Макаренко Віта Юріївна Організаційно-методичне забезпечення формування інтегрованої звітності

Краткое описание

Макаренко Віта Юріївна, економіст Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «АС». Назва дисертації: «Організаційно-методичне забезпечення формування інтегрованої звітності». Шифр та назва спеціальності 08.00.09 бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). Спецрада Д 64.088.02 Харківського державного університету харчування та торгівлі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МАКАРЕНКО ВІТА ЮРІЇВНА
УДК 657.37(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ
ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ
08.00.09 — бухгалтерський облік, аналіз та аудит
(за видами економічної діяльності)
економічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
/ В. Ю. Макаренко
Пилипенко Андрій Анатолійович
доктор економічних наук,

ЗМІСТ
ВСТУП 18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ІНТЕГРОВАНОЇ
ЗВІТНОСТІ 28
1.1. Формалізація понятійно-категоріального апарату інтегрованої
звітності 28
1.2. Концептуалізація інтегрованої звітності 51
1.3. Особливості впровадження інтегрованої звітності підприємствами
України 64
Висновки за розділом 1 93
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ
ЗВІТНОСТІ 99
2.1. Організаційно-методичні аспекти формалізації елементів капіталу
підприємства в концептуальній основі інтегрованої звітності 99
2.2. Дослідження взаємозв’язку бізнес-моделі з ефективністю діяльності
торговельних підприємств 117
2.3. Розробка методики формування інтегрованої звітності з урахуванням
специфіки торговельних підприємств 141
Висновки за розділом 2 155
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ФОРМУВАННЯ
ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 158
3.1. Формування збалансованої системи показників інтегрованої звітності для
забезпечення ефективності діяльності торговельних
підприємств 158
3.2. Оптимізація структури інтегрованого звіту торговельного
підприємства 179
3.3. Інформаційне забезпечення імплементації інтегрованої звітності в
Україні 193
Висновки за розділом 3 204
ВИСНОВКИ 207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211
ДОДАТКИ 233
Додаток А Підходи до визначення поняття «інтегрована звітність» 237
Додаток Б Визначення сутності дефініції терміна «бізнес-модель» 245
Додаток В Трактування понять «фінансовий капітал», «виробничий капітал», «інтелектуальний капітал», «людський капітал», «соціально-репутаційний
капітал», «природний капітал» в літературних джерелах 246
Додаток Г Анкета по виявленню і приоритизації суттєвих тем для цілей
формування інтегрованої звітності 249
Додаток Д Акти впровадження 250
Додаток Е Список публікацій 259
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Інтеграція України до європейського і світового співтовариства, зміна очікувань користувачів облікової інформації і поява нових вимог до її змісту вимагає реформування вітчизняної обліково- звітної системи шляхом трансформації підходів до традиційної моделі фінансової звітності. Направленість традиційної корпоративної звітності на висвітлення результатів минулих періодів створює розрив між інформацією, яку потребують інвестори: представлення у звітах інформації не тільки про минулі події, а й про сьогоднішні та завтрашні реалії організації та майбутні прогнози її діяльності для прийнятих рішень в довгостроковій перспективі. Сучасний ринок також вимагає аби відокремлені нефінансові звіти у сфері корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку корелювалися із фінансовим станом підприємства, інформація про який міститься у фінансових звітах. Відтак, вектор існуючого формату фінансової та нефінансової звітності неминуче рухається в напрямку до процесу впровадження звітності, яка поєднує в собі інформацію про фінансові та нефінансові показники в єдине ціле - інтегрованої звітності.
Складне економічне становище країни, інформаційна вибагливість стейкхолдерів, підвищення вимог до корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, зрушення у поведінці та запитах споживачів, невпинний процес підвищення кваліфікації та умов праці персоналу не тільки вимагають від підприємств створювати такі ресурси, які здатні забезпечити їх конкурентоспроможність, а й стимулює зацікавленість у проведенні еколого- соціальної політики підприємства в напрямку добровільного впровадження системи управління спрямованої на реалізацію сталого виробництва та споживання. Важливими складовими бізнес-привабливості підприємств в соціо-еколого-економічному векторі сталого розвитку є досягнення ними прозорості та інформаційної відкритості, що дозволяє приймати основним зацікавленим сторонам зважені рішення: зовнішні стейкхолдери (інвестори, акціонери, споживачі, постачальники та ін.) на підставі якісно складеної інтегрованої звітності можуть приймати найбільш ефективні рішення для управління власним капіталом, зокрема, інвестиційні, а внутрішні стейкхолдери (менеджмент підприємства, персонал) мають змогу здійснювати моніторинг ефективності управління, що забезпечить, по-перше, зростання вартості бізнесу, по-друге, суспільне схвалення своєї діяльності.
