Марущак Оксана Василівна. Інтеграція знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва

Краткое описание

Марущак Оксана Василівна. Інтеграція знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2005

Марущак О.В. Інтеграція знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2005.
Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню концептуальних засад інтеграції знань з матеріалознавства швейного виробництва та експериментальній перевірці її впливу на рівень професійної підготовки фахівців у галузі виготовлення швейних виробів. Здійснено аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, а також дисертаційних робіт з проблеми впровадження дидактичної інтеграції в навчально-виховний процес ПТНЗ, з’ясовано його об’єктивні передумови, розглянуто різноманітні підходи до визначення поняття інтеграція”.
Теоретично обґрунтовано та розроблено дидактичну модель навчального предмета Матеріалознавство швейного виробництва”, що набуває важливого значення в умовах сучасної тенденції до інтеграції знань; модель інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців швейного виробництва, що відображає педагогічні умови, необхідні для її впровадження і реалізації в навчальному процесі. Розроблено методику формування в учнів цілісної системи знань про властивості швейних тканин і матеріалів на інтеграційній основі, що передбачає єдність та взаємозумовленість інтеграції змістового (зміст природничо-наукових дисциплін і матеріалознавства швейного виробництва) та процесуального (форми, методи та засоби) компонентів навчання.

На основі аналізу психолого-педагогічної та філософської літератури визначено об’єктивні передумови впровадження інтеграції в навчально-виховний процес (методологічні, дидактичні, психологічні, історичні); розкрито різноманітні підходи до визначення поняття інтеграція”, зважаючи на багатоаспектність якого, ми дійшли висновку, що для кожного конкретного випадку варто використовувати не саме визначення, а описувати сукупність істотних ознак інтеграції, її властивостей та характеристик; зазначено основні функції інтеграції в навчально-виховному процесі (освітня, виховна, розвиваюча, психологічна, методологічна, організаційна).
У процесі дослідження виявлено причини низького рівня знань учнів ПТНЗ швейного профілю з матеріалознавства на інтеграційній основі: низька мотивація вивчення природничо-наукових дисциплін, що є основою матеріалознавства; низький рівень реалізації принципу професійної спрямованості природничо-наукових дисциплін; відсутність єдиної системи природничо-наукових знань і знань з матеріалознавства та єдиного підходу до цих знань; відсутність у викладачів чіткого уявлення про дидактичну інтеграцію; прогалини в знаннях учнів з природничо-наукових дисциплін; відсутність науково-методичних рекомендацій щодо реалізації інтеграції знань з МШВ, посібників з відповідно підібраним навчальним матеріалом.
Підтверджено ідею про необхідність вдосконалення професійної підготовки майбутнього фахівця швейного виробництва. Це пов’язано з невпинним розвитком новітніх технологій у галузі виробництва сировини для виготовлення тканин. Один з ефективних шляхів ми вбачаємо у формуванні в учнів знань про основний предмет праці в системі швейного виробництва на основі природничо-наукових знань.
Теоретично обґрунтовано концептуальні засади інтеграції знань з матеріалознавства в ПТНЗ швейного профілю. Зокрема, інтеграція природничо-наукових знань і знань з матеріалознавства швейного виробництва:

забезпечує відповідність рівня професійної підготовки майбутніх фахівців швейного виробництва потребам і вимогам ринку праці;
задовольняє вимогу розширення професійних функцій фахівців швейного виробництва в умовах дрібносерійного та індивідуального виготовлення одягу;
базується на методологічних засадах розвитку матеріалознавства;
зумовлена розвитком хімічної та текстильної промисловості, вдосконаленням техніки, технології виробництва та засобів праці;
випливає зі структури та інтеграційної природи власне матеріалознавства;
зумовлена компонентним складом знань про об’єкт технології, зокрема, про текстильні матеріали;
забезпечує фундаменталізацію професійних знань, створення універсальної, стабільної та компактної форми знання;
становить основу для формування професійних складних (комплексних) умінь;
забезпечує необхідний рівень якісних і кількісних характеристик професійних знань майбутніх фахівців.

