ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА РЕЦИДИВІВ ХРОНІЧНОГО САЛЬПІНГООФОРИТУ ХЛАМІДІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

На правах рукопису

Гусаківська
Оксана Володимирівна

УДК 616.64 002:579.882

ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА РЕЦИДИВІВ
ХРОНІЧНОГО САЛЬПІНГООФОРИТУ
ХЛАМІДІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник: ЛЕЩИНСЬКИЙ Петро Тадійович,
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2008

ЗМІСТ

Список умовних скорочень...

4

ВСТУП...

5

РОЗДІЛ 1. КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ ХЛАМІДІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ (огляд літератури)..........................................................................................

11

1.1. Розповсюдженість та загальна характеристика ХСО хламідійної етіології...........................................................................................................

11

1.2. Особливості патогенезу ХСО хламідійної етіології............................

14

1.3. Імунологічні та метаболічні порушення при ХСО хламідійної етіології................................................................................................................

19

1.4. Сучасні підходи до лікування та медичної реабілітації жінок, хворих на хронічний сальпінгоофорит хламідійної етіології.........................

24

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..

32

2.1. Загальна характеристика обстежених хворих......................................

32

2.2. Методи дослідження, які використовувалися .................

34

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК, ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ ХЛАМІДІЙНОЇ ЕТІО­ЛОГІЇ..............................................................................................................

38

РОЗДІЛ 4. КЛІНІЧНІ, ІМУНОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ЖІНОК, ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ ХЛАМІДІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ДО ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ..................................................................................................................

44

4.1. Клінічна симптоматика в обстежених хворих до початку лікування.....................................................................................................................

44

4.2. Стан імунологічного гомеостазу у жінок, хворих ХСО хламідійної етіології, до початку лікування....................................................................

50

4.3. Стан метаболічного гомеостазу у жінок, хворих на хронічний сальпінгоофорит хламідійної етіології............................................................

58

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМБІНАЦІЇ ГЛУТАРГІНУ ТА ЦИКЛОФЕРОНУ ПРИ ЛІКУВАННІ ТА ЛІЗОРМУ ПРИ МЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ ХЛАМІДІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ.....................................

66

5.1. Клінічні показники у жінок, хворих на хронічний сальпінгоофорит хламідійної етіології, після завершення лікування....................................

66

5.2. Імунологічні показники у жінок, хворих на хронічний сальпінгоофорит хламідійної етіології, після завершення лікування.........................

72

5.3. Динаміка метаболічних показників в обстежених жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, під впливом комбінації глутаргіну та циклоферону.........................................................................................................

82

5.4. Вплив лізорму на клініко-лабораторні показники при проведенні медичної реабілітації жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології.........

89

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..

109

ВИСНОВКИ..

126

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...............

128

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

129

Список умовних скорочень

АОЗ
ВГ
ДК
ІА
ІЛ
ІК
ІП
КТ
МДА
МФС
ПІФ
ПОЛ
РБТЛ
СМ
СМІ
СО
УГХ
ФАМ
ФГА
ФІ
ФНП
ФЧ
ХІ
ХСО
ХНХ
ХУГХ
ЦІК

антиоксидантний захист
відновлений глутатіон
дієнові кон’югати
індекс атракції
інтерлейкіни
імунні комплекси
індекс перетравлення
каталаза
малоновий диальдегід
макрофагальна фагоцитуюча система
природний інгібуючий фактор
перекисне окислення ліпідів
реакція бласттрансформації лімфоцитів
„середні молекули”
синдром метаболічної інтоксикації
сальпінгоофорит
урогенітальний хламідіоз
фагоцитарна активність моноцитів
фітогемаглютинін
фагоцитарний індекс
фактор некрозу пухлин
фагоцитарне число
хламідійна інфекція
хронічний сальпінгоофорит
хронічний некалькульозний холецистит
хронічний урогенітальний хламідіоз
циркулюючі імунні комплекси

