Матвієнко Алла Павлівна. Наукове обгрунтування та розробка засобів профілактики йоддефіцитних захворювань у дітей

Краткое описание

Матвієнко Алла Павлівна. Наукове обгрунтування та розробка засобів профілактики йоддефіцитних захворювань у дітей : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. — К., 2006. — 146арк. — Бібліогр.: арк. 117-146.

Матвієнко А.П. Наукове обгрунтування та розробка засобів профілактики йоддефіцитних захворювань у дітей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено науковому обгрунтуванню необхідності розробки нових засобів профілактики йоддефіцитних захворювань, вивченню доцільності використання спеціальних харчових продуктів та БАД з морськими водоростями для попередження йоддефіцитних станів та захворювань у дітей, які зазнали впливу радіаційного та ендемічного чинників. На основі вивчення мінерального складу основних овочів і добових раціонів харчування жителів, у т.ч. дітей, радіаційно забруднених та ендемічних по зобу регіонів України та дошкільних навчальних закладів м.Києва виявлено нестачу в харчуванні калію, кальцію, йоду, селену, заліза, кобальту, міді. Встановлено низький рівень йоду в сечі дітей, що засвідчує середню та тяжку ступінь йоддефіциту. Розроблені харчові продукти та БАД з морськими водоростями в клінічних спостереженнях на дітях підтвердили високу ефективність у подоланні йоддефіцитних станів, а тому рекомендуються в харчування в якості профілактичних засобів збереження та зміцнення здоров’я людей, які зазнали і тепер зазнають впливу радіаційного та поліендемічного факторів. За результатами досліджень підготовлена та затверджена відомча інструкція Використання морських водоростей для зменшення доз внутрішнього опромінення та профілактики йоддефіцитних захворювань”.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові практичні рішення щодо гігієнічної оцінки вмісту макро- та мікроелементів в раціонах харчування та основних овочах, стану йодного дефіциту у дітей, які піддаються дії радіаційного та ендемічного факторів та розробки засобів корекції полімікроелементозних станів. На підставі наукових досліджень обгрунтовано доцільність розробки та впровадження в харчування населення, у т.ч. дитячого, харчових раціонів, продуктів та БАД з використанням морських водоростей як високоефективних засобів нормалізації мікроелементного статусу організму та попередження виникнення патології тиреоїдної системи, зміцнення здоров’я населення.

Аналіз стану харчування населення, у т.ч. дитячого, Житомирської та Рівненської областей показав, що вміст макро- та мікроелементів в раціонах харчування та деяких, найбільш вживаних населенням, овочах не задовольняє фізіологічних потреб людей. Особливо низький вміст мікроелементів йоду, селену, міді, кобальту, хрому (в 2 5 разів менший в порівнянні з даними таблиць хімічного складу).
Стан харчування дітей в дошкільних навчальних закладах м.Києва за вмістом білків, жирів та вуглеводів, набір харчових продуктів та страв відповідає нормативним документам. Але за вмістом вітамінів, макро- та мікроелементів цей набір не забезпечує необхідної кількості їх.
При співставленні значень мікроелементного складу харчових продуктів, отриманого лабораторним шляхом, з показниками Таблиць хімічного складу” виявлено значну різницю. Так, за вмістом йоду реальна величина менша табличної в 5 10 разів, заліза в 1,5 2 рази, міді в 1,3 - 4 рази, цинку - в 1,2 - 2,3 рази. Такі ж розбіжності отримані вченими Японії, які досліджували хімічний склад харчових продуктів, відібраних у жителів Житомирської та Рівненської областей.
Дослідженням мікроелементного складу добових раціонів харчування ДНЗ м.Києва, проведеним за меню-розкладками, з одного боку, та за даними лабораторних хімічних аналізів, з другого боку, підтверджені ті ж розбіжності, що виявлені для окремих харчових продуктів. Так, вміст заліза в раціоні, визначений лабораторними дослідженнями, в 1,4 - 1,8 разів, міді в 1,5 - 1,7 разів, цинку в 2,8 - 4,1 менший, ніж розрахований за Таблицями хімічного складу”. Це потребує як повторних, більш широких досліджень раціонів харчування, так і нагальну потребу перегляду довідкових таблиць кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів в харчових продуктах.
При вивченні стану забезпеченості дітей йодом методом аналізу його в добовій сечі дітей Рівненської області встановлено, що в тяжкому дефіциті йоду (виведення з сечею менше 20 мкгдобу-1) знаходиться 29% дітей, в середньому (до 50 мкгдобу-1) 47%, легкому (до 100 мкгдобу-1) - 19% і лише 4% дітей забезпечені йодом. Такий низький рівень забезпеченості дітей йодом є основною причиною високої розповсюдженості йоддефіцитних захворювань у дітей цих регіонів.
Виявлено значний дефіцит заліза, селену, міді, цинку як в раціонах харчування сільських дітей Житомирської та Рівненської областей, так і у дітей м.Києва. Це може бути однією з причин розповсюдженості ЙДЗ, анемій і інших захворювань.
Клінічні спостереження на дітях, в раціон харчування яких були включені булочки з водоростями чи БАД Барба-йод”, в жодному випадку не виявили негативного впливу цих продуктів на стан здоров’я школярів: не відмічено індивідуальної непереносимості, погіршення загального стану здоров’я, розладу функцій шлунково-кишкового тракту, нирок, стану периферійної крові. Нормалізувався обмін йоду, достовірно збільшився вміст гемоглобіну та число еритроцитів у крові, знизилась концентрація холестерину (р<0,05). Встановлено зменшення в сироватці крові тиреотропного гормону і підвищення загального та вільного тироксину. Прискорилось виведення цезію-137 із організму на 33% у порівнянні з контрольною групою (р<0,05).

Рекомендаціїз використання БАД Барба-йод” та харчових продуктів з водоростями.
Харчові продукти з водоростями рекомендується вживати населенню усіх вікових груп, особливо дітям, з розрахунку 0,5-1,0 г (на суху речовину) водоростей в добовому раціоні як джерело цінних нутрієнтів полісахаридів (альгінатів, фукоїдинів, зостерину), що прискорюють виведення радіонуклідів, та мікроелементів (йоду, селену, міді, цинку, кобальту тощо), необхідних для профілактики йоддефіцитних станів та забезпечення нормальної функції щитоподібної залози. Продукти з водоростями особливо бажано вживати населенню, яке проживає в радіоактивно забруднених та ендемічних за зобом регіонах, для яких є ризик розвитку тиреоїдної патології, та з захворюваннями, спричиненими йоддефіцитом: гіпотиреозом, дифузним та вузловим зобом; латентним дефіцитом заліза, селену, аліментарними залізодефіцитними анеміями, порушенням обміну речовин тощо.
Виходячи з того, що одна таблетка БАД Барба-йод” містить 90 мкг йоду, для добового забезпечення йодом дітей достатньо вживати 1 пігулку в день, дорослим, особливо вагітним та матерям-годувальницям, бажано вживати 2 таблетки Барба-йоду”, запиваючи водою.
Вживання продуктів з водоростями не відміняє використання йодованої солі, може проводитись як на фоні прийому солі, так і самостійно.