Кузьмінов Борис Павлович. Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна проблема

Краткое описание

Кузьмінов Борис Павлович. Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна проблема : дис... д-ра мед. наук: 14.02.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2006. — 373арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 280-323

Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна проблема. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2006.
Проведено оцінку умов праці в сучасному поліграфічному виробництві. За підсумками санітарно-гігієнічних досліджень, атестації робочих місць, оцінки стану здоров’я робітників галузі (за даними обстеження і анкетування), інвентаризації основних та допоміжних поліграфічних матеріалів доведено, що трансформація друкарського виробництва у єдиний видавничо-поліграфічний комплекс, призвела до суттєвих змін в технології, організації виробництва і негативно, за рахунок підвищеної хімічної небезпеки, вплинула на гігієнічні показники умов праці та стан здоров’я робітників.
Здійснено токсиколого-гігієнічну оцінку провідних групп поліграфічних матеріалів (друкарських фарб, розчинників і розріджувачів, лаків, фотополімерних композицій), питома вага яких (за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи) досягає 9 % серед нехарчової продукції.
Обгрунтовано гігієнічні регламенти компонентів фотополімерних композицій (1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду, ацетофталату целюлози, гліцидилметакрилату), які в умовах виробництва поступають в повітря робочої зони і у воду відкритих водойм.
Розроблено концептуальну модель управління здоров’ям робітників видавничо-поліграфічного комплексу, яку використано при розробленні нормативно-методичних документів для органів практичної охорони здоров’я.