Проблеми формування інтегрованої звітності досліджували у наукових працях як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, зокрема: П. Й. Атамас, О. П. Атамас, О. М. Баришнікова, К. В. Безверхий, В. І. Бобошко, О. В. Будько, Л. Н. Герасимова, Д. О. Грицишен, О. С. Коробкова, Л. В. Гнилицька, О. І. Гриценко, Ю. В. Домашенко, В. М. Жук, Н. Ю. Єршова, Т. І.Єфименко,
H. А. Каморджанова, В. Г. Когденко, М. В. Мельник, О. П. Колумбет, М. В. Корягін, Р. В. Кузіна, П. О. Куцик, Р. О. Костирко, А. С. Крутова, О. А. Лаговська, С. Ф. Легенчук, Л. Г. Ловінська, Н. О. Лоханова, І. О. Макаренко, В. Ф. Максімова, Н. В. Малиновська, О. О. Нестеренко, М. А. Проданчук, В. Сікора, К. В. Сорокіна, Т. О. Хачатурова, Т. І. Хомуляк, А. В. Шайкан, Л. М. Янчева. Питання висвітлення інформації про різні види капіталів в інтегрованому звіті були об’єктами досліджень Л. М. Алексеєнко,
I. В. Андел, О. М. Бородіної, Б. В. Буркинського, В. Ф. Горячука, Г. С. Буряк, Ю. С. Ковальчук, О. Бутнік-Сіверського, Ю. М. Воробйова, Н. В. Голікової, Л. С. Гринів, О. А. Грішнова, Т. В. Давидюк, О. І. Демянчук, О. С. Дзямулич, Т. В. Заплітної, С. М. Кафки, О. М. Коваленко, Н. М. Королюк, В. П. Лещук, Д. С. Насипайко, Л. В.Овчаренко, М. М. Пашко, Ф. Фукуями, О. О. Шапурова та ін. Окремі елементи інтегрованої облікової системи як основного постачальника інформації для формування інтегрованого звіту висвітлені у працях М. А. Абрамова, Д. К. Ветрова, Ф. Ф. Бутинця, А. В. Драбаніч, С. Ф. Голова, В. В. Євдокимова, І. В. Жиглей, О. А. Зоріної, Г. Г. Кірейцева, І. В. Колос, О. П. Колумбет, Я. Д. Крупки, В. В. Муравського, Є. В. Мниха, О. М. Петрука, Л. М. Пісьмаченко та ін.
Не зважаючи на вагомий внесок науковців невирішеними залишаються наступні питання: неузгодженість понятійно-термінологічного апарату інтегрованої звітності; недостатність методичних розробок та системного дослідження з питань визначення структури інтегрованого звіту; відсутність методичних підходів до процесу формування інтегрованої звітності з урахуванням специфіки торговельних підприємств; недосконалість підходів щодо вивчення синергетичних зв’язків між показниками ефективності використання капіталів та фінансовими результатами господарської діяльності. Вагомість наведених невирішених проблем свідчить про актуальність і практичну значимість обраної теми, що зумовило логіку поставлених завдань та визначило архітектоніку представлення матеріалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана із загальною тематикою наукових досліджень Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. В основу дисертації покладено теоретико-методичні та практичні розробки, що є частиною держбюджетної науково-дослідної роботи: «Консолідація обліково- аналітичної інформації в організації управління безпекою інноваційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем: теорія та методологія» (номер державної реєстрації 0115U002375) (автором узагальнено та систематизовано теоретичні засади формування інтегрованої звітності в системі управління корпоративним підприємством).
Дисертація виконувалась в межах теми «Моделювання економічної поведінки та стратегії розвитку суб’єктів господарювання» (м. Дніпро, номер державної реєстрації 0116U008360) та ініційованої теми «Методологія соціально-економічного, інформаційного та науково-технічного розвитку регіонів, галузей виробництва, підприємств та їх об’єднань» (м. Дніпро, номер державної реєстрації 0116U006782) (автором окреслено особливості та специфіку формування інтегрованої звітності в системі управління підприємствами та їх об’єднаннями).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності.
