Литвиненко Світлана Анатоліївна. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності

Краткое описание

Литвиненко Світлана Анатоліївна. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності: дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005.

Литвиненко С.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти.- Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.
У дисертаційній роботі досліджувалася проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності. Систематизовано і узагальнено сучасні наукові підходи до професійно-педагогічної і соціально-педагогічної діяльності; обгрунтовано теоретико-методологічні і методичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів; розроблено структурно-процесуальну модель підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності і методику діагностики готовності майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності; визначено педагогічні умови ефективного формування готовності студентів до соціально-педагогічної діяльності; розроблено професіографічний моніторинг; упроваджено інтерактивні методи і форми навчання в хід професійно-педагогічної підготовки. Одержані у процесі експериментального навчання позитивні результати апробації структурно-процесуальної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності засвідчили її ефективність. Результати дослідження було впроваджено в навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ і інститутів післядипломної педагогічної освіти, у практику роботи початкової школи.

У дослідженні представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності в основу якої покладено структурно-процесуальну модель підготовки студентів, доведено ефективність формування готовності майбутніх учителів початкових класів до СПД за розробленою моделлю та з дотриманням педагогічних умов: побудова підготовки студентів як процесу поетапного становлення професійно-особистісної готовності майбутніх учителів початкових класів до СПД на основі взаємозв’язку теорії і практики, забезпечення інтегративних зв'язків соціально-педагогічної і педагогічної складових змісту підготовки; використання інтерактивних методів і форм навчання, потенціалу педагогічної практики і самостійної роботи студентів; упровадження професіографічного моніторингу.
1. Аналіз теорії і педагогічної практики довів, що незважаючи на істотне зростання кількості досліджень із проблем професійно-педагогічної підготовки, підготовка майбутніх учителів початкових класів до СПД не знайшла належного відображення в фундаментальних і прикладних дослідженнях. Зарубіжний педагогічний досвід засвідчує, що саме у процесі шкільної соціалізації забезпечуються можливості успішної інтеграції молодих людей у суспільство. В цьому напрямі відбувається перегляд завдань і функцій професійно-педагогічної діяльності, становлення нового підходу до розуміння та розв’язання соціально-педагогічних проблем у світовій і вітчизняній педагогіці. Підґрунтям діяльності школи як соціального інституту постає забезпечення єдності розвитку, соціалізації та виховання дітей і молоді, створення базових освітньо-виховних передумов подальшої соціалізації молоді.
Підготовка майбутніх учителів початкових класів до СПД обумовлюється розширенням функцій професійно-педагогічної діяльності в умовах бурхливих соціально-економічних змін, посиленням педагогічної складової в діяльності різних соціальних інституцій; зростанням вимог до якості професійно-педагогічної підготовки фахівців, що визначається інноваційними процесами в освіті, відродженням гуманістичних ідей у вітчизняній педагогіці, розвитком педагогіки соціалізації; недостатньою розробкою згаданої проблеми в теорії і практиці педагогіки вищої школи. Вивчення сучасного стану розробки проблеми дозволило обґрунтувати концептуальні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД, якими є системно-цілісний, особистісно-діяльнісний, інтегративний, культурологічний, герменевтичний, антропологічний, контекстний методологічні підходи; теорії педагогічної і соціально-педагогічної діяльності, концепції професійно-педагогічної підготовки у ВНЗ, чинні вимоги до вищої педагогічної освіти і якості підготовки вчителів.
2. Доведено, що СПД учителя початкових класів є структурно-динамічною сукупністю цілеспрямованих соціально-педагогічних дій, що здійснюються у мікросоціумі з метою підтримки розвитку та соціалізації дітей. Її метою є створення оптимальної освітньо-виховної ситуації, надання допомоги дитині у процесі соціалізації. Поєднання функціонального і процесуального підходів в аналізі СПД дозволило виокремити провідні її функції (аналітико-діагностична, прогностична, організаційно-комунікативна, соціально-профілактична, охоронно-захисна, корекційно-реабілітаційна, евристична). Теоретичний аналіз розгляду проблеми в сучасній науці засвідчив пріоритетність превентивного характеру соціально-педагогічної діяльності і технологічного підходу до реалізації її функцій. Соціально-педагогічна технологія розглядається нами як послідовна, поетапна реалізація скоординованих дій, операцій, процедур, що забезпечуютьдосягнення мети і одержання оптимальних прогнозованих результатів СПД.
