Максимов Микола Володимирович Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці

Краткое описание

Максимов Микола Володимирович, доцент кафедри психології розвитку, Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН України. Назва дисертації: «Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці». Шифр та назва спеціальності 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. Спецрада Д26.453.02 Інституту психології імені Г.С.Костюка

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МАКСИМОВ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 159.922.73 : 614.876
ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСИВНИХ ВМІНЬ ОСОБИСТОСТІ
У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія
05 - Соціальні та поведінкові науки / 053 - Психологія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
М. В. Максимов
(підпис, ініціали та прізвище здобувана)
Науковий консультант:
Максименко Сергій
Дмитрович дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор
Київ - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 18
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТ ОД ОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ РЕФЛЕКСІЇ 34
1.1. Поняття рефлексії в психологічних теоріях та концепціях 34
1.2. Функції рефлексії в психічній діяльності людини 55
1.3. Місце рефлексії в структурі особистості 69
1.4. Форми та рівні рефлексії, типи та види рефлексії 76
РОЗДІЛ II. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ У ДІТЯЧОМУ ВІЦІ 90
2.1. Вплив сучасного інформаційного середовища на розвиток
рефлексії у дітей 90
2.2. Процес особистісного розвитку та становлення рефлексії 101
2.3. Особливості взаємозв’язку рефлексії та сприймання музики
молодшими школярами 114
2.4. Вікові аспекти застосування невербальних засобів розвитку
рефлексії 132
РОЗДІЛ III. РОЗВИТОК РЕФЛЕКСІЇ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА 152
3.1. Вплив мистецтва на розвиток особистості 152
3.2. Зв’язок рефлексії з творчими проявами особистості 162
3.3. Усвідомлення своїх емоційних станів як передумова розвитку
рефлексії 174
3.4. Модель розвитку рефлексії відповідно до ступеню особистісної
зрілості 185
РОЗДІЛ ІУ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ 192
4.1. Методи та етапи організації емпіричного дослідження процесу
розвитку рефлексії 192
4.2. Апробація модифікованих та авторських методик емпіричного
дослідження розвитку рефлексії 211

17
4.3. Порівняння ступеню розвитку рефлексії у осіб різних вікових груп 230
4.4. Емпіричне дослідження взаємозв'язку рівня особистісного
розвитку та особливостей сприймання музики 239
РОЗДІЛ V. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ У ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА 250
5.1. Порівняльне дослідження ступеня ефективності розвитку
рефлексії у дітей молодшого шкільного віку вербальними та невербальними методами 250
5.2. Вплив музики на розвиток рефлексії у дітей молодшого шкільного
віку 258
5.3. Система формування рефлексивних вмінь у дітей молодшого
шкільного віку 270
5.4. Впровадження системи формування рефлексивних вмінь у дітей молодшого шкільного віку в ході викладання навчальної дисципліни
«Мистецтво» 307
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 349
ДОДАТКИ 373

Список литературы

На основі впровадження розробленої нами системи в навчально-виховний процес було досягнуто наступне:
1. Розвиток емоційної сфери школярів.
2. Формування вміння і бажання аналізувати свої почуття і переживання.
3. Виховання інтересу і любові до музичного мистецтва шляхом формування глибокого проникнення в його психологічну та естетичну сутність.
4. Розвиток активного, відчутного і усвідомленого сприйняття школярами музичних вражень, які вони вчаться вербалізувати.
5. Усвідомлення закономірностей виникнення своїх емоційних станів на основі інтонаційної природи музики.
6. Прагнення до практичного використання рефлексивних умінь в ході аналізу своїх досягнень і невдач, стосунків з оточуючими, здібностей і можливостей.
Результати впровадження розробленої нами системи формування рефлексивних вмінь засобами мистецтва переконливо довели, що можна домогтися більшого впливу на розвиток особистості школярів, будуючи спілкування на музичних заняттях за законами мистецтва, законами творчості та не допускати нічого, що руйнувало б художню тканину уроку. Тому пріоритетними на уроці навчальної дисципліни «Мистецтво» стають не вузько спеціальні завдання, пов'язані з формуванням традиційних навичок і практичних умінь (співати, слухати, рухатися), а завдання цілісно-

347
особистісного розвитку людини. У зв'язку з цим викладання навчальної дисципліни «Мистецтво» розуміється не як передача суми деякої музичної інформації, а як живий, складний, такий, що розгортається під час уроку художньо -педагогічний процес спільної творчої діяльності вчителя і учнів, спрямований на відкриття життя, на пізнання і себе в цьому світі, як урок перш за все людинознавства.
Результатом впровадження нашої системи викладання навчальної дисципліни «Мистецтво» було формування не тільки музичної культури, а й розвитку особистості, а саме - рефлексії. Ми прагнули показати реальну можливість розвитку особистості школяра через музичне виховання.
Разом з цим, слід підкреслити, що дієвість запропонованої нами системи була обумовлена не тільки музичним матеріалом, скільки загальним емоційним піднесенням, що виникало в ході уроку. Подібна задача може бути поставлена лише при наявності трьох умов:
1) глибокої опрацьованості вчителем матеріалу твору;
2) відповідно мотивації, творчої активності всього класу;
3) натхненного творчо-піднесеного стану самого вчителя.
Ці умови нерозривно пов'язані в єдиному процесі музично-творчого спілкування вчителя і учнів. Важливою складовою діяльності педагога була аналітична робота, що допомагала йому методом порівняння вивчати, коригувати зміст і методику проведення уроку з певної теми, з огляду на контингент вихованців, їх інтереси, індивідуально-особистісні особливості, завдання навчання. У контексті нашого дослідження особливим видом професійної творчості вчителя виступав рефлексивний аналіз. Він був спрямований на осмислення і оцінку (самооцінку) своїй діяльності при вирішенні різноманітних завдань музично-естетичного виховання, і одночасно є засобом осягнення вчителем особливостей власного ставлення до учнів. Завдяки рефлексивному аналізу педагог осмислював протиріччя між знаннями, способами дії, методами навчання, виховання і результатами

348
практичної діяльності, - як сформованими у дітей навичками рефлексії так і музично-естетичними надбаннями.
Таким чином, викладання навчальної дисципліни «Мистецтво» в школі - це складова формування духовного світу дитини, розвитку її особистості взагалі й зокрема рефлексії. Результати співставлення параметрів особистісного розвитку до і після впровадження розробленої нами програми довели її наступні ефекти:
1. Розвиваючий - розвивати рефлексивні вміння, вміння аналізувати, розвивати свої почуття, креативні здібності.
2. Виховний - формування особистості в цілому, при цьому музика виступає як засіб спілкування, як стимул для аналізу своїх почуттів, а отже й саморозвитку.
3. Навчальний - розвивати практичні вміння та навички.
4. Освітній - засвоєння нових знань.
5. Естетичний - виховання почуття прекрасного.
Результати аналізу отриманих даних після проведення зазначеної роботи довели, що розвиток рефлексії на основі усвідомлення й вербалізації своїх емоційних станів, що виникли під час сприймання музики є ефективним. Отже, нові шляхи розвитку рефлексії взаємопов'язані з вдосконаленням музичного виховання підростаючого покоління.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що цілеспрямована робота з оволодіння навичками рефлексії, що має проходити під керівництвом дорослих, за умов сприятливої ситуації навчання призводить до істотного зростання особистісного розвитку школярів.
Правильно організований процес викладання навчальної дисципліни «Мистецтво» зумовлює ситуації самоусвідомлення, що тісно пов'язані з рефлексивними механізмами, завдяки чому відбувається розвиток рефлексії в учнів та їх особистісне зростання в цілому.