Максименко Анна Вікторівна. Облік і аналіз валютних операцій в комерційних банках

Краткое описание

Максименко Анна Вікторівна. Облік і аналіз валютних операцій в комерційних банках: Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 187 арк. - Бібліогр.: арк. 162-173

Максименко А.В. Облік і аналіз валютних операцій в комерційних банках. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення бухгалтерського обліку і аналізу валютних операцій банку. Досліджено сутність валютних операцій, узагальнено підходи до класифікації валютних операцій, наведено характеристику банківських валютних операцій.
Проаналізовано процеси реформування бухгалтерського обліку, досліджено вплив базових концепцій Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на методику обліку валютних операцій банку. Уточнено роль плану рахунків в системі надання достовірної бухгалтерської інформації, обґрунтовано правомірність мультивалютного принципу побудови плану рахунків щодо обліку валютних операцій. Проаналізовано методи визначення фінансових результатів і доведено оптимальність методу середньозваженого курсу для банківських валютних операцій. Узагальнено зарубіжний досвід обліку розрахунків із закордонними господарськими одиницями та консолідації звітності в іноземній валюті, запропоновані методичні напрями вдосконалення обліку.
Досліджено особливості аналізу валютних операцій банку, запропоновано комплексний підхід до аналізу валютної позиції. Надано рекомендації щодо удосконалення системи нормативів валютної позиції. Удосконалено класифікацію валютних позицій банку.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні методики бухгалтерського обліку валютних операцій, консолідації звітності в іноземній валюті та аналізу валютних операцій, здійснюваних банками. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу сформулювати такі висновки і пропозиції:

Діяльність банку на валютному ринку характеризуються специфічними ознаками, пов’язаними з визначальною роллю комерційних банків на цьому ринку, спрямованістю банківської діяльності на отримання прибутку та виконанням обов’язків агента валютного контролю. В той же час, мінливість валютних курсів зумовлює підвищену ризиковість здійснення валютних операції. Дослідження специфіки банківських валютних операцій встановило необхідність визначення шляхів підвищення ефективності їх здійснення, що має ґрунтуватись на послідовному вивченні основних сутнісних аспектів власних валютних операцій банку та операцій, пов’язаних з обслуговуванням потреб клієнтів.
Процес підготовки і прийняття управлінських рішень повинен базуватися на адекватній інформації про результати діяльності, що забезпечується системою бухгалтерського обліку і аналізу. Оцінка системи бухгалтерського обліку валютних операцій вітчизняних банків доводить, що виконання програми реформування обліку дало вагомі результати, проте порушило ряд нових проблем, вирішення яких забезпечить відповідність конкретних методик оцінки банківської діяльності новій відтворювальній системі національної економіки.
Аналіз сутності плану рахунків як елемента методу бухгалтерського обліку доводить його вагомість у системі бухгалтерського обліку в процесі одержання необхідних даних для управління, контролю і звітності. Практичні аспекти трансформації плану рахунків як складової загальної програми реформування бухгалтерського обліку щодо валютних операцій банку засвідчують оптимальність мультивалютного принципу побудови плану рахунків, що забезпечить відповідність принципу переваги сутності над формою.
Важливим напрямом поліпшення інформаційного забезпечення аналізу фінансових результатів є ведення обліку нереалізованого фінансового результату на окремому балансовому рахунку, зважаючи на специфіку даного виду доходу, природа якого відрізняється від інших банківських доходів. Виокремлений облік забезпечить інформаційну можливість аналізу ефективності підтримання валютних залишків та стане базою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Адекватне відображення фінансових результатів зумовлене використанням дійових механізмів їх оцінювання. Належне вирішення проблем оптимальної оцінки реалізованих фінансових результатів можливе за умови використання методу середньозваженого курсу.
Облік розрахунків з відокремленими господарськими одиницями слід розглядати як міжфіліальні розрахунки. Для вдосконалення облікового процесу доцільно ввести в план рахунків бухгалтерського обліку банківських установ окрему групу для обліку розрахунків із закордонними господарськими одиницями. Консолідація звітності підприємства, розташованого за кордоном, визначається диференціацією даних фінансової звітності та трансляції їх за специфічними методами.
Процес аналізу валютних операцій слід проводити з урахуванням організаційних аспектів здійснення валютних операцій, який, окрім оцінки спектра виконуваних операцій та аналізу кореспондентської мережі банку, повинен охоплювати інтенсивність та форми розрахунків за міжнародними договорами, оцінку мережі роботи пунктів обміну і банкоматів.
Для забезпечення комплексного аналізу валютних операцій показники розміру і структури слід оцінювати за двома напрямами: одночасно з аналогічними показниками операцій у національній валюті як частину загальних показників фінансового стану банку і окремо за валютними операціями, що є критерієм вибору оптимальної стратегії управління банківськими ресурсами.
Аналіз балансу і позабалансових статей, які фіксують залишки в іноземній валюті, доцільно здійснювати на кількох рівнях, що різняться між собою глибиною дослідження, тобто ступенем узагальненості об’єкта дослідження від загального до одиничного. Водночас означені підходи до аналізу валютних операцій слід реалізовувати в розрізі окремих видів валют і термінів здійснення операцій. Аналіз динаміки валютних активів і зобов’язань має враховувати вплив двох чинників: обсягів операцій і валютного курсу.
Операції з валютними цінностями підпадають під дію валютного ризику, що визначає напрями аналізу його впливу. Досліджуючи валютний ризик, слід враховувати його спекулятивну природу і ймовірність того, що рівні прибутковості та капіталу зміняться внаслідок зміни курсу валюти. На основі систематизації численних літературних джерел зроблено висновок про доцільність виокремлення економічного, операційного і бухгалтерського ризиків за валютними операціями банків.
Джерелом аналізу валютного ризику є валютна позиція. В зв’язку з тим, що управління валютною позицією являє собою складний, багатоступеневий процес, для більшої повноти аналізу даний блок банківського механізму доцільніше розглядати з погляду трьох основних рівнів: макрорівень, що передбачає регулятивні заходи центрального банку щодо встановлення відповідних нормативів; мідірівень, який полягає в реалізації загальнобанківської стратегії управління валютною позицією; мікрорівень, що враховує оцінку можливих втрат за певним фінансовим інструментом.
Серед напрямів удосконалення центральним банком нормативного регулювання валютних операцій слід виокремити надання дозволу на здійснення строкових валютних операцій з одночасним обмеженням величини позабалансової складової валютної позиції шляхом введення окремого нормативу.
Вдосконалення аналізу валютного позиції на мідірівні визначається потребою формування цілісної стратегії управління валютним ризиком на основі типу поведінки учасника ринку. Перманентне інтегроване управління передбачає врахування двох основних, взаємопов’язаних між собою напрямів: з одного боку, вибір стратегічних позицій, з іншого реалізація конкретних методів управління валютною позицією, зумовлених розвитком та ефективністю функціонування валютного ринку і національним чинним законодавством.
Мікрорівневий аспект аналізу валютної позиції визначається необхідністю забезпечення стабілізації прибутку від валютних операцій при дотриманні припустимого рівня ризику. Для вирішення цих завдань слід класифікувати валютні позиції банку за сукупністю таких ознак: вплив на баланс; рівень ризику; мета підтримання; ступінь конвертованості валют; призначення; ступінь регулювання; методика розрахунку; час і суб’єкт. У теоретичному плані така класифікація дає змогу конкретизувати понятійний апарат, а в практичному проводити комплексний аналіз валютних позицій банку.
Вдосконалення мікрорівневого аспекту управління валютною позицією пов’язане з урахуванням у структурі позабалансової складової валютної позиції опціонних контрактів, розрахованих за дельта-методом. Вітчизняним банкам необхідно дозволити і в подальшому вести валютну позицію за капіталом, проте її не можна повною мірою вважати структурною.