МЕДЕНЦЕВ Анатолій Миколайович РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Краткое описание

Міжнародний гуманітарний університет

На правах рукопису

МЕДЕНЦЕВ Анатолій Миколайович
УДК 343.977

Розслідування злочинів, що вчиняються у сфері держаВних закупівель

12.00.09 кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Берназ Василь Дмитрович,
доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії правових наук України

Одеса 2015

ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1 КРИМІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ.. 11
1.1. Підстави криміналістичної класифікації злочинів у сфері державних закупівель. 11
1.2. Предмет та умови вчинення злочинів у сфері державних закупівель. 19
1.3. Особа злочинця у сфері державних закупівель. 35
1.4. Типові способи та сліди учинення злочинів у сфері здійснення державних закупівель. 44
Висновки до Розділу 1. 63
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ.. 72
2.1. Етапи розслідування злочинів у сфері державних закупівель. 72
2.2. Тактичні завдання і типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування 80
2.3. Планування та організація розслідування злочинів у сфері державних закупівель. 95
Висновки до Розділу 2. 109
РОЗДІЛ 3 ОКРЕМІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ.. 118
3.1. Особливості обшуку при розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель 118
3.2. Особливості огляду документів при розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель.. 126
3.3. Особливості тактики допиту при розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель.. 129
3.4. Проведення судових експертиз при розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель.. 142
3.5. Негласні слідчі (розшукові) дії при розлідуванні злочинів у сфері державних закупівель.. 150
Висновки до Розділу 3.. 160
ВИСНОВКИ.. 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 171
додаток A.. 195
додаток б.. 200
ВСТУП
Актуальність теми. Державне майно є одним із найбільш привабливих предметів злочинних зазіхань, а сфера державних закупівель є однією з найбільш криміногенних з цієї точки зору. «Перекачування» державних коштів у кишені недобросовісних державних посадовців і підприємців стало поширеним явищем. Злочинців приваблюють величезні кошти, які виділяються державою для закупівель товарів, робіт і послуг щороку. Так, у 20112013 рр. державним організаціям, установам і підприємствам виділялося на державні закупівлі 325400 млрд грн. За різними даними, 2013р. корумповані чиновники розкрали від 15 до 40 % виділених на закупівлю товарів і послуг коштів (2013 р. понад 280 млрд грн). 2014 р. ситуація в галузі почала змінюватися: брак коштів у бюджеті, пильна увага громадськості та широкий резонанс за виявленими корупційними схемами зробили свою справу, але все одно поки вона далека від ідеалу [165]. Відтак, сфера державних закупівель повинна постійно бути в зоні особливої уваги з боку державних контролюючих і правоохоронних органів.
Правоохоронні органи в питаннях виявлення і розслідування злочинів у сфері державних закупівель стикаються з низкою проблемних питань, обумовлених специфікою даної сфери та особливостями механізму вчинення злочинів. Річ у тім, що названі злочини є досить різноманітними і виявляються в порушеннях установлених правил конкурсних торгів при здійсненні державних закупівель, які самі по собі не є кримінально караними. І як правило, вони вчиняються у змові учасників і замовників конкурсних торгів під оболонкою зовні легальних процедур. Фактично ці злочини є неочевидними, і для виявлення їхніх слідів (ознак) та отримання доказів потрібні спеціальні прийоми і методи економічного та правового дослідження. Для ефективної протидії злочинності у сфері державних закупівель правоохоронні органи повинні бути озброєні науково обґрунтованими рекомендаціями.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є праці відомих учених: Ю. П. Аленіна, Л. І. Аркуші, В. П. Бахіна, В.Д.Берназа, Р.С.Бєлкіна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, В.А.Журавля, А. В. Іщенка, Є. П. Іщенка, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, І.І.Когутича, О. Н. Колесніченка, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В.С.Кузьмічова, В. В. Лисенка, В. К. Лисиченка, Н. М. Лузгіна, В.Г.Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В. О. Образцова, М. А. Погорецького, В. М. Стратонова, В.В. Тіщенка, А. В. Холостенка, П. В. Цимбала, В.Ю.Шепітька, М. П. Яблокова та ін.