Відповідно до зазначеної мети у дисертації поставлено такі завдання: уточнити понятійно-категорійний апарат щодо сутнісного наповнення визначень «інтегрована звітність» та «інтегрований звіт»;
провести формалізацію термінологічного апарату інтегрованої звітності, а саме понять «створення вартості» та «створення цінності» в контексті системи управління підприємствами та визначення фундаментальних концепцій інтегрованої звітності;
дослідити сучасний стан та тенденції розвитку процесу формування інтегрованої звітності торговельними підприємствами в Україні;
розвинути класифікацію бізнес-моделей як складового елементу інтегрованої звітності підприємств та їх об’єднань для створення ефекту синергії;
розвинути методичний підхід до питання визначення структури інтегрованого звіту підприємств з врахуванням концепції суттєвості;
сформувати збалансовану систему показників інтегрованої звітності для забезпечення ефективності діяльності торговельних підприємств;
удосконалити організаційно-методичні підходи до процесу формування інтегрованої звітності в інформаційній системі торговельних підприємств.
Об’єктом дослідження є процес формування організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності.
Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є системний підхід щодо пізнання різних економічних явищ і процесів у безперервному їх взаємозв’язку. Для досягнення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: контент-аналіз - для уточнення поняття «інтегрована звітність» та «інтегрований звіт»; морфологічний аналіз - для конкретизації поняття «value»; загальнонаукові методи: індукція, дедукція, систематизація, наукова абстракція та порівняльний аналіз - під час сутнісного наповнення понять «інтегрована звітність» та «інтегрований звіт»; аналіз та синтез - для виділення основних складових інтегрованого звіту, побудови послідовності вибору підходу до вибору показників, які потрібно включити до інтегрованого звіту; статистичний аналіз використано в ході дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку торговельної галузі в Україні; метод класифікації - для узагальнення та систематизації інформації щодо відображення синергії капіталів, табличний і графічний метод - для унаочнення емпіричних даних і схематичного зображення низки положень дисертаційної роботи; анкетування та метод експертних оцінок - для формування анкети для відбору значущих тем в процесі визначення суттєвих показників, які підлягають відображенню в інтегрованому звіті.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють ведення бухгалтерського обліку і формування інтегрованої звітності; інформаційне комюніке міжнародних організацій з питань сталого розвитку; результати новітніх наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем імплементації та формування інтегрованої звітності; матеріали монографій, фахових видань, міжнародних науково-практичних конференцій та електронних інформаційних ресурсів за визначеною проблематикою; довідково-інформаційні видання; офіційні дані Державної служби статистики України; спеціалізовані електронні ресурси з визначеної проблематики; інтегровані звіти підприємств, оприлюднені на їх офіційних інтернет-сайтах; матеріали власних спостережень; власні логічні узагальнення та аналітичні розрахунки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо формування організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності.
Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, що мають наукову новизну, полягають у наступному:
Удосконалено:
методичний підхід до відображення елементів бізнес-моделі в інтегрованій звітності торговельних підприємств за способом горизонтальної інтеграції, який, на відміну від існуючих, враховує торговельний формат підприємства, що дозволяє підпорядкувати бізнес-модель підприємства, яке входить до загальної бізнес-моделі інтегрованої економічної структури, що дозволило розширити склад принципів формування інтегрованої звітності та набір показників інтегрованого звіту;
організаційні засади формування інтегрованого звіту з урахуванням доцільності розкриття ефекту синергії капіталів між учасниками інтеграційного об’єднання, що, на відміну від існуючих, враховує причинно-наслідкові зв’язки між показниками ефективності використання капіталів та фінансовими результатами господарської діяльності, що дозволяє без додаткових зусиль оцінити взаємозв’язок всіх існуючих на підприємстві об’єктів, які приймають участь у перетворенні існуючих вхідних капіталів у прирощений, внаслідок чого воно буде здатне на довгострокове економічно-вигідне функціонування;
концептуальну модель формування інтегрованої звітності елементами якої є: мета формування інтегрованої звітності; ступінь врахування інтересів користувачів інтегрованої звітності; основні завдання інтегрованої звітності; принципи формування інтегрованої звітності; етапи формування інтегрованої звітності; склад показників інтегрованого звіту. Це дозволило розробити механізм крос-секторального партнерства між формальними та неформальними інститутами, які впливають на підприємство в процесі реалізації соціо-еколого- економічного проекту формування інтегрованої звітності.
