблеми, недостатнім рівнем її наукової розробленості, а
також потребою впровадження відповідних наукових результатів у практичну
діяльність органів досудового розслідування та прокуратури України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до Концепції реалізації державної політики у
сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету
Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р); Пріоритетних напрямів наукового
забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 р.
(наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347; Плану заходів Міністерства
внутрішніх справ України, спрямованих на реалізацію норм Кримінального
8
процесуального кодексу України (наказ МВС України від 08.08.2012 р.); планів
науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських робіт Луганського
державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка на 2013–2016 р.
Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Луганського державного
університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка 25 квітня 2014 р. (протокол
№ 10).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування
теоретичних засад та практичних рекомендацій здійснення процесуального
керівництва розслідуванням грабежів та розбійних нападів.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
- надати поняття й розкрити сутність процесуального керівництва
досудовим розслідуванням;
- визначити мету та окреслити коло завдань процесуального
керівництва досудовим розслідуванням;
- встановити особливості процесуального керівництва на початку
досудового розслідування грабежів та розбійних нападів;
- сформулювати особливості процесуального керівництва проведенням
першочергових слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій на
початковому етапі розслідування грабежів та розбійних нападів;
- окреслити особливості процесуального керівництва проведенням
негласних слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування
грабежів та розбійних нападів;
- розкрити особливості процесуального керівництва повідомленням про
підозру особі, яка вчинила грабіж або розбійний напад;
- виокремити особливості процесуального керівництва проведенням
слідчих (розшукових) дій на подальшому етапі розслідування грабежів та
розбійних нападів;
- визначити особливості процесуального керівництва на етапі
закінчення досудового розслідування грабежів та розбійних нападів.
9
Об’єктом дослідження є процесуальне керівництво досудовим
розслідуванням.
Предметом дослідження є процесуальне керівництво розслідуванням
грабежів та розбійних нападів.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять
положення теорії кримінального процесу й загальної теорії криміналістики.
Відповідно до визначених мети та задач дослідження, його об’єкта та
предмета, в роботі використано такі методи дослідження: системноструктурний – для дослідження елементів процесуального керівництва на
різних етапах розслідування (підр. 2.1-2.3., 3.1-3.3.); дослідження системи
правових основ процесуального керівництва досудовим розслідуванням (підр.
1.1.); діалектичний метод пізнання – при дослідженні поняття та сутності
процесуального керівництва, його мети й завдань (підр. 1.1., 1.2.); порівняльноправовий – для надання порівняльного аналізу окремих положень нормативноправових актів України, які регулюють сферу здійснення прокурорського
нагляду й процесуального керівництва (підр. 1.1.); методи логіки (аналіз,
синтез, індукція, дедукція, аналогія, порівняння, узагальнення і т.п.) – під час
дослідження концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до
предмета дослідження; статистичні та соціологічні – з метою збору інформації
шляхом анкетування прокурорів й працівників органів досудового
розслідування МВС України та узагальнення отриманих результатів,
узагальнення кримінальних проваджень про розслідування грабежів та
розбійних нападів й інші методи.
Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнення
кримінальних проваджень про грабежі та розбійні напади в 2012 р.-1-й
квартал 2016 р.р. (280 кримінальних проваджень), статистичні дані
прокуратури України щодо здійснення прокурорського нагляду за досудовим
розслідуванням у формі процесуального керівництва за 2012 р.-1-й квартал
2016 р.р., дані МВС України щодо розслідування грабежів та розбійних
нападів й дані Державної судової адміністрації України щодо судового
10
розгляду кримінальних проваджень вказаного виду, дані анкетування та
опитування прокурорів-процесуальних керівників (280 осіб) і працівників
органів досудового розслідування МВС України (220 осіб), а також особистий
досвід здобувача, набутий під час роботи на посаді прокурора Лубенської
місцевої прокуратури Полтавської області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за
характером та змістом розглянутих проблем дисертація є першим
комплексним науковим дослідженням, в якому на основі загальних положень
теорії кримінального права та процесу, криміналістики, кримінології, а також
результатів вивчення матеріалів судово-слідчої й прокурорської практики,
узагальнення статистичних даних і проведеного анкетування практичних
працівників, здійснено комплексне кримінально-процесуальне та
криміналістичне дослідження процесуального керівництва розслідуванням
грабежів та розбійних нападів.
