Лєпєєва Олена Анатоліївна. Стан адренорецепторного комплексу та фактор некрозу пухлин-альфа при гіпертонічній хворобі

Краткое описание

Лєпєєва Олена Анатоліївна. Стан адренорецепторного комплексу та фактор некрозу пухлин-альфа при гіпертонічній хворобі: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003

Лєпєєва О.А. Стан адренорецепторного комплексу та фактор некрозу пухлин-a при гіпертонічній хворобі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Харківській державний медичний університет МОЗ України. Харків, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню функціонування послідовно повязаних рівней адренергічної системи гормонально-медіаторна ланка (катехоламіни), функціональна активність адренорецепторного комплексу тромбоцитів та вторинні клітинні месенджери (циклічні нуклеотіди) у взаємозвязку з особливостями змін прозапального цитокіну (фактор некрозу пухлин-a) у хворих на гіпертонічну хворобу з різними типами ремоделювання гіпертензивного серця.
Встановлена наявність дисбалансу та функціональних порушень на різних рівнях - нейрогуморальному, клітинному та міжклітинної взаємодії - у хворих на гіпертонічну хворобу. Виявлені особливості молекулярних механізмів реактивності тромбоцитів у хворих з різними типами ремоделювання міокарду лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі. За результатами досліджень запропоновані практичні рекомендації для закладів практичної охорони здоровя.

1. У хворих на ГХ, на підставі вивчення рівній катехоламінів і вторинних месенджерів, функціональної активності адренорецепторного комплексу та вмісту фактора некрозу пухлин-a, встановлена наявність змін в функціонуванні послідовно повязаних ланок адренергічної системи та концентрації туморнекротичного фактору-a при різних варіантах ремоделювання лівого шлуночку, а також при зростанні цифр артеріального тиску.
2. Рівень адреналіну істотно не змінювався у гіпертензивних пацієнтів в порівнянні з контролем; вміст норадреналіну значно зростав у хворих на гіпертонічну хворобу, однак зміна його концентрації не була повязана ні з артеріальним тиском, ні з типами ремоделювання міокарду лівого шлуночка, тобто у хворих на гіпертонічну хворобу спостерігалась медіаторно-гормональна дисоціація з переважною активізацією медіаторної ланки.
3. В залежності від цифр артеріального тиску встановлено наявність змін в молекулярно-клітинному функціонуванні тромбоцитів: у хворих з гіпертонічною хворобою 1 ступеня спостерігається підвищення функціональної активності a2- та b2-адренорецепторів; у хворих на гіпертонічну хворобу 2 ступеня зафіксоване зростання реактивності тромбоцитів, однак активність b2-адренорецепторів переважає відповідь a2-рецепторів; у хворих з гіпертонічною хворобою 3 ступеня відбувається посилення активності a2-адренорецепторів при зниженні реагування b2-рецепторів на стимуляцію адреналіном in vitro.
4. Кожен тип ремоделювання міокарду лівого шлуночку характеризується своєрідними особливостями в функціонуванні адрено-рецепторного комплексу тромбоцитів: активність a2-адренорецепторів різко зростала у осіб з нормальною геометрією в порівнянні з контрольною групою. У осіб з концентричним ремоделюванням та концентричною гіпертрофією відмічалось її зниження до показників, які були порівняними з контрольною групою. У осіб з ексцентричною гіпертрофією зареєстровано зниження цього показника до мінімальних значень. Активність b2-адренорецепторного комплексу при стимуляції адреналіном зростала у осіб з нормальною геометрією, декілька знижувалась у осіб з концентричним ремоделюванням, досягала свого максимального значення у осіб з концентричною гіпертрофією та знижувалась у осіб з ексцентричною гіпертрофією до показників, порівняних з контрольною групою.
5. У хворих на гіпертонічну хворобу 1 ступеня в умовах гіпернорадреналінемії спостерігалось зростання функціональної активності b2-адренорецепторів, що була повязана з вмістом цАМФ та потовщенням міжшлуночкової перетинки. У хворих з нормальною геометрією функціональна активність a2- та b2-адренорецепторів корелювала з товщиною міжшлуночкової перетинки.
6. В системі вторинних месенджерів були зареєстровані наступні особливості: рівень цАМФ не змінювався у хворих на гіпертонічну хворобу в порівнянні з контролем, а вміст цГМФ значно зростав у гіпертензивних пацієнтів, але суттєво не залежав від ступеня гіпертензії та варіантів ремоделювання міокарду.
7. Зафіксоване поступове вірогідне збільшення концентрації ФНП-a паралельно зростанню артеріального тиску. Зростання вмісту цього цитокіну асоціювалось з дилатацією порожнини та зниженням скорочувальної і насосної функції лівого шлуночка, що підтверджується виявленням кореляційних звязків між цими показниками. Також рівень ФНП-a значно зростав у хворих з ексцентричною гіпертрофією з дилатацією лівого шлуночка.