В Україні безпосередньо останніми роками Р. Л. Степанюк (2004 р., 2012р.), Г. В. Мудрецька (2011 р.), В. Кікінчук (2014 р.) здійснили низку дисертаційних досліджень щодо розроблення методики розслідування злочинів, які вчиняються в бюджетній сфері. Проте комплексно питання щодо розслідування злочинів у сфері державних закупівель не були предметом окремого дослідження. Усе це зумовлює необхідність подальших розробок у цій сфері та свідчить про актуальність та значимість обраної теми дисертаційного дослідження, що і визначило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 20112015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.04.2010 р. №14-10; Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р; розділу 6.12 Додатку 6 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 20102014 роки, затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347; та в межах затвердженої загальноуніверситетської наукової теми « Тенденції становлення і розвитку соціогуманітарної сфери в Україні»» (0112U003551) і загальнокафедральної наукової теми кафедри кримінального права, процесу та криміналістики МГУ «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики».
Тема дисертації затверджена вченою радою Міжнародного гуманітарного університету від 23.10.2012 р., протокол № 2.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розроблення основних положень і рекомендацій щодо розслідування злочинів, учинених у сфері державних закупівель. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі основні задачі:
- розробити криміналістичну класифікацію злочинів, що вчиняються у сфері державних закупівель;
- визначити особливості механізму вчинення злочинів у сфері державних закупівель, які знаходять відображення в елементах їх криміналістичної характеристики (предмет зазіхання, правове регулювання і державний контроль, особа злочинця, способи вчинення, типові сліди);
- визначити особливості слідчих ситуацій початкового етапу розслідування злочинів у сфері державних закупівель, обставини, що підлягають доказуванню;
- виділити характерні особливості планування та організації розслідування злочинів у сфері державних закупівель;
- розкрити особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій та сформулювати відповідні рекомендації (обшуку, огляду, допитів, експертиз);
- визначити коло негласних слідчих (розшукових) дій, характерних для розслідування злочинів у сфері державних закупівель.
Об’єктом дослідження є злочинна діяльність та кримінально-процесуальні відносини, що виникають при розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель.
Предметом дослідження є розслідування злочинів у сфері державних закупівель.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає використання класичної методології: діалектичний метод пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджуються в їх взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також загальнонауковий і спеціальні методи дослідження:
загально-логічний метод (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та ін.) використані при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних проваджень, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять у предмет дослідження (підрозділ 1.1, підрозділ 1.4, підрозділ 2.1);
системно-структурний метод використано при дослідженні механіз