ВСТУП
Актуальність теми. У теперішній час одну з провідних ролей у структурі акушерсько-гіне­ко­логічної патології грають запальні захворювання придатків матки, особливо хронічні сальпінгоофорити (ХСО). Наявність інфекції у придатках, носить характер хронічного запального процесу, що обумовлює розвиток гнійних ускладнень, поширення інфекції на інші органи малого тазу, утворення спайок, внаслідок чого виникає непліддя [232, 233]. Причинами несприятливого перебігу ХСО може стати невчасна діагностика, недостатньо ефективні, застарілі методи лікування. Досить часто етіологічним чинником ХСО є хламідійна інфекція, яка завдає труднощі при лікуванні та призводить до розвитку вторинного імунодефіцитного стану у таких пацієнток. За даними літератури, кожний рік зростає кількість осіб, хворих на хламідіоз, особливо жінок дітородного віку [113, 114, 160, 163]. Питома вага вторинного безпліддя серед обстежених жінок із ХСО хламідійної етіології становить 65,82%, а первинного 34,18%, тому дана проблема є досить актуальною для сучасної гінекології [114, 221, 222].
Збільшення частоти ХСО хламідійної етіології, стійкість до лікування викликають інтерес до питання про імунний статус жінок, а також до змін, які сприяють хронізації процесу і персистенції збудника. Сучасні погляди на причини, що обумовлюють розвиток хронічного урогенітального хламідіозу (ХУГХ), грунтуються на особливостях взаємодії збудника з імунною системою хазяїна [75, 78]. Однак ці питання залишаються маловивченими, особливо із позицій взаємозв’язку порушень імунологічного та метаболічного гомеостазу.
Незважаючи на велику кількість антихламідійних препаратів, ефективність лікування ХСО хламідійної етіології за традиційними схемами недостатньо висока. Тому вибір лікування хворих з наявністю ХУГХ повинен бути патогене­тич­но обгрунтованим, спрямованим не лише на зниження хла­мі­дій і відновлення імунологічного гомео­ста­зу, а також сприяти нормалізації деяких біохімічних показників, що також має немало важливе значення у прогресуванні запального процесу [109, 110].
На сьогоднішній день питання ефективного лікування та реабілітації жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, остаточно не вирішено. На думку багатьох лікарів, традиційна терапія із за­сто­суванням антибіотиків призводить, в більшості випадків, не до лік­ві­дації інфекційного агента, а лише до зменшення клінічних проявів, що веде до розвитку тривалої пер­сис­тен­ції Ch. traсhomatis. Недостатньо досліджені показники Т-і В-клітинного та гуморального імунітету, а також концентрації про- і протизапальних цитокінів. Поряд із цим недостатньо вивчений стан метаболічного гомеостазу.
Крім того, виходячи із сучасної концепції „метаболічної” інтоксикації (МІ) [63], при наявності у хворих на ХСО хламідійної етіології клініко-біохі­мічного синдрому метаболічної інтоксикації (СМІ) [64], ми вважали перспективним проаналізувати вплив препарату з гепатозахисними, мем­браностабі­лізуючими, детоксикуючими та антиоксидантними властивос­тями глутаргіну, який містить у своєму складі L-аргінін (який, в свою чергу, є датчиком оксиду азоту) як на клініко-біохімічні, так і на імунологічні показники в обстежених хворих. Залишається практично не вивченим вплив глутаргіну на імунологічні показники, а також доцільність комбінації його із імуноактивним препаратом циклофероном, що могло б мати патогенетичне значення як для оптимізації лікування даної патології, так і для попередження розвитку рецидивів у таких хворих. Було також важливим для клінічної практики розробити патогенетично обгрунтовані підходи до реабілітації жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, за допомогою фітозасобу лізорму, у тому числі в амбулаторних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету за темою: Вплив глутаргіну та циклоферону на клініко-імунологічні та біохімічні показники у жінок дітородного віку, хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз” (№ держреєстрації 0104U006770). Автор була виконавцем даної теми.
Мета роботи: підвищити ефективність лікування та реабілітації жінок, хворих на хронічний сальпінгоофорит хламідійної етіології, за допомогою додаткового включення комбінації глутаргіну та циклоферону до комплексу лікування та лізорму до реабілітації.
Для досягнення вказаної мети були поставлені такі задачі:
1. Провести ретроспективний аналіз результатів лікування ХСО хламідій­ної етіології у жінок дітородного віку.
2. Вивчити показники імунологічного стану у жінок на фоні традиційної антибіотико­терапії ХСО хламідійної етіології.
3. Дослідити стан ліпопероксидації, системи антиоксидантного захисту (АОЗ), рівень „середніх молекул” у жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології.
4. Вивчити ефективність додаткового включення комбінації глутаргіну та циклоферону до загальноприйнятого комплексу лікування жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології.
