Луценко Світлана Іванівна. Обгрунтування методів діагностики, профілактики та лікування трофічних захворювань кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії

Краткое описание

Луценко Світлана Іванівна. Обгрунтування методів діагностики, профілактики та лікування трофічних захворювань кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2004

Луценко С.І. Обґрунтування методів діагностики, профілактики та лікування трофічних захворювань кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2004.
На основі аналізу діагностичної цінності доведена доцільність сумісного застосування цитологічного та кольпоскопічного методів мониторінгу стану кукси шийки матки у жінок після субтотальної гістеректомії.
Виявлено, що у 93,04% жінок після субтотальної гістеректомії виникає патологія кукси шийки матки, особливо при проведенні операції до настання менопаузи. Питома вага передраків та раків кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії без придатків (24,05%) майже в 1,5 рази перевищувала відповідний показник в групі пацієнток після субтотальної гістероваріоектомії (15,53%). Ступінь вираженості атрофічних процесів після субтотальної гістеректомії визначалась фактом видалення або залишення яєчників. Гормональні дослідження у жінок після субтотальної гістеректомії не виявило істотних різниць їх показників в залежності від наявності або відсутності фонових та передпухлинних процесів кукси шийки матки, в той час як при проведенні імуногістохімічного аналізу біоптатів були виявлені суттєві відмінності у вираженості експресії рецепторів до статевих стероїдних гормонів у вказаних підгрупах жінок.
Патогенетично обґрунтовані, розроблені та апробовані комплексні методи диференційованої корекції трофічних розладів у жінок після субтотальної гістеректомії, що забезпечують швидкий та стійкий клінічний ефект.

У дисертації вирішено наукове завдання щодо зниження частоти патології кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії шляхом розробки та впровадження принципів раціональної хірургічної тактики ведення післяопераційного періоду на основі вивчення клініко-морфологічних характеристик тканини шийки матки з визначенням рецепторів до статевих стероїдних гормонів та динаміки гормонального гомеостазу.

Патологія кукси шийки матки розвивається у 93% жінок вже протягом перших 5 років після субтотальної гістеректомії і визначається не стільки віком жінки, скільки фазою клімактеричного періоду на момент операції: за умов оперативного втручання до настання менопаузи патологічні процеси виявлені у всіх жінок, при цьому загальна частка раку і передпухлинних процесів в цих випадках як при видаленні яєчників (21,49%), так і без видалення (28,3%) перевищує відповідні показники за умов оперативного втручання в постменопаузі (відповідно 8,16% та 15,38%).
Найбільш ефективним методом ранньої діагностики фонових та передпухлинних захворювань кукси шийки матки є сумісне застосування кольпоскопічного та цитологічного досліджень, що забезпечує високу як позитивну (74,5%), так і негативну прогностичну цінність (99,2%), тоді як відповідні показники при застосуванні лише кольпоскопії складають 19,7% і 85,6%. При використанні окремо лише цитологічного методу при високій негативній прогностичній цінності (96,1%) показник позитивної прогностичної цінності складає лише 8,7%, що вказує на цитологічну гіпердіагностику.
Ступінь вираженості атрофічних процесів після субтотальної гістеректомії визначається фактом видалення яєчників. Після гістероваріоектомії вже в перші 2 роки після операції частка жінок з атрофічним типом мазка (46,9%) перевищувала відповідний показник (15,28%) у пацієнток з залишеними яєчниками. У період від 2 до 5 років після операції трофічні зміни поглиблювались незалежно від обсягу оперативного втручання.
Дослідження особливостей мікробіоценозу вагіни та місцевого імунітету вказують на можливу роль мікробних асоціацій у розвитку гіперпроліферативних процесів кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії, а поєднання великої кількості асоціацій із зниженням місцевого секреторного імунітету в розвитку передпухлинних змін та раку шийки матки.
У структурі патології куси шийки матки у пацієнток з видаленими яєчниками переважали дистрофічні процеси, такі як атрофічний кольпіт (35,71%), ендоцервіцит (4,08%), ретенційна кіста (6,12%), в той час як у жінок з залишеними яєчниками дисплазія тяжкого ступеня, що належить до обліганих передраків (18,99%), а також залозисті поліпи (9,49%) і ендометріоз (6,96%). Загальна частка раку та передраку кукси шийки матки у жінок з залишеними яєчниками (24,05%) майже у 1,5 рази перевищувала відповідний показник в групі пацієнток після гістероваріоектомії (15,53%), при цьому переважна більшість гіперпроліферативних процесів, дисплазій та раку розвивалась в перші 2 роки після операції.

Дослідження вмісту статевих стероїдних гормонів у жінок після субтотальної гістеректомії не виявило достовірних відміностей їх показників залежно від наявності або відсутності передпухлинної та злоякісної патології кукси шийки матки. При цьому лише в групі пацієнток після субтотальної гістеректомії без оваріоектомії в перші 2 роки після операції при наявності передпухлинної патології виявлена тенденція (t=1,73) до більш високого вмісту пролактину.
У жінок після субтотальної гістеректомії з відсутністю патології на тлі атрофічних процесів слизової оболонки вагіни виявлена виражена експресія рецепторів як до естрадіолу, так і до прогестерону в ядрах клітин строми і багатошарового епітелію кукси шийки матки. Для доброякісних гіперпроліферативних змін характерна наявність експресії рецепторів до естрадіолу на тлі відсутності активності прогестеронових, а для пацієнток з дисплазією, навпаки наявність експресії прогестеронових на тлі відсутності естрогенових рецепторів. У тканині гістологічно підтвердженого раку кукси шийки матки експресії рецепторів до статевих стероїдних гормонів не виявлено.
Запропоновані патогенетично обгрунтовані методи профілактики та диференційованого лікування атрофічних процесів у жінок з гіперпроліферативними та передпухлинними захворюваннями шийки матки забезпечують зменшення ступеня вираженості атрофії, підвищення місцевого імунітету та зменшення ступеня інфікованості асоційованими формами мікроорганізмів, що забезпечує позитивну динаміку клінічної симптоматики та цитологічних і кольпоскопічних показників.