1. У дисертації на підставі вивчення санітарно-гігієнічних умов праці, нових технологій, організації і структури виробництва, оцінки стану здоров’я робітників галузі, токсикологічних експериментів та узагальнення результатів багаторічного досвіду проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів і хімічних композицій, доведено, що трансформація друкарських підприємств у єдиний видавничо-поліграфічний комплекс, який забезпечує соціально-економічні потреби держави в інформаційно-видавничій, друкарській, рекламній і пакувальній продукції, в умовах ринкових відносин призвела до суттєвого підвищення рівнів хімічної небезпеки, яка стала домінуючим небезпечним фактором виробництва і потребує невідкладних профілактичних та корегуючих заходів для збереження і підвищення потенциіалу здоров’я робітників поліграфічної промисловості.
2. Підготовка і випуск друкованої продукції на поліграфічних підприємствах пов’язані з трудовими операціями, які відповідають 3.1. категорії важкості згідно з Гігієнічною класифікацією ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001. Використання сучасних технологій обумовило відсутність у видавничо-поліграфічному комплексі високого друку традиційно притаманних цьому виду виробництва випадків свинцевої інтоксикації серед працюючих.
3. Основними джерелами хімічної небезпеки в сучасному видавничо-поліграфічному комплексі є поліграфічні матеріали, переважно на полімерній основі, які використовуються в галузі. На основі проведеної гігієнічної інвентаризації виділені як провідні групи: друкарські фарби і лаки 31,6 %, органічні розчинники і розріджувачі 21,1 %, фотополімерні композиції 5,8 %.
4. Поліграфічні матеріали є однією з провідних груп об’єктів експертизи, питома вага яких серед зразків нехарчової продукції досягає 9 %. Застосування цих матеріалів у технологічних процесах обумовлює забруднення повітря робочої зони шкідливими речовинами, в тому числі 2 і 3 класів небезпеки, які у 60-70 % випадків перевищують відповідні ГДК у 1,2 5 разів. Умовою видачі позитивних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на поліграфічні матеріали є їх обов’язкова реєстрація як небезпечних шкідливих факторів виробництва.
5. Офсетні друкарські фарби за параметрами гострої пероральної токсичності належать до малонебезпечних речовин 4 класу (ГОСТ 12.1.007-76) з переважаючим впливом на центральну нервову систему. Проявляють слабку кумулятивну активність (коефіцієнти кумуляції перевищують 12,8). Подразнюють слизові оболонки, шкірно-резорбтивним ефектом не володіють. Багатократні аплікації на шкіру викликають прояви контактного дерматиту. Сенсибілізують організм з формуванням гіперчутливості уповільненого типу. Ураження центральної нервової системи, іритативний ефект та сенсибілізуюча активність визначаються інтенсивністю різного ступеня від слабкого до сильновираженого залежно від застосування відповідних пігментів.
6. Флексографічним друкарським фарбам притаманні: подразнювальний ефект, вплив на центральну нервову систему, кумулятивна активність, здатність проникати через непошкоджену шкіру. Токсичність, що відповідає 3-4 класам небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76), та ступінь прояву ефектів обумовлені рівнем вмісту органічних розчинників. Водні флексографічні фарби незалежно від шляхів надходження в організм, викликають порушення з боку клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Спиртові флексографічні фарби впливають на імунний статус з формуванням автоімунних реакцій.
7. Розчинники і розріджувачі офсетних та флексографічних фарб за критерієм гострої токсичності належать до 3 та 4 класів небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76). Проявляють подразнювальну дію й уражають центральну нервову систему як при інгаляційному впливові, так і при попаданні на шкіру. Викликають сенсибілізацію організму.
8. Поліграфічні лаки, що є малотоксичними сполуками (4 клас небезпеки згідно ГОСТ 12.1.007-76), проявляють подразнювальний ефект при попаданні на шкіру та слизові оболонки, у 20 % дослідів середню (коефіцієнти кумуляції 5,8-5,9) та у 80 % - слабку кумулятивну активність (коефіцієнти кумуляції перевищують 12,8). Викликають сенсибілізацію організму. Заміна в рецептурі лаків етилового та ізопропілового спиртів на пропіловий спирт підсилює їх токсичність.
9. Рiдкi фотополiмернi композиції належать до малонебезпечних речовин (4 клас за ГОСТ 12.1.007-76). Проявляють резорбтивно-токсичну дію, сенсибілізуючі властивості; при довготривалому впливові можуть викликати контактний дерматит. Місцево-подразнювальний ефект при попаданні на слизові оболонки і ступінь вираженості кумулятивних властивостей коливаються від слабкого до сильновираженого, що обумовлено різним відсотковим співвідношенням компонентів, а також наявністю в складі композицій цільових домішок.
10. Хімічний фактор поліграфічного виробництва негативно впливає на стан здоров’я друкарів, у яких виявлені зміни імунної та нервової системи. Порушення з боку імунної системи проявляються ознаками вторинного імунодефіціту.
11. Дія хімічного фактору супроводжується підвищеним шумовим навантаженням, обумовленим, в більшості випадків, порушеннями технологічного характеру: використанням застарілого і нестандартного обладнання, відсутністю системи профілактичного ремонту, розміщенням у цехах додаткового обладнання. У 30 % випадків рівні шуму на основних технологічних процесах перевищують допустимі в діапазоні низьких частот (62250 Гц) на 521 дБ, на середніх (500 Гц) 21 дБ, на високих 2634 дБ.
12. Результати проведених комплексних гігієнічних, токсикологічних, клінічних, медико-статистичних досліджень покладено в основу концептуальної моделі управління здоров’ям робітників видавничо-поліграфічного комплексу, які працюють в умовах хімічної небезпеки, а також використано при розробленні нормативно-методичних документів для органів практичної охорони здоров’я (проект державних санітарних правил та норм Підприємства та організації поліграфічної промисловості”, схеми первинної токсикологічної оцінки з оформленням токсиколого-гігієнічного паспорта шкідливих хімічних речовин, схеми гігієнічної регламентації лакофарбових матеріалів та переліку речовин, за якими необхідно здійснювати контроль повітряного середовища при їх застосуванні).За результатами проведених досліджень обгрунтовано і затверджено Міністерством охорони здоров’я 3 гігієнічних нормативи на хімічні речовини, що призначені для застосування у поліграфічній галузі (1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид, ацетофталат целюлози, гліцидилметакрилат).