3. Завданнями СПД вчителя початкових класів виступають: соціальне виховання і розвиток дітей; вивчення особистості дітей, їхніх інтересів і потреб, труднощів і проблем, конфліктів, відхилень у поведінці та своєчасне надання допомоги; збереження і зміцнення здоров’я, охорона і захист прав дітей; педагогічне керівництво дитячою групою, підтримка адаптації і профілактика дезадаптації молодших школярів; вивчення умов життя, мікросередовища дитини, встановлення партнерських стосунків із сім'ями учнів, надання необхідної педагогічної допомоги у вихованні; створення комфортного, особистісно орієнтованого простору шкільного мікросередовища; взаємодія з суспільними і громадськими організаціями, спеціалістами різного профілю задля сприяння встановленню гуманних стосунків у мікросередовищі, створення умов для освіти, розвитку здібностей дітей. Провідними напрямами СПД вчителя є: соціально-педагогічна діяльність у школі; соціально-педагогічна діяльність у мікросередовищі; соціально-педагогічна діяльність з сім’єю; соціально-педагогічна діяльність з різними категоріями проблемних особистостей; соціально-педагогічна діяльність у дитячій субкультурі.
Вивчення у ході пошукового експерименту стану реалізації СПД у практиці роботи початкової школи засвідчило недостатню обізнаність педагогів з теорії і практики соціально-педагогічної діяльності, формальний підхід до розв’язання соціально-педагогічних проблем. Виявлено, з одного боку, потребу педагогів у знаннях щодо сучасних проблем соціалізації і розвитку дітей, а з іншого, дефіцит відповідних знань, неспроможність учителів самостійно вивчати особистість дитини та особливості її соціальної ситуації розвитку; труднощі педагогів у реалізації індивідуального підходу та інтеграції виховних зусиль мікросоціуму.
4. Обґрунтовано концептуальні засади вивчення феномену дитинства в ході підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД. Зміна поглядів на дитинство полягає в подоланні традиційних стереотипів у взаємодії дорослого і дитячого світу, становленні нової гуманістичної парадигми, центрованої на світі дитинства, розробці нових принципів, концепцій і методів педагогічної діяльності. Глибше пізнати і осмислити дитинство як соціально-культурний феномен та особливий значимий віковий період у ході професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів дозволяє широкий інтердисциплінарний синтез історичного, соціогенетичного, кроскультурного, етнографічного, психолого-педагогічного підходів.
5. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що готовність майбутніх учителів початкових класів до СПД - це результат професійно-педагогічної підготовки, інтегральне багаторівневе динамічне особистісне утворення, структура якого обіймає мотиваційний, змістовий, діяльнісний, креативний компоненти. Означені компоненти виступили як взаємозв'язані і взаємозумовлені складові готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації функцій і завдань СПД. Готовність відзначається стійкою професійно-педагогічною мотивацією, спрямованістю на особистісно орієнтовану взаємодію з дітьми, усвідомленням суспільного й особистісного значення СПД, глибокими теоретичними і прикладними знаннями змістової і процесуальної сутності СПД та сформованими педагогічними вміннями, високим творчим потенціалом і здатністю до саморозвитку. За результатами констатувального етапу дослідження здійснено кількісний та якісний аналіз сформованості компонентів та загального рівня готовності студентів-першокурсників і випускників, який залежно від досягнутих результатів підготовки може бути елементарним, первинним, достатнім, оптимальним. Кількісний розподіл за рівнями сформованості готовності мало чим відрізняється в контрольних і експериментальних групах студентів-першокурсників. Оптимальний рівень готовності до СПД у першокурсників був відсутнім. Виявлено елементарний (76,3%) і первинний рівень (23,7%) означеної готовності студентів. Мали місце несформованість професійно-ціннісних пріоритетів і мотивації соціально-педагогічної діяльності, домінування ситуативних мотивів та авторитарних настанов на взаємодію з дітьми, сформовані окремі уявлення на допрофесійному рівні, у відповідях студенти припускалися принципових помилок. У групах студентів-випускників також було виявлено переважно елементарний і первинний рівні готовності (відповідно 12,6% та 52,9% студентів). На достатньому рівні готовності перебували 29,3% студентів-випускників, які засвідчили неповну сформованість цілісної структури готовності, нерівномірний розвиток її складових. Оптимального рівня готовності до соціально-педагогічної діяльності досягли лише окремі (5,2%) студенти-випускники, які виявили високий рівень сформованості всіх компонентів в їх єдності та взаємозв'язку. Це підтвердило необхідність розробки змістово-організаційних засад підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД та потреби у створенні моделі підготовки.