Набуло подальшого розвитку:
понятійно-термінологічний апарат інтегрованої звітності шляхом уточнення трактування понять «інтегрований звіт» (спосіб надання комплексної інформації про те, як стратегія, управління, результати та перспективи організації діяльності в контексті зовнішнього середовища, використовуючи капітали, ведуть до створення вартості протягом короткострокового, середньострокового і довгострокового періоду) та «інтегрована звітність» (норма корпоративної звітності, яка описує процес, який базується на інтегрованому мисленні, в результаті якого створюється інтегрований звіт, який надає комплексну інформацію про те, як стратегія, управління, результати та перспективи організації діяльності в контексті зовнішнього середовища, використовуючи капітали, ведуть до створення вартості протягом короткострокового, середньострокового і довгострокового періоду, що дає можливість оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень та визначити стратегічні аспекти розвитку), що, на відміну від існуючих, дозволяє розглядати інтегровану звітність в контексті еволюції видів звітності відповідно до превалюючих потреб стейкхолдерів, трансформації існуючої облікової концепції та формування в її межах конвергентної стейкхолдерської моделі звітності. Це дозволило вдосконалити організаційно - методичні положення процесу формування інтегрованої звітності підприємств торгівлі;
обліково-аналітичне забезпечення інтегрованої звітності, що, на відміну від існуючих, використовує збалансовану систему показників для формування інтегрованого звіту конкурентоздатного підприємства, шляхом включення показників, які мають найбільший вплив на процес створення вартості підприємством протягом короткострокового, середньострокового та довгострокового періодів;
концепцію формування інтегрованої звітності в рамках якої розширено склад принципів формування інтегрованої звітності додатковими принципами незворотності, подвійності та сатисфакції, що дозволило сформувати систему основних показників, які мають наводитися в інтегрованій звітності задля формування комплексної системи управління підприємствами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційного дослідження доведені до рівня методичного забезпечення та комплексу організаційних заходів, які спрямовані на процес формування інтегрованої звітності підприємствами. Впровадження запропонованих рекомендацій створюють підґрунтя для формування інтегрованої звітності вітчизняними підприємствами та їх звітування з урахуванням найбільш суттєвих інформаційних потреб їх стейкхолдерів, в частині розкриття інформації про забезпеченість бізнес-моделі елементами фінансового, виробничого, інтелектуального, соціально-репутаційного, людського та природного капіталів.
Практична спрямованість представлених в дисертаційній роботі теоретичних та методичних розробок підтверджується впровадженням:
на регіональному рівні — упроваджено рекомендації щодо визначення розрізів обліково-аналітичної інформації про еколого-соціально-економічні показники діяльності суб’єктів господарювання Сумського регіону в рамках реалізації положень Програми економічного і соціального розвитку Сумської області 2019 та наступні 2020-2021 програмні роки (Виконавчий комітет Тростянецької міської ради — довідка № 1032 від 22.05.2019 р.);
на рівні суб’єктів господарювання - запропоновано та впроваджено методи оцінки фінансових та нефінансових показників інтегрованого звіту (ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГОФЛАГМАН», довідка № 1102018-1 від 01.10.2018 р.); пропозиції щодо розкриття фінансових показників інтегрованої звітності з дотриманням вимог Міжнародного стандарту інтегрованої звітності, та розкриття нефінансових показників інтегрованої звітності щодо впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище й засоби його зменшення (ВП «Володарське» ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька», довідка № 364/11 від 15.05.2019 р.); рекомендації збору, опрацювання та аналізу облікової інформації в розрізі соціальних, екологічних та економічних складових (ТОВ «Видавнича група «АС», довідка № 585/01-09/18 від 28.09.2018 р.);
в організації навчального процесу - Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця на кафедрі обліку і бізнес- консалтингу під час підготовки методичного забезпечення та викладання дисциплін «Облік діяльності та управління витратами підприємств», «Економічний консалтинг в управлінні вартістю підприємства» (довідка № 18/86-34-234/1 від 23.10.2018 р.); Харківського національного університету радіоелектроніки при формуванні навчально-методичної бази дисциплін «Економіка підприємства», «Фінанси підприємства», «Бухгалтерський облік» (довідка № 5003/27-1458 від 10.09.2018 р.); Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» при вкладанні дисципліни «Звітність підприємства» (довідка № 5083 від 10.12.2018 р.)
