Лисяк Валентина Миколаївна. Формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом у школярів 6- 11 класів

Краткое описание

Лисяк Валентина Миколаївна. Формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом у школярів 6- 11 класів : дис... канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.02 / Харківська держ. академія фізичної культури. — Х., 2006. — 211арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 155-177.

Лисяк В.М. Формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом у школярів 6-11хкласів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02- фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2006.
Дисертація присвячена проблемі обґрунтування чинників та умов, які домінують у формуванні інтересу учнів 6-11хкласів загальноосвітніх шкіл до занять фізичною культурою та спортом. Показано, що згаданий інтерес є результатом дії системи виховання та умов навчання школярів.
Найбільший вплив на формування спортивних інтересів учнів здійснює шкільний учитель фізичної культури, потім батьки, товариші, засоби масової інформації тощо.
Визначено фактори, які позитивно й негативно впливають на формування в учнів інтересу до занять фізичною культурою та спортом. Доведено, що навчальний процес організований за експериментальною програмою дозволив поліпшити фізичні якості учнів, а головне, викликав свідоме й позитивне ставлення до занять фізичною культурою та спортом і розвинув мотивацію до них.
Моделювання педагогічного експерименту дали змогу побудувати інтегровану схему взаємодії структурних компонентів інтересу і встановити їх взаємозв’язки.

