Ліпко Ірина Михайлівна. Особливості черепно-мозкової травми на фоні епілептичних нападів: клініка, діагностика, лікування, профілактика

Краткое описание

Ліпко Ірина Михайлівна. Особливості черепно-мозкової травми на фоні епілептичних нападів: клініка, діагностика, лікування, профілактика : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2007.

Ліпко І.М. Особливості черепно-мозкової травми на фоні епілептичних нападів: клініка, діагностика, лікування, профілактика. Рукопис.
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 — нервові хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, 2007.
Робота присвячена дослідженню ЧМТ, внаслідок судомного нападу у 110 хворих. Виявлено групу ризику та структуру ЧМТ, що виникла внаслідок епілептичного нападу. Встановлено, що групу ризику в виникненні ЧМТ склали хворі з генералізованими судомними нападами, хронічним алкоголізмом та вперше діагностованою епілепсією. В структурі ЧМТ внаслідок епілептичних нападів переважали струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня та субдуральна гематома.
Представлені особливості клінічної картини, неврологічного статусу та додаткових методів дослідження (КТ, МРТ, ЕЕГ) у цієї категорії хворих.
Клінічно доведено, що використання леветирацетаму є найбільш ефективним у хворих з вперше діагностованою епілепсією і може використовуватись як у вигляді монотерапії, так і в комплексному лікуванні хворих з черепно-мозковою травмою, при цьому спостерігалась добра переносимість препарату, зниження підвищеної судомної активності на ЕЕГ, зменшення порушень в емоційно-психічній сфері, що дозволяє рекомендувати його для впровадження в клінічну практику

В дисертації дано теоретичне обґрунтування та вирішення наукової проблеми визначення клініко-параклінічних особливостей виникнення та перебігу закритої черепно - мозкової травми внаслідок епілептичних нападів для оптимізації лікувально - діагностичних заходів.
Поглибленим вивченням факторів ризику ЧМТ за даними епідеміологічного аналізу по Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги встановлено, що у 11% хворих ЧМТ була внаслідок епілептичного нападу, що перевищує світові показники в 22,5 рази. Групу підвищеного ризику, в плані отримання ЧМТ внаслідок епілептичного нападу, склали чоловіки (3140 років) зі спровокованими судомними нападами, внаслідок зловживання алкоголем, відсутністю адекватного лікування епілепсії та зниження соціального рівня життя.
Встановлено, що переважна більшість хворих (57,3%) внаслідок судомного нападу отримали струс головного мозку, перебіг якого був за клінічними та об’єктивними даними важчий, ніж в контрольній групі. 84% хворих з ЧМТ внаслідок судомного нападу мали попередньо генералізовані, переважно тоніко-клонічні та міоклонічні напади. У 29% хворих зареєстрований перший в житті судомний напад.

4. У хворих з ЧМТ внаслідок епілептичного нападу, зі статистичною вірогідністю, був уповільнений регрес астенічного синдрому та епілептичних нападів (р<0,05), протягом всього гострого періоду ЧМТ. Характерною особливістю в клінічній картині у досліджених хворих були виражені коморбідні психічні розлади.
5. В неврологічному статусі хворих, що перенесли ЧМТ внаслідок судомного нападу виявлені більш грубі ураження нервової системи (ураження черепних нервів, пірамідна недостатність, координаційні розлади, вегетативні порушення), ніж в контрольній групі. Аналіз динаміки об’єктивної неврологічної симптоматики в основній та контрольній групах показує більш швидкий регрес патологічних проявів (ністагму, ураженні лицьового нерву по центральному типу, статичної та динамічної атаксії) в контрольній групі.
6. ЕЕГ дослідження виявили специфічні відмінності електричної активності і характеру реагування мозку у хворих з ЧМТ внаслідок епілептичного нападу, від таких у хворих з ЧМТ без попереднього судомного нападу. В цілому ці відмінності можна оцінити, як підвищену схильність церебральних структур у хворих з ЧМТ внаслідок судомного нападу до синхронізації електричної активності в спокої, і особливо, під впливом функціональних навантажень.
7. Більш значні структурно-морфологічні зміни головного мозку у вигляді виражених ознак атрофічного процесу зі змінами лікворомістних та субарахноїдальних просторів (за даними КТ та МРТ) превалювали у хворих з ЧМТ внаслідок епілептичних нападів.
8. Встановлено, що використання леветирацетаму є найбільш ефективним у хворих з вперше діагностованою епілепсією і може використовуватись у вигляді монотерапії та в комплексному лікуванні хворих з черепно-мозковою травмою.