Обґрунтовано модель інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці майбутніх фахівців, яка включає такі компоненти: знання про предмет праці в процесі виготовлення швейних виробів як вихідний компонент, теоретична та практична готовність викладачів і майстрів виробничого навчання до впровадження інтеграції в навчально-виховний процес (розуміння сутності, знання рівнів здійснення, усвідомлення поліфункціонального характеру, урахування специфіки реалізації інтеграції знань у ПТНЗ, дотримання дидактичних принципів, що сприяють реалізації інтеграції знань з матеріалознавства і природничо-наукових знань, визначення умов її ефективного впровадження), розробка навчально-програмної документації на засадах інтеграції знань, розробка методики реалізації інтеграції знань з МШВ і природничо-наукових знань у навчально-виховному процесі (шляхи здійснення, розробка дидактичного забезпечення інтеграції знань з МШВ). Урахування педагогічних умов, що впливають на реалізацію інтеграції знань з матеріалознавства в навчально-виховному процесі ПТНЗ, призводить до результату, передбаченого моделлю: формування якісно нових характеристик знань з навчального предмета, реалізації його цілей, свідомого засвоєння професійних знань і формування вмінь, навичок, тобто до підвищення якості професійної підготовки майбутнього фахівця.
Обґрунтовано дидактичну модель навчального спеціального предмета Матеріалознавство швейного виробництва”, яка містить такі компоненти: провідна функція та провідні структурні компоненти навчального предмета, основний блок (опис науково-технічних знань про основний предмет праці (тканини та матеріали), технологічні процеси, техніку галузі швейного виробництва: основні знання теоретична основа, теоретичний наслідок; основні способи діяльності емпіричний базис), допоміжний блок (комплекс знань і вмінь, що забезпечують оптимальне засвоєння учнями змісту основного блоку навчального предмета, формування різноманітних умінь і навичок, розвиток і виховання: допоміжні знання та способи діяльності).
Уточнено рівні реалізації дидактичної інтеграції матеріалознавства та навчальних предметів природничо-наукового циклу, що характеризують ступінь зміни інтеграційного змісту та обумовлюються інтеграцією змістового й процесуального компонентів навчання. У результаті дослідження проблеми впровадження дидактичної інтеграції в навчально-виховний процес ПТНЗ швейного профілю ми дійшли висновку, що реалізація інтеграції знань з природничо-наукових дисциплін і матеріалознавства швейного виробництва найбільш ефективною є на рівні дидактичного синтезу, для якого характерна не лише змістова, а й процесуальна інтеграція (перш за все, інтеграція організаційних форм навчання), специфічність вирішуваних дидактичних завдань (вивчення нового матеріалу). Однак, синтез навчальних предметів частіше здійснюватиметься лише під час вивчення окремих тем програми з матеріалознавства, тому не слід забувати про паралельну інтеграцію на рівні міжпредметних зв’язків.
Розроблено методику реалізації інтеграції знань з матеріалознавства у ПТНЗ швейного профілю, що передбачає єдність та взаємозумовленість інтеграції змістового (зміст природничо-наукових дисциплін і МШВ) та процесуального (форми, методи та засоби) компонентів навчання. Одночасне комплексне застосування різноманітних методів і форм організації навчання, об’єктивно поєднаних з ідеєю інтеграції знань, із традиційними методами й формами дало можливість досягти сукупного навчального ефекту у формуванні в учнів ПТНЗ знань з матеріалознавства на основі природничо-наукових знань.
Перевірено ефективність упровадження організаційно-педагогічних умов формування в учнів ПТНЗ швейного профілю знань про основний предмет праці в системі швейного виробництва на інтеграційній основі. Основними з них є: створення можливостей для реалізації інтеграції знань з матеріалознавства та природничо-наукових знань у навчально-виховному процесі; застосування інтеграційних методів, форм і засобів навчання; розробка дидактичного забезпечення інтеграції знань з МШВ.
Формуючий експеримент підтвердив ефективність методики формування в учнів ПТНЗ швейного профілю знань з матеріалознавства на інтеграційній основі, розробленої відповідно до обґрунтованої моделі та педагогічних умов.

Проведене дослідження дає змогу на якісно новому рівні розв’язати питання професійної підготовки майбутнього фахівця в галузі виготовлення швейних виробів. Водночас поставлені в дослідженні завдання, певна річ, не вичерпують усіх проблем, пов’язаних з пошуком засобів навчання, удосконаленням процесу підготовки майбутніх фахівців для швейної промисловості. Перспективними напрямами подальших досліджень є такі: психологічні проблеми інтеграції знань у процесі професійної підготовки фахівця; розробка методик реалізації інтеграції знань навчальних предметів у межах професійно-технічного циклу, між предметами природничо-наукового та професійно-технічного циклів; розроблення навчально-методичних комплексів на інтеграційних засадах; розроблення засобів навчання з використанням нових педагогічних та інформаційних технологій з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців швейного виробництва.