Леонова Лілія Олександрівна. Бухгалтерський облік основних засобів та їх відтворення (на матеріалах вугільних шахт Донбасу)

Краткое описание

Леонова Лілія Олександрівна. Бухгалтерський облік основних засобів та їх відтворення (на матеріалах вугільних шахт Донбасу): дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Харківський держ. ун-т харчування та торгівлі. - Х., 2004
Леонова Л.О. Бухгалтерський облік основних засобів та їх відтворення (на матеріалах вугільних шахт Донбасу). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Харківський державний університет харчування та торгівлі, Харків, 2004. Дисертаційну роботу присвячено розробці теоретичних та практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку основних засобів та економічному обґрунтуванню нових напрямків облікової політики на базі виявлення і використання закономірностей впливу відтворювального процесу на ефективність роботи підприємств.
В роботі доказано, що формування облікової політики основних засобів повинне будуватися на виборі найбільш ефективних способів і параметрів відтворювального процесу, запропоновано використання вугільними шахтами оптимальних норм амортизації техніки та перехід до повного способу відтворення. Економічно обґрунтована доцільність застосування у вітчизняній практиці способу капіталізації витрат на ремонти, що продовжують термін служби основних засобів, шляхом зменшення нарахованого зносу, уточнено та доповнено поняття капітальних інвестицій і амортизації.
Розроблено принципи обліку та контролю накопичення і використання амортизаційних відрахувань для забезпечення відтворювального процесу, підхід до формування амортизаційної політики підприємств на підставі оптимізації строків використання основних засобів. Запропоновано систему наскрізного пооб’єктного кодування витрат на капітальні ремонти основних засобів, механізм первинного, аналітичного та синтетичного обліку цих витрат. Надані рекомендації щодо удосконалення синтетичного обліку безоплатно отриманих основних засобів, порядку списання сум, створених при переоцінці й індексації основних засобів, обліку їх знецінення.

У дисертаційній роботі розроблені рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку основних засобів та економічно обґрунтовані напрямки облікової політики з використанням закономірностей впливу відтворювального процесу на ефективність роботи підприємств.
На основі проведеного дисертаційного дослідження як теоретичних засад обліку основних засобів, так і практичного аспекту даного питання зроблені наступні висновки та надані пропозиції:
1. У дисертаційній роботі розкрита сутність основних засобів як об'єкта бухгалтерського обліку у взаємозв'язку з відтворювальним процесом. В результаті аналізу бухгалтерського і податкового підходів до поняття «основні засоби» і нарахуванню амортизації виявлені відхилення від економічного змісту цих категорій, які вступають в протиріччя поняттю процесу відтворювання. У зв’язку з цим уточнено поняття амортизації.
2. Розглянуто та уточнено поняття «облікова політика» до основних засобів і знайдено протиріччя стосовно виробки облікової політики під впливом оподатковування. Показано позитивні та негативні сторони вибору в обліку різних методів нарахування амортизації, надано рекомендації з їх застосуванню.
3. Розглянутий порядок віднесення витрат на ремонти в системі оподаткування та в бухгалтерському обліку показав, що він суперечить основним теоретичним положенням відтворювального процесу. На цій підставі виникла необхідність уточнення поняття «капітальні інвестиції» шляхом додаткового віднесення до їхнього числа, поряд із вкладеннями в придбання, створення й удосконалення, витрат на капітальні ремонти, що забезпечують продовження експлуатаційної здатності основних засобів.
4. Критерієм облікової політики до основних засобів, на погляд автора, повинне бути одержання найбільшої економічної вигоди, що виражається в мінімізації собівартості продукції чи максимізації рівня рентабельності виробництва на базі вибору найбільш оптимальних параметрів відтворювального процесу.
5. В роботі вироблено основні підходи до оцінки реальності і вірогідності балансової вартості основних засобів, показано вплив визнання й оцінки основних засобів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства.
6. Виявлені істотні недоліки в обліку безоплатно одержуваних основних засобів. Доведено, що існуюча практика обліку безоплатно отриманих основних засобів містить протиріччя визначенню доходу, дане в П(С)БО1. У зв’язку з цим запропоновано підхід до синтетичного обліку безоплатно одержуваних основних засобів, який найбільше відображає економічну сутність операції.
7. Аналіз собівартості вугілля за місяцями виявив виникнення значних коливань внаслідок нерівномірного включення витрат на капітальні ремонти техніки. У зв'язку з цим проведені дослідження альтернативних напрямків в обліку витрат на капітальні ремонти основних засобів, що вказали на існування серйозних недоліків у підході, затвердженому П(С)БО 7.
8. Запропоновано включення витрат на капітальні ремонти в собівартість за допомогою амортизації, що буде сприяти дотриманню в обліку принципу відповідності витрат доходам, які одержує підприємство в період функціонування відремонтованих основних засобів. Амортизація витрат на капітальні ремонти необхідна для елімінування коливань собівартості.
9. Відремонтована техніка менш продуктивна і вимагає великих витрат на її поточне обслуговування, тому при встановленні терміну корисного використання запропоновано орієнтуватися на один міжремонтний період, тобто до першого відмовлення в роботі, а далі вже переглядати термін експлуатації в залежності від можливостей підприємства. Такий підхід повинний лягати в основу формування облікової політики стосовно основних засобів.
10. Дослідження показали, що значна мінімізація витрат досягається при відсутності капітального ремонту техніки. Так, по вуглевидобувній техніці оптимальний період, тобто до першого капітального ремонту, може складати і 2,5 роки. При такому терміні служби річна норма амортизації повинна бути не менш 40% від первісної вартості. На цій основі запропоновано перехід до повного способу відтворення техніки.
12. Доведено необхідність внесення доповнення в Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: «Витрати, що здійснюються для відновлення втрачених об'єктом економічних вигод, збільшують його балансову вартість шляхом зменшення нарахованого зносу за умови, що вона не буде перевищувати суму очікуваного відшкодування».
11. У роботі обґрунтоване застосування при виробленні облікової політики методів оцінки ризику, зв'язаного з акумулюванням і використанням коштів амортизаційного фонду. При здійсненні капітальних інвестицій рекомендується складання бюджету доходів і витрат. Як критерій для прийняття рішення про доцільність інвестицій рекомендується використовувати вартість експлуатації з застосуванням дисконтування.
12. Запропоновано усунути в П(С)БО 7 «Основні засоби» абзац наступного змісту «Підприємство може застосовувати в бухгалтерському обліку норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством».
13. При експлуатації основних засобів, одержаних безоплатно повинне виробляться нарахування зносу, одночасно зі зменшенням величини капіталу, а не нарахуванням амортизаційних відрахувань, що відносяться на витрати. Це пояснюється тим, що підприємство не здійснювало власних капітальних інвестицій у безоплатно отриманий об'єкт і значить не повинне збільшувати витрати, зв'язані з нарахуванням амортизації.
14. Рекомендовано внести зміни в синтетичний облік дооцінки основних засобів. Запропонований підхід, також базується на думці, що підприємство не здійснювало власних капітальних інвестицій на суму дооцінки і значить не повинне збільшувати витрати, пов'язані з нарахуванням амортизації.
15. Зазначені помилки в методології бухгалтерського обліку основних засобів сприяють перекручуванню оцінки фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств. Тому підприємствам запропоновано корегування відповідних статей балансу.