У межах проведеного дослідження отримано результати, що містять
відповідні ознаки наукової новизни, а саме:
вперше:
- розроблено криміналістичні рекомендації щодо здійснення
процесуального керівництва на початку досудового розслідування грабежів та
розбійних нападів;
- розроблено криміналістичні рекомендації щодо здійснення
процесуального керівництва на початковому, подальшому й заключному
етапах розслідування грабежів та розбійних нападів;
удосконалено:
- поняття та розкрито сутність процесуального керівництва досудовим
розслідуванням грабежів і розбійних нападів;
- теоретичне уявлення про мету й завдання процесуального керівництва
досудовим розслідуванням грабежів та розбійних нападів;
- наукові положення щодо здійснення процесуального керівництва в
ході провадження окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій
11
на початковому етапі розслідування грабежів і розбійних нападів, а саме:
огляду місця події, допиту, затримання;
- наукові положення щодо здійснення процесуального керівництва в
ході провадження окремих негласних слідчих (розшукових) дій на
початковому етапі розслідування грабежів та розбійних нападів;
- наукові положення щодо здійснення процесуального керівництва в
ході повідомлення особі про підозру під час розслідування грабежів та
розбійних нападів;
- рекомендації щодо здійснення процесуального керівництва щодо
кожної з передбачених КПК України форм закінчення досудового
розслідування грабежів та розбійних нападів;
дістали подальшого розвитку:
- наукові положення щодо співвідношення процесуального керівництва
досудовим розслідуванням та прокурорського нагляду;
- систематизація повноважень прокурора як процесуального керівника
досудового розслідування.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у
тому, що викладені в ньому положення, пропозиції та висновки можуть бути
використані у:
- нормотворчій діяльності – щодо вдосконалення чинного
кримінального процесуального законодавства, яке регламентує повноваження
прокурора щодо здійснення процесуального керівництва досудовим
розслідуванням (лист Комітету Верховної Ради України з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 02.10.2014 р. № 04-
19/14-2063);
- практичній діяльності – пропозиції й рекомендації, викладені у
дисертації, впроваджені в практичну діяльність і використовуються Головним
слідчим управлінням МВС України при проведенні навчально-методичних
семінарів і практичних занять у системі службової підготовки, а також на
курсах підвищення кваліфікації працівників органів досудового розслідування
12
щодо розслідування грабежів та розбоїв (акти впровадження ГСУ МВС України
від 02.12.2013 р.; ГСУ Національної поліції України від та 04.03.2016 р.),
працівників органів прокуратури України (акт впровадження Київської
місцевої прокуратури № 10 від 12.04.2016 р.);
- навчальному та науково-дослідному процесі – при викладанні курсів
«Кримінальне процесуальне право України», «Прокуратура України»,
«Криміналістика», «Особливості розслідування окремих видів злочинів», та
підготовці підручників, навчальних і довідкових посібників, методичних
матеріалів (акти впровадження Київського національного університету імені
Тараса Шевченка від 02.03.2016 р., Національної академії внутрішніх справ від
03.03.2016 р., Національного університету «Одеська юридична академія» від
14.05.2014 р., Львівського національного університету імені Івана Франка від
04.03.2016 р., Академії адвокатури України від 29.02.2016 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно.
Викладені у дисертації положення, які становлять новизну роботи, розроблені
автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам
опублікованих праць, у дисертації не використовувалися. У статті, опублікованій
у співавторстві з М. А. Погорецьким, здобувачем самостійно визначено роль
прокурора-процесуального керівника у провадженні слідчих (розшукових) дій
в ході досудового розслідування грабежів та розбійних нападів, сформульовано
науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності
процесуального керівництва провадженням слідчих (розшукових) дій в ході
досудового розслідування грабежів і розбійних нападів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження оприлюднено у виступах автора на науково-практичних
конференціях і круглих столах, а саме: «Новації кримінально-процесуального
законодавства» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Актуальні питання
впровадження положень Кримінального процесуального кодексу України
у практичну діяльність» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Європейські
стандарти кримінального судочинства» (м. Донецьк, 2013 р.); «Актуальні
13
питання державотворення в Україні» (м. Київ, 2014 р.); «Реформи
законодавства України в умовах євроінтеграції» (м. Київ, 2014 р.); «Правова
політика в Україні» (м. Київ, 2014 р.); «Процесуальні, криміналістичні та
психологічні аспекти досудового розслідування» (м. Одеса, 2014 р.);
«Актуальні питання доказів і доказування у кримінальному процесі» (м. Київ,
2015 р.); «Малиновські читання» (м. Острог, 2015 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного
дослідження викладені у 16 наукових публікаціях, 6 з яких опубліковано у
виданнях, включених до переліку наукових фахових видань, одному
зарубіжному виданні та у 9 тезах доповідей і повідомлень на науковопрактичних конференціях і круглих столах.