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, обґрунтування, висновки та рекомендації, винесені на захист, отримано автором особисто та опубліковано у наукових виданнях. Із наукових публікацій у співавторстві в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що становлять особистий внесок дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та практичні результати дисертаційної роботи викладено та обговорено на: XII Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний науковий потенціал-2016» (Шеффілд, 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика» (Харків, 2017 р.); Міжнародній конференції «Фінансова спроможність об’єднаних територіальних громад: очікування та реалії» (Рівне-Луцьк, 2017 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції докторантів, молодих учених та студентів «Розвиток європейського простору очима молоді: економічні, соціальні та правові аспекти» (Харків, 2018 р.); ІІІ Міжнародній науково- практичній конференції «Стратегії та інновації: актуальні управлінські практики» (Кривий Ріг, 2018 р.); Всеукраїнській конференції (Харків, 2018 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення обліку, контролю, аудиту, аналізу та оподаткування в сучасних умовах інтеграційних процесів у світовій економіці» (Ужгород, 2018 р.); Міжнародній науковій конференції «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця» (Харків, 2018 р.); V ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції «Механізми, стратегії, моделі та технології управління економічними системами за умов інтеграційних процесів: теорія, методологія, практика» (Мукачево, 2018 р.); VII міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія та практика» (Київ-Краків-Прага, 2018 р.); ХV Міжнародній науково- практичній конференції «Актуальні проблеми економіки та фінансів» (Київ- Відень, 2018 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 19 наукових працях загальним обсягом 27,39 друк. арк., з яких особисто автору належить 6,19 друк. арк., серед них: розділ у колективній монографії (загальним обсягом 21,15 друк. арк., де особисто автору належить 0,51 друк. арк.), 4 статі у фахових виданнях України, внесених до міжнародних наукометричних баз (загальним обсягом 2,43 друк. арк., де особисто автору належить 2,28 друк. арк.), 3 статті у наукових фахових виданнях України (загальним обсягом 1,84 друк. арк., де особисто автору належить 1,52 друк. арк.), 11 тез доповідей у збірниках за матеріалами конференцій (загальним обсягом 1,97 друк. арк., де особисто автору належить 1,88 друк. арк.).
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з анотації, списку публікацій за результатами дослідження, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації складає 185 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 20 таблиць (обсягом 20 сторінок), 31 рисунок (обсягом 4 сторінки), список використаних джерел складається з 237 найменувань - на 25 сторінках, 6 додатків - на 26 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-методичного забезпечення формування інтегрованої звітності. На основі отриманих наукових і практичних результатів зроблено наступні висновки.
1. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат інтегрованої звітності, зокрема, набуло уточнення трактування понять «інтегрована звітність» та «інтегрований звіт», що на відміну від існуючих, дозволяє розглядати інтегровану звітність в контексті еволюції видів звітності відповідно до превалюючих потреб стейкхолдерів, трансформації існуючої облікової концепції та формування в її межах конвергентної стейкхолдерської моделі звітності.
2. Дослідження проблем неврегульованості застосування поняття «вартість» («value») в контексті формування інтегрованої звітності вітчизняними підприємствами дозволило запропонувати під час розробки практичних рекомендацій стосовно впровадження положень Міжнародного стандарту інтегрованої звітності поняття «value» у вітчизняних організаціях трактувати крізь призму інтегрованого мислення. За такого підходу організація створює вартість для постачальників фінансового капіталу, а цінність для споживачів (клієнтів) та зацікавлених сторін. У підсумку, капіталізація клієнтської цінності, направлена на збалансоване задоволення потреб, очікувань і рішення проблем всіх зацікавлених сторін і суспільства в цілому (покращення, погіршення, стабільність цінності компанії, яку вона приносить клієнтам), призводить до змін вартості компанії шляхом збереження або приросту усіх видів капіталів. Це дозволило удосконалити підхід до визначення набору показників інтегрованого звіту, який базується на орієнтації до створення цінності для зацікавлених сторін та сформувати облікову інформацію, яка враховує взаємозв’язок процесу досягнення цінності для клієнта та створення вартості для підприємства, як важливого елементу в системі управління підприємствами.