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації досліджені основні проблемні питання розслідування злочинів, що вчиняються у сфері здійснення держаних закупівель специфічній сфері витрачання державних коштів. Проведене дослідження дає підстави для таких висновків.
1. Для розроблення методичних рекомендацій з розслідування злочинів у сфері державних закупівель останні класифікуються на основі концепції про технології злочинного збагачення, відповідно до якої злочини поділяються на основні і підпорядковані (вторинні) злочини. З цих позицій у комплекси злочинів у сфері здійснення держаних закупівель входять: 1) основний злочин заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2, 3, 4 ст.191 КК України), з яким поєднується низка підпорядкованих злочинів (ст.ст. 205, 358, 364, 364‑1, 366 КК України та ін.); 2) основний злочин прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою замовника конкурсних торгів (ст. 368 КК України) і пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України) з боку учасника конкурсних торгів (підпорядковані злочини, передбачені ст.ст. 205, 358, 365, 365-1, 365-2, 366 КК України та ін.).
2. Особливості механізму підготовки і вчинення злочинів у сфері державних закупівель значною мірою обумовлюються предметом зазіхання, правовим регулюванням держаних закупівель в Україні та здійсненням державного контролю, яким створюється певна обстановка вчинення цих злочинів. Предметом злочинного зазіхання виступають державні (бюджетні) кошти, які використовуються в безготівковій формі через банківський (казначейський) розрахунковий механізм зі складанням відповідних документів.
Правове регулювання держаних закупівель є важливим елементом криміналістичної характеристики злочинів, оскільки положення чинного законодавства відіграють роль зовнішньої обстановки (умов) злочинів у сфері державних закупівель, орієнтуючись на яку злочинці обирають способи щодо підготовки, вчинення та приховування своїх злочинних дій. Названі положення визначають і принципові процедури торгів, здійснення яких знаходить відображення в документах і входить до предмета доказування у кримінальних провадженнях.
Контроль державних закупівель це систематичне спостереження за розпорядником державних коштів у процесі придбання ним товарів, робіт, послуг належної якості, яке здійснюється уповноваженими суб’єктами (Державною фінансовою інспекцією України, Рахунковою палатою, Державною казначейською службою України). Матеріали перевірок контролюючих органів виступають підставами для відкриття кримінальних проваджень, що робить їх важливим елементом у методиці розслідування.
3. Особа злочинця в криміналістичній характеристиці злочинів у сфері державних закупівель посідає важливе місце з двох позицій. По-перше, особистісні риси суб’єкта детермінують вибір ним не тільки характеру злочинної діяльності, але й часу, місця, обстановки та способів учинення злочинів. По-друге, з тактичного боку особливості злочинця потрібно враховувати при підготовці й проведенні слідчих (розшукових) дій, які здійснюються за участю підозрюваного (допит, обшук, слідчий експеримент, пред’явлення для впізнання). Для злочинів у сфері державних закупівель характерним є три категорії злочинців: 1) службова (посадова) особа замовника; 2) учасник процедури закупівлі; 3) особа, яка виконує допоміжні функції (пособництва) в механізмі вчинення злочинів.
4. Способи злочинів, як елемент їх криміналістичної характеристики, закономірно пов’язані з іншими елементами і, зокрема, з особою злочинця, зовнішньою обстановкою, а також зі слідами цих злочинів. Способи вчинення злочинів у сфері державних закупівель поділяються на способи основних злочинів: 1) способи заволодіння державними коштами шляхом зловживання службовим становищем суб’єктом замовника торгів (ст. 191 КК України); 2) способи вчинення злочинів, передбачених ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) і ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).
5. Структуруючими елементами в методиках розслідування злочинів є етапи розслідування і слідчі ситуації. Для визначення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування злочинів у сфері державних закупівель пропонується використовувати характер первинних відомостей, що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) відкриття кримінального провадження за повідомленням (матеріалами) органу Державної фінансової інспекції України або іншого контролюючого органу (як різновид слідчої ситуації відкриття кримінального провадження за результатами прокурорської перевірки); 2) відкриття кримінального провадження за повідомленням (матеріалами) оперативного підрозділу; 3)відкриття кримінального провадження за ознаками злочинів у сфері державних закупівель, виявлених під час розслідування іншого злочину. Наведені ситуації значною мірою обумовлюють визначення тактичних завдань розслідування та необхідних для цього слідчих (розшукових) дій.
До обставин, що підлягають доказуванню в провадженнях щодо злочинів у сфері державних закупівель, уважаються належними: 1)правопорушення, які вчинила службова особа замовника конкурсних торгів; 2) правопорушення, які вчинив учасник конкурсних торгів.
6. Важливим аспектом у розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель є планування та організація розслідування. У структурі планування виділяються: 1) оцінка первинної інформації про злочин, яка полягає у вивченні матеріалів, на підставі яких було відкрито кримінальне провадження; 2) побудова слідчих версій, які за своїм характером є версіями кваліфікації щодо основних (ст.ст. 191, 368, 369 КК України) і підпорядкованих злочинів (ст.ст. 205, 358, 366 та ін.); 3) виз­начення обставин, що підлягають установленню (визначаються складами основних і підпорядкованих злочинів), та необхідних для цього слідчих (розшукових) дій; 4) визначення послідовності слідчих (розшукових) дій з дотриманням певних правил, їх виконавців та строків проведення.
