Маслова Наталя Михайлівна. Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі

Краткое описание

Маслова Наталя Михайлівна. Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі: дис... канд. мед. наук: 14.03.03 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2005.

Маслова Н. М. Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2005.
При зіставленні одержаних результатів дослідження функціонального стану зорової системи дітей та підлітків різних вікових груп з відповідним описом у літературі встановлено, що практично всі досліджені функціональні показники (гострота зору, позитивні і негативні резерви акомодації, конвергентні і дивергентні фузійні резерви, найближчі точки ясного зору й конвергенції, контрастна чутливість) значно нижчі за вікові норми. Функції зорової системи (акомодація, конвергенція, фузія, контрастна чутливість) відіграють провідну роль у процесі навчання, оскільки забезпечують сприйняття об’єктів на близькій відстані.
Проведені дисертантом дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків показали, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції, другий свідчить про розвиток зорового стомлення, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження, третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження.

У контексті виявлених функціональних показників зорової системи дітей і підлітків достовірно показана різниця між показниками різних вікових груп та між особами чоловічої та жіночої статі. Встановлені основні тенденції змін функціональних показників зорової системи, поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, шляхом дослідження функціонального стану зорової системи сучасних дітей і підлітків у динаміці навчання в школі. Доказано, за допомогою поляризаційно оптичного методу і методу пупілографії, що симетрія функціонування акомодаційно-конвергентно-зіничній системі дітей і підлітків різних вікових груп залежить від якості друкованого навантаження. Показана наявність значної асиметрії в показниках контрастної чутливості між правим та лівим оком на великому контингенті дітей і підлітків. З’ясовано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни.
1. У 6-8 років гострота зору, яка вірогідно нижча за вікові норми, спостерігається в 31 % хлопчиків і 28 % дівчат, резерви акомодації, вірогідно нижчі від вікових норм, спостерігаються у 89 % хлопчиків і 79 % дівчат, конвергентні фузійні резерви - у 52% хлопчиків і 37% дівчат, дивергентні фузійні резерви у 75 % хлопчиків і 43 % дівчат, що свідчить про функціональну незрілість зорової системи молодших школярів.
2. У 16-17 років 25 % хлопчиків і 39 % дівчат мають гостроту зору нижчу 1, анізометропія спостерігається у 12 % хлопчиків і 26 % дівчат, 7 % хлопчиків і 16 % дівчат не мають бінокулярного зору, вірогідно низькі резерви акомодації відзначаються в 60 % хлопчиків і 67 % дівчат, анізоакомодація понад 1,5 Д встановлена в 45 % хлопчиків і 52 % дівчат, вірогідно низькі конвергентні фузійні резерви у 15 % хлопчиків і 27 % дівчат, вірогідно низькі дивергентні фузійні резерви у 95 % хлопчиків і 90 % дівчат.
3. Основною тенденцією змін досліджуваних функціональних показників зорової системи (гостроти зору, характеру зору, найближчої точки конвергенції, резервів акомодації, фузійних резервів) у процесі навчання в школі є їх покращання, однак вони досягають значень, що вірогідно нижчі за встановлених раніше вікових норм, описаних у літературі. Відзначена наявність несприятливих періодів росту в дівчат у віці 911, у хлопців 1415 років, коли функціональні показники мають явну тенденцію до погіршення.
4. Встановлені три види функціональної реакції зорової системи на друковане навантаження: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції (57,0 %), другий свідчить про розвиток зорового стомлювання, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження (26,2%), третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження (16,8 %).
5. Друковане навантаження, яке не відповідає функціональним можливостям зорової системи (особливо у молодшій і середній віковій групі), призводить до асиметричного функціонування та може служити основою для виникнення зорової патології (міопії, косоокості та ін.).
6. У процесі навчання в школі в дітей і підлітків відбувається як поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, що пов’язано з адаптацією зорової системи до навчального друкованого навантаження.
7. У процесі навчання в школі можна виділити три основні шляхи адаптації зорової системи до власного стану й друкованого навантаження, які зумовлюють формування: 1) зорової системи з високими функціональними показниками; 2) зорової системи з низькими функціональними показниками; 3) міопічної зорової системи.
8. Необхідно враховувати особливості функціональних можливостей зорової системи учнів різних вікових груп при складанні навчальних програм, створювані шкільних підручників і взагалі дитячих книг. Особливу увагу необхідно приділяти відповідності зоровому навантаженню функціональних можливостей зорової системи дітей 6-ти років, які тільки починають навчання в школі, оскільки їх зорова система відрізняється функціональною незрілістю.