5. Розробити, впровадити й оцінити спосіб лікування та реабілітації жінок репродуктивного віку, хворих на ХСО хламідійної етіології, шляхом додаткового включення до комплексу лікування комбінації глутаргіну та циклоферону, а в якості засобу реабілітації фітопрепарату лізорму.
Об’єкт дослідження хронічний сальпінгоофорит хламідійної етіології.
Предмет дослідження клінічні показники, стан імунітету, ліпопероксидації і системи АОЗ у обстежених хворих; ефективність комбінації глутаргіну та циклоферону у лікуванні та лізорму при реабілітації жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології.
Методи дослідження: клінічні, імуноферментні, інструментальні, імунологічні, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації подано нове вирішення актуальної задачі гінекології підвищення ефективності лікування жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, шляхом використання комбінації глутаргіну та циклоферону.
Уточнено деякі аспекти патогенезу ХСО хламідійної етіології на підставі комплексного вивчення показників метаболічного та імунологічного гомеостазу. Проаналізовані особливості порушень з боку загального (системного) імунітету у жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології. Виявлені корелятивні взаємозв’язки між імунними зсувами та метаболічними розладами.
Патогенетично обґрунтовано доцільність використання в комплексі лікування жінок із даною патологією комбінації глутаргіну, який має антиоксидантні та детоксикуючі властивості, та імуноактивного препарату циклоферону, базуючись на їхньому позитивному впливі на динаміку клінічних, біохімічних та імунологічних показників. Доведена та патогенетично обґрунтована ефективність проведення у даного контингенту хворих реабілітації з використанням сучасного фітозасобу лізорму. Встановлено, що дані препарати позитивно впливають на іму­нологічні і біохімічні показники у таких хворих, а саме обумовлюють ліквідацію вторинного імунодефіциту та сприяють відновленню метаболічного гомеостазу, що патогенетично обґрунтовано та клінічно ефективно.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені раціональні підходи до комплексної терапії жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, з використанням глутаргіну та циклоферону. Створений адекватний метод реабілітації хворих з даною хронічною патологією з використанням сучасного фітопрепарату лізорму. Досягнута суттєво більша тривалість ремісії і стабільність результатів проведеної терапії. Встановлені критерії ефективності лікування та медичної реабілітації жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, з використанням імунологічних та біохімічних показників.
Наукові результати, які отримані в дисертації, використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології у 4 медичних вузах України Луганському, Харківському державних медичних університетах, Запорізькій медичній академії післядипломної освіти, Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця (Київ). Матеріали дисертаційної роботи впроваджені до клінічної практики гінекологічних відділень лікарень мм. Луганська, Харкова, Алчевська, Кремінної, Красного Луча, Перевальська, Біловодська, Старобільська.
Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно проаналізувала джерела наукової літератури та патентну документацію щодо проблеми ХСО хламідійної етіології. Самостійно проведено накопичення первинної документації, здійснено у повному обсязі клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження за темою дисертації, а також вивчено ефективність запропонованих способів лікування та медичної реабілітації обстежених хворих. Здобувачка безпосередньо брала участь у клінічному, біохімічному та імунологічному обстеженні пацієнтів, які були під наглядом. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися та обговорювалися на таких наукових конференціях і симпозіумах: Глутаргін нові принци­пи фармакотерапії захворювань печінки” (Харків, 2003); Українській конференції з проблем хламідіозу і TORCH-інфек­цій (Київ, 2003); Всеукраїнській конференції з проблеми імунодефіцитних станів (Київ, 2004); VII Всеукраїнській конференції з проблем клінічної імунології та алергології (Київ, 2005); Науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи використання вітчизняного препарату глутаргін у клініці внутрішніх хвороб” (Харків, 2005); міжрегіональній науковій конференції „Актуальные проблемы неинфекционной патологии” (Ростов-на-Дону, 2005); республіканській науковій конференції з міжнародною участю „Сепсис та інші інфекційні хвороби” (Тбілісі, 2005); IV і V Міжнародних науково-практичних конференціях „Актуальные проблемы госпитальной медицины» (Севастополь, 2006, 2007); VIII Українській науково-практичній конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2006); VI міждисциплінній науково-прак­тичній конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу та TORCH-інфекцій” (Київ, 2006); засіданнях наукових товариств акушерів-гінекологів Луганської області (Луганськ, 2003 2007).