У роботі здійснено аналіз сучасних уявлень на проблему прояву інтересу до фізичної культури і спорту в учнів 6-11-х класів. Експериментальним шляхом визначено структуру, зміст та чинники, які впливають на формування згаданого інтересу. Установлений взаємозв’язок соціальних та біологічних факторів у механізмі формування в учнів інтересу до активної діяльності у фізкультурному русі.
1. Аналіз літературних джерел показав, що спрямованість інтересу залежить від схильності і здібності людини. Обов’язковою умовою виникнення інтересу є попередні знання, та практичний досвід у певному виді діяльності, емоційне задоволення. Інтерес до фізичної культури і спорту у школярів є результатом дії існуючої виховної системи, яка здійснюється через засоби масової інформації про великий спорт і фізичну культуру, через спортивні заходи в місті, в школі, під цілеспрямованим впливом учителів, батьків, друзів.
Усі ці заходи формують мотиваційну сферу учнів 6-11-хкласів. Але в сучасній школі немає чітко вироблених рекомендацій щодо формування інтересу до фізичної культури і спорту у школярів 6-11-хкласів. Дослідження показало, що в умовах загальноосвітніх шкіл необхідно проводити постійну роботу, спрямовану на формування фізкультурних і спортивних інтересів учнів. Інтерес є найважливішою умовою залучення учнів до систематичних занять фізичною культурою та спортом у вільний час.
2. Аналіз факторних структурних елементів інтересу показав:
з усіх привабливих сторін занять фізичною культурою і спортом учні віддають найбільшу перевагу красивій будові тіла (70,9%); на другому місці у них - здоров’я (68%); далі йдуть такі фізичні якості: спритність (51,2%), витривалість (47,7%), швидкість (46,4%), сила (41,5%) і гнучкість (39,8%);
стосовно вольових якостей, школярі 6-11-х класів більшу перевагу віддають сміливості (65,5%) і наполегливості (62,1%); далі такі: мужність (46,7%), самовладання (41,8%) і рішучість (35,3%);
визначені статеві відмінності в оцінці сторін фізичного розвитку: дівчат більше приваблює красивий стан (74,5%) та гнучкість (53,1%). Їм подобається виконувати вправи на координацію рухів (53,4%) і спритність (30,9%); найменше - вправи на силу (9,2%). Хлопцям найбільше подобається виконувати вправи на силу (60,8%) і витривалість (55,9%); потім вправи на швидкість (52,6%) і на координацію рухів (24,1%).
3. Підхід до позитивних вольових якостей у дівчат і хлопців також різний: хлопців більше приваблюють сміливість, наполегливість, мужність, а дівчат наполегливість, сміливість, самовладання;
в оцінках привабливих сторін спорту, які є мотивами до занять, у спортивних ідеалах учнів у ставленні їх до видів спорту виявлені вікові особливості. Вони суттєво впливають на прояв вольових якостей. З роками підвищується оцінка самовладання (6 клас-14,4%, 11 клас-65%), що обумовлено зростанням активності процесу самовиховання. Водночас ставлення до різних сторін фізичного розвитку й фізичної підготовленості з віком майже не змінюється.
Інтерес до занять фізичною культурою та спортом у хлопців більший, ніж у дівчат. У хлопців найбільш улюбленими видами спорту є баскетбол (19,2%) і волейбол (16,7%), у дівчат найпопулярнішим є волейбол (26,9%).
4.Установлено, що в експериментальних класах роль шкільного учителя в спрямованому формуванні фізкультурно-спортивних інтересів учнів 6-11-х класів значно підвищилася й полягає в такому:
- в умінні забезпечити навантаженням кожного учня протягом усього уроку;
- в умінні соціально-значущу мету перетворювати в особисто-значущу;
- у вирішальному впливі на орієнтацію учня стосовно конкретного виду спорту, який стає для нього улюбленим.
5. Хлопці та дівчата не відрізняються у своїх прагненнях щодо поліпшення здоров'я й виховання вольових якостей. Інтерес до підвищення своїх фізичних якостей у хлопців сильніший, ніж у дівчат. Учні слабо усвідомлюють можливість використовування ними фізкультури та спорту як методу виховання в собі позитивних рис характеру. Так, лише 5% хлопців і дівчат ставлять таку мету.
6. У розвитку й становленні інтересу вирішальна роль належить соціальному фактору. Біологічній соціальні чинники знаходяться в складній взаємодії. Сформовані в процесі індивідуального розвитку морфологічні та функціональні особливості учня у своєму генезисі багато в чому залежать від соціальних факторів. Прояв високих біологічних якостей школярів, що дають їм переваги перед своїми однолітками, обумовлений також і соціальними чинниками.
Біологічна основа знаходить собі місце у віковій детермінації спрямованості інтересу. Інтерес до занять фізичною культурою та спортом слід розуміти як форму активізації потреби до рухової діяльності, у якій дія соціального трансформується через основу біологічного й залежить від того, на яку частину біологічного діє ця рухова діяльність.
7.Спортивна орієнтація підвищує активність учнів під час занять у школі. Так, у класах, де вона проводилася, більше осіб з яскраво вираженим інтересом до спорту, учні мають кращий рівень фізичної підготовленості, ставлення до улюбленого виду спорту відрізняється більшою сталістю, ніж серед учнів, не охоплених заходами щодо спортивної орієнтації. За допомогою спортивної орієнтації можна одночасно вирішувати декілька завдань: залучати учнів до систематичних занять фізичною культурою та спортом, готувати дітей для вступу в ДЮСШ і, нарешті, підвищити організацію фізичної культури та спорту в школі.
8. Активізація процесу формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом є підвищення рівня фізичної підготовленості та фізичного вдосконалення учнів експериментальних класів, ростом їх успішності й технічної майстерності з легкої атлетики. Показано, що високий і середній загальні рівні фізичної підготовленості учнів експериментальної школи набагато вищі (відповідно 43,9% і 42,9%), ніж у контрольній школі (8,4% і 30,8%).
Одержані результати свідчать про високий ефект запропонованої методики формування інтересу як до фізичної культури та спорту в цілому, так і до окремих його компонентів, що сприяє не тільки підвищенню технічної майстерності в окремих видах спорту, а й більш поглибленому й удосконаленому розвиткові рухових якостей школярів на різних етапах навчання.
Потребують подальшого вивчення:
питання активізації інтересу до рухової активності у дітей, починаючи з дошкільного віку;
умови побудови загальнодержавної системи заохочення та підйому інтересу до фізичної культури та спорту серед населення, тобто створення середовища здорового способу життя.