Кузеванова Марія Владіленівна. Особливості структури і функції лівого шлуночка у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію

Краткое описание

Кузеванова Марія Владіленівна. Особливості структури і функції лівого шлуночка у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2008.

Кузеванова М.В. Особливості структури та функції лівого шлуночка у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, Сімферополь, 2008.
Дисертацію присвячено проблемі поліпшення якості підходів до діагностики, прогнозування перебігу та лікування хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію. При проспективному спостереженні за 102 хворими на гіпертрофічну кардіоміопатію вперше встановлено фактори ризику розвитку та зростання порушень структури і функції лівого шлуночка; обґрунтовано необхідність використання тканинної міокардіальної імпульсної допплерехокардіографії як метода раннього виявлення порушень діастолічної функції лівого шлуночка; а також встановлено сприятливі ефекти застосування -адренергічних блокаторів на ранніх етапах гіпертрофічної кардіоміопатії з моменту виявлення регіональних діастолічних порушень із метою сповільнення прогресування діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Обґрунтовано доцільність проведення (при відсутності стандартних протипоказань) проби з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрії) - для виявлення осіб з динамічною (латентною, виникаючою при фізичному навантаженні) обструкцією виносного тракту лівого шлуночка.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення й досягнуте рішення актуальної наукової проблеми сучасної кардіології поліпшені підходи до діагностики, прогнозування та медикаментозної корекції порушень структури та функції ЛШ у хворих на ГКМП із використанням комплексу інструментальних методів.
1. У хворих на ГКМП в 18 (17,6%) випадках була фіксована (стійка) обструкція виносного тракту ЛШ у спокої, причому з них в 11 випадках градієнт тиску в виносному тракті ЛШ у спокої склав від 30 до 50 мм рт.ст., в 5 від 51 до 75 мм рт.ст. і в 2 був більше 75 мм рт.ст. В 13 (12,7%) спостереженнях мала місце динамічна (латентна) обструкція виносного тракт ЛШ у спокої, з рівнями градієнта тиску при виконанні навантажувальної проби від 30 до 40 мм рт.ст. В інших випадках ГКМП була не-обструктивною.
2. Обструктивні варіанти ГКМП частіше в порівнянні з не-обструктивними варіантами ГКМП характеризувалися наявністю вираженої асиметричної гіпертрофії ЛШ, що локалізувалася переважно в базальних і серединних сегментах міжшлуночкової перетинки. При обструктивних варіантах ГКМП у значущій кількості були представлені також і випадки з помірною та з симетричною гіпертрофією ЛШ; у частині випадків гіпертрофія охоплювала всю міжшлуночкову перетинку. Різні типи діастолічних порушень відзначалися частіше у хворих на обструктивні варіанти ГКМП у порівнянні з необструктивними.
3. Зміни глобальної та регіональної діастолічної функції лівого шлуночка, за даними тканинної міокардіальної імпульсної допплерехокардіографії, виявлялися у хворих на ГКМП із високою частотою вже на ранніх етапах захворювання. Регіональні порушення діастолічної функції ЛШ виявлялися при проведенні тканинної міокардіальної імпульсної допплерехокардіографії навіть у практично нестовщених сегментах ЛШ.
4. Застосування в процесі проспективного динамічного спостереження -адреноблокаторів з'явилося фактором, який зменшує темп прогресування гіпертрофії ЛШ, його діастолічної дисфункції, а також сприяє зменшенню клінічних проявів.
5. При проспективному динамічному спостереженні (у строки від 2-х до 5-ти років) факторами ризику збільшення ступеня гіпертрофії ЛШ при ГКМП з'явилися: асиметричний септальний характер гіпертрофії та відсутність застосування -адреноблокаторів. Факторами ризику розвитку або зростання фіксованої обструкції в виносному тракті ЛШ з'явилися: виражений ступінь гіпертрофії ЛШ на початку дослідження; асиметричний характер гіпертрофії; наявність динамічної обструкції в виносному тракті ЛШ на початку спостереження.
6. Фактором ризику розвитку глобальної діастолічної дисфункції ЛШ з'явилися ознаки регіональної діастолічної дисфункції ЛШ за даними тканинної міокардіальної імпульсної допплерехокардіографії, а також відсутність застосування -адреноблокаторів на ранніх етапах діастолічних порушень. Фактором ризику зниження фракції вигнання ЛШ з'явився рівень фракції вигнання ЛШ менше 70% на початку спостереження при першому ехокардіографічному дослідженні.