Публікації. Результати дисертації опубліковані у 16 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 3 одноосібні), 4 тезах доповідей та в 3 патентах України на винахід (у співавторстві).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено нове рішення актуальної задачі акушерства та гінекології підвищення ефективності лікування та медичної реабілітації жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, на підставі застосування сучасних вітчизняних препаратів глутаргіну та циклоферону у лікувальному комплексі та лізорму при медичній реабілітації.
1. У результаті ретроспективного аналізу клінічних особливостей ХСО хламідійної етіології у жінок репродуктивного віку доведено, що найбільш частіше ця патологія зустрічається у віці 18 35 років; чинниками, які сприяють хронізації запального процесу, є: ранній початок статевих відносин (до 18 років), полігамні статеві відносини.
2. Встановлено, що у жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, традиційна антибіотико терапія недостатньо ефективна, так як у цих хворих мають місце імунологічні зсуви (Т-лім­фо­пенія, зниження кількості циркулюючих лімфоцитів з фенотипом CD4+ (відповідно в 1,3 та 1,4 рази; Р<0,05), імунорегуляторного індексу CD4/CD8 в 1,3 рази (Р<0,05) та показника РБТЛ в 1,8 рази (Р<0,05), а також індексів ФАМ, в основному ІП в 2 рази; Р<0,05) на тлі дисімуноглобулінемії, підвищення концентрації ЦІК у середньому в 1,7 рази (Р<0,05), переважно за рахунок найбільш токсигенних середньомолекулярних імунних комплексів та дисбалансом факторів ПАР збільшенням вмісту β-лізинів у крові та зменшенням концентрації лізоциму. Отримані дані свідчать про суттєві розлади регуляції імунологічних реакцій в обстежених хворих, що підтверджується дисбаласном цитокінового профілю підвищенням вмісту у крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1β, ФНПα) у середньому в 1,8 рази (Р<0,05) на тлі відносної недостатності протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10) у середньому в 2 та 2,2 рази відповідно.
3. Для загострення ХСО хламідійної етіології характерно підвищення рівня СМ у 5,5 рази (Р<0,05), що свідчить про наявність клініко-біохімічного синдрому метаболічної інтоксикації, накопичення у крові продуктів ПОЛ МДА (в 2,5 рази; Р<0,05) і ДК (в 3 рази; Р<0,05), а також збільшенням показника ПГЕ (у середньому в 3,2 рази), зниження рівня ВГ у крові, активності ферментів антиоксидантного захисту КТ (різнонаправлені зміни) і СОД (зменшення середньому в 1,7 рази) і вмісту у сироватці вітамінів з антиоксидантними властивостями, що свідчить про активацію ПОЛ та пригнічення системи АОЗ.
4. Додаткове включення до комплексу лікування жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, комбінації глутаргіну та циклоферону, а проведення реабілітації за допомогою лізорму поряд із ліквідацією клінічних симптомів захворювання (скорочення перебування в стаціонарі у середньому в 1,9 рази; Р<0,05) сприяє нормалізації як показників імунологічного, так і метаболічного гомеостазу, підвищує якість та тривалість досягнутої клініко-лабораторної ремісії ХСО хламідійної етіології.
5. Результати проведених досліджень дають підставу вважати, що розроблений спосіб лікування та реабілітації із застосуванням комбінації глутаргіну та циклоферону, а також лізорму у порівнянні з традиційним є більш ефективним, так як поряд із нормалізацією загального стану пацієнток, ліквідацією запального процесу, сприяє нормалізації імунного та метаболічного статусу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Критеріями ефективності лікування жінок, хворих на ХСО хламідійної етіології, поряд з досягненням клінічної ремісії можуть служити зниження концентрації СМ у крові до верхньої межі норми, зменшення концентрації у сироватці крові ЦІК (особливо середньо- та дрібномолекулярної фракцій) та нормалізація цитокінового профілю, тобто співвідношення вмісту у крові цитокінів з прозапальною (ІЛ-1β, ФНПα) та протизапальною (ІЛ-4, ІЛ-10) активністю.
2. Жінкам, хворим на ХСО хламідійної етіології, з метою оптимізації лікування та досягнення стійкої ремісії захворювання доцільно включати до лікувального комплексу комбінацію вітчизняного препарату з антиоксидантною, детоксикуючою, імуномодулюючою, мембраностабілізуючою, гепатопротекторною дією глутаргіну по 0,5 г 3 рази на день усередину протягом 20 30 діб поспіль та індуктору ендогенного інтерферону циклоферону у вигляді 12,5% розчину внутрішньом’язово по 2 мл 1 раз на день 5 днів поспіль, потім у цій же дозі через день ще 5 ін’єкцій циклоферону (усього 10 ін’єкцій препарату).
3. З метою тривалої підтримки ремісії ХСО хламідійної етіології, яка досягнута в результаті лікування, рекомендується проведення в періоді диспансерного нагляду повторних курсів імунореабілітації за допомогою вітчизняного фітопрепарату лізорму, який призначають по 20 крапель 3 рази на день усередину протягом 20 30 діб поспіль з інтервалом 2 3 місяці між введенням фітопрепарату.

