Марченко Валерій Віталійович Історико-культурні виміри еволюції акордеонного мистецтва в Україні (друга половина XX - початок XXI ст.)

Краткое описание

Марченко Валерій Віталійович, старший викладач кафе­дри естрадного виконавства Національної академії керів­них кадрів культури і мистецтв: «Історико-культурні виміри еволюції акордеонного мистецтва в Україні (друга половина XX - початок XXI ст.)» (26.00.01 - теорія та історія культури). Спецрада Д 26.850.01 у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Марченко Валерій Віталійович
УДК 786.8 (477) «19/20»
ДИСЕРТАЦІЯ
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЕВОЛЮЦІЇ АКОРДЕОННОГО
МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ (друга половина XX - початок XXI ст.)
Спеціальність 26.00.01 - Теорія та історія культури
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства (доктора філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
В. В. Марченко
Науковий керівник - Яковлев Олександр Вікторович, доктор культурології, доцент
Київ-2017

ЗМІСТ
ВСТУП 14
РОЗДІЛ 1
АКОРДЕОННЕ МИСТЕЦТВО ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 22
1.1. Історіографія досліджень проблеми в мистецтвознавстві 25
1.2. Методологічні засади дослідження акордеонного мистецтва в Україні 45
1.3. Історико-культурні передумови зародження акордеонного мистецтва в
Україні 53
Висновки до Розділу 1 69
РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АКОРДЕОННОГО МИСТЕЦТВА В
МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ 72
2.1. Визнання акордеона на українській концертній
естраді 72
2.2. Становлення та розвиток професійної освіти акордеоністів в
Україні 85
2.3. Установлення статусу акордеона як професійного інструмента у сольному й
ансамблево-оркестровому виконавстві в
Україні 103
Висновки до Розділу 2 118

13
РОЗДІЛ 3
АКАДЕМІЗАЦІЯ АКОРДЕОННОГО МИСТЕЦВА В УКРАЇНІ 122
3.1. Композиторська творчість українських митців для акордеона: жанрово-
стильові риси 122
3.2. Провідні тенденції розвитку акордеонного виконавства України 143
3.3. Акордеонне мистецтво України в контексті розвитку конкурсного та
фестивального руху 160
Висновки до Розділу 3 178
ВИСНОВКИ 181

Список литературы

ВИСНОВКИ
Відповідно до визначеної мети, задач, основних положень і результатів дослідження історико-культурних вимірів еволюції акордеонного мистецтва України в другій половині XX - на початку XXI ст. сформульовано такі висновки.
1. Акордеонне мистецтво було об’єктом дослідження у вітчизняному та зарубіжному мистецтвознавстві, проте це явище музичної культури досліджували здебільшого в окремих аспектах і не відокремлювали від баянного мистецтва. У працях учених були порушені проблеми становлення і розвитку акордеонного мистецтва; композиторської творчості для акордеона; конструктивних особливостей акордеона; проблеми теорії та методики викладання гри на акордеоні; розвиток музичних здібностей акордеоніста, виховання виконавця; питання творчої діяльності провідних вітчизняних акордеоністів. Встановлено, що в сучасному мистецтвознавстві відсутнє комплексне дослідження феномену акордеонного мистецтва в музичній культурі України в другій половині XX - на початку XXI ст.
У дисертації акордеонне мистецтво України вперше розглядається окремо від баянного, маючи національні особливості, що виявляються у складових цього явища. На основі міждисциплінарного, системного, структурно-функціонального підходів розроблено модель системи акордеонного мистецтва як феномену музичної культури, що функціонує у взаємозв’язку основних складових. Складовими акордеонного мистецтва та його теоретичного осмислення є: інструмент, композиторська творчість, виконавство регіональних шкіл, мистецтвознавство, професійна освіта акордеоністів. Ці складові взаємодіють, взаємодоповнюють один одного і постійно перебувають у численних системних та позасистемних зв’язках, забезпечуючи функціонування і розвиток акордеонного мистецтва та його мистецтвознавчого аналізу. Дана модель може бути використана при дослідженні інших видів виконавського мистецтва.
2. На основі вивчення та аналізу історичних, культурологічних, джерелознавчих матеріалів виявлено, що у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр.

182
для появи акордеона в Україні склалися сприятливі історико-культурні умови. Зміни соціально-політичного устрою в цей період обумовили орієнтацію на культурні здобутки країн Західної Європи. В мистецтві з’являються нові стилі, течії і напрями, зокрема, набуває розвитку естрадна музика, у сфері якої функціонував акордеон. Серед причин появи акордеона на українській естраді були специфічні особливості інструмента (новизна, естетика звучання, портативність, зовнішня привабливість, колоритний тембр тощо). Акордеон входив до складу естрадних ансамблів й джаз-оркестрів, участь у виступах яких робила інструмент пізнаваним. Важливим для розвитку акордеонного мистецтва стало освоєння акордеона музикантами суміжних спеціальностей - диригентами, композиторами, піаністами, баяністами. Їхні виступи сприяли популяризації інструмента та виявленню його нових технічних і художніх можливостей. Велике значення мало запровадження в Україні масового фабричного виробництва акордеонів і ввезення великої кількості трофейного інструментарію в останні роки Другої світової війни. Однак, у вказаний період акордеонне мистецтво ще не стало самобутнім явищем української музичної культури, тому що ще була відсутня система професійної підготовки акордеоністів, не існувало оригінального репертуару, не здійснювалися спроби зробити акордеон надбанням академічної культури.
3. Особливостями становлення професійної освіти акордеоністів в Україні у другій половині XX - на початку XXI ст. є відкриття класів акордеона у всіх ланках музичної освіти (школа, училище, академія, асистентура); наявність методики викладання гри на акордеоні, що сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців; орієнтація на досвід фортепіанної і баянної методик; наявність навчально-методичних посібників українських авторів; розширення навчального і концертного репертуару, до якого входять твори українських і зарубіжних композиторів для акордеона.