Матеюк Олеся Петрівна. Формування екологічної культури майбутніх економістів як складової професійної підготовки на засадах сталогорозвитку

Краткое описание

Матеюк Олеся Петрівна. Формування екологічної культури майбутніх економістів як складової професійної підготовки на засадах сталогорозвитку : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Матеюк О. П.Формування екологічної культури майбутніх економістів як складової професійної підготовки на засадах сталого розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2008.
Дисертацію присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню педагогічних основ формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Здійснено аналіз сутності та змісту екологічної культури особистості як передумови формування сталого розвитку країни. Визначено педагогічні основи (компоненти, критерії, закономірності, принципи, педагогічні умови) й особливості формування екологічної культури майбутніх економістів. Розроблено й експериментально перевірено методику формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Серед педагогічних умов виділено: реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів; посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів. Розроблено методичні рекомендації викладачам економічних та екологічних дисциплін щодо формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку з використанням еколого-педагогічних тренінгів.

Фахова підготовка майбутніх економістів здійснюється в умовах наявних екологічних катастроф. Тому особливої актуальності набуває проблема формування екологічної культури загалом та майбутніх економістів, зокрема.
Майбутня виробнича діяльність випускників ВНЗ економічного профілю передбачає активний вплив на природне середовище, і ця особливість детермінує необхідність ґрунтовної екологічної підготовки, створення певної системи формування екологічної культури майбутніх економістів.
1. Визначено, що екологічна культура майбутнього економіста інтегральне утворення його особистості, що формується у процесі професійної освіти у вищому навчальному закладі й ґрунтується на екологічних знаннях та вміннях, екологічній свідомості, екологічному стилі мислення та діяльності, які проектуються на його професійну діяльність.
На основі узагальнення теоретичних підходів до формування екологічної культури майбутніх економістів визначено особливості їх підготовки: особливості мікрорівня на рівні особистості, особливості мезорівня на рівні групи, особливості макрорівня на рівні соціуму.
2. Сформованість екологічної культури студентів-економістів розглянуто у єдності та взаємодії компонентів: мотиваційного, знаннєвого, гностичного, поведінкового. Мотиваційний компонент базується на еколого-ціннісних орієнтаціях; знаннєвий компонент передбачає знання предметних цінностей та суб’єктивних чинників; гностичний компонент стосується світогляду екологічної свідомості в її знаннєвій частині; поведінковий компонент стосується корекції суб’єктивного ставлення до екологічних цінностей. Усі інші складники підпорядковані цим компонентам. Критеріями процесу обрано мотиваційну готовність, сформованість особистісної позиції, рівень екологічних знань, сформованість екологічної культури, кожний з яких характеризується відповідними показниками. Визначено рівні сформованості екологічної культури студентів-економістів: активно-діяльнісний, продуктивний, реконструктивний, репродуктивний, пасивно-споживацький.
3. Щоб створити й обґрунтувати педагогічні основи, необхідні для формування екологічної культури майбутніх економістів, застосовано метод моделювання. За результатами аналізу психолого-педагогічної літератури та даних експериментальної роботи розроблено модель формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Вона відображає структурно-функціональну взаємодію мети, завдань та особливостей екологічної підготовки; принципів, змісту, форм та методів формування екологічної культури майбутніх економістів; провідних педагогічних складових та умов формування екологічної культури; компонентів, критеріїв, етапів реалізації методики, діагностики результатів сформованості екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.
Охарактеризовано методологічні підходи: системно-структурний, діяльнісний, особистісно-розвивальний та культурологічний.
4. Системне забезпечення реалізації педагогічних основ формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку надало дієвості їх екологічному вихованню, екологічній освіті й еколого-практичній діяльності як детермінантам екологічної підготовки студентів при використанні таких педагогічних умов: реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів; посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів.
5. Розроблена методика формування екологічної культури майбутніх економістів передбачає використання різноманітних методів та форм навчальної роботи, які сприяли формуванню у майбутніх економістів професійно-екологічних компетенцій зокрема та екологічної культури загалом. В основу методики покладено застосування таких форм навчальної роботи, як імітаційно-ігрові заняття, у яких моделювалося розв’язання типових еколого-економічних ситуацій.
6. За результатами формувального експерименту зафіксовано приріст рівня екологічної культури майбутніх економістів у експериментальних групах, яка за всіма визнаними критеріями набула продуктивного й активно-діяльнісного рівня: у порівнянні з початковим станом їх частка зросла на 17,56 % (6,09 % відповідно), а в контрольних на 2,70 % (2,03 % відповідно). Проведений статистичний аналіз дозволив стверджувати, що розбіжності рівня сформованості екологічної культури студентів контрольних та експериментальних груп наприкінці експерименту статистично значимі.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мети досягнуто, завдання реалізовано, гіпотеза підтверджена.
Це дослідження, звісно, не вичерпує розв’язання всіх аспектів проблеми формування екологічної культури майбутніх економістів. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у інтеграції та реалізації екологічного, економічного та соціального компонентів сталого розвитку у змісті навчальних дисциплін у процесі професійної підготовки фахівців-економістів та розробці навчальних та методичних матеріалів щодо формування екологічної культури студентів вищих навчальних закладів з урахуванням засад сталого розвитку.