ЛІТЕРАТУРА
1. Абидов А.М., Сайиткулов А.М. Нарушение интерферонового статуса у больных с урогенитальной хламидийной инфекцией и способы его коррекции // Врачебное дело. 2003. - №3. С. 81 84.
2. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. Н. Новгород: НГМА, М.: Медицинская книга, 2002. 416 с.
3. Аковбян В.А., Машкиллейсон А.Л., Гомберг М.А. и др. Ровамицин в лечении неосложненного урогенитального хламидиоза // Вестн. дерматол. 1997. - №1. С. 60 62.
4. Акунц Е.Б., Погасян Г.К., Абрамян Ю.С. и др. Хламидийная инфекция и бесплодие в браке // Актуальные вопросы диагностики и лечения хламидийных инфекций: Матер. Всесоюз. совещ. М., 1990. С. 21 23.
5. Андреев Л.И., Кожемякин Л.А. Методика определения малонового диальдегида // Лаборат. дело. 1988. №11. С. 41 43.
6. Анкирская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции // Акушерство и гинекология. 1999. - №3. С. 8 11.
7. Антоненко И.В., Фомина Т.Г. Роль урогенитальной инфекции в возникновении хронических воспалительных заболеваний женских половых органов // Імунологія та алергологія. 2001. - №4. С. 13 14.
8. Арал С.О. заболевания, передающиеся половым путем: значение, определяющие факторы и последствия // ИППП. 2001. - № 4. С. 4 8.
9. Арустамян К. Лечение урогенитального хламидиоза // Врач. 2006. - № 9. С. 59 60.
10. Бабак О.Я., Фролов В.М., Харченко Н.В. Глутаргин фарма­коло­гическое действие и клиническое применение. Харьков; Луганск: Элтон-2, 2005. 456 с.
11. Базаев В.Т., Царуева А.А., Фидаров А.А. Инфекции, передаваемые половым путем, в республике Северная Осетия-Алания: эпидемиологические и социально-личностные параллели // ИППП. 2001. - №3. С. 38 40.
12. Базарный В.В., Левчик Н.К., Белых О.А. Особенности клеточного иммунитета больных урогенитальным хламидиозом в зависимости от уровня поражения половых путей // Иммунология. 2001. - №3. С. 45 46.
13. Базарный В.В., Левчик Н.К. Клиническая оценка фагоцитарных тестов при урогенитальном хламидиозе // Клиническая лабораторная диагностика. 2002. - №2. С. 21 24.
14. Барабанов Л.Г., Казадавенко В.Б., Грибкова Н.В. Современные подходы к диагностике и лечению хронического урогенитального хламидиоза // Здравохранение. 1999. - №2. С. 5 8.
15. Башмакова М.А., Бочкарев Е.Г., Говорун В.М. Хламидиоз: Современные подходы к диагностике и лечению (пособие для врачей). М., 2000. 61 с.
16. Белозеров А.П. Антихламидийные антитела и специфические иммунные комплексы в сыворотке крови больных инфарктом миокарда и урогенитальным хламидиозом // Иммунология и аллергология. 1999. - №3. С. 77 78.
17. Белозеров А.П. Новая классификация микроорганизмов порядка Chlamydiales // Журнал дерматології і венерології. 2001. - №2 (12). С. 10 13.
18. Белозеров А.П. Выявление глютеновой энтеропатии при урогенитальных хламидиозах // Дерматологія та венерологія. 2004. - №2. С. 29 33.
19. Бережная Н.М. Стратегия выбора методов иммунологических исследования в клинике и подходы к иммунореабилитации системы иммунитета // Імунологія та алергологія. 1998. - №1. С. 35 46.
20. Битти В.Л., Моррисон Р.П., Бирн Д.И. Персистенция хламидий: от клеточных культур до патогенеза хламидийной инфекции // ЗППП. 1995. - №6. С. 3 24.
21. Бокалова Л.А. Урогенитальный хламидиоз, урогенитальный трихоманиаз // Лечащий врач. 2001. - №4. С. 30 36.
22. Брагина Е.Е., Дмитриев Г.А., Кисина В.И. Структурно-функцииональные особенности жизненного цикла хламидий in vivo // Вестн. дерматол. 1995. - №6. С. 18 20.
23. Брагина Е.Е., Орлова О.Е., Дмитриев Г.А. Некоторые особенности жизненного цикла хламидий. Атипичные формы существования // ЗППП. 1998. - №1. С. 3 9.
24. Булыгин Г.В., Окладников Д.В., Цхай В.Б. Иммунологи­ческий статус и метаболические параметры больных урогениталъным хламидиозом / В кн.: Метаболичес­кие основы регуляции иммунного ответа. Новосибирск, 1996. С. 161 162.
25. Бутов Ю.С., Сухих Г.Т., Евсеева О.Т. Влияние ровамицина и циклоферона на течение урогенитального хламидиоза // Рос. журнал кожных и венерических болезней. 1999. - №1. С. 53 57.
26. Васильев М.М., Николаева Н.В. Хламидийная инфекция. Проблема антибиотикорезистентности // Вест. дерматол. и венерол. 2003. - № 3. С. 18 22.
27. Вацик М.М., Островська О.М., Геник Н.І. Урогенітальний хламідіоз і безпліддя // Імунологія та алергологія. 2001. - №4. С. 17 18.
28. Ващенко С.Н. Сравнительная характеристика методов полимеразной цепной реакции и прямой иммунофлюоресценции в диагностике хлами­дийной инфекции // Імунологія та алергологія. 2002. - №4. С. 12 15.
29. Ващенко С.М. Особливості функціональної активності Т-хелперів 1 і 3 типу (імунорегуляторних клітин) по продукції лімфокінів у хворих на хронічні інфекції сечостатевої ситеми // Імунологія та алергологія. 2006. - №1. С. 65 67.
30. Ващенко С.Н., Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Руденко А.В. Анализ кли­нико-иммунологических эффектов и обоснование целесообразности применения комплексной терапии у больных хроническим мочеполо­вым хламидиозом // Імунологія та алергологія. 2003. - №2. С. 48 52.
31. Вацик М.М. Вплив урогенітального хламідіозу на стан імунної резистентності при безплідді у жінок на фоні запальних захворювань придатків матки // Імунологія та алергологія. 2002. - №3. С. 49 50.