Структура дисертації визначається метою, задачами та предметом
дослідження і композиційно складається із вступу, трьох розділів, що містять у
собі вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Загальний обсяг дисертації становить 242 сторінок, із яких основний текст – 190
сторінок, список використаних джерел – 28 сторінок (250 найменувань) та три
додатки (24 с.).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволило вирішити наукове завдання –
сформулювати теоретичні засади та криміналістичні рекомендації, спрямовані
на удосконалення процесуального керівництва розслідуванням грабежів і
розбійних нападів. Обґрунтовано низку теоретичних положень і рекомендацій,
що мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням – це одна із форм
нагляду прокурора за забезпеченням додержання законів органами, які
проводять оперативно-розшукову діяльність й досудове розслідування
(дізнання й досудове слідство), яка реалізується в межах досудового
розслідування й являє собою процесуальну та організаційно-тактичну
діяльність прокурора-процесуального керівника, направлену на вирішення
завдань кримінального провадження.
Ця діяльність має владно-розпорядчу природу, що впливає на характер
правовідносин прокурора зі слідчим та керівником органу досудового
розслідування.
Метою процесуального керівництва як форми нагляду за додержанням
законів під час проведення досудового розслідування є забезпечення виконання
вимог закону щодо швидкого, повного та неупередженого досудового
розслідування кримінальних правопорушень.
Завданнями процесуального керівництва досудовим розслідуванням,
реалізація яких забезпечує досягнення поставленої мети, є такі: охорона прав,
свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;
забезпечення своєчасного їх відновлення у разі незаконного порушення;
забезпечення виконання вимог закону під час здійснення відповідних
процесуальних дій у досудовому розслідуванні; забезпечення своєчасного
висунення й обґрунтування підозри за наявності відповідних підстав; вжиття
належних заходів для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню
кримінального правопорушення.
187
Особливості процесуального керівництва на початку досудового
розслідування грабежів та розбоїв проявляються у забезпеченні прокуроромпроцесуальним керівником додержання вимог закону щодо: виявлення
приводів та підстав для початку досудового розслідування грабежів та
розбійних нападів; внесення відомостей до ЄРДР про вчинення грабежу або
розбійного нападу; повноти та обґрунтованості внесення відомостей до ЄРДР
про вчинення грабежу або розбійного нападу.
Особливості процесуального керівництва на початковому етапі
розслідування грабежів та розбійних нападів залежать від слідчої ситуації, що
склалася, від виду процесуальної дії, що проводиться, а також від повноти та
законності розслідування, проведеного слідчим. Вони проявляються у тому,
що процесуальне керівництво повинно починатися ще до внесення відомостей
до ЄРДР при приведенні процесуальних дій (огляд місця події, затримання
особи, що вчинила грабіж або розбійний напад, та її особистий обшук), а також
у забезпеченні прокурором-процесуальним керівником додержання вимог
закону щодо: наявності фактичних та юридичних підстав для проведення
слідчих (розшукових) дій (огляд місця події, допити потерпілого та свідків,
призначення судових експертиз), а також інших процесуальних дій
(затримання особи, що вчинила грабіж або розбійний напад, та її особистий
обшук); законності проведення відповідних слідчих (розшукових) та інших
процесуальних дій; виконання слідчим, оперативним працівником доручень
про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
забезпеченні повноти застосування усіх законних процесуальних засобів
встановлення особи, що вчинила грабіж або розбійний напад; допустимості,
належності та достовірності отриманих доказів; дотримання прав та свобод
осіб, які залучаються при проведенні слідчих (розшукових) та інших
процесуальних дій.
