Лісовський Євген Володимирович. Клініко-інструментальна діагностика та лікування цереброваскулярних порушень, обумовлених патологічною звивистістю, гіпо- і аплазією прецеребральних артерій при вродженій слабкості сполучної тканини у дітей

Краткое описание

Лісовський Євген Володимирович. Клініко-інструментальна діагностика та лікування цереброваскулярних порушень, обумовлених патологічною звивистістю, гіпо- і аплазією прецеребральних артерій при вродженій слабкості сполучної тканини у дітей : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2007. — 152арк. — Бібліогр.: арк. 130-152.

Лісовський Є.В. Клініко-інструментальна діагностика та лікування цереброваскулярних порушень, обумовлених патологічною звивистістю, гіпо- та аплазією прецеребральних артерій при вродженій слабкості сполучної тканини у дітей. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 - нервові хвороби. - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2007.
Дисертація присвячена актуальній проблемі діагностики та лікування цереброваскулярних порушень при вродженій слабкості сполучної тканини в дітей. За результатами дисертаційного дослідження розширені уявлення про патогенез, клініку та діагностику неврологічних порушень у дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини, показано патогенетичне значення патологічної звивистості, гіпоплазії та аплазії магістральних судин головного мозку в розвитку церебральної дисфункції та судинних порушень у дітей.
Діагностика неврологічних порушень у дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини базується на особливостях клінічного перебігу в сполученні із соматичними, фенотиповими і лабораторними ознаками вродженої слабкості сполучної тканини.
Патогенетичною терапією дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини і пов'язаними з нею церебральними дисфункціями та судинними порушеннями є призначення дієтотерапії і медикаментозної терапії, спрямованої на стимуляцію колагеноутворення і корекцію метаболічних порушень (L-карнітин), а також проведення терапії, спрямованої на поліпшення церебрального кровотоку (тіоцетам, фезам), посиндромної специфічної терапії (ноофен, діакарб, ескузан, адаптол) і спеціальної стренч-гімнастики.

За результатами дисертаційного дослідження представлене нове рішення наукового завдання, що полягає в розширенні уявлень про патогенез, клініку і діагностику неврологічних порушень у дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини, показано патогенетичне значення патологічної звивистості, гіпоплазії та аплазії магістральних судин головного мозку в розвитку церебральної дисфункції і судинних порушень у дітей. Удосконалені методи лікування і реабілітації хворих з цереброваскулярними захворюваннями шляхом розробки і впровадження сучасних клініко-інструментальних критеріїв діагностики аномалій прецеребральних артерій у дітей і підлітків з вродженою слабкістю сполучної тканини.
Встановлено, що основними неврологічними цереброваскулярними проявами вродженої слабкості сполучної тканини є синдром вегетативної дистонії (з вазомоторною та мігренеподібною цефалгією, вестибулопатією, ліпотимічними станами і синкопальними приступами, панічними атаками, периферичною ангіодистонією); порушення мозкового кровообігу (минущі порушення мозкового кровообігу та інфаркти мозку).
Діагностика неврологічних порушень у дітей з вродженою слабкістю сполучної тканини базується на особливостях клінічного перебігу в сполученні із соматичними (диспластична кардіопатія, патологія органа зору, аномалії будови шлунково-кишкового тракту, грижі, аномалії будови сечовивідних шляхів), фенотиповими (астенічна статура, арахнодактілія, гіпермобільність суглобів, гіпереластичність шкірних покривів, деформації хребта, плоскостопість) і лабораторними ознаками (пролін, оксипролін, глікозаміноглікани) вродженої слабкості сполучної тканини.
Особливістю церебральної дисфункції і судинних порушень у дітей із вродженою слабкістю сполучної тканини є розвиток в 69,1% випадків аномалій магістральних судин головного мозку у вигляді патологічної звивистості (58,8%), гіпоплазії та аплазії (23,5%). S-подібна звивистість зустрічається в 76,5%, петлеподібна в 17,7%, С-подібна в 5,8%.
Особливості церебральної гемодинаміки при патологічній звивистості магістральних судин головного мозку полягають у порушенні гемодинаміки у вигляді підвищення лінійної швидкості кровоплину в місці найбільшої звивистості на 46,4% при ураженні внутрішньої сонної артерії і зниження лінійної швидкості кровоплину в дистальному, стосовно звивистості, сегменті на 14,9%. При ураженні хребтової артерії лінійна швидкіть кровплину в ділянці найбільшої звивистості зростає на 44,4% (p<0,05), а у дистальному, стосовно звивистості, сегменті лінійна швидкіть кровотоку знижується на 28,3% (p<0,01).
Характерними регіонарними порушеннями гемодинаміки при патологічній звивистості внутрішньої сонної артерії є зниження лінійної швидкості кровоплину в середній мозковій артерії на 21,8%; при патологічній звивистості хребтової артерії лінійна швидкість кровоплину у задній мозковій артерії знижується на 26,2%. Локальні порушення гемодинаміки в гіпоплазованій артерії полягають у зниженні лінійної швидкості кровоплину на 43,1% у порівнянні з контрольною групою (p<0,01); регіонарні порушення гемодинаміки в басейні задньої мозкової артерії характеризуються зниженням лінійної швидкості кровоплину на 25,6% (p<0,01).

Вірогідність МР-ангіографії в діагностиці патологічної звивистості прецеребральинх судин складає 91,3%, в діагностиці гіпоплазії 87,5%. Збіг результатів за формою звивистості за даними МР-ангіографії складає 96,8%.
Патогенетичною терапією дітей із вродженою слабкістю сполучної тканини і пов'язаними з нею церебральними дисфункціями та судинними порушеннями є призначення дієтотерапії і медикаментозної терапії, спрямованої на стимуляцію колагеноутворення та корекцію метаболічних порушень (L-карнітин, елькар), а також проведення терапії, спрямованої на поліпшення церебрального кровоплину (тіацетам, фезам), посиндромної специфічної терапії (ноофен, ескузан, діакарб, адаптол) і спеціальної стренч-гімнастики