32. Веропотвелян П.М., Веропотвелян М.П., Кучер Н.М., Горук П.С. Застосування протефлазіду в комплексному лікуванні фетоплацентарної недостатності при інфікуванні урогенітальним хламідіозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - №2. С. 119 122.
33. Виноград Н.О. Епідеміологічний нагляд при хламідіозах: проблеми та шляхи вирішення // Імунологія та алергологія. 2001. - №1. С. 88 89.
34. Виноград Н.О., Казановський О.А. Роль хламідійної та змішаної інфекції в патології сечостатевих органів // Інфекційні хвороби. 1998. - №2. С. 11 14.
35. Виноград Н.О., Ковальська О.Р., Чаплик І.О. Тенденції та прогноз захворюваності на хламідіоз серед населення західного регіону України // Імунологія та алергологія. 2002. - №3. С. 37 38.
36. Виноград Н.О., Ковальська О.Р. Сучасний стан проблеми хламідіозів // AM LVIV. 2003. - №1. С. 110 114.
37. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Руденко А.В. и др. Девиация функциональной активности Т-хелперов І й II типов как фактор иммунопатогенеза хронического урогенитального хламидиоза // Іnter. J. Immunoreabil. 2000. № 2 (1). С. 95 101.
38. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Монтаг Т.С. идр. Взаимосвязь активности синтеза цитокинов (гамма-интерферона, интерлейкина-10) и НLА-феноти­па у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2002. № 2 (5). С. 57 50.
39. Возіанов О.Ф., Ващенко В.В., Дріянська В.Є. та ін. Стан імунної системи у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Журн. дерматол, та венерол. 2002. № 1 (15). С. 3 7.
40. Возіанов О.Ф., Драннік Г.М., Дріянська В.Є. Аналіз показників імунітету за даними імунограми та цитокінового статусу у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз в залежності від характеру (моно- чи мікст-) інфекції // Імунологія та алергологія. 2003. - №4. С. 39 42.
41. Волошин О.І., Пішак О.В., Волошина Л.О. Ліки рослинного походження: сучасні тенденції у вітчизняній та світовій клінічній медицині і фармації // Фітотерапія. 2003. - №3. С. 3 7.
42. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определе­ние содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаборат. дело. 1983. № 3. С. 33 36.
43. Галактионов В.Г. Иммунология. М.: Нива России, 2000. 488 с.
44. Гапарян Н.О., Штыкунова Е.В. Актуальность проблемы хламидийной инфекции // Росс. мед. журн. 1997. - №4. С. 48 49.
45. Гарник Т.П., Мітченко Ф.А., Шураєва Т.К. Деякі аспекти застосування лікарських рослин в медицині // Фітотерапія. 2002. № 1 2. С. 70-72.
46. Гасанова Т.А. Хламидийная инфекция и репродуктивная функция // Вестник дерматологии и венерологии. 2001. - №1. С. 11 15.
47. Геник Н.І. Значення хламідійної інфекції в ґенезі акушерської патології // Імунологія та алергологія. 2002. - №3. С. 61 62.
48. Глазкова Л.К. Совершенство методов терапии женщин, больных урогенитальным хламидиозом, на основании изучения патологической роли нарушений в универсальных системах регуляции: Дис. д-ра мед. наук. М., 1992. 42 с.
49. Глазкова Л.К., Полканов В.С. и др. Генитальная хламидийная инфекция. Этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, клиника и терапия / Руководство для врачей. Екатеринбург. 1994. 90 с.
50. Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Современные аспекты лечения хламидийной инфекции // ЗППП. 1996. - №4. С. 9 13.
51. Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Урогенитальная хламидийная инфекция. СПб: Сотис, 1998. С. 111 148.
52. Глазкова Л.К., Герасимова Н.М. Состояние факторов неспецифической защиты организма женщин при хламидиозе // Вестник дерматологии и венерологии. 1998. - №1. С. 7 10.
53. Глазкова Л.К., Ютяева Е.В. Новые представления об урогенитальном хламидиозе. Екатеринбург: Медицина, 2003. 63 с.
54. Глутаргин. Применение нового украинского препарата в клинической практике / Пособие для практических врачей. Киев; Харьков; Луганск. Элтон-2, 2003. 200 с.
55. Глухенький Б.Т., Бойко Ю.Я., Гаврилюк О.В. Применение вильпрофена для лечения урогенитального хламидиоза // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. 2002. - №2 (14). С. 20 22.
56. Гомберг М.А., Соловьев А.М., Еремина О.Ф. Иммунологические подходы к лечению больных хронической персистирующей хламидийной урогенитальной инфекцией // ЗППП. 1996. - №4. С. 32 37.
57. Гомберг М.А., Соловьев А.М., Некрасов А.В., Иванова А.С. Иммунотерапия при хроническом персистирующем урогенитальном хламидиозе // ЗППП. 1997. - №4. С. 34 36.
58. Горпинченко І.І., Добровольська Л.І., Гібнер С.М. Урогенітальний хламідіоз: клініка, діагностика, принципи лікування // Урологія. 2001. - №1. С. 51 56.
59. Гранитов В.М. Хламидиозы. М.: Медицина. 2000. 230 с.
60. Гранитов В.М., Султанов Л.В. Урогенитальный хламидиоз. Барнаул, 1999. 152 с.
61. Григорян С.С., Иванова А.М., Прицкер А.Р., Ершов Ф.И. Определение интерферонового статуса в цельной крови у людей при массовых обследованиях: Метод. рекомендации. М., 1989. 14 с.
62. Гриневич Ю.А. Вплив фітопрепаратів НВТ «Екомед» на імунну систему та протипухлинну резистентність організму // Модульовані лікувально-профілактичні фітозасоби, їх застосування в медичній практиці: Зб. наук. праць. Київ, 2001. С. 13 34.