6. Структурно-процесуальна модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД охоплює чотири послідовних етапи підготовки вчителя: адаптаційно-ознайомлювальний, когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний і рефлексивно-творчий. Професійно-педагогічна підготовка студентів за такою моделлю виступила як система змістово-педагогічних і організаційно-методичних засобів, спрямованих на забезпечення готовності майбутнього педагога до СПД. Наукові підходи до розробки змісту підготовки студентів до СПД як складової професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів грунтувалися на загальнодидактичних уявленнях про зміст і завдання педагогічної освіти. Реалізація системно-цілісного, особистісно-діяльнісного, антропологічного, герменевтичного, інтегративного, культурологічного, контекстного підходів у педагогічній освіті забезпечила ефективне використання можливостей різних дисциплін, форм, методів навчання в підготовці студентів до СПД. Провідними завданнями професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД виступили: формування у студентів системи методологічних, науково-теоретичних, практичних педагогічних знань, вироблення ціннісного ставлення до них, розвиток творчого мислення та загальної культури; формування продуктивних способів пізнавальної діяльності; формування педагогічних умінь, оволодіння технологіями соціально-педагогічної діяльності; реалізація взаємозв’язку соціально-педагогічної теорії і практики; організація експериментальних досліджень, зорієнтованих на розробку змісту, нових методик і технологій СПД учителя; стимулювання інтересу молоді до соціально-педагогічних явищ і процесів, розвиток педагогічної спрямованості, орієнтації на особистісну модель взаємодії з дітьми, становлення суб’єктності майбутнього вчителя на основі формування в нього потреби у професійному та особистісному саморозвитку.
7. Аналіз результатів дослідно-експериментальної перевірки структурно-процесуальної моделі, зокрема методами математичної статистики, підтвердив педагогічну доцільність обгрунтованих нами концептуальних підходів до розробки і побудови підготовки студентів до СПД як складової і пріоритетного напряму цілісного процесу професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Кількісні показники сформованості готовності студентів експериментальних груп до СПД на формувальному етапі дослідження значно перевищують показники контрольних груп та відповідні показники, здобуті під час контатувального етапу дослідження. Оптимального рівня готовності досягли 35,8% студентів експериментальних груп, на достатньому рівні готовності виявилось 55,8% студентів (на початковому етапі - 0%), на первинному залишилось 8,4% (було 23,7%), елементарного рівня готовності не було виявлено (на вихідному етапі 76,3%). У контрольних групах до оптимального рівня готовності піднялось 6,5% студентів, достатнього - 33,2% (на початковому етапі не було виявлено), на первинному рівні готовності до СПД залишилось 48,8% (було 24,0%), на елементарному - 11,5% випускників (до експерименту 76,3%). Відзначено суттєві відмінності на досить високому рівні значимості між показниками готовності експериментальної групи на констатувальному і контрольному етапах (t=8,5; р0,001). Натомість, вірогідних відмінностей між показниками першого і другого зрізів у контрольних групах не зафіксовано. Слід вказати на несуттєві відмінності кількісних даних у контрольних групах студентів-випускників на констатувальному (оптимального рівня сформованості готовності досягли 5,2% респондентів, достатнього 29,3%, первинного - 52,9%, елементарного - 12,6%) і формувальному етапі (досягнуті рівні готовності відповідно: 6,5%; 33,2%; 48,8%; 11,5%). Усе це підтвердує, що запропонована структурно-процесуальна модель підготовки забезпечує успішне формування готовності майбутніх учителів початкових класів до СПД.
8. У процесі дослідження розроблено програмно-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД, програму професіографічного моніторингу підготовки майбутніх учителів початкових класів до СПД; навчально-методичний посібник Основи соціально-педагогічної діяльності”, навчально-методичні матеріали до написання курсових робіт і самостійної роботи студентів, понад 30 науково-методичних статтей.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці змісту, організаційно-педагогічних засад і технологій підготовки та перепідготовки педагогів у галузі соціально-педагогічної освіти; у визначенні та обгрунтуванні організаційно-педагогічних умов застосування комп’ютерних технологій у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкових класів; обгрунтуванні педагогічного керівництва соціалізацією молодших школярів і створенні моделі початкової школи як відкритої соціально-педагогічної системи.