Організація розслідування злочинів у сфері державних закупівель розглядається як створення необхідних умов для успішного проведення запланованих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів забезпечення їх необхідними силами і засобами. Найбільш суттєвим елементом організації розслідування, що розглядається, є взаємодія слідчого з оперативними підрозділами у світлі оновлених положень КПК України. Пропонується створення слідчо-оперативних груп на стадії порушення оперативно-розшукових справ за участю слідчого-куратора.
7. Особливістю злочинів у сфері державних закупівель є те, що дії злочинців з підготовки, вчинення і приховування злочину знаходять перш за все документальне відображення. Тому при їх розслідуванні невідкладною слідчою (розшуковою) дією є обшук, спрямований на виявлення і вилучення різного роду документів, у яких знайшли відображення процедури конкурсних торгів і прийняті рішення, а також фінансово-господарські операції при виконанні укладених договорів.
8. Документи, вилучені під час обшуку, підлягають обов'язковому огляду з метою встановлення їх значення для кримінального провадження. Оглядові із складанням відповідного протоколу піддаються тільки документи-речові докази (ст.98 КПК України). Інші документи (письмові докази) вивчаються, аналізуються, але такі операції з документами не є слідчою дією. Статус документів-письмових доказів, які не піддаються оглядові, а приєднуються до матеріалів кримінального провадження безпосередньо.
9. Допити при розслідуванні злочинів у сфері державних закупівель відіграють важливу роль, але вони також у більшості випадків ґрунтуються на документальних даних. Як свідки допитуються особи різних категорій, які визначаються місцем роботи, компетенцією та відношенням до організації торгів чи участі в них.
Як підозрювані у справах про злочини у сфері державних закупівель допитуються дві категорії осіб: 1) замовники конкурсних торгів службові особи органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, бюджетних установ (підставами для повідомлення про підозру є достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення при здійсненні державних закупівель, які були виявлені й підтверджені в матеріалах органу Державної фінансової інспекції України або іншого контролюючого органу, а також проведенням початкових слідчих (розшукових) дій); 2) учасники конкурсних торгів службові особи підприємств, які взяли участь у торгах і при цьому використали фіктивні підприємства, підроблені документи щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям учасника конкурсних торгів, підроблені повторно документи щодо забезпечення пропозиції конкурсних торгів (поруки, гарантійних листів, застави, завдатку, депозиту) тощо.
Тактика допиту обирається з урахуванням високого освітнього та соціального статусу допитуваних осіб і займаної позиції: 1) підозрюваний відмовляється давати показання; 2) підозрюваний не визнає своєї участі у відповідних операціях (управлінських, господарських, фінансових), шляхом здійснення яких учинено злочин; 3) підозрюваний не заперечує факту порушень законодавства про здійснення державних закупівель, але заявляє, що він не усвідомлював протиправного характеру своїх дій; 4) підозрюваний визнає участь у відповідних процедурах торгів, але перекладає відповідальність за правопорушення на інших підпорядкованих або вищестоящих службових осіб.
10. Злочини у сфері державних закупівель є неявними, і для виявлення їхніх слідів (ознак) та отримання доказів потрібні спеціальні прийоми і методи економічного та правового дослідження, що вимагає застосування спеціальних знань у формі експертиз: криміналістичної експертизи документів, комп'ютерно-технічної, бухгалтерської, фінансово-економічної, товарознавчої.
11. Оскільки за зовні легальною формою поведінки замовників та учасників конкурсних торгів приховуються злочинні домовленості щодо отримання незаконної вигоди шляхом викрадення державних коштів (ст. 191 КК України) чи отримання незаконної винагороди за певні порушення законодавства (ст.ст. 368, 369 КК України), то для їх виявлення і розслідування особливе значення має застосування методів оперативно-розшукової діяльності, однією з форм якої є проведення негласних слідчих (розшукових) дій: 1) аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України); 2)арешт, огляд і виїмка кореспонденції (ст.ст. 261-262 КПК України); 3)зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем (ст.ст. 263-264 КПК України); 4)обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України); 5) спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України);6)аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України); 8 ) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти : Закон України від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2000. №20. Ст. 148.
2. Проелектроннідокументитаелектроннийдокументообіг[Електронний
ресурс] : Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV Режимдоступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85115
3. Про електронний цифровий підпис [Електронний ресурс] : Закон України від 22.05.2003р.№852-IV.Режимдоступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85215
4. Про здійснення державних закупівель : Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI // Відомості Верховної Ради України. 2010. № 33. Ст. 471.
5. Про здійснення державних закупівель : Закон України від 10.04.2014 р. №1197-VII // Відомості Верховної Ради України. 2014. № 24. Ст. 883.
6. Про Рахункову палату [Електроннийресурс] : Закон України від 02.07.2015р. №576-VIII.Режимдоступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150576.html
7. Про Положення про Державну фінансову інспекцію України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 23.04 2011 р. № 419/2011. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/499/2011
8. Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
9. Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти : Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №921 // Відомості Верховної Ради України. 2008. № 18. Ст. 198.
10. Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України [Електронний ресурс] :Постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 215. Режим доступу: http://golovbukh.ua/regulations/8451/467298/