3. Проведений аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку торговельної галузі в Україні за 2007-2018 роки демонструє значний вплив зовнішніх факторів на життєздатність підприємств галузі, що спричиняє побоювання закордонного інвестора входити на ринок України. Доведено, що застосування процедури формування інтегрованого звіту торговельними підприємствами України повинно стати вирішальним фактором для стейкхолдерів та проникнення інвесторів на вітчизняний ринок. Низька зацікавленість торговельних підприємств у використанні «великих даних» та проведенні аналізу на підставі цих даних свідчить про відсутність у торговельних підприємств достатнього обсягу інформації про реальні переваги використання «великих даних» в системі управління підприємством. Розроблено рекомендації щодо добору, опрацювання та аналізу масиву «великих даних», а також відображення того, як підприємство вдало використовує отриману в ході своєї діяльності інформацію задля подальшого відображення в інтегрованому звіті.
4. Проведений критеріальний аналіз існуючих підходів до формування бізнес-моделей підприємства, дозволив удосконалити методичний підхід до формування бізнес-моделі як елементу інтегрованої звітності підприємств за способом горизонтальної інтеграції, який враховує торговельний формат підприємства, що дозволяє підпорядкувати бізнес-модель підприємства- учасника об’єднання загальній бізнес-моделі інтегрованої економічної структури. З урахуванням доцільності наведення в інтегрованому звіті виникнення ефекту синергії капіталів в бізнес-моделі між учасниками інтеграційного об’єднання удосконалено процедуру визначення складових інтегрованого звіту та процесу формування інтегрованого звіту. Такий підхід націлений врахувати синергетичні зв’язки між показниками ефективності використання капіталів та фінансовими результатами господарської діяльності. Відображення даної інформації в інтегрованому звіті є ключовим елементом процесу прийняття рішень щодо управління підприємствами в контексті забезпечення сталого розвитку.
5. Для визначення оптимальної структури інтегрованого звіту підприємств були проаналізовані методи ідентифікації суттєвих тем: організація взаємодії із зацікавленими сторонами, бенчмаркінг (вивчення практик вибору значущих тем кращими в галузі компаніями), технологія Форсайт (планування майбутнього образу інтегрованого звіту на основі досягнення консенсусу між зацікавленими сторонами щодо вибору суттєвих тем). Пріоретизація суттєвих тем інтегрованого звіту була здійснена з залученням стейкхолдерів до процесу оцінки важливості суттєвих тем шляхом проведення анкетування представників всіх груп зацікавлених сторін. Респонденти оцінювали важливість кожного показника інтегрованого звіту за допомогою використання методу бальної оцінки за двома критеріями: 1) з точки зору області впливу: суттєві для стейкхолдерів та суттєві для підприємства; 2) з точки зору тривалості часу впливу: короткостроковий, середньостроковий або довгостроковий період впливу фактора, визнаного суттєвим. У результаті проведеного дослідження визначено по кожній пріоритетній суттєвій темі перелік фінансових і нефінансових показників інтегрованого звіту та здійснено коригування суттєвих тем діяльності підприємства для їх подальшого розкриття в інтегрованому звіті.
6. Ґрунтуючись на результатах системного аналізу праць науковців, як теоретичного підґрунтя за досліджуваною проблематикою, виявлено необхідність подальшого розвитку обліково-аналітичного забезпечення інтегрованої звітності, що, передбачає використання збалансованої системи показників для формування інтегрованого звіту конкурентоздатного підприємства, шляхом включення показників, які мають найбільший вплив на процес створення вартості підприємством протягом короткострокового, середньострокового та довгострокового періодів із застосуванням ESG - критеріїв (environmental, social, corporate governance) - екологічні, соціальні критерії та критерії корпоративного управління з наведенням конкретних показників інтегрованої звітності підприємств.
Розроблено методичний підхід автоматизації процесу формування інтегрованої звітності з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, що базується на технології XBRL, визначенні набору унікальних тегів та відображенні системних зв’язків між показниками інтегрованого звіту, які розкривають синергію елементів людського, природного, соціально- репутаційного, інтелектуального, виробничого та фінансового капіталів. Доведено, що застосування технології XBRL для інтегрованого звіту торговельного підприємства перш за все потребує розробки таксономії інтегрованої звітності на державному рівні, як це відбувається з таксономією фінансової звітності для подання її у форматі звітів-XBRL.