63. Громашевская Л.Л. Средние молекулы” как один из показателей метаболической” интоксикации в организме // Лаборат. диагностика. 1997. №1. С. 11 16.
64. Громашевская Л.Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процессов // Лабораторная диагностика. 2006. №1 (35). С. 3 13.
65. Гудивок І.І., Островська О.М., Геник Н.І., Вацик М.М. Урогенітальний хламідіоз та його вплив на частоту акушерської патології // Імунологія та алергологія. 2001. - №4. С. 24 25.
66. Гудивок І.І., Вацик М.М. Критерії діагностики та ефективності лікування безпліддя у жінок з хронічними запальними процесами репродуктивної системи хламідійної етіології // Зб. наук. праць асоціації акушерів-гінекологів України. Київ: Інтермед, 2004. С. 463 466.
67. Гуркин Ю.А. «Новые» заболевания, передающееся половым путем, у девушек. Пособие для врачей. СПб: Астер-Х, 1999. 64 с.
68. Делекторский В.В., Яшкова Г.Н., Поташевский С.М. и др. Семейный хла­мидиоз: Пособие по клинике, диагностике и лечению. М., 1996. 23 с.
69. Делекторский В.В., Малиновская Е.В., Богатырева Е.В. Индуктор интерферона Неовир в лечении хронической урогениталъной инфекции: Материалы XXXII научно-практ. конфер. дерматовенерол., акушеров-гинекол., уро­логов. СПб, 1997. С. 69 70.
70. Демитриев Г.А. Урогенитальная хламидийная инфекция. Подходы к диагностике и терапии // Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №2. С. 21 24.
71. Джавад-Заде М.М. Эпидемиологические аспекты хламидиоза среди жителей Баку // Рос. журн. кожных и венер. болезней. 2000. - №5. С. 46 48.
72. Дзюблик І.В., Кривохатська Л.Д., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Мікрометод визначення інтерферонового статусу людини у пробах цільної крові // Лабораторна діагностика. 2001. - №1. С. 34 47.
73. Домейка М., Милтиньш А., Морд П.А. Хламидийная инфекция человека и животных. Рига, 1996. 53 с.
74. Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты: классификация и применение // Харьковский медицинский журнал. 1996. - №4. С. 69 73.
75. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса: АстроПринт, 1999. 386 с.
76. Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Фесенкова В.И., Папакина В.С. Влияние циклоферона на продукцию гамма-иф и онф-α in vitro у больных хроническим урогенитальным хламидиозом // Імунологія та алергологія. 2001. - №1. С. 91 92.
77. Драннік Г.М., Федорук Г.В., Дріянська В.Є., Ващенко В.С. Вплив лаферону на функціональні показники клітин моноцитарно-макрофагальної ланки у хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз // Імунологія та алергологія. 2001. - №3. С. 25 30.
78. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко В.С. Результати лікування хворих на урогенітальний хламідіоз з використанням імунотропної терапії // Імунологія та алергологія. 2002. - №3. С. 29 30.
79. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Фєсєнкова В.Й., Бойко М.І. Експериментальні дослідження впливу суперербісолу на продукцію гама-інтерферону та інтерлейкіну-10 лімфоцитами хворих на хронічний сечо­статевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. 2003. - №2. С. 55 58.
80. Драннік Г.М., Монтаг Т.С., Ващенко С.М., Дріянська В.Є. Аналіз активності синтезу цитокінів (ІЛ-1, -2, ФНП-α) та особливостей HLA-фенотипу у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. 2003. - №3. С. 56 59.
81. Драннік Г.М., Горпінченко І.І., Дріянська В.Є. Вплив препарату манакс на функціональну активність Т-хелперів 2 типу у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. 2003. - №4. С. 77 78.
82. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Папакіна В.С. Вплив манаксу на продукцію цитокінів (γ-ІФ, ІЛ-4, ІЛ-10) in vitro лімфоцитів здорових донорів і хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. 2004. - №1. С. 15 19.
83. Драннік Г.М., Порошина Т.В., Фесенкова В.Й., Шалікова Н.В. Антитіла до білків теплового шоку та експресія про (CD95) й антиапоптичних (Bcl-2) маркерів лімфоцитів у хворих з хронічним урогенітальним хламідіозом // Здоровье мужчины. 2004. - №4. С. 71 72.
84. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Драннік Г.Г. Продукція гама-інтерферону та експресія рецепторів до нього лімфоцитами хворих на хронічні запальні захворювання сечостатевої системи // Імунологія та алергологія. 2005. - №3. С. 73 74.
85. Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Ващенко В.С., Степанова Н.М. Дисбаланс продукції гама-інтерферону та інтерлейкіну-10 як один з факторів патогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу // Імунологія та алергологія. 2004. - №2. С. 66 67.
86. Дріянська В., Ващенко В.В., Кущко ЛЯ. та ін. Стан імуні­тету та продукція інтерлейкіну-10 у хворих на урогенітальний хламідіоз // Галицьк. лік. вісн. 2000. № 3. С. 40 43.
87. Друпп Ю.Г., Чернов А.В., Подоляка Д.В., Тупов С.Н. Использование иммуномодуляторов в терапии хламидийной инфекции при беременности, сопровождающейся дисфункцией фетоплацентарного комплекса: взгляд на проблему // Зб. наук. праць асоціації акушерів-гінекологів України. Київ: Інтермед, 2004. С. 482 486.