Особливостями процесуального керівництва проведенням негласних
слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування грабежів та
розбійних нападів є здійснення процесуальної та організаційно-тактичної
188
діяльності прокурора-процесуального керівника із забезпечення ним
додержання вимог закону, а саме: проведення усіх необхідних НСРД по
тяжким та особливо тяжким злочинам для встановлення усіх, передбачених
ст. 91 КПК України та відповідно ст.ст. 186, 187 КК України обставин
вчинення грабежів та розбійних нападів; забезпечення повноти процесуального
документування усіх, передбачених ст. 91 КПК України та відповідно ст. ст.
186, 187 КК України обставин вчинення грабежів та розбійних нападів в ході
проведення НСРД; законності та обґрунтованості складання слідчим
клопотання про проведення НСРД; наявності правових та фактичних підстав
для проведення відповідних НСРД; законності та обґрунтованості прийняття
рішень про проведення НСРД; законності проведення НСРД (спостереження
за місцем, аудіо-, відеоконтроль місця тощо); законності та обґрунтованості
прийняття рішень під час НСРД; допустимості та належності доказів,
отриманих у результаті проведення НСРД; законності обмеження прав осіб,
щодо яких проводилися НСРД; законності дотримання прав та свобод осіб, які
залучаються при проведенні НСРД.
Особливостями процесуального керівництва повідомленням про підозру
особі, яка вчинила грабіж або розбійний напад, є здійснення процесуальної та
організаційно-тактичної діяльності прокурора-процесуального керівника із
забезпечення додержання вимог закону щодо: перевірки та оцінки наявних у
матеріалах кримінального провадження достатніх доказів для підозри особи у
вчиненні грабежу або розбою; законності та обґрунтованості складання
слідчим повідомлення про підозру; наявності підстав для повідомлення про
нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри особі, яка вчинила грабіж
або розбійний напад.
Особливості процесуального керівництва повідомленням про підозру
особі, яка вчинила грабіж або розбійний напад, обумовлюються також видом
запобіжного заходу та місцем перебування особи, якій повідомляється про
підозру у вчиненні грабежу чи розбійного нападу.
189
Особливості процесуального керівництва на подальшому етапі
розслідування грабежів та розбійних нападів залежать від слідчої ситуації, що
склалася (підозрювана особа визнає свою винуватість у вчиненні грабежу чи
розбійного нападу та сприяє досудовому розслідуванню; підозрювана особа
не визнає свою винуватість у вчиненні грабежу чи розбійного нападу та не
сприяє досудовому розслідуванню; місце знаходження підозрюваної особи у
вчиненні грабежу чи розбійного нападу невідоме); від виду процесуальної дії,
що проводиться, а також від повноти та законності розслідування,
проведеного слідчим.
Особливостями процесуального керівництва проведенням слідчих
(розшукових) дій на подальшому етапі розслідування грабежів та розбійних
нападів є здійснення процесуальної та організаційно-тактичної діяльності
прокурора-процесуального керівника із забезпечення додержання вимог
закону щодо: наявності фактичних та юридичних підстав для проведення
відповідних слідчих (розшукових) дій (допит потерпілих і свідків, огляд місця
події, освідування потерпілих, пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент
та призначення експертизи); законності проведення відповідних слідчих
(розшукових) та інших процесуальних дій; виконання слідчим, оперативним
працівником доручень про проведення слідчих (розшукових) дій;
допустимості, належності, достатності та достовірності отриманих доказів;
дотримання прав та свобод осіб, які залучаються при проведенні слідчих
(розшукових) дій; допустимості та належності доказів, отриманих у результаті
слідчих (розшукових) дій.
Особливостями процесуального керівництва на етапі закінчення
досудового розслідування грабежів та розбійних нападів є здійснення
процесуальної та організаційно-тактичної діяльності прокурорапроцесуального керівника із забезпечення додержання вимог закону щодо:
наявності фактичних та юридичних підстав для закінчення досудового
розслідування; законності та обґрунтованості прийняття рішень про
закінчення досудового розслідування, їх змісту та форми; допустимості,
190
належності, достатності та достовірності доказів, отриманих на попередніх
етапах досудового розслідування, якими обґрунтовуються рішення прокурора
про звернення до суду з обвинувальним актом, з клопотанням про
застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,
рішення про закриття кримінального провадження; законності та
обґрунтованості скарг, поданих на дії чи бездіяльність слідчого; вжиття
заходів для усунення наслідків застосування заходів забезпечення
кримінального провадження та реалізації прийнятих рішень