Ляхіна Тетяна Володимирівна. Фантазії для скрипки на запозичені теми в контексті становлення віртуозно-романтичного стилю виконавства

Краткое описание

Ляхіна Тетяна Володимирівна. Фантазії для скрипки на запозичені теми в контексті становлення віртуозно-романтичного стилю виконавства.- Дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.03, Одес. нац. муз. акад. ім. А. В. Нежданової. - Одеса, 2014.- 428 с.

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО

На правах рукопису

ЛЯХІНА ТЕТЯНА ВОЛОДИМІРІВНА

УДК 787.1 + 78.083.3

ФАНТАЗІЇ ДЛЯ СКРИПКИ НА ЗАПОЗИЧЕНІ ТЕМИ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ ВІРТУОЗНО-РОМАНТИЧНОГО СТИЛЮ ВИКОНАВСТВА

Спеціальність 17.00.03 – Музичне мистецтво

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник –
кандидат мистецтвознавства,
професор
Сумарокова Віра Григорівна

Київ – 2014
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….……………….3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА ЕВОЛЮЦІЯ СКРИПКОВОЇ ФАНТАЗІЇ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ…………………………………...…………………...…11
1.1. Сучасний стан розробленості поняття фантазії в музичному мистецтві……………………………………………………………………………11
1.2. Зародження та розвиток інструментальної фантазії (XVI-XVII ст.)…….19
1.3. Особливості жанру у скрипковій музиці XVIII ст.….................................33
1.4. Скрипкові фантазії епохи Романтизму…………………………………….47
1.5. Нові перспективи розвитку жанру в XX ст.…….……………………….67
Висновки до Розділу 1………..…………………………………………………77
РОЗДІЛ 2. СКРИПКОВІ ФАНТАЗІЇ НА ЗАПОЗИЧЕНІ ТЕМИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТИ................................................81
2.1. Типологія та класифікація скрипкових фантазій………………..………..81
2.2. Принципи відбору, організації та роботи з запозиченим матеріалом в скрипкових фантазіях композиторів-віртуозів XIX ст.……..…………………94
2.3. Аналіз трьох фантазій на теми опери Ш. Гуно «Фауст»: Г. Венявського, Д. Алара та П. де Сарасате………………………………………………………...99
Висновки до Розділу 2………………………………….....…………………...109
РОЗДІЛ 3. ФАНТАЗІЇ НА ЗАПОЗИЧЕНІ ТЕМИ В СКРИПКОВОМУ МИСТЕЦТВІ XIX СТ.: СТИЛЬОВИЙ АСПЕКТ…………………………….…111
3.1. Віртуоз-композитор у скрипковому мистецтві епохи Романтизму……………...................................................................…...................111
3.2. Скрипкові фантазії на запозичені теми в системі індивідуального стилю віртуоза-композитора……………………………………………………………..119
3.3. Детермінанти та види стильових трансформацій у скрипкових фантазіях на запозичені теми……..……….……………………………………………........136
Висновки до Розділу 3……......………………………………………………..144
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..…………………………….…………156
СПИСОК НОТНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………...177
ДОДАТОК А. Нотні приклади………………………………………...................182
ДОДАТОК Б. Схеми та порівняльні таблиці……………………….………..…195
ДОДАТОК В. Каталог скрипкових фантазій…………………………...............209

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Дослідження різних аспектів багатовимірного феномену фантазії, здійснене у дисертації, дозволяє зробити розмежування власне фантазії та художньої фантазії і дати їм наступні визначення:
Фантазія - універсальна креативна здатність людської свідомості до створення неіснуючих в реальній дійсності елементів
Художня фантазія – унікальна здатність свідомості продукувати художні образи, трансформуючи елементи навколишньої дійсності або реалізуючи потенціал власної уяви, в результаті чого виникають твори мистецтва.
Творча діяльність суб’єкта включає і фантазування, і художню фантазію. А відтак будь-який її продукт (витвір мистецтва) так чи інакше підпорядкований специфічним закономірностям цієї діяльності. Водночас, фантазія, в значенні універсальної креативної здатності, та фантазія, як музичний жанр пов’язані особливим чином. Серед найперших факторів, які обумовлюють цю внутрішню спорідненість, – суттєвий вплив семантики жанрового імені, відбиток якого носять на собі інструментальні фантазії. Адже властивий їм жанровий зміст, особливості музичної архітектоніки та оригінальні засоби виразності вцілому і є проекцією фантазійної здатності мислення.
Виявлено, що механізми діяльності художньої фантазії активізують два типи мислення: репродуктивний та продуктивний. Перший переважає при трансформації реальних об’єктів, другий має інтроспективне спрямування і виражається в об’єктивізації фантазійних образів уяви суб’єкта в творах мистецтва. Таким чином, субстрат фантазування визначає як його кінцевий продукт, так і вибір творчих методів. Загальні принципи діяльності фантазії в музичному мистецтві проекційно відбиваються на творах з опорою на оригінальні теми або з орієнтацією на використання тематичних запозичень, що також дозволяє ідентифікувати останні як представники окремого типу жанру.
Аналіз скрипкових фантазій різних епох підтвердив, що висвітлені принципи діяльності людської свідомості в процесі фантазування відповідним чином актуалізуються у музичних творах. Так, об’єктами композиторської фантазії можуть виступати: певний тематичний матеріал, закономірності структурної побудови музичних форм, мовні засоби різних жанрів тощо, які довільним чином трансформуються в творчій уяві композитора в яскравий образ майбутнього твору. В залежності від особливостей креативного задуму автора письмово зафіксований твір відображає або процес становлення цього образу, або його кінцевий, остаточно сформований, варіант.