88. Дюдон А.Д. Урогенитальный хламидиоз // Дерматол. Косметол. Сексол. 2001. - №2 3 (4). С. 104 114.
89. Евсюкова И.И. Новые подходы к терапии хламидийной инфекции у беременных // Укр. хіміотерапевт. журн. 2001. - №2. С. 60 61.
90. Ермаков Ю.В. Урогенитальный хламидиоз: амбулаторная терапия в программах лечения бесплодия // Здоровье женщины. 2006. - №1. С. 152 153.
91. Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии. М.: Медицина, 1996. 240 с.
92. Ершов Ф.И. Антивирусные средства. М.: Медицина, 1998. 240 с.
93. Ершов Ф.И. Медицинская значимость интерферонов и их индукторов // Вестник РАМН. 2004. - №2. С. 9-13.
94. Ершов Ф.И. Антивирусные препараты. 2-е изд. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. 312 с.
95. Ершов Ф.И. Цитокины новое поколение биотерапевтических препаратов // Вестн. Российской АМН. 2006. - № 9 10. С. 45 50.
96. Ершов Ф.И., Антонова Л.В., Григорян С.С. Нарушения в системе интерферона у пациентов с вирус-ассоциированными и хламидийной инфекциями // Вопросы вирусологии. 1996. - №4. С. 172 174.
97. Ершов Ф.И., Коваленко А.М., Романцов Г.Н., Голубев С.Ю. Цитокины. В кн.: Клиническая фармакология и терапия. М., СПб, 1998. С. 108 128.
98. Ефективність циклоферону та амізону в лікуванні хламідіозу у жінок дітородного віку / Фролов В.М., Терьошин В.О., Шаповалова І.О., Лоскутова І.В. // Імунологія та алергологія. 2001. - №1. С. 68 69.
99. Жданов А.В., Сухих Г.Т., Давыдова М.П. Особенности корреляци­он­ных связей в системе цитокинов // Бюл. экспер. биол. и медицины. 2003. №9. С. 309 311.
100. Зайцева О.В., Щербакова М.Ю., Самсыгина Г.А. «Новая» хламидийная инфекция // Лечащий врач. 2001. - №1. С. 38 43.
101. Захаренко Л.П., Рябчикова Е.И., Колодина Н.Н. Сравнительный анализ методов диагностики хламидиоза // Клиническая лабораторная диагностика. 2001. №2. С. 36 38.
102. Зборовская И.А., Банникова М.В. Антиоксидантная система организма, ее значение в метаболизме // Вестн. РАМН. 1995. - №6. С. 57-60.
103. Иванов Д.Д. Инфекции, вызванные Chlamydia trachomatis, и их лечение сумамедом // Медичний частопис. 2002. - №5 (31). С. 14.
104. Иванова В.С., Сигунова Н.Н., Сухова А.П. Об опыте использования современных методов диагностики урогенитального хламидиоза // Вестник дерматол. и венерол. 1998. - №5. С. 62 63.
105. Илюк Т.А. Частота выявления Chlamydia trachomatis у серонегативных по хламидиям женщин с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза // Імунологія та алергологія. 2001. - №1. С. 74 75.
106. Иммунодефицитные состояния / Под ред. В.С. Смирнова, И.С. Фре­йдлин. СПб: Фолиант, 2000. 568 с.
107. Иммуноферментные и амплификационные методы исследования в диагностике хламидиозов / Белозеров А.П., Федец О.И., Милютина Е.И., Джораева С.Н., Сокол О.А. // Імунологія та алергологія. 2001. - №1. С. 60 61.
108. Исаков B.A., Коваленко А.Л., Алексеева Л.Е. и др. Циклоферон: применение в терапии урогениталъных хламидиоза и герпетичческой инфекции. СПб, 1997. 40 с.
109. Исаков В.А., Архипова Е.И., Ермоленко Д.К. Терапия урогенитального хламидиоза: руководство для врачей. СПб., В. Новгород, 2004. 76 с.
110. Исакова В.А., Аспель Ю.В. Иммунопатогенез и лечение генитального хламидиоза // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - № 2918. С. 118 124.
111. К вопросу о лабораторной диагностике урогенитального хламидиоза / Чураков А.А., Куличенко А.Н., Казакова Е.С. и др. // Клиническая лабораторная диагностика. 2005. - №2. С. 43 46.
112. Канбеков С.Ш. Применение «Рулида» в комбинации с «Интроном А» для лечения хронической урогениталъной инфекции: Матер. XXXII научно-практичконф дермато­венерологов, акушеров-гинекологов, урологов. СПб, 1997. С. 69 70.
113. Квашенко В.П., Овсяник М.А. Антибактериальная терапия воспалительных заболеваний органов малого таза у молодых женщин // Здоровье женщины. 2004. - № 4. С. 52 56.
114. Квашенко В.П., Остапенко О.И. Целесообразность и эффективность обследования беременных группы высокого риска на TORCH-инфекции // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ веке: Материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 75-летию ДонГМУ. Донецк, 2005. С. 55 56.
115. Киселева Е.П., Цвейбах А.С., Гольдман Е.И., Пигарева Н.В. Использование микрометода для бласттрансформации лимфоцитов человека и животных // Иммунология. 1985. - № 1. С. 76-78.
116. Кисина В.И. О тактике терапии урогениталъного хламидиоза // Вест. дерматол. и венерол. 1998;3:12-16.
117. Кисина В.И., Кинишева Е.Ю. Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин и их связь с инфекциями, передаваемыми половым половым путем. Диагностика, лечение, профилактика // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - №4. С. 16 23.
118. Клинико-лабораторные аспекты хламидиоза / Трунова О.А., Котова Н.А., Асланова Е.А., Куляс В.М., Гаркуша С.А. // Імунологія та алергологія. 2001. - №1. С. 59 60.
119. Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов / В.Г. Передерий, Ю.В. Хмелевский, Л.Ф. Коноплева и др. Киев: Здоровья, 1993. 192 с.
120. Ковалева О.Н., Ащеулова Т.В. Фактор некроза опухолей. Свойства и биологическая роль // Імунологія та алергологія. &nda